Справа 2-196/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2010 року Запорізький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Яркіної С.В.,
при секретарі Соколовській Т.В.,
за участю представника ОСОБА_1,
представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за природний газ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за природний газ, зазначивши, що відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 року № 2246, і договору „Про надання послуг з газопостачання” № 27859 від 14.08.2006 р. ВАТ „Запоріжгаз” надало відповідачам послуги з газопостачання природним газом за період з 01.09.2007 року по 01.09.2009 року на суму 3888 грн. 38 коп. на контрольні показники 41549 м. куб, яка відповідачами не сплачена.
Спрямоване на адресу відповідачів попередження від 19.06.2008 року на суму 1239,84 грн станом на 01.06.2008 року з пропозицією погасити протягом 10 днів заборгованість було сплачено частково. Оскільки оплата відповідачами не проводилась, сума заборгованості станом на 01.09.2009 року склала 3888,38 грн.
В подальшому позивач збільшив позовні вимоги у зв’язку з донарахуванням відповідачам за період з 01.09.2009 року по 01.07.2010 року на показники лічильника газу 44584 м. куб. на суму 2221,61 грн., а взагалі на суму 6109,99 грн.
Розрахунок обсягу спожитого природного газу наданого відповідачам проводився позивачем за фактичними показниками лічильника газу; відповідно до пунктів 10, 11, 17, 29 Правил та п. 4.2. Договору розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць; при цьому, відповідачі зобов’язані робити оплату за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання не пізніше 10 числа наступного місяця.
В зв’язку з тим, що відповідачі не бажають в добровільному порядку погасити суму боргу, позивач був змушений звернутись до суду із зазначеною позовною заявою.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримала свої позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідачів суму основного боргу в розмірі 6109,99 грн, суму сплаченого державного мита в розмірі 51 грн. та суму сплаченого ІТЗ в розмірі 30 грн.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав повністю, вважає, що сплачені в липні 2007 року 5063,28 грн. не були погашенням існуючого боргу, а були сплачені наперед, у зв’язку з чим, ВАТ „Запоріжгаз” повинен був зробити перерахунок сплаченої суми. Однак представник позивача і не заперечує проти того, що протягом 2008-2010 років ОСОБА_3 не сплачував за спожитий природний газ, тому як на розгляді суду знаходиться зазначена справа, вважає, що зазначена сума, яка сплачена ОСОБА_3 не може бути врахована за борги 2005 року, тому як сплинув строк позовної давності.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, пояснень суду не надала, про день та час розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що станом на 01.12.2004 року заборгованість ОСОБА_3 за природний газ складала 2006,62 грн., у зв’язку з чим, позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою і рішенням Запорізького районного суду Запорізької області № 2-622/2005 р. від 14.04.2005 року позов ВАТ „Запоріжгаз” задоволено частково та з ОСОБА_3 стягнуто на користь ВАТ „Запоріжгаз” суму боргу за спожитий природний газ в розмірі 695, 12 грн.
За грудень 2004 року в подальшому ОСОБА_3 нараховано 111,13 грн., оплат після рішення суду в 2004 році не було.
За 2005 рік ОСОБА_3 нараховано 740,64 грн., сплачено - 128 грн.,
За 2006 рік нараховано 1160,13 грн, сплачено 197 грн.
За 2007 рік нараховано 1533 грн., сплачено 5067,58 грн.
Представник позивача вважає, що цю суму сплачено за всю заборгованість без урахування рішення суду, мотивуючи це тим, що вже після рішення суду з ОСОБА_3 12.05.2005 року укладено договір № 27859-Р про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, відповідно до якого сума заборгованості на момент укладення цього договору складала 1926,97 грн. і яку відповідач зобов’язався погасити до 01.06.2006 року.
Крім того, представник позивача зазначає, що 14.08.2006 року між ВАТ „Запоріжгаз” та ОСОБА_3 був укладений договір № 27859 про надання послуг за газопостачання, в якому зазначалась сума заборгованості і який ОСОБА_3 також був підписаний не дивлячись на рішення суду, тому представник позивача вважає, що тим самим він визнав суму заборгованості в повному обсязі без урахування рішення суду, тому і оплата 5063,28 грн. зарахована йому як сплата за існуючий борг.
Однак суд вважає, що рішення суду має вищу юридичну силу ніж договір про газопостачання та договір про реструктуризацію боргу, які відповідач міг підписати в силу своєї юридичної необізнаності, а тому і суму заборгованості слід вважати з урахуванням рішення суду в розмірі 695,12 грн., тому сума переплати станом на 01.01.2008 року складає 1151,66 грн.
За 2008 рік ОСОБА_3 нараховано 1384,86 грн., сплати не було.
За 2009 рік нараховано 2591,28 грн., сплати не було.
До липня 2010 року нараховано 1472,78 грн., сплати не було.
Таким чином, суд вважає, що сума заборгованості відповідачів станом на 01.08.2010 року з урахуванням сплаченої суми боргу в 2007 році складає 4297,26 грн.
Статтєю 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у тому числі і зобов’язання в частині своєчасної та в повному розмірі сплати за надані послуги з газопостачання.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» суму основного боргу з урахуванням часткової сплати боргу у розмірі 4297 грн. 7850 коп., суму державного мита в розмірі 51 грн. та суму сплаченого ІТЗ в розмірі 30 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 7, 10, 11, 60, 212, 213, 216 ЦПК України, ст. ст. 264, 526, 530, 625 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на поточний рахунок - 260343010497 в філії ЗОУ ВАТ „Державного Ощадного Банку України” в м. Запоріжжя, МФО-313957, ЕДРПОУ 03345716 – суму боргу у розмірі 4297 (чотири тисячі двісті дев’яносто сім) грн. 26 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на р/р № 26004301157828 в філії „Запорізьке Центральне відділення Промінвестбанку”, МФО 313355, код платежу 22090100, ЄДРПОУ 03345716 суму сплаченого державного мита в розмірі 51 грн. та суму сплаченого ІТЗ в розмірі 30 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції в 10 денний строк з дня його проголошення.
Суддя С.В. Яркіна
Судове рішення № 11591516, Запорізький районний суд Запорізької області було прийнято 04.10.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-196. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: