Рішення № 11589191, 06.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2010 р.Справа № 27/29-10-1446 За позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про виселення та стягнення 14 178,1 грн.;

за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

про зобовязання укласти договір

Суддя Невінгловська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом): Курлович О.О. (представник за довіреністю);

від відповідача (позивач за зустрічним позовом): не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з нежитлових приміщень першого поверху, площею 105,8 кв.м. та підвалу, площею 139, 42 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, на користь Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради та стягнути 14178,10грн. за фактичне використання приміщення, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 226,78 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у судові засідання 12.04.2010р. та 28.04.2010р. не зявлявся, але надав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. ГСОО №10965 від 27.04.2010р.) в якому в якості поважності причин відсутності повідомив про знаходження у відрядженні. Згідно клопотання відповідача, яке надійшло на адресу суду 18.06.2010р. (вх. ГСОО №15643) відповідач просив продовжити строк розгляду справи, в звязку із поданням зустрічного позову.

18.06.2010р. за вх. ГСОО №5555 до господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобовязання Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради укласти з позивачем договір оренди не житлового приміщення загальною площею 212,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на новий строк.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач за зустрічним позовом зазначає, що після закінчення строку дії договору оренди №128/1 від 08.02.2003р. він продовжив користуватися приміщенням, сплачує орендну плату як під час дії договору, так і після закінчення строку дії договору та ніяких заперечень з цього приводу від Представництва по управлінню комунальною власністю не надходило. Отже, керуючись ст. 777 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що він є добросовісним орендарем, який зробив капітальний ремонт приміщення, позивач за зустрічним позовом вважає, що має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради у наданому відзиві проти зустрічного позову заперечує, зазначаючи про припинення договору оренди у звязку із закінченням строку та неможливість укладення нового договору оскільки орендар неналежно виконував умови договору, а саме несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, про що свідчить розрахунок заборгованості, в звязку з чим застосування п.7.7 договору в даному випадку неможливо. Крім того, представництво зазначає, що листом №01-15/239 від 17.03.2010р. орендарю було повідомлено про відсутність наміру пролонгувати зазначений договір оренди на новий термін. Щодо посилань позивача за зустрічним позовом в якості підстави для продовження договору на понесення ним витрати по ремонту орендованого майна, представництво вказує, що згідно до п.7.6 договору передбачено, що усі зроблені орендарем невідємні поліпшення передаються орендодавцю безоплатно.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, у судові засідання не зявлявся, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, в звязку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

08.02.2003 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Приватним підприємцем ОСОБА_1 було переукладено договір оренди нежитлового приміщення №128/1, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення напівпідвалу та підвал загальною площею 212,7м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 під розміщення офісу та кафе. Відповідно до додаткового погодження від 08.02.2003 року до договору оренди нежитлового приміщення №128/1 від 22.03.1999р. визначено, що у звязку з затвердженням нової редакції договору оренди не житлового приміщення комунальної власності, сторони погодились переукласти договір оренди №128/1 від 22.03.1999р. у новій редакції з 08.02.2003р.

Відповідно до п. 1.1. договору оренди №128/1 від 08.02.2003 року, передача в оренду обєкта оренди, здійснюється на підставі Патенту № 360 від 22.03.1999р. на право оренди будівлі (споруди, приміщення) зареєстрованого Представництвом по управлінню комунальної власності Одеського міськвиконкому від 22.03.1999р. та договору купівлі-продажу патента на право оренди приміщення від 08.02.2003р.

Строк дії договору відповідно до п. 1.2. зазначеного договору встановлено з 08.02.2003р. до 22.03.2009 року.

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.4 договору оренди №128/1 від 08.02.2003 року орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради від 31.10.2000р. № 1665-ХХІІІ «Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси». За орендоване приміщення орендар зобовязується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди місяць 1145,53 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства. Орендар зобовязаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно до умов п. 4.1 договору №128/1 від 08.02.2003 року, вказане у п. 1.1 приміщення орендодавцем передається орендарю виключно для використання під офіс та кафе.

Відповідно п. 4.7 договору №128/1 від 08.02.2003 року, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобовязаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) обєкта оренди.

