Постанова № 11590188, 09.10.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

місто Севастополь

3 жовтня 2007 року Справа № 20-12/171                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                                                      

за участю представників сторін:

позивача: Кім С.В., довіреність за б\н від 31 січня 2007 року,

Міжутіна Т.О., довіреність б\н від 12 лютого 2007 року,

відповідача: Савельєва В.В., довіреність №3708/17-2 від 8 червня 2007 року,

Стецька О.В., довіреність №3710\17-2 від 8 червня 2007 року, розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" на постанову Господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 02 липня 2007 року у справі №20-12/171 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" (вул. Гер. Севастополя, 13,Севастополь,99000) до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74,Севастополь,99000) про визнання недійсним податкового рішення ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя №400032320/0 від 17.03.06 про застосування пені в сумі 338201,85грн.,

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним рішення відповідача про застосування пені за порушення терміну сплати валютної виручки. Позивач змінив позов та просив визнати недійсним рішення в частині нарахування пені в сумі 314.389,44грн. (а.с. 14 т.2).

Позов обґрунтований тим, що своєчасно між позивачем та нерезидентом здійснена оплата шляхом взаємозаліку, позапланова перевірка проведена без наявності обставин, з якими закон надає податковому органу провести таку перевірку, а саме: позивач на вимогу відповідача надав витребувані документи і пояснення, крім того, позивач та його контрагент звернулися з позовами про стягнення боргів.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач нарахував позивачу пеню за порушення строку знаходження валютної виручки тому, що взаємозалік не є сплатою валютної виручки.

Постановою місцевого господарського суду в задоволенні позову відмовлено, з підстав, що не має доказів наявності боргу позивача перед контрагентом, по якому здійснений взаємозалік.

Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, відповідач з нею не погодився тому, що до перевірки не були надані документи про борг позивача перед нерезидентом, який погашений шляхом взаємозаліку, в бухгалтерському обліку позивача не відображений взаємозалік, контракт, по якому позивач не отримав валютної виручки, не знятий з обліку в установи банку.

На підставі статей 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд встановив наступне.

17 березня 2006 року керівником Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Купченко І.Г. на підставі акту перевірки №101\10\23-123\30526231/38 від 9 березня 2006 року прийнято рішення №4000032320/0 про застосування позивачу пені у розмірі 338.201,85 грн. (а.с. 23 т.1).

З вказаного акту перевірки вбачається, що пеня у сумі 314.389,44грн. нарахована податковим органом тому, що за зовнішньоекономічним контрактом №402004\53 від 12 липня 2004 року виконавцем –позивачем 4 листопада 2004 року було надано замовнику - компанії "Kirgan Holding S.A" (Панама) послуги з ремонту теплоходу "Алина" вартістю 455.102 доларів США, строк сплати яких до 2 лютого 2005 року, однак 50.424 долара США нерезидентом позивачу не сплачені; податковим органом не прийняті до уваги протоколи узгодження та взаємозаліку, тому що не підтверджений борг позивача перед нерезидентом, та звертання позивача з позовом до Морської арбітражної комісії, тому що справа закрита, у зв’язку з відмовою сторін від позовів (а.с. 14-17 т.1).

Позивач не оспорює факт надання послуг та неперерахування нерезидентом 50.424 доларів США, однак вважає, що своєчасно –1 лютого 2005 року між сторонами здійснений взаємозалік взаємних однорідних вимог, що є сплатою валютної виручки, крім того позивач до закінчення строку отримання валютної виручки звернувся з позовом до нерезидента про стягнення вказаної суми виручки, справа закрита, у зв’язку з відмовою сторін від позову, що сталося через здійснення вказаного взаємозаліку.

Дійсно, письмові докази –контракт з додатковими угодами, акт приймання-передачі, виконавча ремонтна відомість, виконавчий перелік матеріалів, вантажні митні декларації, документи про оплату підтверджують, що позивач надав нерезиденту послуги, за які нерезидент не перерахував безготівкою чи готівкою 50.424 доларів США (а.с. 29-74, 76-108 т.1, 27-35 т.2).

З листа позивача до нерезидента та протоколу узгодження та взаємозаліку фінансових зобов’язань вбачається, що 1 лютого 2005 року за ініціативою позивача сторони контракту здійснили залік грошових зобов’язань –погашений борг компанії "Kirgan Holding S.A" перед позивачем по контракту №402004\53 від 12 липня 2004 року в сумі 54.195 доларів США, і борг позивача перед компанією "Kirgan Holding S.A" за тим же контрактом в сумі 66.290 доларів США (а.с. 75 т.1, 26 т.2).

Відповідно до постанови Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 17 листопада 2005 року по справі МАК №3п\2005 товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" 26 січня 2005 року звернулося з позовом про стягнення з компанії "Kirgan Holding S.A" 50.424 доларів США по контракту №402004\53 та додатково 18.867,67 доларів США, відповідач позов не визнав через неналежне виконання позивачем договірних зобов’язань (неякісний і несвоєчасний ремонт судна) та надав зустрічний позов про стягнення 825.510,20 доларів США, у тому числі 11.998 доларів США боргу. Позивач зустрічний позов не визнав. Однак за заявами сторін про відмову від позовних заяв провадження по справі були припинено (а.с. 29-34 т.3).

З довідок та декларацій валютних цінностей слідує, що після здійснення взаємозаліку позивач декларував знаходження за кордоном валютних цінностей з ремонту теплоходу "Алина" по замовленню компанії "Kirgan Holding S.A", вказаний контракт знаходиться на обліку в банківській установі через наявність боргу в сумі 50.424 доларів США (а.с. 20-25 т.1, 42 , 58-83 т.2).

Згідно з висновком судової економічної експертизи, не підтверджуються висновки акту перевірки відповідача про порушення строку зарахування валютної виручки (а.с. 11-18 т.3).

Відповідно до статті 1 і частини 1 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" N185/94-ВР від 23 вересня 1994 року (з змінами, далі Закон України N185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню в терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з моменту підписання акта, що засвідчує надання послуг, за порушення цього терміну стягується пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" N959-XII від 16 квітня 1991 року (з змінами на час здіснення взаємозаліку) всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам. А статею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання за заявою одної із сторін можуть припинятися зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Як слідує з листа позивача, протоколу узгодження та взаємозаліку, постанови Морської арбітражної комісії між позивачем та вказаним нерезидентом існували взаємні грошові зобов’язання, які були припинені шляхом їх взаємного зарахування (а.с. 75 т.1, 26, 29-34 т.2).

Вимога податкового органу про надання додаткових доказів боргу позивача перед нерезидентом не заснована на законі. Також апеляційний господарський суд вважає, що помилки позивача у бухгалтерському звіті та не надання до установи банку документів для зняття контракту №402004\53 з обліку не спростує того факту, що був здійснений взаємозалік, тобто зобов’язання по вказаному контракту припинені і позивач у майбутньому не отримає (не має права отримати) від нерезидента валютної виручки у сумі 50.424 доларів США, за що залучений до відповідальності у вигляді пені.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Апеляційний господарський суд вважає, що хоч постановою Морської арбітражної комісії справа була закрита, але вона була закрита через відмову позивача від позову через виконання відповідачем позовних вимог (шляхом зарахування зустрічних вимог), що фактично підтверджує задоволення відповідачем позовних вимог. А тому такі події звільняють позивача від сплати пені.

Такої ж позиції дотримується судова практика, про що вказано у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2003 року у справі №2\313а та постанові Вищого господарського суду України від 20 листопада 2003 року (що додаються).

На підставі вказаного, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга обґрунтована і підлягає задоволенню, місцевим господарським судом рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що привело до прийняття неправильного рішення.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                        П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" задовольнити.

Постанову Господарського суду міста Севастополя від 2 липня 2007 року по справі №20-12/171 скасувати.

Позов задовольнити.

Рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №4000032320/0 від про застосування позивачу пені у розмірі 338.201,85 грн. визнати недійсним у частині пені в сумі 314.389,44грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" 3,40 грн. судового збору, 1.452,80грн. витрат на провадження судової експертизи.

Господарському суду міста Севастополя видати виконавчий документ.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                                  

Судді