Рішення № 11589540, 22.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2010 р.Справа № 27-13-31/102-09-3757 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (паспорт громадянина РФ);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: ТОВ НВП «БРІЗ»

про зобовязання вчинити певні дії та сплатити вартість частини майна

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: позивач учасник Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «БРІЗ»ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просив суд, згідно уточнених позовних вимог (від 10.08.2009р. вх ГСОО №20061), зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БРІЗ»надати позивачу звіти про діяльність товариства, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи зборів, а також всю інформацію про фінансове становище товариства звітного характеру та зобовязати товариство сплатити позивачу вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі ТОВ НВП «БРІЗ».

11.08.2009р. господарський суд Одеської області прийняв ухвалу про забезпечення позову (суддя Лєсогоров В.М.), яка постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2009р. була скасована, а справа передана для розгляду до суду першої інстанції.

В результаті продовження розгляду справи господарським судом Одеської області 30.11.2009р. (суддя Панченко О.Л.) було прийнято ухвалу про залишення позову без розгляду, на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.05.2010р. зазначену ухвалу було скасовано, а справу передано до господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2010р., згідно резолюції в. о. голови господарського суду Одеської області Петрова В.С., справу № 13-31/102-09-3757 прийнято до розгляду суддею Невінгловською Ю.М. та присвоєно справі №27-13-31/102-09-3757.

14.09.2010р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з уточненням та доповненням до позовної заяви (вх. ГСОО 24109), в якій просить суд, зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БРІЗ»:

-надати позивачу звіти про фінансово-господарську діяльність Товариства, в яких відображено майно Товариства, яке передано в заставу згідно з договором закладу б/н, від 08 квітня 2009 року, укладеного між АКБ „Імексбанк” та ТОВ НВП «Бріз»зі всіма додатками, а також договором застави товарів в обороті від 06.01.2009 року зі всіма додатками; протоколи зборів учасників товариства, а також всю інформацію про фінансове становище товариства звітного характеру, а також діючі договори, укладені ТОВ «НПП «Бріз»;

-сплатити позивачу вартість частини майна ТОВ НВП «БРІЗ»пропорційно частці позивача у статутному капіталі ТОВ НВП «БРІЗ»;

-скликати та організувати проведення позачергових Зборів учасників Товариства, на якому визначити наступний порядок денний зборів учасників Товариства: визначення основних напрямів діяльності Товариства та затвердження його планів та звітів про їх виконання; звіт директора ТОВ НВП „БРІЗ” Блінова В. Д. про діяльність ТОВ НВП „БРІЗ” за 2009 рік; надання учасникам зборів для ознайомлення і узгодження звітів про діяльність Товариства, звітів про фінансово-господарську діяльність Товариства, протоколів зборів, а також всієї інформації про фінансове становище Товариства звітного характеру, діючих договорів та інших угод, укладених Товариством; визначення та затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; визначення вартості частини майна, ТОВ НВП «БРІЗ», пропорційної частці позивача у статутному капіталі ТОВ НВП «БРІЗ».

Також 14.09.2010р. позивачем надано до суду клопотання про призначення судової фінансово-економічної експертизи, з метою обґрунтування розрахунків частки майна при виході учасника із складу засновників підприємства.

Розглянувши зазначене клопотання судовому засіданні від 20.09.2010р. суд відмовив у його задоволенні, виходячи з наступного:

В звязку із заявленою вимогою позивача ухвалами суду неодноразово було зобовязано надати належні докази звернення до товариства з заявою про вихід із складу учасників.

З урахуванням вимог чинного законодавства, суд зазначає, що будь-який учасник товариства вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Між тим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства, учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з відповідним позовом про зобов'язання товариства виконати певні дії.

Однак, позивач, в супереч вимогам ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надав жодного доказу, підтверджуючого існування звернення до товариства з такою заявою та на останньому засіданні усно повідомив про відсутність такого звернення.

З урахуванням встановлених обставин, суд залишив позовні вимоги в частині зобовязання відповідача сплатити позивачу вартість частини майна ТОВ НВП «БРІЗ»пропорційно частці позивача у статутному капіталі ТОВ НВП «БРІЗ»без розгляду, на підставі п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, з винесенням відповідної ухвали разом з рішенням.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про призначення судової фінансово-економічної експертизи з визначення частки майна при виході позивача із складу засновників підприємства також не підлягає задоволенню.

Крім того, 14.09.2010р. позивачем подано заяву (вх ГСОО 24110), в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, в якій він просив накласти арешт та заборонити товариству відчужувати належне йому рухоме та нерухоме майно, у тому числі накласти арешт та заборонити відчуження товарів в обігу у вигляді транспортних засобів у кількості 86 одиниць, легкові автомобілі у кількості 74 одиниці, передані за договорами застави у АКБ «Імексбанк», а також заборонити посадовим особам підприємств, установ і організацій всіх форм власності та підпорядкування вчиняти будь-які дії та видавати відповідні документи, направлені на будь-які форми відчуження майна товариства, яке знаходиться в заставі АКБ «Імексбанк».

Розглянувши заяву про забезпечення позову у судовому засіданні 20.09.2010р., суд відмовив у її задоволенні, виходячи з наступного:

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 66 ГПК, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Перелік заходів до забезпечення позову, встановлений статтею 67 ГПК, є вичерпним.

Між тим, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати, що цими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Крім того, заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

З урахуванням викладеного, в звязку з недоведенням позивачем яким саме чином невжиття таких заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а також вважаючи данні заходи втручанням в господарську діяльність товариства які можуть мати наслідки порушення прав осіб, що не є учасниками судового процесу, суд відмовляє позивачу у задоволенні його заяви.

14.09.2010р. позивачем також подано клопотання про витребування доказів (вх ГСОО 24107), в порядку ст. ст. 22, 38 Господарського процесуального кодексу України. У зазначеному клопотанні позивач просив суд витребувати у АКБ «Імексбанк»: банківські виписки про виплату товариству грошових коштів в рахунок погашення заборгованості по кредитах, банківські виписки про отримання товариством кредитних коштів від АКБ «Імексбанк»за період з 17.03.2009р. по теперішній час, оригінал договору застави від 08.04.2009р. з всіма додатками, оригінал договору застави товарів в обороті від 06.01.2009р. з всіма додатками, оригінали діючих договорів між АКБ «Імексбанк»та товариством з всіма додатками. А також у цьому клопотанні позивач просив суд витребувати у відповідача: оригінал договору застави від 08.04.2009р. з всіма додатками; оригінал договору застави товарів в обороті від 06.01.2009р. з всіма додатками; оригінали договорів за участю ТОВ НВП «Бріз»; оригінали документів, які підтверджують право власності товариства на транспортні засоби, згідно договору застави товарів в обороті від 06.01.2009р., а саме балансову довідку №11 від 06.01.2009р., сертифікат серії №011-15 від 08.12.2008р., вантажно-митні декларації №500060000/7/004398, №368, №369, №342, №226, №359, №340, №324, №275, №288, №252, №323.

Суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання позивача про витребування доказів, виходячи з того, що обставини, які можуть бути встановлені цими доказами не повязані з заявленими позовними вимогами та не мають доказового значення для вирішення даної справи.

Відповідач - ТОВ НВП «БРІЗ»при попередньому розгляді справи, надавав суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві.

Після порушення провадження у справі ухвалою від 01.06.2010 року, відповідач у судові засідання не зявлявся, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації.

Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином. Згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи «не існує», суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

17.03.2009р. на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БРІЗ»(надалі - ТОВ НВП „БРІЗ”), було прийнято рішення про переуступку частки засновника - ОСОБА_4 громадянину Росії ОСОБА_1, зазначене рішення зафіксоване в протоколі загальних зборів учасників №5 від 17.03.2009р.

Згідно нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу від 17.03.2009р. позивач придбав у власність у ОСОБА_4 частку в статутному капіталі ТОВ НВП «БРІЗ», у розмірі 50 відсотків від розміру належної їй частки статутного капіталу.

Відповідно до нової редакції статуту ТОВ НВП «БРІЗ»(2009р.), затвердженої протоколом загальних зборів учасників №5 від 17.03.2009р., визначено, що засновниками товариства є ОСОБА_1, якому належать 50% статутного капіталу товариства та ОСОБА_6, якому належать 50% статутного капіталу товариства. Місцезнаходження товариства: м. Одеса, провулок Топольського, 4А.

Пунктом 6 статуту передбачено, що вищим органом товариства є Збори учасників товариства, до компетенції загальних зборів віднесено: визначення основних напрямів діяльності товариства та затвердження його планів та звітів про їх виконання, а також затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків тощо.

Крім того, відповідно до абзаців 3, 5 пункту 6.5 нової редакції Статуту ТОВ НВП „БРІЗ” визначено, що Директор товариства вправі укладати угоди по відчуженню майна товариства на суму більш 20000 (двадцяти тисяч) гривень тільки за попередньою згодою Зборів учасників Товариства. Засвідчена підписом Директора угода, що підписана з порушенням порядку її підписання робить угоду недійсною з часу її підписання.

Між тим, як зазначає позивач, незважаючи на вищенаведене директором Товариства було укладено договір закладу, б/н, від 08 квітня 2009 року з АКБ «Імексбанк», згідно якого, в якості забезпечення виконання Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №1840 від 18 жовтня 2007 року, ТОВ НВП „БРІЗ” передало у заставу АКБ „Імексбанк” легкові автомобілі в кількості 74 одиниці, загальною вартістю 7478570, 52 грн., що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 14.08.2009 року ОН № 115511. Таким чином, позивач вважає, що Директором товариства в порушення умов статуту, укладено угоду на суму, яка значно перевищує встановлений статутом товариства ліміт - 20000 грн., тоді як згідно до передбачених статутом положень, директор ТОВ НВП „БРІЗ” був вправі укладати таку угоду тільки за попередньою згодою Зборів учасників Товариства.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до Директора ТОВ НПП «Бріз»з проханням про надання документів звітного характеру, скликання позачергових зборів учасників, а також надання діючих договорів та інших угод, укладених Товариством, директором керівництвом ТОВ НПП «Бріз». Факт отримання Товариством зазначених листів підтверджується квитанцією від 06.10.2009 року, повідомленням про вручення від 12.10.2009 року, квитанцією від 28.10.2009 року, 04.11.2009 року, копіями телеграм, завірених ВАТ «Укртелеком»від 28.10.2009 року та 04.11.2009 року, надісланих на юридичну адресу товариства.

Між тим зазначені звернення були залишені товариством без відповіді, що і зумовило звернення учасника ТОВ НВП «БРІЗ»з відповідним позовом, оскільки, за думкою позивача, одноособові дії директора ТОВ НВП „БРІЗ”, спрямовані на виконання Договору застави товарів в обороті від 06 січня 2009 року, за відсутністю згоди на це загальних зборів учасників ТОВ НВП „БРІЗ” не входить до компетенції директора ТОВ НВП „БРІЗ” і тому є порушенням прав учасника ТОВ НВП „БРІЗ”, яки визначені статутом.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Здатність іноземного громадянина набувати статусу учасника товариства визначається особистим законом цього громадянина. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про міжнародне приватне право" особистий закон фізичної особи визначається за його громадянством. Зміст корпоративних прав визначається за правом країни, до якої належить юридична особа. Відповідно до частини першої статті 25 названого Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи.

Отже, згідно до вимог чинного законодавства, діяльність акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні як юридичної особи, відносини між акціонерним товариством і акціонерами, а також між акціонерами акціонерного товариства з приводу діяльності останнього регулюються виключно законами та іншими нормативно-правовими актами України.

Стаття 116 Цивільного кодексу України передбачає, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства, одержувати інформацію про діяльність товариства.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що учасник товариства має право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів. Згідно ст. 88 Господарського кодексу України, учасник господарського товариства має право, зокрема, одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства (пункт "г" частини першої статті 10 Закону про господарські товариства, стаття 116 ЦК, частина перша статті 88 ГК) є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання відповідної інформації.

Як вбачається із змісту статуту ТОВ НВП «БРІЗ»порядок ознайомлення учасника з діяльністю товариства та порядок надання учаснику товариства інформації у статуті не передбачений, отже у даному випадку слід керуватися загальним правилом отримання інформації.

Так, для отримання можливості ознайомитись з офіційними документами товариства учаснику необхідно направити до виконавчого органу товариства інформаційний запит. Запит може бути індивідуальним або колективним, він подається в письмовій формі. Під запитом щодо надання письмової або усної інформації розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність товариства. Термін вивчення та задоволення запиту щодо надання виконавчим органом товариства інформації визначається ст. 33 Закону України "Про інформацію".

Матеріалами справи встановлено, що позивач неодноразово звертався до ТОВ НПП «Бріз»з проханням про надання документів звітного характеру, скликання позачергових зборів учасників, а також надання діючих договорів та інших угод, укладених Товариством, директором керівництвом ТОВ НПП «Бріз», що підтверджується квитанцією від 06.10.2009 року, повідомленням про вручення від 12.10.2009 року, квитанцією від 28.10.2009 року, 04.11.2009 року, копіями телеграм, завірених ВАТ «Укртелеком» від 28.10.2009 року та 04.11.2009 року, надісланих на юридичну адресу товариства.

Між тим, відповідач не надав позивачу жодної відповіді щодо діяльності Товариства, а всі звернення позивача про надання інформації залишились без задоволення. Крім того, сам відповідач в своєму відзиві вказує про те, що позивач не звертався до ТОВ НВП «БРІЗ»з вимогами надання йому звітів про діяльність товариства, звітів про фінансово-господарську діяльність товариства, а також іншої інформації про фінансове становище звітного характеру. Між тим зазначені твердження спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, підтверджуючими звернення позивача з вказаною вимогою, які надіслані на адресу реєстрації товариства у вигляді листів та телеграм.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобовязання ТОВ НВП «БРІЗ»надати позивачу звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, в яких відображено майно товариства, яке передано в заставу згідно з договором закладу б/н, від 08 квітня 2009 року, укладеного між АКБ „Імексбанк” та ТОВ НВП «Бріз»зі всіма додатками, а також договором застави товарів в обороті від 06.01.2009 року зі всіма додатками; протоколи зборів учасників товариства, а також всю інформацію про фінансове становище товариства звітного характеру, а також діючі договори, укладені ТОВ «НПП «Бріз», є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобовязання відповідача скликати та організувати проведення позачергових Зборів учасників Товариства, на якому визначити запропонований позивачем порядок денний зборів учасників Товариства, суд зазначає наступне:

Пунктом 6.4 статуту ТОВ НВП «БРІЗ»передбачено право учасника товариства, що володіє у сукупності більш ніж 20% голосів, вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, учасник вправі сам скликати збори учасників. Про проведення загальних зборів учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного, при цьому повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Однак суд зауважує позивачу, що ні законодавством, ні статутом товариства не передбачено право акціонера вимагати в судовому порядку від правління товариства скликання позачергових зборів, оскільки одним із загальних принципів господарювання, закріплених у ст. 6 Господарського кодексу України, є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

Отже спонукання в судовому порядку до скликання загальних зборів, визначення порядку денного або включення питань до порядку денного загальних зборів товариства не може бути предметом судового розгляду, в звязку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Розглянувши позовні вимоги ОСОБА_1 про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «БРІЗ»сплатити позивачу вартість частини майна ТОВ НВП «БРІЗ»пропорційно частці позивача у статутному капіталі ТОВ НВП «БРІЗ»суд дійшов наступних висновків:

В звязку із заявленою вимогою ухвалами суду позивача було неодноразово зобовязано надати належні докази звернення до товариства з відповідною заявою про вихід із складу учасників.

Однак позивач, в супереч вимогам ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надав жодного доказу, підтверджуючого існування звернення до товариства з такою заявою та на останньому засіданні усно повідомив про відсутність такого звернення.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобовязання ТОВ НВ „БРІЗ” сплатити позивачу вартість частини майна ТОВ НВП «БРІЗ»пропорційно частці позивача у статутному капіталі ТОВ НВП «БРІЗ», підлягають залишенню без розгляду, відповідно до п. 5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення", у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті, зокрема з питання про залишення без розгляду частини позовних вимог. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.

З урахуванням встановлених обставин, суд виніс одночасно з рішенням по даній справі ухвалу про залишення без розгляду позовних вимог в частині зобовязання ТОВ НВП «БРІЗ»сплатити позивачу вартість частини майна ТОВ НВП «БРІЗ»пропорційно частці позивача у статутному капіталі ТОВ НВП «БРІЗ», на підставі п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що при доповненні та уточненні позовних вимог, позивач не сплатив державне мито у належному розмірі, відповідно до заявлених вимог нематеріального характеру, у зв'язку з чим, виходячи з вимог ст.46 Господарського процесуального кодексу України, суд стягує з позивача до Державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БРІЗ»(ідентифікаційний код юридичної особи: 31619761) надати ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, звіти про фінансово-господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БРІЗ», протоколи зборів учасників товариства, всю інформацію про фінансове становище Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БРІЗ»звітного характеру, діючи договори, укладені Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БРІЗ».

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Бріз” (65029, м. Одеса, пров. Топольського, 4-а, код 31619761) на користь ОСОБА_1 (65026, АДРЕСА_2, ІДН НОМЕР_1) 85/вісімдесят пять/грн. державного мита та 118/сто вісімнадцять/грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Стягнути з ОСОБА_1 (65026, АДРЕСА_2, ІДН НОМЕР_1) - до державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області МФО 828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, код 23213460 - держмито в сумі 85 (вісімдесят пять) грн.

5.В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя

Повний текст рішення складено 27.09.2010р.