Постанова № 1159140, 19.11.2007, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2007 Справа № 10/157-07

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів: Павловського П.П., Головко В.Г.

при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.

з участю представника позивача Іванченко І.С.

розглянувши апеляційну скаргу регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2007р. по справі

за позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до відповідача Приватного торгівельно-промислового підприємства “Сінгл”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 75228,79гр.

В С Т А Н О В И В :

27.04.2007р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі Фонд) про стягнення з приватного торгівельно-промислового підприємства “Сінгл” (далі ПП “Сінгл”) 75228,79гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 01.10.2004р. між Фондом та ПП “Сінгл” було укладено договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24-а. За умовами договору відповідач зобов’язався використовувати вказане приміщення в якості виставки автомобілів, в зв’язку з чим було встановлено відповідну ставку орендної плати. Але при перевірці виконання відповідачем умов договору оренди було встановлено, що ПП “Сінгл” використовує приміщення для здійснення господарської діяльності –розміщення автосалону та автомагазину. На цих підставах позивач просив стягнути з відповідача збитки у вигляді не отриманої орендної плати, яку слід нараховувати при використанні орендованого майна для здійснення господарської діяльності.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2007р. (суддя Кощеєв І.М.) в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням, Фонд звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та задовольнити позов. При цьому апелянт зазначив, що суд не врахував всі обставини справи та зробив неправильний висновок про недоведеність позовних вимог.

Відповідач відзиву не надав, в судове засідання, призначені на 27.08. та 19.11.2007р. представник ПП “Сінгл” не з’явився. Оскільки відповідача було належним чином поінформовано, за вказаною ним самим адресою, а залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача,

_____________

Під час розгляду справи оголошувалась перерва з 20.08. по 27.08.2007р. та зупинялось провадження по справі з 27.08. до 24.10.2007р.

обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :

З матеріалів справи вбачається, що 1.10.2004р. сторони уклали договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24-а. Відповідно до п.1 договору приміщення передано відповідачу для використання під виставку.

Враховуючи специфіку об’єкта оренди, питання щодо умов його оренди врегульовано ЦК України, Законом України “Про оренду державного та комунального майна” та іншими нормативними актами.

Статтею 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що для об'єктів, що перебувають у державній власності методика розрахунку, граничні розміри та порядок використання орендної плати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна (затв. Постановою КМУ від 4.10.1995р. N786) встановлено орендні ставки за використання нерухомого майна в залежності від цілей його використання. Так, на час укладення договору додатком №2 до вказаної Методики передбачалось, що ставка орендної плати за використання приміщення під розміщення виставки становить 7%, при використанні об’єкта оренди з метою здійснення торгівельної діяльності –15%, для розташування офісу –10%.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що питання про відшкодування збитків завданих використанням майна не за цільовим призначенням, може бути розглянуто лише у випадку розірвання договору оренди. Оскільки позивач не надав доказів розірвання договору та не довів обставини пов’язані з порушенням орендарем зобов’язань за договором та обставин пов’язаних із упущенням вигоди, місцевий суд відмовив в задоволенні позову.

Проте до вказаних висновків суд першої інстанції дійшов передчасно та без всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх обставин справи, тобто з порушенням приписів ст.43 ГПК України.

Під час апеляційного перегляду до справи залучено докази, з яких вбачається, що на час розгляду справи №10/157-07 господарським судом Дніпропетровської області розглядалась справа №7/182-07 за позовом Фонду до ПП “Сінгл” про розірвання договору та виселення відповідача з приміщення, розташованого за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24-а (а.с.103-104). В якості правових підстав Фондом зазначалось, що в порушення умов договору оренди відповідач використовував майно не за цільовим призначенням.

Дійшовши висновку про те, що Фонд повинен надати докази розірвання договору оренди суд першої інстанції, в порушення вимог ст.38 ГПК України, не витребував від позивача та відповідача документи та матеріали щодо того, чи здійснювались сторонами дії по розірванню договору оренди від 1.10.2004р. після проведеної Фондом перевірки дотримання ПП “Сінгл” умов договору.

В той же час, з постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2.10.2007р. по справі №7/182-07 (а.с.117-118) вбачається, що судом встановлено факт порушення орендарем умов договору щодо цільового призначення орендованого майна та розірвано договір оренди. Своє рішення суд прийняв на підставі доказів, що підтверджують твердження Фонду про те, що у орендованому приміщенні ПП “Сінгл” організувало роботу автомагазину та розташувало офіс.

Відповідно до ч2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Оскільки при розгляді справи №7/182-07 брали участь ті самі сторони, колегія суддів вважає встановленим факт використання відповідачем орендованого майна не за цільовим призначенням.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що замість передбачених Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна ставок орендної плати, відповідач здійснював оплату орендованого майна виходячи зі ставки 7%, внаслідок чого держава в особі Фонду недоотримала за час с моменту укладення договору і до 1.09.2006р., з урахуванням індексу інфляції, 75228,79гр.

Право позивача на отримання завданих збитків у вигляді упущеної вигоди та нарахування індексу інфляції на грошові суми, несвоєчасно зараховані до бюджету в якості орендної плати, передбачено ст.22, 625 та 773 ЦК України.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2.10.2007р. по справі №7/182-07, відповідно до ст.105 ГПК України набрала законної сили в день прийняття, а тому рішення суду по справі та висновки суду викладені в постанові, є обов’язковими на всій території України.

Крім того, колегія суддів враховує, що у випадку зміни чи скасування постанови апеляційного суду по справі №7/182-07 в касаційному порядку, сторони не позбавлені можливості ініціювати перегляд справи №10/157-07 за нововиявленими обставинами.

Враховуючи викладене, зупинення провадження у справі №10/157-07 на час касаційного перегляду справи №7/182-07, за відсутністю доказів прийняття Вищим господарськими судом касаційної скарги та призначення її до розгляду, є порушенням приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо розумності строку розгляду справи.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п.4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а позов підлягає задоволенню

У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2007р. скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного торгівельно-промислового підприємства “Сінгл” (49000 м. Дніпропетровськ, пров. Белостоцького,20/24 –юридична адреса, 490940 м. Дніпропетровськ. Запорізьке шоссе, 25а –юридична адреса, код ЄДРПОУ 20297485) до державного бюджету ( ВДК в Амур-нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська, УДКД у місті Дніпропетровську, МФО 805012, р/р 311120993700003 ) збитків у сумі 75228,79 грн.

Стягнути з відповідача судові витрати по справі : на користь державного бюджету через Відділення держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (р/рахунок 31114095500005 в банку УДКУ в Дніпропетровській області, код бюджетної класифікації 22090200, МФО 805012) 752, 28 грн. державного мита, державного мита у розмірі 376,14 грн. на користь державного бюджету через Відділення держказначейства у Бабушкінському районі (р/рахунок 31119095700004 в банку УДКУ в Дніпропетровській області, код бюджетної класифікації 24245686, МФО 805012), на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (р/рахунок 26002014180001 в ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 352707, ЄДРПОУ 30045370) 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий А.О. Логвиненко

Суддя В.Г. Головко

Суддя П.П. Павловський

Постанову оформлено у відповідності

до вимог ст.84 ГПК України 23.11.2007р.