Ухвала суду № 115878060, 22.12.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"22" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/522/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., розглядаючи справу № 916/522/23 за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м.Одеса. вул.Пушкінська,3, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65004, м.Одеса, пл.Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (21027, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Келецька, буд.63, код ЄДРПОУ 39767547);

- за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предемет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

- третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65078, м.Одеса, вул.Космонавтів, буд.34, код ЄДРПОУ 39765871).

про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:45:007:0005 з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Головного управління Держгеокадастру в Вінницькій області про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:45:007:0005.

Підставою для пред`явлення позову стало встановлення обласною прокуратурою за наслідками опрацювання питання дотримання вимог земельного законодавства, порушення права територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на розпорядження земельною ділянкою із кадастровим номером 5110136900:45:007:0005.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2023р. було відкладено підготовче засідання на 17.10.2023р.

09.10.2023р. за вхідним № 35480/23 від третьої особи ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення.

13.10.2023р. за вхідним № 36302/23 від третьої особи ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення.

Ухвалою від 17.10.2023р., керуючись ст.ст.120,177,185,234,235 ГПК України, суд закрив підготовче провадження у справі № 916/522/23, призначив справу до судового розгляду по суті на 21.11.2023р.

В судовому засіданні 21.11.2023р. оголошено перерву до "30" листопада 2023р.

Проте призначене засіданя суду не відбулось у зв"язку з кібер.атакою на інформаційні системи Господарського суду Одеської області, повним припиненням функціювання документообігу суду у період з 30.11.2023р. по 08.12.2023р., та наступним поступовим відновленням документообігу суду.

Суд враховує, що за приписами ст.194 ГПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.195 ГПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Частиною 4 ст.11 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Згідно ст.13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд враховує, що за приписами ст.2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, крім іншого, є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; розумність строків розгляду справи судом.

В свою чергу, відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, з метою створення учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників справи перед законом і судом та надання можливості всім учасникам провадження скористатись повним обсягом процесуальних прав, суд ухвалює про розгляд справи у розумні строки.

При цьому зазначається, що розгляд справ у судових засіданнях у Господарському суді Одеської області, згідно наказу Голови суду від 07.12.2023р. № 46, відновлюються лише з 15.12.2023р., а суддя буде перебувати у щорічній плановій відпустці з 25.12.2023р. по 02.02.2024р.

Крім того, на виконання абзацу 3 частини сьомої ст.42 ГПК України суд повідомляє учасників справи про передбачений частиною шостою ст.6 цього Кодексу обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через вказану систему або її окрему підсистему (модуль).

Суд звертає увагу учасників справи на те, що 18.10.2023р. введено в дію Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами від 29 червня 2023 року № 3200-IX.

Закон передбачає обов`язкову наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі з 18.10.2023р. для: адвокатів; нотаріусів; державних та приватних виконавців; арбітражних керуючих; судових експертів; органів державної влади та інших державних органів; органів місцевого самоврядування; інших юридичних осіб.

Закон передбачає, що у разі звернення до суду особою, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов`язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху, або повертатися, залежно від виду процесуального документа. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Частинами 5, 6 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом, а не обов"язком суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст. 6, 13, 42, 81, 118, 119, 120, 183, 194-196, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Враховуючи необхідність забезпечення процесуальних прав учасників провадження, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, розглянути справу у розумні строки.

2. Призначити розгляд справи по суті на "20" лютого 2024 р. об 11:00год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, зал судового засідання №11 тел. 0(482)307-980.

2. Повідомити учасників справи про засідання суду 20.02.2024р. на відомі електронні адреси та електронні кабінети.

Повідомити учасників справи що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили та окремо від рішення не оскаржується.

Суддя Т.Г. Пінтеліна