Ухвала суду № 115824189, 19.12.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15287/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2023 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42023102070000288 від 19.09.2023, -

В С Т А Н О В И В:

Представник власника майна ТОВ Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» адвокат ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17.11.2023 в справі №758/13872/23 на грошові кошти підприємства, що перебувають на банківських рахунках, відкритих у АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК".

В обґрунтування клопотання вказує, що арешт накладено необґрунтовано, тобто, без урахування дійсних фактичних обставин справи та належних і допустимих доказів на їх підтвердження. Зазначає, що накладений арешт є неспівмірним із цілями досудового розслідування, зумовлює неможливість ведення господарської діяльності підприємства та виконання зобов`язань перед контрагентами. Зауважує, що обставини викладені у клопотанні про накладення арешту та кваліфікація кримінального правопорушення не відповідають фактичним діям, оскільки підтвердження доведеності причетності посадових осіб підприємства до кримінального провадження з клопотання не вбачається. Додатково зазначає, що посилання прокурора щодо використання спільної ІР-адреси підприємтсвами є недоведеними, а також при прийнятті рішення щодо накладення арешту на вказане майно не перевірено його відповідності критеріям речових доказів, на підтвердження чого долучив довідку з Банку від 08.12.2023. Вказує, що накладення арешту паралізувало діяльність підприємства, оскільки можливості сплачувати заробітну плату працівникам та обов`язкові платежі, немає, а тому, просить суд накладений арешт скасувати.

Представник власника майна в судовому засіданні просив суд задовольнити клопотання з підстав, у ньому наведених.

Прокурор щодо задоволення клопотання заперечив, вказав, що зазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та мають всі ознаки, перелічені у ст. 98 КПК України, а тому зняття арешту з таких може призвести до непоправних наслідків для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені на його обґрунтування докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відтак, КПК України надає слідчому судді вичерпний перелік повноважень при розгляді питання про скасування арешту майна, в частині перевірки підстав щодо наявності чи відсутності потреби в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а також підстав щодо обґрунтованості вжиття такого заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, прокурора, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

В судовому засіданні встановлено, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023102070000288 від 19.09.2023.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17.11.2023 в справі №758/13872/23, накладено арешт на грошові та валютні кошти ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» (ЄДРПОУ 39689490), які у безготівковій формі знаходяться на рахунках в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" у м. Києві (МФО 380805): НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , із зупиненням видаткових операції, за винятком сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Арешт на майно обґрунтовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. (Рішення у справі "АГОСЬ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року, серія А.№108, п.52).

Слідчим суддею встановлено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому, враховуючи стадію кримінального провадження та те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні тримає, слідчим суддею наразі не вбачається підстав для зняття арешту із такого майна.

На думку слідчого судді, заявником не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Слідчий суддя вважає, що вищевказане майно не перестало бути речовими доказами в рамках кримінального провадження, досудове розслідування по якому ще не закінчено, а тому арешт цього майна обумовлений його подальшим збереженням та запобіганням можливості його відчуження.

Крім того, оцінюючи твердження представника щодо невідповідності арештованого майна критеріям речових доказів на підтвердження яких додано довідку про залишки на рахунку АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" від 08.12.2023, слідчий суддя вказує, що при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту, а тому доводи представника власника майна щодо процесуальних рішень, прийнятих слідчим суддею в ході розгляду клопотання про арешт майна не заслуговують на увагу.

Доводи представника власника майна в частині неможливості здійснення видатків по виплаті заробітної плати та обов`язкових платежів, слідчий суддя оцінює критично, оскільки ухвалою слідчого судді від 17.11.2023 накладено арешт на майно із зупиненням видаткових операції, за винятком сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

За таких обставин, заявником не доведено наявності правових підстав для скасування арешту майна, оскільки арештоване майно є речовим доказом в кримінальному провадженні, відсутні підстави для визнання накладеного арешту таким, в якому відпала потреба, не доведено необґрунтованість накладеного арешту, а тому в цілях подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування, в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 98, 170-173,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42023102070000288 від 19.09.2023, -відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_5