Ухвала суду № 115930032, 26.12.2023, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Cправа №549/379/23

Провадження№2/549/121/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року Чорнухинський районний судПолтавської області

у складі: головуючого - судді Глущенко Н.М.

за участю:секретаря судового засідання Зуб Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», третя особа акціонерне товариство «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 50544 грн 93 коп., сплачений судовий збір в сумі 2 684 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судові засідання призначені на 19 грудня 2023 року та 26 грудня 2023 року представник позивача не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомили. Матеріали справи не містять заяви про розгляд справи у відсутність позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 19.12.2023 року та 26.12.2023, до суду не з`явилася. Рекомендовані листи з судовими повістками, направлені за адресою реєстрації відповідача повернуті до суду в зв`язку з тим, що адресат відсутній.

Відповідно до п.4,ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 згідно вимог п.4, ч.8 ст. 128 ЦПК Українивважається таким, що була повідомлена належним чином про час і місце судового засідання.

Відповідно до ч.2 ст. 247ЦПКУкраїни,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщорозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судовогопроцесу за допомогою звукозаписувального технічного засобуне здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.

Відповідно дост. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки направлялись позивачу та його представнику на адресу, що зазначена ним у позовній заяві та до електронногокабінету.Факт отриманняповісток підтверджуєтьсярекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та довідками про доставку електронного документа до електронного кабінету. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення були повернуті до суду із відміткою «отримано».

Відповідно до частини 1статті 43 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Проте, в жодне із призначених судових засідань, які відбулися, представник позивач так і не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Згідно з ч. 2ст. 223 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цьогоКодексусудове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Згідно з ч.1ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Частиною 5ст. 223 ЦПК Українивстановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вказані положення також зазначені у ч. 1ст. 257 ЦПК України. Тобто, законом не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача, зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.

Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогоюст. 210 ЦПК Українита ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України).

Отже, згідно із вимогамиЦПК Українисуд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.

Згідно ч. 4ст. 10 ЦПК Українитаст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Судом встановлено, що позивач, отримав ухвалу про відкриття провадження по справі, в судові засіданні його представник не з`являвся, неодноразово належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи по суті. В наступні судові засідання також представник позивача не з`явився, поважність його неявки не доведена, та судом не встановлена.

Ані в позовній заяві, ні окремим документом, позивач не заявляв про розгляд справи у відсутність його представника. Клопотань про проведення судового засідання в режимі відео конференції від позивача також не надходило.

Отже, обставини неявки у судові засідання представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс», якому було відомо наявність цивільної справи за її позовом в суді, неодноразові виклики в судові засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ними своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.

Згідност. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», третя особа акціонерне товариство «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромпідлягає залишенню без розгляду.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача повторно звернутися до суду в силу ч.2ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.10,43,44,131,210,223,257 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», третя особа акціонерне товариство «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.М.Глущенко