Постанова № 1159135, 12.11.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

12.11.07 Справа № 11/120

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого –судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ Торговець цінними паперами «Восток-Маклер»

на рішення господарського суду Рівненської області від 04.05.2007 року.

у справі № 11/120

За позовом: Северинко О.К.

до 1: ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»

до 2: ЗАТ Торговець цінними паперами «Восток-Маклер»

до 3: ЗАТ «Рівненський завод опалювальної техніки»

до 4: ВАТ «Рівне-Реєстр»

третя особа: ТзОВ «Фірма «Восток»

про: визнання договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним

З участю представників :

від позивача –Ковалик Ю.А. –представник (довіреність №б/н від 02.04.2007р.)

від відповідача 2 –Пашковська Л.В. –представник (довіреність №570 від 07.11.2007р.)

від відповідача 1,3,4 - не з’явився.

від третьої особи –не з’явився.

Встановив :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.05.2007р., суддя Грязнов В.В., позов Северинко О.К. було задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів №К-130 Ю/Т-22 від 07.04.2004р., укладений Северинко Ольгою Костянтинівною та ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів”, від імені якого діяло ЗАТ ТЦП “Восток-Маклер”. Стягнуто з ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів” на користь Северинко Ольги Костянтинівни 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, 59 грн. 00 коп. витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Стягнуто з ЗАТ ТЦП “Восток-Маклер” на користь Северинко О. К. 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, 59 грн. 00 коп. витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу

З даним рішенням не погодилося ЗАТ Торговець цінними паперами «Восток-Маклер»і оскаржило його в апеляційному порядку з тих підстав, що господарським судом було неповно з’ясовано всі обставини, порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 04.05.2007р. у справі №11/120 без змін, враховуючи наступне.

Як встановлено судом, ВАТ “РЗТА” продавець за яке діяв ЗАТ Торговець цінними паперами “Восток-Маклер” - повірений та Северинко Ольга Костянтинівна –покупець, 07 квітня 2004р. уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №К-130Ю/Т-22 (надалі в тексті –Договір). Згідно пп. 1.1, 1.2, 2.2, 2.3 Договору продавець зобов’язується передати покупцю, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити пакет цінних паперів –простих іменних акцій ЗАТ “Рівненський завод опалювальної техніки”, номінальною вартістю 01 грн. в кількості 13 327 штук. Сума Договору складає 4 664 грн. 45 коп., яку покупець сплачує продавцю протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання Договору. Договір чинний з дати його підписання, його дія припиняється з моменту виконання сторонами обов’язків.(пп.5.1-5.2 Договору). Договір підписано головою правління ВАТ “РЗТА”, уповноваженою особою ЗАТ ТЦП “Восток-Маклер”, та Северинко О.К., скріплено відбитками печаток юридичних осіб.(а.с. 9, 26).

Передача-прийняття від ВАТ “РЗТА”до Северинко О.К. простих імених акцій ЗАТ “Рівненський завод опалювальної техніки” (надалі - ЗАТ “РЗОТ”) номінальною вартістю 01 грн. в кількості 13 327 штук, відсутність претензій стосовно грошових розрахунків та виконання Договору в повному обсязі, засвідчено Актом виконання зобов’язань від 07.04.2004р. Акт підписано головою правління ВАТ “РЗТА”, уповноваженою особою ЗАТ ТЦП “Восток-Маклер” та Северинко О.К., скріплено відбитками печаток юридичних осіб.(а.с. 27).

Перехід прав власності на 13 327 простих іменних акцій від продавця ВАТ “РЗТА” до покупця Северинко О.К. відображено також і в Реєстрі власників іменних цінних паперів ЗАТ “РЗОТ”.(а.с. 57).

Однак, на момент вчинення даного правочину усі майнові активи ВАТ “РЗТА” перебували в податковій заставі.

