Рішення № 115806653, 14.11.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10517/23

пр. № 2/759/3558/23

14 листопада 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі судових засідань Шило М.І.,

представника позивача Світличного О.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03138, м.Київ, вул.Гната Юри, буд.9) про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 р. адвокат Кириченко Р.Ю., який представляє інтереси позивача звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, у якому просить зобов`язати відповідача не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні зі своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також встановити графік зустрічей із сином наступним чином: 1 та 3 тижні місяця з 18:00 години понеділка по 08:00 год. наступного понеділка; осінні-весняні канікули переміно кожного року; зимово-літні канікули переміно кожного року; 22 серпня - день народження дитини цілий день, переміно з матір`ю; 24 липня день народження батька цілий день; у разі хвороби дитини, підтвердженої медичною довідкою лікувального закладу, побачення з нею відбуваються за місцем перебування дитини щоденно з 16 години до 22 години; виїзди за кордон під час відпусток батька із обов`язковим наданням дозволу на виїзд за кордон від матері. В обґрунтування позову вказує на непорозуміння, які виникають із відповідачем щодо його участі у вихованні дитини, створення відповідачем перешкод щодо спілкування з дитиною. Мирним шляхом врегулювати спір сторонам не вдається. Відповідач перешкоджає позивачу бачитися із дитиною, налаштовує її проти батька, не бажає його присутності та штучно створює такі обставини через які позивач не може нормально бачитися із дитиною. При цьому він протягом тривалого часу намагається налагодити зв`язок із дитиною, приймати участь у її вихованні, розвитку та забезпечувати всім необхідним.

31.07.2023 р. відповідачем подано відзив у якому вона частково визнає позовні вимоги, зокрема щодо встановлення графіку спілкування позивача із дитиною лише у її присутності будь-коли: у вихідні, святкові дні, під час канікул, хвороби дитини, а також 24 липня - день народження батька цілий день. Із рештою позовних вимог та обґрунтуваннями відповідач не погоджується і заперечує проти задоволення позову, посилаючись на негативні наслідки перебування дитини за місцем проживання позивача.

02.08.2023 р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій вказується на допущення помилки у прохальній частині позовних вимог щодо написання ПІБ та статті дитини - сина ОСОБА_3 , замість вірного - доньки ОСОБА_3 .

22.08.2023 р. від Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов висновок про визначення способів участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому служба рекомендує визначити способи участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною таким чином: 1 та 3 п`ятниця кожного місяці з 16:00 год. до неділі 20:00 год.; вівторок, середа, четвер з 16:00 год. до 20:00 год.; половина усіх шкільних канікул; у день народження батька; у парні роки день народжень дитини з батьком.

14.11.2023 р. судом закрито підготовче провадження у цивільній справі , справу призначено для розгляду у судовому засіданні по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

У судовому засіданні відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

У судове засідання представник третьої особи не з`явився, просить проводити розгляд справи без його участі.

Суд, встановивши обставини та перевіривши їх доказами, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 21.03.2023 р. (ун.№759/18985/22) шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано. Відповідачем надано доказ зміни імені з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Встановлено, що малолітня дитина зареєстрована та проживає разом і матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 , що не заперечується жодною зі сторін. Умови для проживання дитини створені належним чином, про що працівники служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації склали відповідний акт від 22.06.2023 р.

Як вбачається із висновку Служби у справах дітей Святошинської РДА відповідач ОСОБА_7 під наркологічним наглядом не перебуває, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, працевлаштована, має стабільний дохід, за місцем роботи характеризується позитивно.

З психологічного обстеження дитини вбачається, що у дитини спостерігається прояв тривоги та невпевненості в майбутньому, присутня потреба у стабільності, затишку та підтримці дорослих. У дитини сформована емоційна прив`язаність як до батька, так і до матері.

Позивач вказує на вчинення перешкод відповідачем у спілкуванні з дитиною.

Відповідач не заперечує проти зустрічей батька з донькою, однак в узгоджений час та за своєї присутності на таких зустрічах.

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства" визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно статті 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У статті 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

З дослідженої судом сукупності доказів встановлено, що фактично відповідачем чиняться перешкоди позивачеві у вихованні та спілкуванні із дитиною, разом із тим подібні дії вчиняються і позивачем.

Суд звертає увагу, що батьки мають рівні права щодо участі у житті дитини, у її вихованні, спілкуванні з нею, можливості рівноцінно реалізувати свої батьківські права, на повноцінне спілкування з дітьми.

Встановивши, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють можливості позивача спілкуватися з донькою, суд, врахувавши право та бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю малолітньою дитиною, недосягнення між батьками згоди щодо порядку участі у вихованні дитини, а також зважаючи на розпорядок дня та необхідність забезпечення дитині права на відпочинок та на постійне місце проживання, доходить висновку про доцільність встановити конкретний спосіб та час участі позивача ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. 6 ст. 19 СК України).

Водночас, суд не може погодитися з визначеним органом опіки і піклування графіком побачень позивача із дитиною, оскільки такий порядок суперечить інтересам та можливостям дитини, яка відвідує дошкільний навчальний заклад.

При визначенні способів участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні із донькою, суд оцінюючи докази у справі у їх сукупності та взаємозв`язку, беручи до уваги розпорядок дня малолітньої дитини, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи право та бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю дитиною, недосягнення між батьками згоди щодо порядку участі у вихованні дитини, а також зважаючи на розпорядок дня та необхідність забезпечення дитині права на відпочинок, суд вважає доцільним встановити наступні способи участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні із ОСОБА_3 : зустрічі батька з дитиною для виховання та спілкування першої та третьої суботи кожного місяця з 11:00 год. до 17:00 год. за обов`язкової присутності матері.

Обов`язкова присутність матері обумовлена повідомленими матір`ю дитини обставинами спілкування батька з дитиною: самовільне, без погодження з матір`ю дитини проживання її впродовж півтора місяці з батьком, неналежні умови проживання дитини в однокімнатній квартирі батька, разом із його цивільною дружиною та її дитиною, відсутність спального ліжка у дитини.

При цьому суд вважає, що такий графік побачень відповідатиме інтересам малолітньої дитини, з урахуванням обставин і доказів у справі.

Слід також роз`яснити сторонам, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні малолітньої дитини, що буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.

До того ж, суд вважає за необхідне встановити батькам вимогу нести відповідальність за життя та здоров`я дитини, не налаштовувати її один проти одного, дотримуватись графіку навчання дитини, що сприятиме її розвитку. Рекомендовано батькам попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини.

Керуючись ст.ст. 6-13, 18, 19, 77-79, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03138, м.Київ, вул.Гната Юри, буд.9) про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини, задовольнити частково.

Визначити способи участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином: зустрічі батька з дитиною для виховання та спілкування першої та третьої суботи кожного місяця з 11:00 год. до 17:00 год. за обов`язкової присутності матері.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю. Єросова