Постанова № 11586553, 24.09.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2010 рокуСправа № 2а-19604/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Ковальчуку С.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства “Світогор” до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 грудня 2009 року № 0000312200,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Світогор" (далі - ПП "Світогор", підприємство) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового рішення від 16 грудня 2009 року № 0000312200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 22262,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками Луцької ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, під час якої актом від 07 грудня 2009 року зафіксовано порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині недотримання строків розрахунків за контрактом від 03 грудня 2008 року №03-12/08 з фірмою «Kleyn Tracks B.V.».

У звязку із відсутністю складу правопорушення позивач зазначив, що відповідачем безпідставно нараховано пеню у сумі 22262,61 грн., оскільки товар за контрактом напівпричіп, що був у використанні, марки «BARTOLETTI L221S1», вартістю 3800 євро, фактично надійшов на митну територію України 24 грудня 2008 року, а ПП «Світогор» вжито заходів для митного оформлення вказаного товару.

З вказаним рішенням Луцької ОДПІ позивач не погоджується та просив скасувати.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову вказав, що перевірка проведена у звязку із надходженням повідомлення ВГРУ “Приватбанк” про порушення ПП “Світогор” термінів розрахунків в іноземній валюті за контрактом з фірмою ««Kleyn Tracks B.V.». В ході перевірки було встановлено, що на порушення ст.2 Закону України “Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті” підприємством не ввезено на митну територію України товар протягом встановленого терміну 180 календарних днів з моменту здійснення платежу на користь постачальника товару, що імпортується. При цьому позивач не отримував висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики у звязку із перевищенням зазначених термінів розрахунків.

Підставою для зняття банком імпортної операції резидента з контролю є вантажно-митна декларація (ВМД) та інформація про цю операцію в реєстрі ВМД або письмове повідомлення іншого банку, якому митний орган помилково надіслав інформацію про цю операцію резидента, про отримання такого реєстру.

Порушення резидентами вказаних строків тягне нарахування пені у розмірі 0,3 відсотка від суми недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України (НБУ) на день виникнення заборгованості.

Оскільки митне оформлення товару за контрактом не відбулося, то дату перетину товаром митного кордону України не можна вважати датою імпорту, а відтак завершення розрахунків нерезидентом не здійснено. Зважаючи на ту обставину, що ліцензія НБУ на продовження термінів розрахунків в іноземній валюті не видавалась, то Луцькою ОДПІ нараховано пеню в сумі 22262,61 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю з підстав, викладених відповідачем у письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Як встановлено судом, 03 грудня 2008 року між позивачем та фірмою «Kleyn Tracks B.V.» (Нідерланди) укладено контракт №03-12/08 про імпорт на територію України напівпричепу марки «BARTOLETTI L221S1”, 1987 року випуску, вартістю 3800 Євро. За вказаним контрактом позивачем 05 грудня 2008 року здійснено авансовий платіж на суму 3 800 євро. Зазначені обставини визнані сторонами у справі в ході судового засідання, при цьому суд не має сумнівів в добровільності їх визнання та достовірності, а відтак в силу ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) ці обставини перед судом не доказуються.

Судом також встановлено, що працівниками Луцької ОДПІ на підставі інформації ВГРУ “Приватбанк” від 06 липня 2009 року за №08.2.0.0/01-4717 було проведено виїзну позапланову перевірку ПП “Світогор” з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 03 грудня 2008 року №03-12/08 за період з 03 грудня 2009 року по 02 грудня 2009 року, про що складено акт від 07 грудня 2009 року №6016/2200/32764597.

Перевіркою встановлено порушення ПП “Світогор” ст.2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі Закон України №185/94-ВР) по контракту від 03 грудня 2008 року №03-12/08 по розрахунках з фірмою ««Kleyn Tracks B.V.» з граничним терміном їх здійснення до 03 червня 2009 року.

Відповідно до ст.2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно із ст.4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У звязку із встановленим порушенням за наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято рішення від 16 грудня 2009 року № 0000312200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 22262,61 грн.

Разом з тим, суд не може погодитися із висновками відповідача з таких підстав.

Факт надходження товару на митну територію України 24 грудня 2008 року за контрактом від 03 грудня 2008 року №03-12/08 підтверджується інвойсом №8205139 від 22 грудня 2008 року, реєстраційним сертифікатом №ВЕ 0908635, попередньою декларацією, на яких проставлено відтиск штампу митного органу про перетин митного кордону України 24 грудня 2008 року та штампу «Під митним контролем», вантажно-митною декларацією (а.с.105-108).

З матеріалів справи також вбачається, що своїм рішенням від 26 грудня 2008 року №412-Л Волинська митниця визначила митну вартість імпортованого товару у сумі 9034,63 євро. Митне оформлення не було завершено з оформленням вантажно-митної декларації ІМ-40 (видана 18 серпня 2010 року), оскільки не погоджуючись із вказаним рішенням підприємство його оскаржило у судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року (а.с.12-14) у справі за позовом ПП «Світогор» до Волинської митниці про визнання нечинним та скасування рішення від 26 грудня 2008 року № 412-Л та зобовязання вчинити дії позов було задоволено.

Рішенням суду від 23 березня 2009 року встановлено, що станом на 26 грудня 2008 року напівпричеп марки «BARTOLETTI L221S1” перебував під митним контролем та для його митного оформлення ПП «Світогор» подано контракт, специфікацію, рахунок фактуру, копію експортної декларації фірми «Kleyn Tracks B.V.», платіжне доручення.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду постанова Волинського окружного адміністративного суду, залишена без змін, набрала законної сили 27 липня 2010 року (а.с.47-49).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факт надходження товару за контрактом від 03 грудня 2010 року №03-12/08 та проведення дій для його митного оформлення встановлено рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, та свідчить про відсутність на дату проведення перевірки дебіторської заборгованості у позивача.

Згідно зі ст.1 Закону України від 16 квітня 1991 року N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

При цьому, відповідно до вказаної статті "Моментом здійснення імпорту" є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поняття "момент перетину товаром митного кордону України" визначається також нормами Митного кодексу України (МК України).

Так, зокрема, пунктом 2 ст. 1 МК України встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Відповідно до ст. 43 МК України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно зі ст. 72 МК України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Таким чином, з правового аналізу наведених норм вбачається, що перебування товару "Під митним контролем" неможливе без його фактичного ввезення в Україну, тому первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставлення на товаросупровідному документі відтиску "Під митним контролем" з відповідною датою перетину митного кордону.

Крім того, відповідно до п.1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року N 574, вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

При цьому, даний нормативно-правовий акт не містить положень про те, що вантажна митна декларація є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.

Отже, наведене спростовує доводи відповідача про те, що саме з оформленням вантажн-митної декларації пов'язано здійснення імпортної операції.

На товаросупровідних документах стоїть відтиск печатки Ягодинської митниці “Під митним контролем” із зазначенням дати 24 грудня 2008 року та Волинської митниці 26 грудня 2008 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що товар за контрактом від 03 грудня 2008 року №03-12/08 надійшов на митну територію України в межах термінів, передбачених ст.2 Закону №185/94-ВР.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України субєкт владних повноважень, приймаючи рішення, повинен дотримуватися обовязку діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом рішення від 16 грудня 2009 року № 0000312200, прийняте відповідачем як субєктом владних повноважень, перевірялося на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого рішення від 16 липня 2010 року № №0000652301.

З урахуванням викладеного, оцінивши за правилами, встановленими ст.86 КАС України, наявні у матеріалах справи докази та пояснення осіб, які беруть участь у справі, надані під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.

Приймаючи постанову у даній справі суд виходить з наданих повноважень, визначених п.1 ч.2 ст.162 КАС України, та враховує, що позивач оскаржує в судовому порядку правові акти індивідуальної дії, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування рішення Луцької ОДПІ від 16 грудня 2009 року № 0000312200.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3,40 грн. згідно з платіжним дорученням № 3410 від 17 грудня 2008 року (а.с.2) підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 72, 94, 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 грудня 2009 року № 0000312200.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства “Світогор” 3,40 грн. (три грн. сорок коп.) судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 28 вересня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк