Рішення № 11595011, 10.09.2010, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Справа №2-2642/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2010 року Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області

у складі: головуючого судді: Яременко І.В.

при секретарі: Анохіної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки

про визнання дій неправомірними, зобов`язання провести перерахунок пенсії та стягнення

сум недоотриманої пенсії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки про визнання дій неправомірними, зобовязання провести перерахунок пенсії та стягнення сум недоотриманої пенсії, в якому зазначив, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалід 3-ої групи, знаходиться на обліку у відповідача, він звертався до відповідача із заявою про перерахунок державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з проведенням доплати недоотриманих сум, у перерахунку пенсії йому відповідачем було відмовлено, внаслідок протиправних дій відповідача за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року він недоотримав значну суму грошових коштів, тому просить визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку розміру його пенсії з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року відповідно з діючим законодавством України протиправними, зобов'язати відповідача провести перерахунок його державної пенсії із рахунку не менш шести мінімальних пенсій за віком - прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, додаткової пенсії 50% мінімальної пенсії за віком прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, починаючи з 01.01.2007 року з проведенням доплати недоотриманих сум, стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки на його користь 15275грн.38 коп. недоотриманої основної та додаткової пенсії за 2007-2009 роки, а також нараховувати та сплачувати йому таким чином основну та додаткову пенсію з урахуванням розміру пенсії за віком, діючої на час виплати відповідно до діючого законодавства.

В судове засідання позивач не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі договору про надання юридичних послуг, в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що ОСОБА_1 є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалід 3-ої групи, знаходиться на обліку у відповідача, він звертався до відповідача із заявою про перерахунок державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з проведенням доплати недоотриманих сум, у перерахунку пенсії йому відповідачем було відмовлено, внаслідок протиправних дій відповідача він за 2007-2009 роки не отримав значну суму грошових коштів розмірі 15275грн.38 коп., тому просить визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01.07.20007 року відповідно з діючим законодавством України протиправними, зобов'язати відповідача провести перерахунок його державної пенсії із рахунку не менш шести мінімальних пенсій за віком - прожиткових мінімумів для осіб, втративших працездатність, додаткової пенсії 50% мінімальної пенсії за віком прожиткового мінімуму для осіб, втративших працездатність, починаючи з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року з проведенням доплати недоотриманих сум, стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки на користь ОСОБА_1 15275грн.38 коп. недоотриманої основної та додаткової пенсії за 2007-2009 роки, а також нараховувати та сплачувати йому таким чином основну та додаткову пенсію з урахуванням розміру пенсії за віком, діючої на час виплати відповідно до вимог діючого законодавства.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справа є заперечення на позов, згідно яких просять справу розглядати у відсутності їхнього представника, позов не визнають, посилаючись на те, що ОСОБА_1 отримує пенсію з урахуванням основного розміру та додаткової пенсії, як інваліди 3 групи по захворюванню, повязаним з роботою по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки. Згідно вимог ст. 54 зазначено Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та пенсії у звязку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мінімальний розмір пенсії для інвалідів 3 групи, відносно яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком. Разом з цим, постановою КМ України від 28.05.2008 р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» визначено, що розмір основної пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року - інвалідів 3 групи, не може бути нижче ніж 870 грн. (з 01.07.2008 р. відповідно до Постанови КМУ від 16.07.2008 р. №654 - 980 грн.) та щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоровю у розмірі 15% від прожиткового мінімуму. Ці постанови прийняті до виконання вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та є обовязковим для виконання. Таким чином, Управлінням ПФУ в Центрально-Міському районі м.Макіївки ОСОБА_1 проведені всі підвищення пенсії, передбачені діючим законодавством, обумовлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і законні підстави для перерахунку пенсії за 2007-2009 роки, як просить позивач, відсутні. Просять в задоволенні позову відмовити позивачеві у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням та є інвалідом 3-ої групи (арк.с.8-9, 12).

Позивач 15.04.2010 р. звернувся до УПФУ в Центрально-Міському районі м.Макіївки із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком.

23.04.2010 р. заступник начальник Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки рішенням № 438 відмовив позивачу у перерахунку зазначеної пенсії з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення управлінням розрахунку (арк.с.6-7).

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доказано правомірність своїх дій.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-4, преамбула якого визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообовязкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 ст. 4 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законом про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визнане ст. 8 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Приписами зазначеної статті встановлено, що з 01 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» на місяць згідно із законом №489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий саме граничний розмір визначений даною для пенсій, призначених у 2006-2007 році відповідно до Закону України №3235-15 від 20.12.2005 р.

Проаналізувавши норми даної статті, суд приходить до висновку, що ними призначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону, у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій, призначених за спеціальним законом у 2006 році.

Пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» ( крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсій: за віком, по інвалідності, у звязку з втратою годувальника, призначається один з цих видів пенсії за її вибором. Особа, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на яку має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України №231-У від 05.10.2006 р., який набрав чинності з 31.10.2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушення цього права шкоди».

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія відповідно до ст.53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у звязку з втратою годувальника, зазначені норми розповсюджуються на позивача ОСОБА_1 як віднесеного до першої категорії.

Частина перша та друга даної статті передбачає призначення пенсії за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, але у всіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у наведених роках не може перевищувати 3000 грн.

Частиною 3 статті 54 вказаного Закону (із змінами, внесеними згідно із Законом №3108-4 від 17.11.2005 р.) передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у якому призначення пенсії по інвалідності визначено розділом 4 (ст. 30-35 Закону).

Частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій у звязку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року №523 (із змінами та доповненнями).

Даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій.

Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального Закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 ст. 54 даного Закону встановлений нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державної конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року №2017-111, згідно із ст.1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіціальних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», затверджений на 2008 рік прожитковий на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 479 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня 482 грн., з 01 жовтня 498 грн.

Також, п. 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни, у тому числі, до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», та встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, для інвалідів 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України №10рп від 22.05.2008 р. у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 11, пункту 3 розділу 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-У1 і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, положення п. 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

До того ж, у вищезазначеному Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що при прийнятті оспорюваного Закону всупереч правовим позиціям, викладеним у Рішенні від 09 липня 2007 року №6рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів (стаття 67 розділу 1) і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них не чинними (розділ 11).

Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватись, виходячи із положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» що діяли у попередній редакції (тобто до внесення до нього змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін деяких законодавчих актів України».

До того ж, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі №1-21/2005), повязану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У Рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадян в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22,23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов`язань, виходячи з положень принципу верховенства права.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо виплати пенсії позивачу (державної і додаткової пенсії) у розмірах, менших від визначених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправними.

Суд вважає за необхідне поновити порушені права позивача шляхом зобовязання УПФУ в Центрально-Міському районі м.Макіївки здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2007 року по день розгляду спору в суді.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобовязання відповідача нараховувати та сплачувати йому основну та додаткову пенсію відповідно до ст.49, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду завдану здоровю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з урахуванням розміру пенсії за віком, діючої на час виплати пенсії, оскільки згідно ст.15 ЦК України та ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів, на день розгляду справи у суда немає підстав вважати, що в майбутньому права позивача на отримання пенсії будуть порушені відповідачем.

Згідно п.п. 18, 34 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за №7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 и 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільнені від сплати судового збору, тому сплачений позивачем ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 152 грн.76 коп. підлягає поверненню позивачеві на підставі ч.2 ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 22, 50 Конституції України, ст.15 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 49, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 213-215 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки про визнання дій неправомірними, зобов`язання провести перерахунок пенсії та стягнення сум недоотриманої пенсії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Місько-му районі м. Макіївки Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст.ст. 50 ч. 4, ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Зобов`язати Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності (основної і додаткової) відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальних пенсій за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, за період з 01.01.2007 року по 10.09.2010 року включно.

Повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору за квитанцією № 36 від 03.06.2010 року на суму 152 грн. 76 коп. у місцевий бюджет Центрально-Міського району м. Макіївки на р/р 31413537700068, код одержувача - 34686736, код банку одержувача 834016, банк одержувача - УДК у Донецькій області, код призначення платежу 22090100.

В задоволенні іншої частини позовних вимог до Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки Донецької області ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії через Центрально-Міський районний суд м.Макіївки.

Суддя І.В. Яременко