Рішення № 115940947, 25.12.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26242/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЛевчук О.А.,

за участю секретаряГур`євої К.І.

представника відповідачаКостилєвої А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000585/2 від 09.09.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що о у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів. При цьому витребовування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, воно обґрунтоване наступним: подані документи містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Разом з тим, умовами зовнішньоекономічного контракту підтверджуються доводи позивача про те, що товар надійшов у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару. Відповідач мав всі необхідні документи, що містили дані про таку складову митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, а саме: дані про те, що вартість упаковки та робіт з пакування були включені постачальником до ціни товару та додатковому відшкодування з боку позивача не підлягали. Надання послуг з міжнародної доставки вантажу здійснювалось ТОВ «Посейдон Групп» за договором транспортно-експедиторських послуг №2312/21 від 23.12.2022 р. та підтверджується наданою довідкою про транспортні витрати №31/08/23-3 від 31.08.2023 р., згідно якої, вартість транспортних витрат з міжнародної доставки вантажу в контейнерах CMAU0496195, CMAU3068950, MAGU2213524, TEMU5443291 за коносаментом WMSS23061369 по маршруту порт Shanghai (Китай) порт Рені (Україна), становлять: 328400,00 грн. (триста двадцять вісім тисяч чотириста гривень 00 коп). Страхування вантажу не проводилося. Крім того, перевезення вантажу ТОВ «Посейдон Групп» також підтверджується і довідками про вартість траспортних витрат, пов`язаних з автодоставкою вантажу у зазначених вище контейнерах. Оскільки експедитором розподілені витрати на транспортно-експедиційні послуги, до та після перетину митного кордону України, тому до митної вартості оцінюваних товарів включаються транспортні витрати понесені до перетину кордону України. В свою чергу, витрати на території України не включаються у митну вартість товару та не є базою оподаткування. Наявність або відсутність умов поставки у довідках не є ціноутворюючим фактором та не впливає саме на числове значення складових митної вартості товарів, а приналежність наданих довідок до перевезення товару та їх відповідність, можна превірити шляхом ретельного дослідження наданих разом з митними деклараціями документів. Також, згідно умов поставки позивач сплатив на разрахунковий рахунок контрагента у загальному розмір 207149,24 доларів США, суперечностей чи неточностей з цього приводу не існує: - 45% від початкового рахунку-проформи - у розмірі 77103,84 долларів США, що підтверджується платіжною інструкцією №156 від 20.04.2023 р., - залишок за новим рахунком - у розмірі 130045,40 долларів США, що підтверджується платіжною інструкцією №161 від 31.05.2023 р. Детально розрахунок здійснених позивачем передоплат міститься також у листах ТОВ «Дніпроресурс» до АТ «Альянс Банк» щодо розподілу валютних платежів по митним деклараціям, що додається. Таким чином, митний орган здійснив формальну перевірку, без ретельного дослідження наданих документів та відомостей, без застосування процедури співставлення подібних товарів та їх вартості. Отже вимога митниці щодо подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, є безпідставною, оскільки необхідній перелік документів, що підтверджують складові митної вартості товарів був наявний у митного органу. Інших документів, затребуваних митницею надати декларантом позивача було неможливо, у зв`язку з їх відсутністю. Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Представником Одеської митниці до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що Митним кодексом України не допускається ігнорування та не виконання форм контролю встановлених СУР. У зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500031690U7 від 09.09.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000585/2 від 09.09.2023. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. 09.09.2023 електронним повідомленням декларантом ПП "Трейд Бізнес Сервіс" було надіслано повідомлення з проханням здійснити митне оформлення, так як додаткових документів в десятиденний термін надати не мають можливості. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другійчетвертій статті 53 МКУ. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500031690U7 від 09.09.2023 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000585/2 від 09.09.2023.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16 листопада 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником позивача до суду надано заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, просила суд відмовити в його задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

10 січня 2018 року між GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD (продавець) та ТОВ ДНІПРОРЕСУРС (покупець) укладено контракт № 8-10/01/18 (а.с. 43-45).

01 вересня 2022 року між GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD (продавець) та ТОВ ДНІПРОРЕСУРС (покупець) укладено додаткову угоду № 9 до контракту № 8-10/01/18 від 10.01.2018 року (а.с. 48).

09 вересня 2023 року декларантом ТОВ ДНІПРОРЕСУРС подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA500500031690U7 щодо товару: 1) електродвигуни асинхронні, змінного струму, 3-х фазні, 50Hz, IP55, 380/660/1140V потужністю понад 7,5кВт, але не більш як 37кВт, нові:АИР 132M-2 2081 - 11kw- 30шт.АИР 132M-2 1081 - 11kw- 18шт.АИР 132M-2 1081 - 11kw- 12шт.АИР 132M-4 1081 - 11kw- 12шт.АИР 132M-4 1081 - 11kw- 18шт.АИР 160S-4 1081 - 15kw22шт.АИР 160S-4 1081 - 15kw- 8шт.АИР 160S-4 1081 - 15kw- 10шт.АИР 180S-4 1081 - 22kw- 43шт.АИМ 160S-2 1081 - 15kw- 4шт.АИМ 160M-4 2081 - 18,5kw- 4шт.АИР 180M2 2081 - 30kw- 20шт.АИР 180S-4 1081 - 22kw- 43шт.АИР 180M-4 1081 - 30kw12шт.АИР 180M-4 1081 - 30kw- 10шт.АИР 180M-4 1081 - 30kw- 3шт.АИМ 132M-2 1081 - 11kw- 5шт.АИМ 200M-2 1081 - 37kw- 2шт. Торговельна марка- ELMO. ВиробникGUANGLUELECTRICALCO.,LTD. Країна виробництва- CN; 2) Електродвигуни асинхронні, змінного струму, 3-х фазні, 50Hz, IP55, 220/380/660V потужністю понад 750Вт(0,75кВт), але не більш як 7,5кВт, нові:АИР 90L-2 2081 - 3kw- 50шт.АИР 100S-2 2081 - 4kw- 58шт.АИР 100S-2 2081 - 4kw- 2шт.АИР 80A-4 1081 - 1,1kw- 80шт.АИР 80B-4 2081 - 1,5kw- 92шт.АИР 80B-4 2081 - 1,5kw8шт.АИР 132S-4 1081 - 7,5kw- 60шт.АИР 132S-4 2081 - 7,5kw- 30шт.АИМ 100S-2 1081 - 4kw- 5шт.АИМ 100L-2 1081 - 5,5kw- 5шт.АИМ 112M-4 1081 - 5,5kw- 10шт.АИМ 132S-4 2081 - 7,5kw- 8шт.АИМ 132S-4 2081 - 7,5kw- 2шт.АИМ 80B-2 1081 - 2,2kw10шт. Торговельна марка - ELMO. Виробник - GUANGLUELECTRICALCO.,LTD. Країна виробництва - CN; 3) Електродвигуни асинхронні, змінного струму, 3-х фазні, 50Hz, IP55 220/380V потужністю не більш як 0,75кВт(750Вт), нові:АИР 63A-4 2081 - 0,25kw70шт.АИР 56A-2 1081 - 0,18kw- 30шт.Торговельна марка - ELMOВиробникGUANGLUELECTRICALCO.,LTD. Країна виробництва- CN; 4) Електродвигуни асинхронні, змінного струму, 3-х фазні, 50Hz, IP55, 380/550/660/1000V потужністю понад 75кВт, але не більш як 375кВт, нові:АИР 280S-4 1001 - 110kw- 10шт.АИР 355S-6 1001 - 160kw- 3шт.АИР 355M-6 1001 - 200kw3шт.АИР 355MB-6 1001 - 250kw- 1шт.АИМ 250M-2 1081 - 90kw- 2шт.АИМ 280S-4 2001 - 110kw- 3шт.Торговельна марка - ELMOВиробникGUANGLUELECTRICALCO.,LTD. Країна виробництва - CN; 5) Електродвигуни асинхронні, змінного струму, 3-х фазні, 50Hz, IP55, 380/550/660/1000V потужністю понад 37кВт, але не більш як 75кВт, нові:АИР 250S-4 1081 - 75kw- 5шт.АИР 250S-6 1081 - 45kw- 6шт.АИР 250S-6 1081 - 45kw- 9шт.АИР 250S-6 2081 - 45kw- 3шт.АИР 250S-6 2081 - 45kw- 5шт.АИР 280S-6 1001 - 75kw2шт.АИМ 225M-4 2081 - 55kw- 2шт.АИМ 225M-2 1081 - 55kw- 4шт.Торговельна маркаELMO. Виробник - GUANGLUELECTRICALCO.,LTD. Країна виробництва - CN; 6) Частини, призначені виключно для електродвигунів, нові:Статор для електродвигуна / АИР 200L-6 +Stator -30kw- 3шт.;Ротор для електродвигуна/АИР 200L-6 +Rotor -30kw- 3шт.;Статор з обмоткою та корпусом для електродвигуна/АИР 160M-4 +stator+winding+housing - 18.5kw- 1шт. Цивільного використання. Торговельна марка - ELMO. ВиробникGUANGLUELECTRICALCO.,LTD. Країна виробництва - CN; 7) Електрична аппаратура для комутації електричних кіл, для напруги не більш як 1000В. Призначені для електродвигунів, нові:M6 Клеммна втулка з різьбою - 30 комплектів;M10 Клеммна втулка з різьбою - 20 комплектів; До комплекту клемної втулки з різьбою для вибухозахищеного двигуна входить: Латуні шпильки + ізолятори + гвинти + гайки + шайби + перемички між ізоляторами + керамічна втулка різьбова. Цивільного використання. Торговельна марка- ELMO. Виробник - GUANGLU ELECTRICAL CO.,LTD. Країна виробництва - CN; 8) Частини, призначені виключно для електродвигунів, нові: Датчик для контролю температури електродвигунів/ PT100 forbearing - 50шт.Датчик для контролю температури електродвигунів/ PTC - 100шт. Датчики (регулятори) призначені для автоматичної підтримки температури шляхом регулювання витрати теплоносія. Цивільного використання. Торговельна марка - ELMOВиробникGUANGLUELECTRICALCO.,LTD. Країна виробництва CN (а.с. 28-31, 109-112).

09 вересня 2023 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000585/2 у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару 2) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Подані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість перевезення товару і не містять умов поставки, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування. 3) Сума передплати за банківським платіжним документом № 156 від 20.04.2023 та №161 від 31.05.2023 не відповідає умовам зазначеним у п.3 контракта №8-10/01/18 від 10.01.2018. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1)виписку з бухгалтерської документації; 2)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанту або уповноваженій ним особі було запропоновано за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 09.09.2023 електронним повідомленням декларантом ПП "Трейд Бізнес Сервіс" було надіслано повідомлення в якому просят здійснити митне оформлення так як додаткових документів в десятиденний термін надати немають можливості. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ. Згідно частини шостої статті 54 митні ограни України можуть відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Відповідно до частини другої статті 58 МКУ, у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні, відповідно до частини третьої статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Згідно статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. Згідно частини другої статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Згідно з положеннями п.1 ст.55 митним органом буде здійснено коригування митної вартості товарів. Оскільки відповідно до п.2 статті 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Кодексу. Так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом використання методу, зазначеного у статтях 58, 59 МКУ та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить: по товару по товару: по товару № 1 4,52 дол. США/кг (МД від 04.09.2023 № UA209150/2023/030893), ніж заявлено декларантом 2,3410 дол. США/кг.; по товару № 2 4,98 дол. США/кг (МД від 04.09.2023 № UA209150/2023/030893), ніж заявлено декларантом 2,5090 дол. США/кг.; по товару № 4 5,23 дол. США/кг (МД від 04.09.2023 № UA209150/2023/030893), ніж заявлено декларантом 2,6183 дол. США/кг.; по товару № 5 5,13 дол. США/кг (МД від 04.09.2023 № UA209150/2023/030893),ніж заявлено декларантом 2,3114 дол. США/кг.; по товару № 6 8,07 дол. США/кг (МД від 28.11.2022 № UA403020/2022/025417), ніж заявлено декларантом 2.2550 дол. США/кг (а.с. 32-33, 128 з.б. - 129).

Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.

Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості від 09 вересня 2023 року № UA500500/2023/000585/2, що його прийнято у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару 2) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Подані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість перевезення товару і не містять умов поставки, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування. 3) Сума передплати за банківським платіжним документом № 156 від 20.04.2023 та №161 від 31.05.2023 не відповідає умовам зазначеним у п.3 контракта №8-10/01/18 від 10.01.2018 (а.с. 32-33, 128 з.б. -129).

В той же час, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з контракту № 8-10/01/18 від 10 січня 2018 року, пунктом 2.2 визначено, що у вартість товару входить вартість упаковки, маркування, доставки до порту та навантаження на борт судна (а.с. 43-45).

Таким чином, за умовами контракту на поставку № 8-10/01/18 від 10 січня 2018 року, ціна товару включає вартість упаковки та маркування, а тому відповідно до приписів підпункту «в» пункту 1 ч. 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

При цьому, копія контракту на поставку № 8-10/01/18 від 10 січня 2018 року року надавалась декларантом ТОВ ДНІПРОРЕСУРС до митного органу.

Отже, відповідно до приписів п. 1 ч. 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Також, з митної декларацій від 09 вересня 2023 року № 23UA500500031690U7 вбачається, що в ній в графі 37 вказано процедуру постачання «ZZ00» (а.с. 28-31, 109-112).

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Таким чином, ціна товару включає в себе вартість упаковки та маркування, а тому відповідно до приписів підпункту «в» пункту 1 ч. 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 160/8775/18 та постанові від 06 лютого 2020 року по справі № 520/10709/18.

Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості від 09 вересня 2023 року № UA500500/2023/000585/2 на те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є неспроможними.

З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження транспортних витрат декларантом до митного органу були подані довідки про транспортні витрати, з яких можливо ідентифікувати транспортні витрати декларанта як складову митної вартості відповідно до вимог п.10 статті 58 МКУ (а.с. 122-125).

Крім того, згідно наданих до митного оформлення документів, зокрема інвойсів, автотранспортних накладних, вбачається, що доставка товару здійснювалась на умовах поставки - FOB SHANGHAI.

Верховний Суд в постанові від 31 травня 2019 року по справі № 804/16553/14 (№К/9901/5149/18) зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, посилання відповідача на те, що подані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість перевезення товару і не містять умов поставки, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування, є неспроможними.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача на те, що сума передплати за банківським платіжним документом № 156 від 20.04.2023 та №161 від 31.05.2023 не відповідає умовам зазначеним у п.3 контракта №8-10/01/18 від 10.01.2018, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2022 року між GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD (продавець) та ТОВ ДНІПРОРЕСУРС (покупець) укладено додаткову угоду № 9 до контракту № 8-10/01/18 від 10.01.2018 року (а.с. 48).

Вказаною додатковою угодою викладено п. 3 контракту №8-10/01/18 від 10.01.2018 року викладено в новій редакції, а саме покупець зобов`язаний внести авансовий платіж у розмірі 45 % від загальної суми рахунку-фактури (проформи) банківським переказом на рахунок продавця. Покупець проводить остаточний розрахунок на банківський рахунок продавця по комерційному рахунку-фактура протягом 5 календарних днів від дати письмового сповіщення продавцем про готовність продукції до відвантаження.

З матеріалів справи вбачається, що 06.04.2023 року продавцем виставлено рахунок-проформу №RTGL-DNP2302 на суму 171341,87 дол.США (а.с. 34).

20.04.2023 року ТОВ ДНІПРОРЕСУРС платіжним дорученням № 156 сплачено грошові кошти у розмірі 77103,84 дол.США (а.с. 40).

В той же час, в подальшому продавцем кількість товару було збільшено та виставлено рахунок-проформу №RTGL-DNP2302 від 06.04.2023 року на суму 207149,24 дол.США (а.с. 35).

31.05.2023 року ТОВ ДНІПРОРЕСУРС платіжним дорученням № 161 сплачено грошові кошти у розмірі 130045,40 дол.США (а.с. 41).

За таких підстав, посилання відповідача на наявність розбіжностей між сумою передплати та зазначеній, у п.3 контракта є неспроможними.

В постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

В постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі № 809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості від 09 вересня 2023 року № UA500500/2023/000585/2 не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В рішенні від 09 вересня 2023 року № UA500500/2023/000585/2 вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить: по товару по товару: по товару № 1 4,52 дол. США/кг (МД від 04.09.2023 № UA209150/2023/030893), ніж заявлено декларантом 2,3410 дол. США/кг.; по товару № 2 4,98 дол. США/кг (МД від 04.09.2023 № UA209150/2023/030893), ніж заявлено декларантом 2,5090 дол. США/кг.; по товару № 4 5,23 дол. США/кг (МД від 04.09.2023 № UA209150/2023/030893), ніж заявлено декларантом 2,6183 дол. США/кг.; по товару № 5 5,13 дол. США/кг (МД від 04.09.2023 № UA209150/2023/030893),ніж заявлено декларантом 2,3114 дол. США/кг.; по товару № 6 8,07 дол. США/кг (МД від 28.11.2022 № UA403020/2022/025417), ніж заявлено декларантом 2.2550 дол. США/кг (а.с. 32-33, 128 з.б. - 129).

Разом з тим, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості № UA500500/2023/000585/2 від 09.09.2023 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства ДНІПРОРЕСУРС слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19253,44 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС (код ЄДРПОУ 24112229, адреса місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 103, оф. 428) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості № UA500500/2023/000585/2 від 09.09.2023 року.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС (код ЄДРПОУ 24112229, адреса місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 103, оф. 428) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19253,44 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят гри гривні 44 копійки).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 25 грудня 2023 року.

Суддя О.А. Левчук