Рішення № 11590859, 11.10.2010, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-1519/10/0408

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2010 року Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі :

головуючого - судді Свистунової О.В.

при секретарі Севастьянової І.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Чуплої І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на те, що він в період з 1974р. працював підземним кріпильником, машиністом скреперної лебідки, підземним вибуховником, гірничим робітником, доставщиком вибухових матеріалів РУ ім.. ХХ Партзїзду, в наступному в Відкритому акціонерному товаристві «Суха Балка». У 2009р. звільнений в звязку з виходом на пенсію. Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини в 2004році йому було встановлено професійні захворювання за діагнозом: радикулопатія попереково крижова та шийна; сідеросилікоз першої ст.. ускладнений хронічним обструктивним бронхітом, емфізема легень. Відповідно до Акту розслідування професійного захворювання №60 від 01.11.2004р., позивачу встановлено, що причиною профзахворювань є робота в умовах запиленості робочої зони, важкої фізичної праці в концентрації, що перевищувала гранично допустимий рівень, в пункті 19 Акту зазначено, що винними в отриманні професійних захворювань є керівництво ш. «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», порушення вимог ст..13 Закону України «Про охорону праці» та ст..153 КЗпП України. У 2004р. за висновком МСЕК йому було встановлено 65 % втрати професійної працездатності, з яких: первинно 20% - сидеросилікоз, 45% - радикулопатія, на безстроково та визнано інвалідом 3 групи. Позивач вказує, що саме з вини підприємства йому заподіяна шкода здоровю, він втратив значний відсоток професійної працездатності безстроково, являється інвалідом, по причині вищезазначеного змушений переносить фізичні страждання, а звідси і моральні переживання, які проявляються в наступному: турбує сухий приступоподібний кашель, постійна задишка, скаржиться на болі в області хребта, виникають часті судороги в ногах. В звязку із зазначеним, в його житті виникли вимушені зміни він змушений докладати багато зусиль для організації свого життя.

Спричинену моральну шкоду він оцінює в розмірі 173000 грн. та просить стягнути з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

У судовому засіданні представник позивача, яка діє на підстав довіреності ОСОБА_1, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі і підтвердила обставини, викладені в позовній заяві та пояснила, що позивач втратив 65% професійної працездатності безстроково, є інвалідом 3 групи, змушений систематично звертатися за допомогою лікарів, в звязку з погіршенням стану його здоровя. В результаті, йому порушено нормальний спосіб життя, він вимушений витрачати додаткові зусилля для організації свого життя.

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, яка діє на підставі довіреності Чупла І.С., у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що для встановлення факту спричинення позивачеві моральної шкоди, необхідне проведення медико-соціальної експертизи і її висновок. До суду позивач такий висновок не представив, у зв'язку з цим Фонд вважає, що позивачеві моральна шкода не причинена. Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині «відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Законом України № 717 V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалося виплата моральної шкоди виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши сторони, вивчивши письмові матеріали справи, давши їм оцінку, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

При обговоренні питання, щодо спричинення позивачеві ОСОБА_3 морального збитку, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров'я позивача, наслідки викликані професійними захворюваннями, відсоток втрати професійної працездатності, встановлення інвалідності, провину підприємства в спричиненні шкоди.

Так, з огляду наданої позивачем та його представником. в якості доказу, в судовому засіданні трудової книжки (а.с.5-10) вбачається, що позивач з 09.07.1974р. пропрацював підземним кріпильником, машиністом скреперної лебідки, підземним вибуховником, гірничим робітником, доставщиком вибухових матеріалів на шахті «Ювілейна» в Відкритому акціонерному товаристві «Суха Балка». З 27.04.2009р. звільнений в звязку з виходом на пенсію.

Згідно Акту розслідування професійного захворювання №60 від 01.11.2004р. (а.с.13-14), який складений комісією в складі представників: Жовтневої СЕС, керівництва ш. «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», встановлено в пункті 17 Акту…, що причиною отримання профзахворювань є запиленість робочого місця та рівень фізичного навантаження, що перевищував гранично допустимий рівень, в пункті 19 Акту… зазначено, що винним в спричинені шкоди здоровю позивачу є керівництво ш. «Ювілейна» ВАТЖ «Суха Балка», яке порушило вимоги ст..13 Закону України «Про охорону праці» та ст.. 153 Кодексу Законів про працю.

10.11.2004року за висновком МСЕК (а.с.11,12) позивачеві безстроково встановлено 65% втрати професійної працездатності, з яких: первинно 20% - сидеросилікоз, 45% - радикулопатія, крім того позивача визнано інвалідом 3 групи. Позивачу протипоказані: важка праця, вимушена поза, довга ходьба, пил.

