Постанова № 115954886, 14.12.2023, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2588/23

Провадження № 3/163/1151/23

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2023 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю представника Волинської митниці Кунєвої З.Ю.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0396/20500/23 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

Інспектор Волинської митниці склав протокол про те, що ОСОБА_1 , яка 12 липня 2021 року через митний пост "Славутич" Чернігівської митниці увезла автомобіль "Citroen C8", номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 12 липня 2022 року, перевищила строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено 16.10.2023 року на митному посту "Устилуг" Волинської митниці.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.6 ст.481 МК України.

На розгляд справи ОСОБА_1 та її захисник Макаренко Т.В. не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату та місце розгляду.

Захисник Макаренко Т.В. на адресу суду надіслав письмові пояснення у справі, в яких висловив свою правову позицію про відсутність в діях його підзахисної складу передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення та просив провадження закрити.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ч.6 ст.481 МК України, стягнути судовий збір.

Дослідженням доказів по справі встановлено таке.

Факт увезення 12 липня 2021 року на митну територію України автомобіля доведений протоколом про порушення митних правил, витягами з АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та по справі не оспорюється.

В письмових поясненнях при складанні протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 визнала факт ввезення нею транспортного засобу, причиною його невивезення назвала введення в Україні воєнного стану та її незадовільний стан здоров`я. Також вказала, що зверталась із заявою на митницю щодо продовження строку вивезення автомобіля, однак так і не отримала ніякої відповіді на таку заяву.

Статтею 486 МК України передбачено, що завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно з частиною 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно норм ч. 6 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

В свою чергу, диспозицією ч.6 ст.481 МК України передбачено, що відповідальність настає через перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до п.2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 №657, обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Відповідно до п.3 Розділу 8 вищевказаного Порядку, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 12 липня 2021 року через митний пост "Славутич" Чернігівської митниці увезла автомобіль "Citroen C8", номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 12 липня 2022 року.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку із військовою агресією з боку російської федерації, на території України введено воєнний стан, який згодом був продовжений відповідними Указами, останній раз до 14 лютого 2024 року.

Згідно долученого до матеріалів справи захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокатом Макаренком Т.В. листа №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації, що стало підставою введення воєнного стану. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено з 24.01.2022 до їх офіційного закінчення.

Крім цього ОСОБА_1 вказала, що залишила територію України через воєнні дії 13.03.2023 року та змогла повернутися лише 16.10.2023. Такі пояснення ОСОБА_1 підтверджені інформацією Державної прикордонної служби України, наданою на виконання постанови Любомльського районного суду від 16.11.2023.

Також суддя враховує, що ОСОБА_1 до спливу строку вивезення автомобіля було подано заяву до Київської митниці за вх.№17410/10 від 11.07.2022 про неможливість вивезення транспортного засобу марки "Citroen C8", номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 за межі митної території України, та продовження строку тимчасового ввезення вказаного транспортного засобу, однак відповіді щодо продовження або відмови у прожовження строку вивезення автомобіля ОСОБА_1 надано так і не було, що могло розцінюватись останньою, як згода митного органу на продовження строку вивезення за умов воєнного стану.

Таким чином, аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, приходжу до висновку, що у даному випадку не вбачається винуватості ОСОБА_1 , яка діяла правомірно і мала розумні підстави вважати, що вивезе титмчасово ввезений автомобіль не будучи субєктом адміністративної відповідальності, оскільки викладені вище обставини про причини пропуску строку є суттєвими та поважними.

Положеннями п.3 ч.1 ст.8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07.10.1988 зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

В рекомендації №R(91)1 Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991 рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до статті 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.

На підставі вищенаведеного суддя приходить до висновку, що факт невивезення в строк транспортного засобу підтверджує факт дії форс-мажорних обставин чи обставин непереборної сили в контексті вимог Митного кодексу України, а тому дії ОСОБА_1 не можуть містити ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

З огляду на викладене встановлено підстави для висновку, що належні, допустимі, достатні і достовірні докази порушення ОСОБА_1 відповідного строку вивезення транспортного засобу по справі не зібрані, а її винуватість у вчиненні порушення митних правил поза розумним сумнівом не доведена.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з наведеним провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

В порядку ст.511 МК України предмети не вилучались і витрати не понесені.

Оскільки стягнення в справі не накладається судовий збір не стягується.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 0396/20500/23 щодо ОСОБА_1 за ознаками ч.6 ст.481 МК України закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета