Рішення № 115941143, 25.12.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/28658/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; адреса: вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій представник позивача просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №28527-24445/К-02/8-1500/23 від 27.09.2023 року, у відновленні права ОСОБА_1 на отримання пенсійної виплати, з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року, у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження її розміру;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити порушене право ОСОБА_1 на отримання з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року, пенсійної виплати у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження її розміру, шляхом проведення відповідних перерахунків пенсії, з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року, з урахуванням його права на пенсійну виплату у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження розміру пенсійної виплат;

допустити негайне виконання судового рішення, в частині проведення перерахунку пенсії за один місяць, в порядку п.1 ч.1 ст.371 КАС України. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 24.10.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України); витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером Міністерства оборони України, отримує пенсію у відповідності до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», перебуває на обліку у відповідача. Листом від 03.08.2023 року відповідача повідомив позивача про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/1184/23 про проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням основного розміру пенсії 86% грошового забезпечення. З копії перерахунку пенсії станом на 01 квітня 2019 року вбачається, що позивачу нарахована пенсійна виплата у розмірі 23059,56 грн. Згідно копії перерахунку пенсії з 01 березня 2022 року нарахована пенсійна виплата у загальному розмірі 26339,15 грн., однак, визначаючи розмір належної йому пенсійної виплати, ГУ ПФУ, призначило до виплати та сплачує пенсію у розмірі 23059,56 грн., мотивуючи свої дії тим, що пенсійна виплати у розмірі 23059,56 грн., є розміром пенсії з урахуванням максимального розміру. Згідно копії перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року позивачу нарахована пенсійна виплата у загальному розмірі 27878,90 грн., однак, визначаючи розмір належної пенсійної виплати, ГУ ПФУ, призначило до виплати та сплачує пенсію у розмірі 23059,56 грн., мотивуючи свої дії тим, що пенсійна виплати у розмірі 23059,56 грн., є розміром пенсії з урахуванням максимального розміру. Також пенсія обмежена максимальним розміром з 01.06.2023 року Такі дії відповідача є протиправними, що і зумовило звернення позивача до суду з позовом.

07.11.2023 року відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що з позовом позивач звернувся 19.10.2023, при цьому позовні вимоги стосуються доплати, починаючи з 01.02.2022 року, а тому позивачем було пропущено строки позовної давності без поважних на те підстав. Таким чином, позивачем пропущено строки, встановлені вищевказаною нормою та позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 по справі № 420/1184/23, яким установлено нові види грошового забезпечення, перерахунок пенсії проведено з 01.04.2019 згідно Закону України від 09.04.1992 № 2262 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цей Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався. Законних підстав для виплати пенсії Позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління немає, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства Пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства.

Копії матеріалів пенсійної справи позивача суду не надані, незважаючи на отримання ГУПФ України в Одеській області ухвали про відкриття провадження у справі 25.10.2023 року.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII за вислугу років, основний розмір пенсії - 86% відповідних сум грошового забезпечення. (а.с. 22).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №420/1184/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням основного розміру пенсії 86% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, згідно з довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ЮО72801 від 10.11.2021 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набрало законної сили 04.04.2023 року.

ГУПФ України в Одеській області здійснило перерахунки пенсії позивача 24.05.2023 року (підставою здійснення перерахунків зазначено рішення суду без зазначення його номеру):

- з 01.04.2019 року пенсія визначена у сумі 23059,56грн., підсумок пенсії до виплати - 23059,23грн. (а.с.25);

- з 01.03.2022 року пенсія визначена у сумі 26339,15грн., підсумок пенсії до виплати був обмежений максимальним розміром та становив 23059,23грн. (а.с.24);

- з 01.03.2023 року підсумок пенсії з надбавками склав 27818,90грн., до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії призначено 23059,23грн. (а.с.23).

- з 01.06.2023 року підсумок пенсії з надбавками склав 27878,90грн. , до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії призначено 23059,23грн. (а.с.22).

16.08.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.08.2023 року, в якій просив провести перерахунок його пенсії з 01.03.2022 року, 01.03.2023 року та 01.06.2023 року без обмеження пенсії максимальним розміром (а.с.26), на що отримав відмову, оформлену листом ГУПФ України в Одеській області №28527-24445/К-02/8-1500/23 від 27.09.2023 року, в якій зазначено, що оскільки за рішенням суду по справі №420/1184/23 було установлено з 01.04.2019 року провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, тому розмір пенсії позивача визначений на зазначену дату та становить 23059,56 (а.с.27).

Не погоджуючись із обмеженням пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

01.01.1992 року введений в дію Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ст.21 цього Закону пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку); б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Підставою позову стало обмеження під час здійснення перерахунку пенсії максимальним розміром, на підставі, як зазначено у відзиві на позовну заяву, ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01.10.2011 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

У такій редакції вказану частину ст. 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи № 3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.

У зв`язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Так, згідно ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

В мотивувальній частині вказаного рішення, а саме в п.2.3. Конституційний Суд України, зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року є втрата чинності із 20 грудня 2016 року положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Таким чином, з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб втратила чинність.

Що ж до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», та деяких інших осіб слова і цифри у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року замінено словами і цифрами по 31.12.2017 року слід зазначити наступне.

Буквальне розуміння змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня норма ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

При цьому, слід зазначити, що у 2019-2021 роках будь-яких змін до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вносилось.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.

Однак, під час перерахунків, здійснених 24.05.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача зі встановленням обмеження її максимальним розміром, що визнається відповідачем.

Конституційний Суд України неодноразово висновував стосовно того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Таким чином, дії відповідача щодо застосування обмежень перерахованої та виплачуваної позивачу пенсії максимальним розміром є протиправними, ними порушені права позивача та знівельовано збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за рішенням суду.

Суд відхиляє посилання органу ПФУ у листі щодо можливості обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав визнати протиправними дії відповідача у вигляді відмови, оформленої листом №28527-24445/К-02/8-1500/23 від 27.09.2023 року, у відновленні права ОСОБА_1 на отримання пенсійної виплати, з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року, у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження її розміру; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року пенсію у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження її розміру, шляхом проведення відповідних перерахунків пенсії, з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року, з урахуванням його права на пенсійну виплату у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність оскаржуваних дій не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Підстави для залишення позовної заяви без розгляду (як на тому наполягає ГУПФ України в Одеській області у відзиві на позовну заяву) відсутні, оскільки перерахунки пенсії позивача з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року здійснені відповідачем тільки 24.05.2023 року (а.с.22-23); позов у справі поданий 19.10.2023 року, тобто у межах строку, встановленого приписами ч.2 ст.122 КАС України.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Також позивач у позовній заяві просить суд звернути рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за місяць.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;

Враховуючи викладене, на підставі ст.371 КАС України суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження ОСОБА_1 до виплати суми донарахованої пенсії у межах суми стягнення за один місяць. Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 1073,60грн., суд покладає на відповідача витрати зі сплати судового збору у сумі 858,88грн. згідно ч.1 ст.139 КАС України.

Суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору у сумі 858,88грн., оскільки позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд» та підлягав сплаті судовий збір у сумі 858,88грн.

Решта зайво сплачених витрат по сплаті судового збору може бути повернута за відповідною заявою позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297,371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; адреса: вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у вигляді відмови, оформленої листом №28527-24445/К-02/8-1500/23 від 27.09.2023 року, у відновленні права ОСОБА_1 на отримання пенсійної виплати, з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року, у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року пенсію у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження її розміру, шляхом проведення відповідних перерахунків пенсії, з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року, з урахуванням права ОСОБА_1 на пенсійну виплату у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; адреса: вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65012) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 858(вісімсот п`ятдесят вісім)грн. 88коп.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження ОСОБА_1 до виплати суми донарахованої пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян