Ухвала суду № 115902843, 25.12.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

25 грудня 2023 року Справа №200/5274/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття до розгляду заяви представника позивача адвоката Юренка Юрія Вікторовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яка подана в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

22 грудня 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років за останньою штатною посадою ОСОБА_1 на підставі виданої уповноваженим органом державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» довідки про розмір грошового забезпечення від 02 грудня 2022 року № 33/25-2724 за листопад 2019 року відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку від суми 15711,79 грн щомісячного грошового забезпечення;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії з вислугу років за останньою штатною посадою ОСОБА_1 на підставі виданої уповноваженим органом державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» довідки про розмір грошового забезпечення від 02 грудня 2022 року № 33/25-2724 за листопад 2019 року відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку від суми 15711,79 грн щомісячного грошового забезпечення, а також виплатити різницю між розміром перерахованої пенсії з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою та вже виплачених щомісячних сум на підставі вищезазначеної довідки про розмір грошового забезпечення.

06 січня 2023 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/5274/22, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково, а саме:

- визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Донецькій області, яка полягає у непроведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» від 02 грудня 2022 року № 33/25-2724 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» від 02 грудня 2022 року № 33/25-2724 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Рішення суду від 06 січня 2023 року залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року і набрало законної сили.

22 грудня 2023 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Юренка Ю.В. про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 06 січня 2023 року.

Вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття поданої представником позивача заяви та її розгляду по суті, суд виходить з такого.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання та заперечення визначені ст. 167 КАС.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 167 КАС будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Абз. 1 ч. 2 ст. 167 КАС визначено, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог ч. 1 цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Ч. ч. 7, 8 ст. 44 КАС передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення № 1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з п. 8 Положення № 1845/0/15-21 підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в Інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

За приписами абз. 1 п. 9 Положення № 1845/0/15-21 Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

П. 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до п. 5.4 Положення № 1845/0/15-21 електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» (далі Закон № 2155) кваліфікований електронний підпис удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа;

За приписами п. 16 Положення № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Згідно з п. 26 Положення № 1845/0/15-21 електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до п 27 Положення № 1845/0/15-21 до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

За правилами ч. 2 ст. 18 Закону № 2155 кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Згідно з ч. 1 ст. 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.1 ст. 57 КАС представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом ч. 4 ст. 59 КАС повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Ч. 7 ст. 59 КАС передбачено, що в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За приписами ч. 8 ст. 59 КАС у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VІ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076) повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Ч. 4 ст. 26 Закону № 5076 визначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону № 5076 під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Поняття ордеру визначено у ч. 2 ст. 26 Закону № 5076, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рада адвокатів України рішенням від 12 квітня 2019 року № 41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі Положення № 41).

П. 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Імперативними приписами пп. 12.10 п. 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

Згідно з п. 11 Положення № 41 ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Заява про встановлення судового контролю подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача адвокатом Юренком Ю.В.

На підтвердження повноважень адвоката до заяви додана копія ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1112136, який виданий 21 грудня 2023 року на підставі договору про надання правової допомоги від 26 червня 2019 року.

Однак вказаний ордер не містить власноручного підпису адвоката Юренка Ю.В. у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність в ньому обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 41.

Долучений до позовної заяви ордер не є електронним ордером, сформованим через модуль у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, є додатком до заяви про встановлення судового контролю, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням № 41.

Суд зауважує, що ордер, згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, має містити обов`язкові реквізити визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного незаповнення при генерації деяких реквізитів, такі реквізити заповнюються адвокатом самостійно.

Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положенням № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.

Суд бере до уваги, що поданий представником позивача ордер, сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера, затвердженої типової форми, однак графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.

Правова позиція про те, що обов`язковим реквізитом ордера є власноручний підпис адвоката у графі «Адвокат» висловлена Верховним Судом в постановах від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22, від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22, від 07 грудня 2023 року у справі № 466/862/22.

З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката, суд дійшов висновку, що доданий до заяви про встановлення судового контролю документ не може вважатися юридично значимим для цілей підтвердження повноважень адвоката Юренка Ю.В. на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді.

Враховуючи, що заява про встановлення судового контролю підписана представником позивача, повноваження якого належним чином не підтверджені, що є істотним недоліком, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 167 КАС.

Крім того, в порушення вимог ч. 1 ст. 167 КАС до заяви не додані докази її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Керуючись ст. ст. 167, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Юренка Юрія Вікторовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду повернути без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.

3. Повний текст ухвали складений і підписаний суддею 25 грудня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко