Рішення № 115885383, 20.12.2023, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/27518/23

Провадження № 2/686/6454/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20.12.2023

Хмельницький міськрайонний суд

в складі: головуючого судді Салоїд Н.М.,

за участю секретаря Лоб І.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування зазначив, що 12.10.2015 року між ПАТ «Ідея Банк» укладено кредитний договір № L01.188.38993.

Відповідно до п. 1.1 умов укладеного договору банк надає позичальнику грошові кошти на поточні потреби в сумі 32 817,00 грн., включаючи витрати на строковий платіж, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами.

Згідно п. 1.3. договору кредиту за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує проценти в розмірі 16.90 % річних від залишкової суми кредиту.

Відповідно до п.п. 1.4 договору за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно в розмірі 1.44% від початкової суми кредиту.

Банк на виконання умов Договору кредиту надав позичальнику кошти в сумі 32 817,00 грн. на строк до 12.10.2023 року.

Позичальник своїх зобов`язань за договором не виконує, і заборгованість станом на 03.12.2020 відповідно до довідки-розрахунку складає 64 238., 41 грн., з яких заборгованості за основним боргом 25 515,35 грн,, заборгованість за відсотками 21 710,90 грн. та комісіями 17 012,16 грн.

Окрім того, позивач вправі здійснити нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, які становлять: три відсотки річних за користування кредитом 2 364,96 грн. та 9 142,28 грн. інфляційних втрат.

03 грудня 2020 року між акціонерним товариством «Ідея банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Профіт Каптал» було укладено договір факторингу № 12/90.

Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу. Права вимоги які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються ( передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору. Пунктом 5.1 Договору факторингу права Вимоги, строк платежів по яким настав, а також ті, що виникнуть у майбутньому вважаються такими, що перейшли від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» в день підписання відповідного реєстру Боржників, за умови виконання ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язань передбачених Договором факторингу, щодо розрахунків (п. 4.1.).

Так, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму на користь АТ «Ідея Банк». За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» починаючи з 03.12.2020 року відповідно до договору факторингу №12/90 перейшло право за Договором №С01.205.72020 від 11.08.2016 року, що укладено між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 . Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за угодою в загальній сумі 27271,93 грн. Банк на виконання умов договору надав Позичальнику грошові кошти у розмірі 5000 гривень, строком до 11.08.21 року. Оскільки позичальник належним чином не виконує свої зобов`язання за вказаним договором, станом на 10.01.2022 року за нею виникла заборгованість в загальному розмірі 27271,93 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Ухвалою від 20.10.2023р. було відкрито провадження по справі та позов призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Відповідач відзиву на позов або клопотань до суду не подав.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З врахуванням вказаного, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Суд, перевіривши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши матеріали справи доказами, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, 12.10.2015 року публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № L01.188.38993 за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 32 817,00 грн. на строк 96 місяців із сплатою відсотків в розмірі 16,90 % річних від залишкової суми кредиту.

Банк відкриває позичальнику банківський рахунок № НОМЕР_1 у гривневому еквіваленті в рамках пакету послуг «БПР «Стартовий». (пункт 1.8 договору).

Окрім того, згідно п. 1.4 Договору кредиту за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно ТВ розмірі 1,44% від початкової суми кредиту.

Банк на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти в сумі 32 817,00 грн. строком до 12.10.2023 року.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання відповідачем відповідно до розрахунку заборгованості станом на 03.12.2020 заборгованість за кредитним договором становить 64 238,41 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом 25 515,35 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 21 710,90 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями 17 012,16 грн.

01.12.2020 між акціонерним товариством «Ідея Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №12/90.

Відповідно до пункту до п. 2.3 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а останній приймає права вимоги права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу.

Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, і відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея банк»,та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому варіанті.

Пунктом 5.1 Договору факторингу права Вимоги, строк платежів по котрим настав, а також ті, що виникнуть у майбутньому вважаються такими, що перейшли від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» в день підписання відповідного реєстру Боржників, за умови виконання ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язань передбачених Договором факторингу, щодо розрахунків (п. 4.1.).

Так, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму на користь АТ «Ідея Банк».

Пунктом 1.5 кредитного договору № № L01.188.38993 від 12.10.2015 року визначено, що за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує проценти за ставкою 16.9000% річних від неповернутої суми кредиту, яка є фіксованою, котрий визначений графіком щомісячних платежів за кредитним договором.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування") кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування") до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування") продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Згідно із пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку з чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України "Про захист прав споживачів", визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20 (провадження № 61-16470св20), та зазначає, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі №183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 2 жовтня 2019 року по справі №740/4328/14.

Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.

З урахуванням вимог ст.ст. 549-552, 625, 1046, 1048, 1050 ЦК України, належить зробити висновок, що наслідками укладення договору позики є: зобов`язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів (суму позики); одержання позикодавцем від позичальника процентів від суми позики; сплата позичальником позикодавцю інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми; сплату позичальником позикодавцю неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов`язання.

Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором,є нікчемними.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Оскільки банком у кредитному договорі була встановлена плата за послуги, які за законом повинні надаватися безоплатно, то з відповідача не підлягає стягненню заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями (17 012.16 грн.).

Слід відмітити, задоволенню підлягають з 03.12.2020 по 0101.2020 три відсотки річних в розмірі 2364.96 грн. та інфляційні втрати в сумі 9 142.28 грн., на загальну суму 11 507.24 грн.

Враховуючи, що позивачем надані докази того, що відповідач взяті на себе зобов`язання по поверненню кредитних коштів в повному обсязі не виконує, позов підлягає частковому задоволенню, за виключенням частини позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями, а також відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України провести перерозподіл судових витрат.

При цьому, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1587,84 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за вказаним договором.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

При таких обставинах суд вважає вимоги обґрунтованими в частині стягнення, доведеним та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі пропорційно до задоволених вимог, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі грн. (2 684,00 грн. х 55 733,49 грн. :75 745.65 грн. = 1975,00 грн.

Відповідно до вимог закону задоволенню підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 5 425,00 грн.

Керуючись ст.ст.2,76-83,158,263-265,273,279,280-289,354-355 ЦПК України, ст.ст.526- 530, 1048-1049,1054 ЦК України, суд, -

У х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" заборгованість в розмірі 58 733,49 грн. (П`ятдесят вісім тисяч сімсот тридцять три грн. 49 коп., 1975Ю00 грн. судового збору та 5 425,00 грн. на правничу допомогу, У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20.12.2023.

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», 04071 м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8 код ЄДРОПОУК 39992082.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя: