Рішення № 11588668, 07.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.10.10 р. Справа № 38/171

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію за період січень-лютий 2010року в розмірі 1795,25грн., заборгованості за перевищення договірних величин споживання у сумі 1816,50грн., суми інфляційних нарахувань у розмірі 6,87грн., суми 3% річних у розмірі 22,24грн., суми пені у розмірі 145,14грн.

за участю представників:

від позивача: Любліна В.С. за дов. №49-10 „Д” від 30.12.2009р.

від відповідача: ОСОБА_1 за паспортом

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію за період січень-лютий 2010року в розмірі 1795,25грн., заборгованості за перевищення договірних величин споживання у сумі 1816,50грн., суми інфляційних нарахувань у розмірі 6,87грн., суми 3% річних у розмірі 22,24грн., суми пені у розмірі 145,14грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №502000 від 28.11.2006р. (далі - Договір) з додатками та додатковою угодою від 13.06.2007р.; акти прийому-передачі електроенергії за січень, лютий 2010р.; рахунки №2000 за січень, лютий 2010р.; рахунки №30/2000.090228 від 22.06.2010р. та повідомлення від 22.06.2010р. за січень лютий 2010р., розрахунок ціни позову; невиконання відповідачем своїх зобовязань, правовстановлюючі документи тощо.

30.08.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист №6554 від 25.08.2010р. із Управління Державної реєстрації Донецької міської ради, відповідно до якого, ОСОБА_1, зареєстрована Виконавчим комітетом Донецької міської ради як фізична особа підприємець (реєстр. номер 20013618325) та проживає за адресою: 83100, бул.Шевченко, б.19-А, кв.64, м. Донецьк, Ворошиловський район, Донецька область.

Лист судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

10.09.2010р. позивач надіслав на адресу господарського суду клопотання, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копію розгорнутого розрахунку спожитої електричної енергії за період січень-лютий 2010р. Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

14.09.2010р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №б/н від 14.09.2010р., в якому з позовними вимогами не згоден, посилаючись на наступне.

З середини 2009р. за сімейними обставинами офісне приміщення, розташоване за адресою: м.Макіївка, квартал “Гвардійський”, буд.10 було закрите та не працювало, споживання електричної енергії не провадилось. Звірки за січень та лютий 2010р. своєчасно подані не були, але на рахунку постачальника знаходилась передплата 776,49грн. достатня для сплати двох зимових місяців, тім більш, що офіс не працював у січні, лютому 2010р.

Відповідач зазначив, що показники фактично спожитої потужності можна було зняти з лічильника, що встановлений відповідно з вимогами РЕС. Однак, постачальник відключив у лютому електропостачання і виставив рахунки, керуючись пунктом 2.6 Додатку №5 до договору.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

30.09.2010р. позивач надав суду пояснення та копію листа НКРЕ від 12.03.2009р. №30-4-18/222.

В наданих поясненнях позивач зазначив, що НКРЕ у листі від 12.03.2009р. №30-4-18/222 пояснює, що розрахунок спожитої електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання або за потужністю струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до ПКЕЕ є фактичним обсягом спожитої електричної енергії і у подальшому можуть використовуватись для аналізу додержання споживачем зазначених у договорі про постачання електричної енергії режимів споживання електричної енергії, зокрема для визначення обсягів перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачу правомірно нарахуване перевищення договірних величин споживання електричної енергії за січень лютий 2010р.

Пояснення та лист НКРЕ судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у звязку з необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір №502000 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Розділом 1 договору передбачено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 7,8 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.3.4 договору передбачено, що Споживач зобовязується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно із умовами додатків № 3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та № 5 “Порядок розрахунків”.

Згідно пункту 1 Додатку №5 до договору „Порядок розрахунків” сторони передбачили, що розрахунковий період встановлено споживачу з 8 числа до такого ж числа наступного місяця.

Споживач 8 числа кожного місяця самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів та надає Постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою (п.2 Додатку №5).

Відповідно до пункту 2.6 Додатку №5 до договору „Порядок розрахунків” якщо постачальник не отримав у зазначений термін дані про обсяги спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період, визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.

Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показань розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

Згідно п.7 Додатку №5, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений Споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його направлення.

Відповідно до п.8 Додатку №5, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобовязання за цим договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідно до п. 9.5 Договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2007р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого обовязку щодо своєчасного надання позивачу даних про обсяги спожитої електричної енергії в грудні 2009р. не виконав, у звязку з чим позивач визначив обсяг спожитої електроенергії в грудні 2009р. за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.

В січені та лютому 2010р. відповідач також не надав позивачу даних про обсяги спожитої електричної енергії, у звязку з чим позивачем було зроблено розрахунок обсягу спожитої електроенергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку: в січні 2010р. на суму 1539,66грн.; в лютому 2010р. на суму 1032,08грн. (2.6 Додатку №5 до договору).

Таким чином, визначена позивачем вартість спожитої відповідачем електричної енергії за період січень лютий 2010р. складає 2571,74грн.

Враховуючи, що відповідачем була внесена попередня оплата в розмірі 776,49грн. заборгованість за спожиту електричну енергію за період січень лютий 2010р складає 1795,25грн.

В судовому засідання відповідач пояснив суду, що в спірний період не надавав даних про обсяги спожитої електричної енергії та не отримував рахунків на оплату електричної енергії , у звязку з сімейними обставинами.

09.02.2010р. та 11.03.2010р. позивачем було направлено на адресу відповідача рахунки на оплату електричної енергії та акти приймання-передачі електричної енергії за січень лютий 2010р., що підтверджується копіями поштових квитанцій та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач свого обовязку щодо своєчасної та повної оплати електроенергії в строки обумовлені договором не виконав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір від 28.11.2006р. №502000 про постачання електричної енергії, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 7,8 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Споживач 8 числа кожного місяця самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів та надає Постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою (п.2 Додатку №5).

Відповідно до пункту 2.6 Додатку №5 до договору „Порядок розрахунків” якщо постачальник не отримав у зазначений термін дані про обсяги спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.

Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показань розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

Пункт 2.6 Додатку №5 до договору кореспондується з п. 6.39 Правил користування електричною енергією.

Відповідно до п. 6.39 Правил користування електричною енергією, якими сторони зобовязались керуватись при виконанні Договору, у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Судом встановлено, що відповідач своїх зобовязань щодо своєчасного надання позивачу даних про обсяги спожитої електричної енергії, передбачених договором від 28.11.2006р. №502000, не виконав у звязку з чим позивачем правомірно було розраховано кількість спожитої електроенергії відповідно до умов вказаного договору та п.6.39 ПКЕЕ та направлено відповідачу рахунки №2000 за січень та лютий 2010р.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача ( п.7 Додатку №5).

Враховуючи, що відповідно до умов Договору саме на відповідача покладено обовязок: надавати позивачу інформацію про спожиту електричну енергію; отримувати рахунки на оплату спожитої електричної енергії; оплачувати рахунки в строки передбачені умовами Договору, суд приходить до висновку, що внаслідок часткової оплати відповідачем вартості електричної енергії, що була нарахована за Договором від 28.11.2006р. №502000, з боку відповідача виникла заборгованість за активну електричну енергію за період січень лютий 2010р. в розмірі 1795,25грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період січень лютий 2010р. в розмірі 1795,25грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 1816,50грн. суд вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.1 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленою додатком №7 „Обсяг очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем” до договору.

Додатком від 02.10.2009р. до Договору сторони узгодили договірні величини споживання електричної енергії на 2010р.

Відповідно до вказаного додатку, договірна величина споживання електричної енергії встановлена: на січень 2010р. в розмірі 200 кВт/год., на лютий 2010р. в розмірі 313 кВт/год.

Судом встановлено, що відповідач свої зобовязання, передбачені договором від 28.11.2006р. №502000, щодо надання інформації про кількість спожитої електричної енергії протягом грудня 2009р. та січня лютого 2010р., не виконав, у звязку з чим позивачем було розраховано кількість спожитої електроенергії відповідно до умов вказаного договору та п.6.39 ПКЕЕ.

Відповідно до здійснених розрахунків, обсяг спожитої електроенергії в січні - лютому 2010р. розрахований за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку: за січень 2010р. в розмірі 2046 кВт/год.; за лютий 2010р. в розмірі 1 338 кВт/год. (2.6 Додатку №5 до договору, п.6.39 ПКЕЕ).

Відповідно до п.4.2.2 Договору та ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику” у разі перевищення договірних величин електроспоживання Споживач зобовязаний сплатити Постачальнику двократну вартість електричної енергії різниці фактично спожитої та встановленої договірної величини електроспоживання.

Позивач 22.06.2010р. направив на адресу відповідача повідомлення про перевищення договірних величин споживання електроенергії в січні лютому 2010р. та рахунки №30/2000.090228 від 22.06.2010р. за січень 2010р. на суму 1157,63грн. та №30/2000.111221 від 22.06.2010р за лютий 2010р. на суму 658,87грн.

Відповідач вказані рахунки в строки обумовлені Договором не оплатив.

Пунктом 6.14. ПКЕЕ визначено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно п.1.2 ПКЕЕ розрахунковий (комерційний) облік електричної енергії - визначення на підставі вимірів та інших регламентованих процедур у передбачених цими Правилами випадках обсягу електричної енергії та величини потужності для здійснення комерційних розрахунків.

Одна із таких регламентованих процедур і підстави для її застосування зазначена в п.6.39 ПКЕЕ, а саме: уразі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що визначені за п.6.39 ПКЕЕ обсяги спожитої електричної енергії вважаються фактичними і можуть використовуватись для визначення обсягів перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Вказаний висновок, узгоджується з позицією Національної комісії регулювання електроенергетики України, викладеній в листі №30-4-18/222 від 12.03.2009р.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 1816,50грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до п.8 Додатку №5 до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу.

Позивач з посиланням на п.8 Додатку №5 до Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 145,14грн. застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить нормам чинного законодавства та умовам договору.

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” тому сума пені 145,14грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 22,24грн. та інфляційні у сумі 6,87грн.

У відповідності до вимог чинного законодавства, судом перевірено розрахунок 3% річних за прострочення грошового зобовязання по договору. Суд вважає розрахунок обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних, суд приходить до висновку, що здійснений позивачем розрахунок інфляційних є арифметично не вірним.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення інфляційних частково, в розмірі 4,48грн.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються пропорційно задоволених вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію за період січень-лютий 2010року в розмірі 1795,25грн., заборгованості за перевищення договірних величин споживання у сумі 1816,50грн., суми інфляційних нарахувань у розмірі 6,87грн., суми 3% річних у розмірі 22,24грн., суми пені у розмірі 145,14грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83100, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, п/р 260363011372 у УПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 35151993) борг за спожиту активну електричну енергію за період січень лютий 2010р. у розмірі 1795,25грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83100, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, п/р 260363011372 у УПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 35151993) заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії в розмірі 1816,50грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83100, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, п/р 26004301535689 у ЦМВ АК ПІБ м.Макіївка, МФО 334516, ЄДРПОУ 35151993) пеню в розмірі 145,14грн., суму 3% річних у розмірі 22,24грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 4,48грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83100, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, п/р 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка, Донецької області, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) державне мито у розмірі 101,94грн. та 235,85грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.10.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2010р.

Суддя