Пунктом 4.10 договору оренди передбачено, що у випадку припинення дії цього договору у звязку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

У відповідності до п. 5.2 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення обєкта оренди.

Згідно до п. 5.6 договору, за невиконання або неналежне виконання Орендарем обовязків за цим договором, орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством .

Пунктом 7.7 договору передбачено переважне право орендаря на продовження договору оренди, у разі належного виконання ним умов договору.

Також, згідно з п. 7.9 вказаного договору оренди передбачено, що дія договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; продажу обєкта оренди за участю Орендаря; переходу права власності на обєкт оренди за договорами відчуження; загибелі обєкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду (суду); банкрутства або ліквідації Орендаря та в інших випадках предбачених чинним законодавством.

Як встановлено матеріалами справи, на протязі дії договору було укладені додаткові погодження від 25.11.2003р., 17.12.2003р., 14.05.2003р., щодо встановлення розрахунку орендної плати та про зміну у частині площі та етажності орендованого приміщення з «напівпідвал, підвал площею 212,7 м2»на «перший поверх 105,8м2, підвал 139,42 м2»згідно технічного паспорта ОМБТІ і РОН станом на 06.03.2009 року та технічного висновку ОМБТІ і РОН від 15.04.2004р.

17.03.2009 року Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до Приватного підприємця ОСОБА_1 з повідомленням про те, що строк дії договору закінчується 22.03.2009 року та відповідно до ст. 73 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік»продовження дії договору оренди здійснюється лише на конкурсних засадах. Вказане повідомлення було надіслано відповідачу, що підтверджується квитанцією про відправлення повідомлення та відповідним реєстром відправлень, які наявні у матеріалах справи. Проте належних доказів отримання даного повідомлення відповідачем позивач не надав.

Листом від 26.03.2010р. вих. №01-15/284 Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради повідомило орендаря про те, що факт отримання від орендаря грошових коштів не може бути розцінений як згода на продовження орендних відносин, оскільки згідно до п. 4.10 договору оренди №128/1 від 08.02.2003р., в разі закінчення строку дії договору орендар сплачує плату за фактичне користування до дня підписання акту приймання-передачі приміщення. Також в цьому листі орендаря повідомлено про намір представництва звернутися до суду з позовом про виселення та стягнення заборгованості за фактичне користування.

Актом обстеження від 16.02.2010 року підтверджується, що на момент обстеження дане приміщення використовується орендарем під проектно-конструкторське бюро та офіс.

Отже враховуючи той факт, що між представництвом та відповідачем не укладався інший договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, а також інші цивільно-правові угоди та строк дії договору оренди №128/1 закінчився, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Згідно з Положенням про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003р. №1040-ІV, у компетенцію Представництва входять питання управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як свідчать матеріали справи, укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. Відносини майнового найму врегульовані нормами Цивільного кодексу України; відносини оренди державного та комунального майна - Законом України "Про оренду державного та комунального майна", нормами якого, в силу ст. 1 Закону, регулюються, зокрема, питання оренди комунального майна.

Відповідно до ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. При цьому, згідно зі ст.284 Господарського кодексу України, строк оренди є істотною умовою договору оренди. Згідно до ч.2 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Крім того, згідно ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. При цьому, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося 17.03.2009 року до Приватного підприємця ОСОБА_1 про те, що строк дії договору №128/1 від 08.02.2003р. закінчується 22.03.2009р. та на новий строк продовжуватися не буде. Також зазначеним листом орендаря було повідомлено, що згідно зі ст. 73 Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік” продовження дії договору оренди здійснюватиметься лише на конкурсних засадах. Проте відповідач не заявив свій намір прийняти участь або відмовитись у прийнятті участі у конкурсі, а отже відповідач не скористався своїм переважним правом на продовження терміну дії договору.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди передбачені також ст.764 Цивільного кодексу України, та нормою частини четвертої ст.284 Господарського кодексу України.

У відповідності до зазначених норм, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту вказаних правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Враховуючи, що Представництво по управлінню комунальною власністю, реалізуючи передбачене законом право орендодавця, до закінчення строку дії договору надіслало повідомлення, що підтверджується поштовою квитанцією про надіслання даного повідомлення від 18.03.2009р та реєстром поштових відправлень з печаткою поштового відправлення відділення №39 в м. Одесі, в якому відмовилося від продовження строку дії договору, що однозначно свідчить про намір Представництва по управлінню комунальною власність Одеської міської ради не продовжувати договір оренди №128/1 від 08.02.2003р., а тому суд зазначає, що договір оренди №128/1 від 08.02.2003р. припинив свою дію у звязку з закінченням строку 22.03.2009 року.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Пунктом 4.7 договору оренди №128/1 від 08.02.2003 року також передбачає, що після закінчення строку дії договору, орендар зобовязаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 245,22м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про виселення відповідача із вказаного приміщення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 плати за фактичне використання приміщення в сумі 14 178, 10грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.10 договору оренди №128/1 у випадку припинення дії зазначеного договору у звязку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

Враховуючи, що договір оренди №128/1 від 08.02.2003 року припинив свою дію 22.03.2009 року, відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 по сьогоднішній день фактичну передачу нежитлових приміщень першого поверху та підвалу загальною площею 245,22м2, за актом приймання-передачі не здійснив, суд доходить висновку, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самовільно, без правових підстав, займає зазначені приміщення.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за фактичне користування нежилими приміщеннями першого поверху та підвалу за період з 23.03.2009р. по 31.03.2010р. в сумі 14178,10 грн., згідно зробленого представництвом розрахунку, який перевірено судом, відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи зустрічні позовні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо зобовязання укласти договір оренди нежитлового приміщення на новий строк, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч.1 п.1 ст. 530 цього ж кодексу передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Аналогічне положення щодо переважного права на продовження строку оренди містить ст. 285 ГК України, в силу якої орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди, а також ст. 777 ЦК України, якою визначено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Разом з тим, усі вищезазначені законодавчі норми вказують, що умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

З наведеного вбачається, що необхідними умовами виникнення у орендаря переважного права на продовження договору оренди на новий строк є належне виконання обов'язків за договором оренди, наявність рівних умов з третіми особами, які претендують на об'єкт оренди, та досягнення домовленості щодо умов нового договору.

Водночас, в разі недотримання хоча б однієї з зазначених умов у орендаря фактично не виникає переважного права на укладення договору оренди.

Як вбачається із змісту договору №128/1 від 08.02.2003 року, а саме п. 2.2, 2.4 передбачено, що орендар зобовязувався сплачувати орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Між тим, як встановлено під час розгляду справи орендар, всупереч взятим на себе зобовязанням, сплачував орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується наданою представництвом претензією від 27.09.2005р. №01-13/9692, яка була направлена на адресу орендаря. Із змісту зазначеної претензії вбачається, що станом на 22.09.2005 у орендаря утворилась заборгованість у розмірі 7520, 46грн., в звязку з чим орендодавцем йому було нараховано пеню за несвоєчасне внесення орендної плати.

Із наданого представництвом розрахунку орендної плати також вбачається, що орендну плату за січень та лютий 2009 року орендарем було внесено лише у березні 2009р., що також підтверджує неналежне виконання орендарем взятих на себе зобовязань.

Приймаючи до уваги, що будь-які вимоги про відшкодування понесених витрат на ремонт приміщення позивачем по зустрічному позову не висувалися, суд не дає правову оцінку твердженням сторін стосовно передачі невідємних поліпшень.

В силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України", завданням суду при здійсненні правосуддя, є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів субєктів господарювання.

За змістом положень вказаних норм, суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про задоволення первісного позову Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з нежитлових приміщень першого поверху, площею 105,8 кв.м. та підвалу, площею 139, 42 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та стягнення 14178,10грн. за фактичне використання приміщення та про відмову у задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобовязання укласти з договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 212,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, на новий строк.

Згідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 226,78 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн., сплачені Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради слід покласти на відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задовольнити.

2.Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) з нежилих приміщень першого поверху площею 105,8 кв.м. та підвалу, площею 139, 42 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та передати його на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ід. код 26302595).

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд.код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 26302595) 14178 /чотирнадцять тисяч сто сімдесят вісім/ грн. 10 коп. плати за фактичне використання приміщення, 226 /двісті двадцять шість/ грн. 78 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

4.У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено 13.09.2010р.