Ухвала суду № 11587108, 22.09.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2010 р.Справа № 2-а-9194/09/1570 Категорія:2.11.6Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Тимошенко В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Жилстрой»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

24.06.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі –ТОВ) «Альянс –Жилстрой»звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.06.2009р. №0000441630/1 про визначення зобов’язання зі збору за спеціальне водокористування в загальній сумі 2099,23грн, у т.ч. за основним платежем –756,83грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –1342,40 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2009р. позов задоволений, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі від 02.06.2009р. № 0000441630/1 про визначення податкового зобов’язання зі збору за спеціальне водокористування у загальній сумі 2099,23грн.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Альянс –Жилстрой»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.09.2008р. За результатами перевірки складений акт № 109/16-3/32470359/9 від 12.03.2009р. /арк.10-18/. На підставі цього акту та рішення про результати розгляду первинної скарги від 29.05.2009р. № 14374/10/25-021 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000441630/1 від 02.06.2009р. , яким визначено податкове зобов’язання - збір за спеціальне водокористування загальнодержавного значення в сумі 2099,23 грн., у тому числі за основним платежем - 756,83 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1342,40 грн. /арк.9/.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Альянс-Жилстрой»використовує воду у виробничих потребах та не веде облік використаної води, відповідно до Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.1999р. № 231/539/118/219. Отже, ТОВ «Альянс-Жилстрой»занизив збір за спеціальне використання водних ресурсів на суму 756,83 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно виходив з наступного.

Відповідно до ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування –це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Різновидом спеціального водокористування є "використання води". Згідно зі ст. 1 ВК використання води становить собою "процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб".

Загалом термін "використання води" означає як вилучення води з природних водних об'єктів, так і її вилучення з технічних систем. Слід наголосити, що у ст. 48 ВК цей термін вживається у вужчому значенні, лише як вилучення води з водних об'єктів, оскільки у даній нормі "використання води" розглядається як різновид водокористування. Водокористування ж означає використання вод, "які входять до складу природних ланок кругообігу води", або ж самих об'єктів в цілому (ч. 1 ст. 1 ВК). Таким чином, "використання води" як різновид "водокористування", згадане у ст. 48 ВК, не охоплює забору води з технічних систем.

Статтею 49 ВК України регламентовано, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

Відповідно до п.2 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999р. №1494, збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об’єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод.

Згідно п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води від 01.10.1999р. платниками збору за спеціальне водокористування в частині використання води є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни –суб’єкти підприємницької діяльності, як використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Альянс-Жилстрой»та філією «Інфоксводоканал»ТОВ «Інфікс» («Водоканал») були укладені тимчасові договори на послуги водопостачання та водовідведення, а саме: договір № 1689/3 від 14.02.2006р. /арк.19-20/, договір № 2407/3 від 11.06.2007р. /арк.22-23/, договір № 2408/3 від 11.06.2007рю /арк.25-26/, договір № 2454/3 від 10.07.2007р. /арк.29-30/, договір № 2493/3 від 02.08.2007р. /арк.32-33/, згідно яких Філія «Інфоксводоканал»ТОВ «Інфікс»як первинний водокористувач надає для ТОВ «Альянс-Жилстрой» послуги з подачі води та прийому скидних вод у систему комунальної каналізації.

ТОВ «Альянс-Жилстрой» дозвіл на спеціальне водокористування не отримувало, оскільки порядок погодження та видачі дозволів, затверджений Кабінетом Міністрів України, не проходило.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не здійснював спеціальне використання водних ресурсів, а тому не є платником збору за спеціальне використання водних ресурсів, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складання в повному обсязі.

Головуючий:

          Судді :