Постанова № 11586980, 01.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.10.10 о 11 год. 25 хв.Справа №2а-2579/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі< колегії суддів >: головуючого судді - Лотової Ю.В.;

< суддів ><<- >><Суддя >;

при секретарі - Сігнаєвському І.О.,

з участю представників:

позивача Ксенза О.М., довіреність від 19.01.2010 року № 80/9/10-0

відповідача ОСОБА_2, паспорт, представника відповідача ОСОБА_3, довіреність від 09.09.2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, м. Севастополь, 99001);< Список ><Позивач в особі >дофізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99041);< Список ><Відповідач в особі >про стягнення заборгованості.,

Обставини справи:

31.08.2010 р. Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 115232,48 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01 вересня 2010 р. відкрито провадження в адміністративної справі № 2а-2579/10/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01 вересня 2010 р. закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2182-III від 21.12.2000 року (далі Закон України № 2181).

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. Крім того, вважає, що адміністративний позов був поданий з порушенням ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України та з пропущенням строку звернення до суду. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідачем було оскаржене податкове повідомлення-рішення, прийняте позивачем 19.03.2010 року.

Розглянувши документи і матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах у містах підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям.

Відповідно до пп. 1, 2 ст. 10 цього Закону одними із завдань податкової адміністрації є контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою обчислення і сплати податків та зборів; забезпечення обліку платників податків, правильність обчислення та своєчасність надходження податків.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без встановлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Таким чином, позивач є субєктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення заборгованості з податку на додану вартість.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа підприємець Нахімовською районною державною адміністрацією міста Севастополя, узятий на облік до органів державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, про що йому надані відповідні свідоцтва.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно із Законом України покладений обов'язок сплачувати податки та збори (обов'язкові платежі).

Згідно з п. 3 ст. 9 цього Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону № 2181 встановлено, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Судом встановлено, що 16.03.2009 р. позивачем проводилась перевірка з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 р. відповідачем. В ході перевірки були встановлені та зафіксовані у акті перевірки від 16.03,2009р. № 489/10/1720/2647601718/156 порушення вимог п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.5.3.1 ст. 5 Закону №2181, а саме платником податку порушені граничні строки сплати узгодженого податкового зобов'язання. За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.03.2009 р. № 0000711720/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11,95 грн., яке було отримано відповідачем особисто 16.03.2009 р. Крім того, була проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності перерахування до бюджету відповідачем сум податку на додану вартість за січень 2009 р. В ході перевірки були встановлені та зафіксовані у акті перевірки від 16.03.2009 р. № 500/10/17-01 порушення вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181, а саме платником податку порушені граничні строки сплати узгодженого податкового зобов'язання. За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.03.2009 р. №0000141710/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9,03 грн, яке було отримано відповідачем особисто 16.03.2009 р. Вищевикладені податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржені не були.

16.04.2009 р. позивачем проводилась перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за актом перевірки податкове повідомлення-рішення від 31.12.2008 р. № НОМЕР_1. В ході перевірки були встановлені та зафіксовані у акті перевірки від 16.04.2009 р № 770/10/1720/2647601718/265 порушення відповідачем вимог п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та п.п.5.3.1 ст. 5 Закону України № 2181, а саме платником податку порушені граничні строки сплати узгодженого податкового зобов'язання. За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.04.2009 р. № 0001441720/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій розмірі 52,69 грн., яке було отримано відповідачем особисто 16.04.2009 р. та оскаржено не було.

12.11.2009 р. позивачем проводилася перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість щодо податкового повідомлення-рішення від 31.12.2008 р. № НОМЕР_1. В ході перевірки були встановлені та зафіксовані у акті перевірки від 12.11.2009 р. № 2002/10/1720/2647601718/678 порушення вимог п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та п.п.5.3.1 ст. 5 Закону України № 2181, а саме платником податку порушені граничні строки сплати узгодженого податкового зобов'язання. За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.11.2009 р. № 0003671720/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 373,31 грн., яке було отримано відповідачем особисто 12.11.2009 р. та оскаржено не було.

Відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181, платник податків, що не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків зобов'язаний сплатити штраф - при затримці до 31 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу, - при затримці від 31 до 91 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу, - при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу.

Таки чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті позивачем на підставі перевірок є обґрунтованими та такими, що прийняти відповідно діючого законодавства.

19.12.2008 р. позивачем проводилась планова документальна перевірка з питань дотримання фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового законодавства. В ході перевірки були встановлені та зафіксовані у акті перевірки від 19.12.2008 р. № 1059/10/17-01 порушення відповідачем вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося у заниженні податку на додану вартість на загальну суму 30763,00 грн. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2008 р. № 0000871710/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 46144,50 грн. (30763,00 грн. - основний платіж і 15381,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції), яке було отримано відповідачем особисто 31.12.2008 р. та в установленому законом порядку не оскардувалось.

09.03.2010 р. позивачем проводилась документальна планова виїзна, перевірка з питань дотримання відповідачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2009 р. В ході перевірки були встановлені та зафіксовані у акті перевірки від 09.03.2010 р. № 629/10/171/НОМЕР_2 порушення вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", що виразилося у заниженні податку на додану вартість на ,загальну суму 45399,00 грн. За результатами перевірки ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.03.2010 р. №0000111710/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 68098,50 грн. (45399,00 грн. - основний платіж і 22699,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції), яке було отримано відповідачем особисто 19.03.2010 р

Відповідач у судовому засіданні зазначив, що ним було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 19.03.2010 року, з тих підстав, що до суми недоїмки, зазначеної в податковому повідомленні-рішенні раніше були застосовані штрафні санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідачем доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 19.03.2010 не надано, крім того, у порядку адміністративного судочинства воно оскаржено не було.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до пп. 4.1.1, п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Пунктом 5.1. статті 5 цього Закону України № 2181 визначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем до позивача надані наступні декларації з податку на додану вартість:

№ 45993 від 20.01.2009 р. сума нарахованого податку склала 120,00 грн.;

№ 2406 від 20.02.2009 р. сума нарахованого податку склала 50,00 грн.;

№ 3869 від 20.03.2009 р. сума нарахованого податку склала 145,00 грн.;

№ 9676 від 21.04.2009 р. сума нарахованого податку склала 114,00 грн.;

№ 15024 від 20.05.2009 р. сума нарахованого податку склала 200,00 грн.;

№ 17201 від 22.06.2009 р. сума нарахованого податку склала 90,00 грн.;

№ 22891 від 20.07.2009 р. сума нарахованого податку склала 150,00 грн.;

№ 29327 від 20.08.2009 р. сума нарахованого податку склала 100,00 грн.;

№ 31366 від 21.09.2009 р. сума нарахованого податку склала 20,00 грн.;

№ 37448 від 20.10.2009 р. сума нарахованого податку склала 150,00 грн.;

№ 42525 від 19.11.2009 р. сума нарахованого податку склала 112,00 грн.;

№ 44874 від 21.12.2009 р. сума нарахованого податку склала 250,00 грн.;

№ 49942 від 20.01.2010 р. сума нарахованого податку склала 350,00 грн.;

№ 3713 від 22.02.2010 р. сума нарахованого податку склала 152,00 грн.;

№ 5422 від 22.03.2010 р. сума нарахованого податку склала 362,00 грн.;

Згідно з п. 1.4. ст. 1 Закону України № 2181 пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання

Відповідно до п.п. 16.1.2, 16.1.1 п. 16.1. ст. 16 Закону України після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; та при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Відповідно до розрахунків позивача фізична особа підприємець ОСОБА_2 має залишок несплаченої пені у розмірі 190, 83 грн.

Згідно облікової картки платника податків та повідомлення про наявність зобовязань по сплаті податків і зборів, вищевикладена заборгованість була сплачена відповідачем у розмірі 2013,33 грн.

Судом встановлено, що на час розгляду справи, відповідач має заборгованість перед позивачем з податку на додану вартість у сумі 115 232,48 грн. (30763,00 грн. + 15381,50 грн. + 11,95 грн. + 9,03 грн. + 52,69 грн. + 373,31 грн. + 68098,50 грн. + 120,00 грн. + 50,00 грн. + 145,00 грн. + 114,00 грн. + 200,00 грн. + 90,00 грн. + 150,00 грн. + 100,00 грн. + 20,00 грн. + 150,00 грн. + 112,00 грн. + 250,00 грн. + 350,00 грн. + 152,00 грн. + 362,00 грн. + 190,83 грн. - 2013,33 грн.), що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач стверджує, що позивачем подано адміністративний позов з порушенням ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме частини 3, у якої вказано, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Представником позивача у судовому засіданні ці обставини не заперечувались, крім того недоліки позовної заяви були усунуті, копія позову з доданими документами вручена відповідачу 14.09.2010 року, про свідчить особистий підпис відповідача на копії позову, що є у матеріалах справи. Зазначена обставина не може бути підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Стосовно строків звернення до суду суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили 30.07.2010 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Але згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 15.2.1. ст. 15 Закону України № 2181, який діяв на момент виникнення правовідносин, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Отже суд дійшов висновку, що при зверненні позивача до суду з адміністративним позовом строк порушено не було.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з позивача не стягуються.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01.10.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 06.10.2010 р.

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1)Адміністративний позов задовольнити повністю.

2)Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99041, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість перед державним бюджетом Нахімовського району міста Севастополя з податку на додану вартість у сумі 115232,48 грн. (сто пятнадцять тисяч двісті тридцять дві грн.. 48 коп.) на р/р 3111029700008, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035606, код платежу 14010100, банк одержувача УДК у м. Севастополі, стягував - державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, м. Севастополь, 99001).

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя< підпис >Ю.В. Лотова

Судді:< підпис ><Суддя >

< З оригіналом згідно >

Суддя< підпис >Ю.В. Лотова

Судді:< підпис ><Суддя >