Постанова № 11586938, 23.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2010 року 10 год. 02 хв. № 2а-10037/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс Груп»

ПроСтягнення заборгованості у розмірі 4267296,29 грн.

За участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 за дов. № 5101/9/10-24 від 03.09.2010 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс Груп»про стягнення заборгованості у розмірі 4267296,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 4267296,29 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений.

У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс Груп»зареєстроване як платник податків у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обовязків внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Стаття 4 Закону України «Про систему оподаткування»визначає, що платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», одним із обовязків платників податків і зборів (обовязкових платежів) сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Так, за відповідачем обліковується заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 4267296,29 грн., яка виникла з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подавались податкові декларації з податку на додану вартість з самостійно визначеними зобовязаннями, а саме декларації:

-№ 900125482 від 05.06.2009 р.;

-№ 900125526 від 05.06.2009 р.;

-№ 900216154 від 22.06.2009 р.;

-№ 9001205771 від 30.09.2009 р.;

-№ 9001284031 від 12.10.2009 р.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

В подальшому податковим органом було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс Груп»з питань своєчасності сплати податку на додану вартість та встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, на адресу відповідача були винесені податкові повідомлення-рішення по податку на додану вартість № 0065505504 від 17.03.2010 р., № 0065515504 від 17.03.2010 р., № 0096185504 від 11.05.2010 р., № 006175504 від 11.05.2010 р., № 0069195504 від 11.05.2010 р.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 даного Закону, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкове зобовязання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобовязання визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податковою інспекцію направлялися на адресу відповідача перша податкова вимога від 10.06.2009 р. № 1/5315, яка була отримана відповідачем та другу податкову вимогу від 22.07.2009 р. № 2/6198, яка у звязку із неможливістю вручення була розміщена на дошці податкових оголошень, про що складено відповідний акт від 19.03.2010 р.

Станом на день винесення постанови сума податкового боргу відповідача становить 4267296,29 грн. = (3851666,56 грн. сума недоїмки + 415629,73 грн. пені).

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. визначено, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПостановиВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс Груп»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код ЄДРПОУ 35136886) на користь Держави до державного бюджету (р/р 31119029700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) суму податкового боргу з ПДВ у розмірі 4267296 (чотири мільйони двісті шістдесят сім тисяч двісті девяносто шість) грн. 29 (двадцять дев`ять) коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяО.Є. Пилипенко Дата підписання повного тексту постанови: 24.09.2010 р.