В Державному реєстрі застав рухомого майна, 08.09.2000р. зареєстровано запис про заставу номер 57811 про податкову заставу усіх активів ВАТ “РЗТА”. Застовадавцем є ДПІ у м.Рівне.(а.с. 40).

Пункт 1.7 ст.1 Закону 2181 встановлює, що активи платника податків –це кошти, матеріальні та нематері-альні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання, а п.1.17 роз’яснює термін податкова застава - це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, непогашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Пріоритет податкової застави по відношенню до пріоритетів інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону. Надання майна, що перебуває у податковій заставі, у наступну заставу або його використання для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб не дозволяється.(пп.8.4, 8.6.3 ст.8 Закону 2181).

З пояснення ДПІ у м.Рівне вбачається, що на відчудження акцій ЗАТ “Рівненський завод опалювальної техніки” дозволи ВАТ “РЗТА”не надавались. Крім того, в Акті перевірки ВАТ “РЗТА”№18/24-209/00235884 від 31.08.2004р. зафіксовано факт реалізації вищевказаних акцій без погодження з податковим органом, за що товариству нараховано штрафну санкцію.(а.с. 106).

Отже, позиція ВАТ “РЗТА”суперечить приписам ст.659 ЦК України, яка встановлює, що продавець зобов’язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.(чч. 1, 5 ст.203 ЦК України).

Згідно ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Цивільний кодекс України статтею 230 регламентує правові наслідки вчинення правочину під впливом обману. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення..., такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

В порушення п.8.5 ст.8 Закону 2181, - згідно якого платник податків, активи якого перебувають в податковій заставі, зобов’язаний письмово повідомити наступних кредиторів про таку податкову заставу та про характер і розмір забезпечених цією заставою податкових зобов’язань, - Відповідач-1 укладаючи Договів не повідомив Северинко О.К. про існування податкової застави.

Зазначені обставини дали підстави господарському суду зробити правильний висновок, що при укладенні Договору з Северинко О.К., ВАТ “РЗТА” свідомо приховало факт існування податкової застави і судового арешту та ввело Позивача в оману щодо зазначених обставин.

Узгодження операцій із заставленими активами врегульовано пп.а п.8.6.1 ст.8 Закону 2181 - платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій... купівлі чи продажу, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом.

Проте, Відповідач-1 не звертався до податкового органу із заявою про погодження операції продажу майна, яке перебуває у податковій заставі. Іншого матеріалами справи не встановлено.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при укладенні спірного правочину допущені порушення стст. 11, 116, 203, 215, 230, 526 Цивільного кодексу України, стст. 163, 165, 167 Господарського кодексу України, ст.8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.24 Закону України “Про господарські товариства”, а тому такий правочин слід визнати недійсним.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.(ст.34 ГПК України). Виходячи з правила належності доказів суд першої інстанції правомірно не прийняв поданих Відповідачем-2 доказів: 1) договір доручення №К-130Ю, укладений ВАТ “РЗТА”та ЗАТ ТЦП “Восток-Маклер”31.03.2004р.; 2) відомість виплати грошових коштів від 07.04. 2004р., згідно якої ЗАТ ТЦП “Восток-Маклер”сплатило Северинко О.К. 4 664 грн. 45 коп. та 3) фотокопії документів щодо незалежної оцінки пакету акцій ЗАТ “РЗОТ”, оскільки: перший не спростовує обставин існування податкової застави, та судового арешту майна ВАТ “РЗТА”під час укладання оспорюваного Договору; друга не має відношення до предмету спору, а треті не відповідають приписам ст.36 ГПК України в частині належного засвідчення копій, крім того представник Відповідача-2 не надав суду для огляду оригіналів документів. (а.с. 24-25, 92, 113-115).

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 04.05.2007р. ґрунтується на матеріалах і обставинах справи та відповідає нормам матеріального і процесуального закону, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення Господарського суду Рівненської області від 04.05.2007 року у справі №11/120 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в господарський суд Рівненської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук