Рішення № 11589420, 22.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2010 р.Справа № 10/64-10-1994 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Юг»

про вилучення майна та стягнення 18988,19 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Козак О.Д. за довіреністю від 31.08.2010р. №2763

від відповідача: Головачов С.Е. –голова ліквідаційної комісії /Постанова г/с Одеської області від 01.12.2009р. по справі №2/125-09-5564/

Суть спору: ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» звернулося до ТОВ «Альянс-Юг»з позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ «Альянс-Юг»678,72 грн. неустойки, 8080 грн. штрафу, що разом складає 8758,72 грн., а також вилучити та передати власнику –позивачу предмет лізингу, а саме: автопідіймач SSAN», модель YGJO2А30- 111099, 2007 року випуску, заводський номер 111099 в кількості 1 (одна) одиниця за залишковою вартістю 80800 грн.

При цьому ціна позову визначена позивачем в сумі 18988,19 грн. та розрахунок суми позовної заяви свідчить, що сума основного боргу по сплаті лізингових платежів становить 14264,27 грн., сума пені становить 1386,85 грн., сума 3% річних становить 202,95 грн., сума інфляційних становить 710,12 грн., сума штрафу становить 2424 грн., що загалом становить 18988,19 грн., а тому суд в ухвалі про порушення провадження у справі від 05.05.2010р. зобов’язав позивача в т.ч. обґрунтувати та уточнити ціну позову, з огляду на позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 678,72 грн. та штрафу в сумі 8080 грн., що разом складає 8758,72 грн. і письмові обґрунтування та уточнення надати до суду; уточнити та обґрунтувати позовні вимоги в частині вилучення та передання власнику предмету лізингу, з огляду на вимоги ст. 16 ЦК України і письмові уточнення надати до суду, а також доплатити державне мито за розгляд немайнових вимог і докази доплати надати до суду.

          Відповідні уточнення позовних вимог надані позивачем до суду лише 19.07.2010р. за вх. №18326, після того, як розгляд справи відкладений господарським судом 26.05.2010р. у зв’язку з нез’явленням у судове засідання сторін, невиконанням ними вимог суду щодо надання витребуваних доказів, а також телеграмою позивача про відкладення розгляду справи; 11.06.2010р. у зв’язку з нез’явленням у судове засідання позивача, невиконанням сторонами вимог суду щодо надання витребуваних доказів, клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи, а також телеграмою позивача від 11.06.2010р. за вх.№248; 05.11.2010р. у зв’язку з невиконанням сторонами вимог суду щодо надання витребуваних доказів, а також клопотанням представників сторін про відкладення розгляду справи. Окрім того, ухвалою в.о. голови суду від 11.06.2010р. строк розгляду справи продовжений до 26.07.2010р.

          Ухвалою від 26.07.2010р. строк розгляду справи продовжений господарським судом до 26.09.2010р. у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання сторін у справі та у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладений господарським судом і позивача суд зобов’язав заяву про уточнення позовних вимог надіслати відповідачу у справі та докази надсилання надати до суду; уточнити період виникнення заборгованості відповідача зі сплати лізингових платежів та розмір цієї заборгованості, із врахуванням при цьому повідомлення позивача від 03.11.2009р. №4692 та відповідні письмові уточнення надати до суду; здійснити обґрунтований розрахунок пені, 3% річних та індексу інфляції із врахуванням періоду виникнення заборгованості відповідача і щомісячного розміру цієї заборгованості, а також із врахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України щодо нарахування пені і вказаний розрахунок надати до суду. Відповідача суд зобов’язав надати відзив на позові всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, із врахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

          У зв’язку з нез’явленням позивача у судове засідання 11.08.2010р. та неповним виконанням сторонами вимог суду щодо надання витребуваних доказів, розгляд справи відкладений господарським судом на 08.09.2010р., про що 11.08.2010р. винесено відповідну ухвалу. 08.09.2010р. розгляд справи також відкладений господарським судом на 22.09.2010р. у зв’язку з невиконанням сторонами вимог суду щодо надання витребуваних доказів, про що 08.09.2010р. винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 22.09.2010р. представник позивача надав уточнення до позовної заяви б/н від 07.09.2010р., які залучені судом до справи, та згідно з якими, позивач просить суд стягнути з відповідача 19480,07 грн., з яких, 14264,27 грн. –основний борг зі сплати лізингових платежів, 1463,23 грн. –пеня, 214,13 грн. –3% річних, 1114,44 грн. –інфляційні, 2424 грн. –штраф, а також просить суд вилучити у відповідача та передати власнику –позивачу предмет лізингу, а саме: авто підіймач », модель YGJO2А30- 111099, 2007 року випуску, заводський номер 111099 в кількості 1 (одна) одиниця. Поряд з цим у судовому засіданні представником позивача остаточно уточнені позовні вимоги, про що до суду надано відповідну заяву про уточнення позовних вимог, яка залучена судом до справи, та згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг зі сплати лізингових платежів в сумі 14264,27 грн. та вилучити у відповідача і передати власнику позивачу предмет лізингу, а саме: автопідіймач », модель YGJO2А30-111099, 2007 року випуску, заводський номер 111099 в кількості 1 (одна) одиниця.

          В свою чергу представник відповідача у судовому засіданні 22.09.2010р. надав до суду відзив на позов від 21.09.2010р., який залучений судом до справи та згідно з яким, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволені позову, з посиланням при цьому на те, що до порушення справи у господарському суді відповідач намагався врегулювати спір, що виник, й достроково погасити всю заборгованість за договором фінансового лізингу від 24.10.2007р. №071024-71/ФЛ-Ю-С, але позивач ігнорував вказані звернення, ніяким чином не намагався в досудовому порядку врегулювати спір, й зловживаючи своїми правами, звернувся до суду. Також представник відповідача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю отримання відповіді від ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»про можливість укладення мирової угоди у вирішенні спору, що виник.

          На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

          24.10.2007р. між ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»(лізингодавець, позивач) і ТОВ «Альянс-Юг»(лізингоодержувач, відповідач) укладений договір фінансового лізингу №071024-71/ФЛ-Ю-С, предметом якого є надання позивачем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу відповідачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в Специфікації (Додаток №2 до договору) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Строк користування відповідачем майном становить 25 місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі майна згідно пункту 4.3. даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором (п.2.1.).

Відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до договору) та пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору. Лізингові платежі включають платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна, винагороду (комісію) позивачу за отримане у лізинг майно, з врахуванням корегування, вказаного в пунктах 3.4.1.-3.4.5. договору (п.3.1.)

Відповідно до умов пп.5.1.6. п.5.1. договору відповідач зобов’язаний у разі дострокового припинення дії договору та прийняття при цьому позивачем рішення про повернення майна, повернути майно з усіма його складовими частинами, обладнання.

У пп. 10.1.1. п.10.1. ст. 10 договору встановлено, що позивач має право вилучити майно в таких випадках: відповідач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів, а відповідно до умов п.10.2. ст.10 договору у такому випадку позивач направляє відповідачу повідомлення про вилучення майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття позивачем рішення про розірвання договору, є рекомендований або цінний лист позивача. Відповідач зобов’язаний за свій рахунок на протязі 7 робочих днів з моменту направлення позивачем на адресу відповідача відповідної вимоги, повернути майно позивачу. Примусове вилучення майна здійснюється у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно з пп.16.3.2. п.16.3. ст.16 договору, на вимогу позивача цей договір може бути достроково розірваний ним в односторонньому порядку у випадку, якщо відповідач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів.

Додатком №1 до цього договору є Графік сплати лізингових платежів, Додатком №2 до договору є Специфікація, Додатком №3 до договору є Типова форма довідки про технічний стан предмету лізингу.

Також судом встановлено, що сторонами підписаний і затверджений Акт прийому-передачі майна в користування за договором фінансового лізингу від 24.10.2007р. та 27.10.2008р. укладено Додаткову угоду до договору фінансового лізингу №07024-71/ФЛ-Ю-С, якою внесені зміни до договору, а також до Графіку сплати лізингових платежів.

Окрім того судом встановлено, що внаслідок несплати лізингових платежів з 27.02.2009р. по серпень 2009р. у відповідача утворилася заборгованість в сумі 30198,88 грн., яка стягнута з відповідача на користь позивача рішенням господарського суду Одеської області від 05.10.2009р. по справі №28/140-09-2818, залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.11.2009р.

Поряд з цим судом встановлено, що відповідачем і в подальшому порушені строки сплати лізингових платежів, а саме, 01.08.2009р. відповідач не сплатив позивачу лізинговий платіж в сумі 5014,54 грн., 01.09.2009р. відповідач не сплатив позивачу лізинговий платіж в сумі 4754,42 грн., 01.10.2009р. відповідач не сплатив позивачу лізинговий платіж в сумі 4414,31 грн., нарахування яких здійснено позивачем із врахуванням умов п.п.3.4.1. - 3.4.5. договору, про що свідчить відповідні довідки позивача.

03.11.2009р. позивач надіслав відповідачу Повідомлення №4692, згідно з яким, керуючись ч.2 ст.7 пп.3,4 ч.2 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг», пп.10.1.1.,10.2.,16.3.2 договорів повідомив про розірвання (відмову) від договору, укладеного між сторонами та заявив вимогу в строк до 13.11.2009р. включно повернути позивачу майно, що є предметом договору лізингу. Вказане Повідомлення відповідач одержав 10.11.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №05642049, але майно позивачу не повернув.

В свою чергу позивачем здійснено нарахування лізингового платежу за 3 дні листопада 2009р. в сумі 81 грн., про що свідчить відповідна довідка позивача, а в подальшому подано до суду даний позов, в якому, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.09.2010р., позивач просить суд стягнути з відповідача 14264,27 грн. боргу з оплати лізингових платежів за серпень-жовтень 2009р. та 3 дні листопада 2009р., а також вилучити у відповідача та передати власнику –позивачу предмет лізингу: автопідіймач », модель YGJO2А30- 111099, 2007 року випуску, заводський номер 111099 в кількості 1 (одна) одиниця.

Окрім того, під час розгляду даної справи судом встановлено, що 09.11.2009р. господарським судом Одеської області порушено справу №2/125-09-5564 про визнання банкрутом ТОВ «Альянс-Юг»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а постановою господарського суду Одеської області від 01.12.2009р. у справі №2/125-09-5564 ТОВ «Альянс-Юг»визнано банкрутом, відносно якого відкрито ліквідаційну процедуру і ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Головачова С.Е.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, які уточнені позивачем 22.09.2010р., виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом між сторонами у справі укладений договір фінансового лізингу №071024-71/ФЛ-Ю-С від 27.10.2008р., із додатковою угодою до договору від 27.10.2008р., згідно з якими, позивач зобов’язався передати відповідачу у платне володіння та користування на 25 місяців предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в Специфікації (Додаток №2 до договору), а відповідач зобов’язався сплачувати лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до договору) та пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору.

Також судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору фінансового лізингу позивач передав відповідачу предмет лізингу, а саме автопідіймач », модель YGJO2А30- 111099, 2007 року випуску, заводський номер 111099 вартістю 80800 грн., про що свідчить підписаний сторонами Акт прийому-передачі.

Отже, між позивачем (лізингодавець) і відповідачем (лізингоодержувач) на підставі відповідного договору виникли лізингові правовідносини, зокрема, з фінансового непрямого лізингу, правове регулювання яких здійснюється відповідно до параграфу 6 гл.58 ЦК України (ст.ст.806-809), параграфу 5 розділу VI гл.30 ГК України (ст.292).

Так вимогами ч.2 ст. 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовується загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, а в силу вимог ч.3 ст. 806 ЦК України особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Водночас вимогами ч.7 ст.292 ГК України також передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів. Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України «Про фінансовий лізинг», вимогами ч.1 ст.2 якого також передбачено, що відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.1 вказаного Закону України, за договором фінансового лізингу (далі договір лізингу) лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Закону лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, у встановлений договором строк лізингові платежі відповідачем не сплачені, а саме: в строк до 01.08.2009р. відповідачем не сплачений лізинговий платіж за серпень 2009р. в сумі 5014,54 грн., в строк до 01.09.2010р. відповідачем не сплачений лізинговий платіж за вересень 2009р. в сумі 4754,42 грн., в строк до 01.10.2009р. відповідачем не сплачений лізинговий платіж за жовтень 2009р. в сумі 4414,31 грн., нарахування яких здійснено позивачем, із врахуванням умов п.п. 3.4.1.-3.4.5. договору.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу, у випадках, передбачених договором лізингу або законом.

У ч.2 ст.7 вказаного Закону передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Поряд з цим умовами ст.10 укладеного між сторонами договору фінансового лізингу встановлено, що позивач має право вилучити майно у випадку, якщо відповідач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів. У такому випадку позивач направляє відповідачу повідомлення про вилучення майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття позивачем рішення про розірвання договору, є рекомендований або цінний лист позивача. Відповідач зобов’язаний за свій рахунок на протязі 7 робочих днів з моменту направлення позивачем на адресу відповідача відповідної вимоги, повернути майно позивачу. Примусове вилучення майна здійснюється у відповідності з чинним законодавством України.

Умовами пп.16.3.2. п.16.3. ст.16 договору також встановлено, що на вимогу позивача цей договір може бути достроково розірваний ним в односторонньому порядку у випадку, якщо відповідач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів.

03.11.2009р. позивач надіслав відповідачу Повідомлення №4692, згідно з яким, керуючись ч.2 ст.7 пп.3,4 ч.2 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг», пп.10.1.1.,10.2.,16.3.2 договорів повідомив про розірвання (відмову) від договору, укладеного між сторонами та заявив вимогу в строк до 13.11.2009р. включно повернути позивачу майно, що є предметом договору лізингу. Вказане Повідомлення відповідач одержав 10.11.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №05642049, але майно позивачу не повернув.

З огляду на вищевикладені законодавчі норми, умови укладеного між сторонами договору фінансового лізингу, а також встановлені обставини справи, які свідчать про те, що на момент звернення позивача до відповідача з повідомленням про розірвання договору та повернення майна заборгованість відповідача зі сплати лізингових платежів становила більше ніж 30 календарних днів, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» про стягнення з відповідача боргу з оплати лізингових платежів в сумі 14264,27 грн., в т.ч. боргу за серпень –жовтень 2009р. в сумі 14183,27 грн. та за 3 дні листопада 2009р. в сумі 81 грн., а також про вилучення у відповідача та передання власнику предмету лізингу є обґрунтованими і правомірними, а тому задовольняються господарським судом.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено господарським судом, з огляду на строки розгляду даної справи, що встановлені вимогами ст.69 ГПК України, а також на те, що відповідач не надав до клопотання відповідних письмових доказів, які підтверджують його доводи про звернення до керівництва позивача щодо вирішення питання про можливість укладення мирової угоди.

Доводи відповідача, які викладені у відзиві на позов, також відхилені господарським судом, оскільки лист відповідача з вимогою дострокового погашення боргу направлений позивачу 14.05.2009р. і після направлення цього листа самим відповідачем не вжито жодних заходів щодо дострокового погашення боргу, а навпаки, заборгованість з оплати лізингових платежів, яка виникла у відповідача з 27.02.2009р. по серпень 2009р. стягнута з відповідача на користь позивача рішенням господарського суду Одеської області від 05.10.2009р. по справі №28/140-09-2818, залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.11.2009р.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі, із врахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 22.09.2010р.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Юг» (65091, м. Одеса, вул. Разумовського,буд.29, код ЄДРПОУ 32539808, п/р 2600730021239 в ОФ ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 328726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354, п/р 26002262400276 в ВАТ «ВіЕйБі Банк»в м. Києві, МФО 380537) основний борг в сумі 14264 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 27 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 142 (сто сорок дві) грн. 64 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 177 (сто сімдесят сім) грн. 29 коп.

3.Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Юг» (65091, м. Одеса, вул. Разумовського,буд.29, код ЄДРПОУ 32539808) та передати власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354) предмет лізингу, а саме: автопідіймач », модель YGJO2А30- 111099, 2007 року випуску, заводський номер 111099 в кількості 1 (одна) одиниця.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя

Повне рішення складено 23 вересня 2010 року.