Відповідно до наданих виписних епікризів, позивач в результаті отримання професійних захворювань, знаходився на стаціонарному лікуванні в 9 й міській лікарні та в Українському науково-дослідному інституті промислової медицини міста Кривого Рогу. З документів медичних установ, наявних в матеріалах справи, встановлено, що позивачеві лікарями рекомендовано: спостереження у невропатолога, терапевта, медикаментозне лікування, санаторно курортне пуль монологічного профілю (а.с.15-19).

За таких обставин суд вважає, що позивачеві заподіяний як фізичний, так і моральний збиток, який підлягає компенсації.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в звязку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у листопаді 2004 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань м. Кривого Рогу. Також рішенням Конституційного Суду № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з обєктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».

Обговорюючи розмір відшкодування позивачу ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує, характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань від одержаної травми, тривалість лікування, втрату можливості його повної трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому суд враховує, що максимальний розмір у відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 мінімальних заробітних плат при умові відсутності стійкої втрати працездатності на день постановлення рішення суду (у відповідність п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратній відповідності з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, суд при вирішенні цього питання повинен виходити із такого мінімального розміру заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, які діють на момент розгляду справи.

Зважаючи на ступінь втрати професійної працездатності позивача 65%, стан його здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, тривалість страждань і переживань, настання інвалідності, а також той факт, що з 01 січня 2010 року мінімальна заробітна плата становить 867 грн., а оскільки сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, які діють на момент розгляду справи, суд вважає, що компенсацію за заподіяні моральні страждання слід призначити у розмірі 17000 грн ., що буде відповідати тим стражданням і переживанням які зазнає позивач, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом свого цивільного права суд вважає безпідставним, так як у відповідність п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 2003 року правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяв раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Враховуючи той факт, що ЦК України набрав чинності 01.01.2004 року (п.1 Прикінцевих та перехідних положень), а право щодо сплати відповідачем шкоди (у тому числі моральної) виникло у позивача 01.11.2004 року, від дати встановлення стійкої втрати працездатності в наслідок хронічного професійного захворювання, згідно ст. 40 Закону України №1105 - XIV, необхідно керуватися нормою ЦК України від 16.01.2003 року “про позовну давність”, відповідно до п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” суми на відшкодування шкоди (страхові виплати) мають присуджуватись потерпілому з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня встановлення професійного захворювання.

Виходячи з того, що право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло з 01.11.2004 року, дія Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», яким внесені зміни в Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» щодо припинення відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку з 1 січня 2008 року» на правовідносини сторін не поширюється, тому посилання відповідача на вказані Закони, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог суд вважає необґрунтованими. Тобто, право застрахованої особи на отримання страхових виплат виникає під час дії законодавчих актів, які надають йому право на отримання відшкодування моральної шкоди. Крім того, згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Згідно ч.3 ст.22 Конституції України - при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначалось вище, право на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі смерті працівника, за рахунок Фонду відповідно до зазначеного вище Закону передбачено ст. 9 Закону України “Про охорону праці”. Це підтверджується також роз'ясненням Конституційного Суду України, даним у Рішенні від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004.

Представник відповідача, заперечуючи проти заявленого позову, у судовому засіданні, на підставі ст.. 60 ЦПК України не надав доказів на спростування тверджень позивача.

З урахуванням викладених обставин та наданих в порядку ст.. 60 ЦПК України доказів суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди незалежно від наявності чи відсутності з цього приводу висновку МСЕК, яку повинен відшкодувати позивачу відповідач, як одну із передбачених Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» страхових виплат.

Приймаючи до уваги, що обставини, викладені в позовній заяві, про спричинення моральної шкоди позивачеві, знайшли документальне підтвердження, а також враховуючи настання важких наслідків: 65 відсотків втрати працездатності безстроково, інвалідність 3 групи, зміни в стані здоров'я, в звязку з отриманням професійних захворювань, суд вважає, що позивачеві ОСОБА_3 заподіяний моральний збиток, який підлягає відшкодуванню, проте суму, яку просить позивач, необхідно зменшити і призначити у розмірі - 17000гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які переносить позивач.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.

Керуючись рішенням Конституційного суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., рішенням Конституційного Суду України№20-рп/2008 від 08.10.2008р., ст.ст. 21,28 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” ст.ст. 10, 11, 27, 60, 213- 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш І В:

Позов ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( розрахунковий рахунок № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 17 000 гривень.

. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В.Свистунова

Повне рішення суду виготовлене 11 жовтня 2010 року.

Суддя: О.В.Свистунова