Справа №2-3424-1/10
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 жовтня 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого Морозова М.О.
при секретарі Родько Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про встановлення доплати до пенсії дитині війни,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про визнання дій протиправними від 8.07.2010 р. №Ш-846 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з урахуванням надбавки, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9.07.2007 р.) у розмірі 30 мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 1.01.2009 р. по час ухвалення рішення суду; зобов’язання перерахувати та виплатити їй надбавку до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9.07.2007 р.) у розмірі 30 мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 1.01.2009 р. по час ухвалення рішення суду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відповідач подав заяву про слухання справи у відсутність його представника, тому суд, враховуючи думку представника позивача, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.
В ході розгляду справи по суті виникла необхідність закрити провадження по справі відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України з слідуючих підстав.
Рішенням Конституційного Суду України від 9.09.2010 р. по справі №1-40/2010 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року №1691-V1, а саме: пункту 2 розділу 1: «Пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України виключити»; пункту 2 розділу 11: «Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні позови, апеляційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства».
Визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 р. №1691-V1.
Положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року №1691-V1 та Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Отже, вказаний спір повинен розглядатись відповідно до п.3 ч. 1 ст.18 КАС України в порядку адміністративного судочинства згідно Закону України від 25 грудня 2008 р. №808- V1 про внесення змін до КАС України щодо спорів, пов’язаних із соціальними виплатами, і не може продовжуватися розгляд справи у цивільно-процесуальному порядку.
Тобто, позивач по справі, вправі подати до суду адміністративний позов до Управління пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва відповідно до положень КАС України.
Представник позивача просить при закритті провадження по справі повернути судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 8 грн. 50 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
Судові витрати по справі, понесені позивачем при подачі позову до суду підлягають поверненню, бо ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплатила судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.
Провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1.ч.1 ст. 205 ЦПК України.
Відповідно до п.5 ч.1, п.4 ч.2 ст.83 ЦПК України сплачена сума судового збору та сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження по справі.
Згідно ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, пп.16,17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.1993 р. №15, державне мито повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло, на підставі поданої платником заяви на протязі одного року з дня зарахування суми в бюджет.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 83, 205 ч.1 п.1, 209, 210 ЦПК України, суд
ухвалив:
Провадження по даній цивільній справі закрити.
Зобов’язати фінансовий орган Святошинського району м. Києва повернути позивачу ОСОБА_1 суму сплачених:
- судового збору в розмірі 8 гривень 50 копійок, сплаченого по квитанції від 20 липня 2010 року у Святошинському відділенні №8069 06, отримувач: УДК у Святошинському р-ні м. Києва, код отримувача 26077945, р/р №31419537700009, код банку отримувача МФО: 820019, призначення платежу: Держмито;
-витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 гривень, сплачених по квитанції від 20 липня 2010 року у Святошинському відділенні №8069 06, отримувач: УДК у Святошинському р-ні м. Києва, код отримувача 26077945, р/р №31214259700009, код банку отримувача МФО: 820019, призначення платежу: за інформ.технічне забезпечення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, може подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя
Судове рішення № 11585908, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 07.10.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-3424-1/10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: