Рішення № 115775301, 13.10.2023, Богуславський районний суд Київської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 358/1291/22 Провадження № 2/358/327/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2023 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю :

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі Київської області об`єднану в одне провадження цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею - 0,0100 га (кадастровий номер - 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою: АДРЕСА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення за №293838VIІI від 23 грудня 2022 року прийняте на тридцять восьмій сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 », а також про визнання незаконним та скасування рішення за №293938VIІI від 23 грудня 2022 року прийняте на тридцять восьмій сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів по АДРЕСА_1 », -

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2022 року до Богуславського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства із позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею - 0,0100 га (кадастровий номер - 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою: АДРЕСА_1 , звернувсь позивач ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 , посилається на те, що рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею - 0,0100 га (кадастровий номер - 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою: АДРЕСА_1 перешкоджає йому, як одноосібному власнику нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 в реалізації його цивільного (майнового) права та інтересу, зокрема : перешкоджає в оформленні позивачу права користування (укладення договору оренди) земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, категорія землі : землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, код КВЦПЗ 03.15, без зміни її розміру (площі) та її цільового призначення, що було однією з істотних умов (п.1.3.) договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 22 травня 2021 року за реєстровим №1-544 при переході права власності на нежитлову будівлю, відповідно до поданої позивачем 29 листопада 2022 року згідно положень ч. 1 ст. 123 ЗК України до Богуславської міської ради заяви «Про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки», а також перешкоджає в оформленні позивачу права власності (шляхом викупу земельної ділянки без проведення земельних торгів) земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, категорія землі : землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, код КВЦПЗ 03.15, без зміни її розміру (площі) та її цільового призначення, що було однією з істотних умов (п.1.3.) договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 22 травня 2021 року за реєстровим №1-544 при переході права власності на нежитлову будівлю, відповідно до поданої позивачем 29 листопада 2022 року згідно положень ст. 128 ЗК України до Богуславської міської ради заяви «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів».

Позивач також зазначає, що враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки (цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований) до власника приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 в безумовному порядку перейшло майнове право (цивільний інтерес) щодо оформлення права користування (укладення договору оренди) та право на набуття у власність (шляхом її викупу без проведення публічних торгів) на всю земельну ділянку, на якій розміщена вказана нежитлова будівля без зміни її розміру (площі) та цільового призначення, в розмірі, необхідному для обслуговування вказаної нежитлової будівлі.

Позивач при цьому посилається на правові висновки, надані Верховним Судом України в постановах Верховного Суду України, зокрема : в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04 грудня 2018 року у справі N910/18560/16, (Провадження N12-143гс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц, (Провадження №14-458цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 13 лютого 2019 року у справі №706/563/15-а, (Провадження №11-1218апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03 квітня 2019 року у справі N921/158/18 (Провадження N12-28гс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (Провадження №14-438 цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 16 червня 2020 року у справі N689/26/17 (Провадження N14-47цс20), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18 (Провадження №12-140гс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18, (Провадження №14-125цс20), а також в постановах Верховного Суду від 11 лютого 2015 року у справі №6-2цс15, від 15 березня 2018 року у справі № 911/2285/16, від 22 березня 2018 року у справі № 910/13129/17, від 02 травня 2018 року у справі № 914/904/17, від 31 травня 2018 року у справі №910/31904/15, від 16 січня 2019 року у справі № 926/1150/17, від 06 листопада 2019 року у справі № 910/23595/17 від 16 квітня 2019 року у справі № 907/68/18, від 25 квітня 2019 року у справі № 29/5005/17496/2011, від 21 липня 2020 року у справі № 910/16711/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 922/3361/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 360/329/19-ц, від 01 грудня 2020 року у справі № 921/99/18, від 03 березня 2021 року у справі № 910/12366/18 та від 30 березня 2021 року у справі № 922/1323/20.

Окрім цього, позивач зазначає, що вказане рішення прийняте органом місцевого самоврядування всупереч норм законодавства України та спеціальних підзаконних нормативно правових актів в галузі адвокатури та оподаткування адвокатської діяльності, які визначають те, що адвокатська діяльність, яка здійснюється адвокатом індивідуально чи у складі адвокатського бюро або адвокатського об`єднання незалежно від виду та форми оподаткування не є господарською і, зокрема, підприємницькою діяльністю, в розумінні ст.ст. 3, 42, 55 Господарського кодексу України та ст.ст. 84, 113 Цивільного кодексу України, а також вказане рішення органу місцевого самоврядування прийняте з грубим порушенням процедури його прийняття, зокрема з порушенням п.п. 1.4., 1.5, 1.7., ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 34 та п. 6.7. ч. 6 ст. 30 Регламенту Богуславської міської ради, що відповідно до правових висновків Верховного Суду України, зазначених у постанові від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18, та у постанові від 28 січня 2021 року у справі №560/438/20, що є окремою правовою підставою для визнання прийнятого рішення незаконним.

30 грудня 2022 року ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, головуючим суддею Богуславського районного суду Київської області Тітовим М.Б., за правилами загального позовного провадження було відкрито провадження у цивільній справі №358/1291/22 (провадження №2/358/690/22) за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею - 0,0100 га (кадастровий номер - 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою: АДРЕСА_1 та призначено підготовче судове засідання у вказаній цивільній справі на 01 лютого 2023 року об 11 годині 30 хв., в залі судового засідання Богуславського районного суду Київської області.

19 січня 2023 року відповідачем Богуславською міською радою до Богуславського районного суду Київської області в порядку ст. 178 ЦПК України було подано відзив з обґрунтуванням своїх заперечень на позовну заяву позивача.

Свої заперечення проти позову позивача Богуславська міська рада обгрунтовує тим, що на переконання відповідача, до позивача за правилами єдності земельною ділянки та нерухомості не не перейшло право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 постільки, договір оренди земельної ділянки між Богуславською міською радою та позивачем не укладавсь, речове право на земельну ділянку за позивачем не було зареєстроване, позивач є адвокатом та здійснює свою діяльність у приміщенні нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , також, на фасаді нежитлової будівлі розміщена реклама інших послуг, які надаються третіми особами, окрім цього, як вважає відповідач, у позивача відсутнє порушене право, тобто доводи позивача про порушення його прав є абстрактними та такими, що грунтується на припущеннях.

Також, 19 січня 2023 року відповідачем Богуславською міською радою до Богуславського районного суду Київської області в порядку п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України було подано клопотання про закриття провадження у справі.

Своє клопотання про закриття провадження відповідач обгрунтовує тим, що на переконання Богуславської міської ради, як відповідача у справі спір у даній справі є публічно правовим, а не цивільно-правовим та не відноситься до цивільної юрисдикції, а відтак має розглядатись за привилами та в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства України.

25 січня 2023 року до Богуславського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства із позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення за №293938VIІI від 23.12.2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 » та обов`язати Богуславську міську Раду на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими до неї додатками «Про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки» від 29 листопада 2022 року з урахуванням правових висновків, наданих в судовому рішенні звернувсь позивач ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 , посилається на те, що рішення за №293938VIІI від 23.12.2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 » перешкоджає йому, як одноосібному власнику нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 в реалізації його цивільного (майнового) права та інтересу, зокрема : перешкоджає в оформленні позивачу права користування (укладення договору оренди) земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, категорія землі : землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, код КВЦПЗ 03.15, без зміни її розміру (площі) та її цільового призначення, що було однією з істотних умов (п.1.3.) договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 22 травня 2021 року за реєстровим №1-544 при переході права власності на нежитлову будівлю, відповідно до поданої позивачем 29 листопада 2022 року згідно положень ч.1 ст. 123 ЗК України до Богуславської міської ради заяви «Про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки», окрім того, позивач зазначає, що вказане рішення прийняте органом місцевого самоврядування всупереч норм законодавства України, яке регулює земельні правовідносини щодо одержання земельної ділянки у користування, зокрема всупереч положень ст.ст. 116, 118, 122, 123, 124 Земельного кодексу України, що узгоджується з правовими висновками, наданими Верховним Судом України в постановах Верховного Суду України, (зокрема у постанові від 27 лютого 2018 року у справі №545/808/17, в постанові Верховного Суду України від 19 червня 2018 року у справі №806/2687/17, в постанові Верховного Суду України від 24 січня 2019 року у справі №806/2981/17, в постанові Верховного Суду України від 30 травня 2019 року у справі №817/1347/17,в постанові Верховного Суду України від 15 серпня 2019 року у справі №806/3097/17, в постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2019 у справі №814/1959/17, в постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2020 року у справі №723/1964/14-а, в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2020 року у справі №638/15764/17, в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2020 року у справі №818/1707/16, в постанові Верховного Суду України від 14 травня 2020 року у справі №360/536/17-а, в постанові Верховного Суду України від 30 червня 2021 у справі №806/2539/17, а також в постанові Верховного Суду України від 29 червня 2022 року у справі №806/2721/17), а також вказане рішення органу місцевого самоврядування прийняте з грубим порушенням процедури його прийняття, зокрема з порушенням п.п. 1.5, 1.7., ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 34 та п. 6.7. ч. 6 ст. 30 Регламенту Богуславської міської ради, що відповідно до правових висновків Верховного Суду України, зазначених у постанові від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18, та у постанові від 28 січня 2021 року у справі №560/438/20 є окремою правовою підставою для визнання прийнятого рішення незаконним.

Позивач також зазначає, що враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки (цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований) до власника приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 в безумовному порядку перейшло майнове право (цивільний інтерес) щодо оформлення права користування (укладення договору оренди) на всю земельну ділянку, на якій розміщена вказана нежитлова будівля без зміни її розміру (площі) та цільового призначення, в розмірі, необхідному для обслуговування вказаної нежитлової будівлі.

Позивач при цьому посилається на правові висновки, надані Верховним Судом України в постановах Верховного Суду України, зокрема : в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04 грудня 2018 року у справі N910/18560/16, (Провадження N12-143гс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц, (Провадження №14-458цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 13 лютого 2019 року у справі №706/563/15-а, (Провадження №11-1218апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03 квітня 2019 року у справі N921/158/18 (Провадження N12-28гс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (Провадження №14-438 цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 16 червня 2020 року у справі N689/26/17 (Провадження N14-47цс20), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18 (Провадження №12-140гс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18, (Провадження №14-125цс20), а також в постановах Верховного Суду від 11 лютого 2015 року у справі №6-2цс15, від 15 березня 2018 року у справі № 911/2285/16, від 22 березня 2018 року у справі № 910/13129/17, від 02 травня 2018 року у справі № 914/904/17, від 31 травня 2018 року у справі №910/31904/15, від 16 січня 2019 року у справі № 926/1150/17, від 06 листопада 2019 року у справі № 910/23595/17 від 16 квітня 2019 року у справі № 907/68/18, від 25 квітня 2019 року у справі № 29/5005/17496/2011, від 21 липня 2020 року у справі № 910/16711/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 922/3361/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 360/329/19-ц, від 01 грудня 2020 року у справі № 921/99/18, від 03 березня 2021 року у справі № 910/12366/18 та від 30 березня 2021 року у справі № 922/1323/20.

26 січня 2023 року ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, головуючим суддею Богуславського районного суду Київської області Тітовим М.Б., за правилами загального позовного провадження було відкрито провадження у цивільній справі №358/83/23 (провадження №2/358/344/23) за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про про визнання незаконним та скасування рішення за №293938VIІI від 23.12.2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 » та обов`язати Богуславську міську Раду на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими до неї додатками «Про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки» від 29 листопада 2022 року з урахуванням правових висновків, наданих в судовому рішенні та призначено підготовче судове засідання у вказаній цивільній справі на 28 лютого 2023 року об 14 годині 00 хв., в залі судового засідання Богуславського районного суду Київської області.

25 січня 2023 року до Богуславського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства із позовною заявою про визнання незаконним та скасування за №293938VIІI від 23 грудня 2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів по АДРЕСА_1 » та зобов`язати Богуславську міську Раду на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими до неї додатками «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів від 29 листопада 2022 року» з урахуванням правових висновків, наданих в судовому рішенні звернувсь позивач ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 , посилається на те, що рішення №293938VIІI від 23 грудня 2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів по АДРЕСА_1 » перешкоджає йому, як одноосібному власнику нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 в реалізації його цивільного (майнового) права та інтересу, зокрема : перешкоджає в оформленні позивачу права власності (шляхом викупу земельної ділянки без проведення земельних торгів) земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, категорія землі : землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, код КВЦПЗ 03.15, без зміни її розміру (площі) та її цільового призначення, що було однією з істотних умов (п.1.3.) договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 22 травня 2021 року за реєстровим №1-544 при переході права власності на нежитлову будівлю, відповідно до поданої позивачем 29 листопада 2022 року згідно положень ст. 128 ЗК України до Богуславської міської ради заяви «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів», окрім того, позивач зазначає, що вказане рішення прийняте органом місцевого самоврядування всупереч норм законодавства України, яке регулює земельні правовідносини щодо одержання земельної ділянки у власність шляхом викупу її без проведення земельних торгів, зокрема всупереч положень ст.ст. 127, 128 Земельного кодексу України, що узгоджується з правовими висновками, наданими Верховним Судом України в постановах Верховного Суду України, (зокрема в постанові Верховного Суду України від 27 червня 2018 року у справі №920/598/17, в постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2019 року у справі №910/14555/18, в постанові Верховного Суду України від 11 грудня 2019 року у справі №909/324/19, в постанові Верховного Суду України від 26 травня 2020 року у справі №335/11711/16 та в постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2022 року у справі №755/16605/17, а також вказане рішення органу місцевого самоврядування прийняте з грубим порушенням процедури його прийняття, зокрема з порушенням п.п. 1.5, 1.7., ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 34 та п. 6.7. ч. 6 ст. 30 Регламенту Богуславської міської ради, що відповідно до правових висновків Верховного Суду України, зазначених у постанові від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18, та у постанові від 28 січня 2021 року у справі №560/438/20 є окремою правовою підставою для визнання прийнятого рішення незаконним.

Позивач також зазначає, що враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки (цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований) до власника приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 в безумовному порядку перейшло майнове право (цивільний інтерес) стосовно на набуття у власність (шляхом її викупу без проведення публічних торгів) на всю земельну ділянку, на якій розміщена вказана нежитлова будівля без зміни її розміру (площі) та цільового призначення, в розмірі, необхідному для обслуговування вказаної нежитлової будівлі.

Позивач при цьому посилається на правові висновки, надані Верховним Судом України в постановах Верховного Суду України, зокрема : в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04 грудня 2018 року у справі N910/18560/16, (Провадження N12-143гс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц, (Провадження №14-458цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 13 лютого 2019 року у справі №706/563/15-а, (Провадження №11-1218апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03 квітня 2019 року у справі N921/158/18 (Провадження N12-28гс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (Провадження №14-438 цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 16 червня 2020 року у справі N689/26/17 (Провадження N14-47цс20), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18 (Провадження №12-140гс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18, (Провадження №14-125цс20), а також в постановах Верховного Суду від 11 лютого 2015 року у справі №6-2цс15, від 15 березня 2018 року у справі № 911/2285/16, від 22 березня 2018 року у справі № 910/13129/17, від 02 травня 2018 року у справі № 914/904/17, від 31 травня 2018 року у справі №910/31904/15, від 16 січня 2019 року у справі № 926/1150/17, від 06 листопада 2019 року у справі № 910/23595/17 від 16 квітня 2019 року у справі № 907/68/18, від 25 квітня 2019 року у справі № 29/5005/17496/2011, від 21 липня 2020 року у справі № 910/16711/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 922/3361/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 360/329/19-ц, від 01 грудня 2020 року у справі № 921/99/18, від 03 березня 2021 року у справі № 910/12366/18 та від 30 березня 2021 року у справі № 922/1323/20.

26 січня 2023 року ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, головуючим суддею Богуславського районного суду Київської області Тітовим М.Б., за правилами загального позовного провадження було відкрито провадження у цивільній справі №358/82/23 (провадження № 2/358/343/23) за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача про визнання незаконним та скасування за №293938VIІI від 23 грудня 2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів по АДРЕСА_1 » та зобов`язати Богуславську міську Раду на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими до неї додатками «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів від 29 листопада 2022 року» з урахуванням правових висновків, наданих в судовому рішенні та призначено підготовче судове засідання у вказаній цивільній справі на 28 лютого 2023 року об 14 годині 30 хв., в залі судового засідання Богуславського районного суду Київської області.

Під час проведення підготовчого судового засідання у вказаній справі, яке було призначене на 01 лютого 2023 року об 11 годині 30 хв., в залі судового засідання Богуславського районного суду Київської області за №1 позивач заявив усне клопотання про надання йому відповідно до положень ст.ст. 182-183 ЦПК України процесуального строку для ознайомлення з клопотанням відповідача та подання письмового заперечення проти клопотання відповідача про закриття провадження у справі від 19 січня 2023 року, яке було задоволено та судом було надано позивачу процесуальний строк до 01 березня 2023 року для подання письмового заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі від 19 січня 2023 року.

15 лютого 2023 року позивачем ОСОБА_1 , до Богуславського районного суду Київської області в порядку ст. 179 ЦПК України було подано відповідь на відзив у справі №358/1291/22 (провадження №2/358/690/22) за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею - 0,0100 га (кадастровий номер - 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою: АДРЕСА_1 з обґрунтуванням своїх пояснень, міркувань і аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

15 лютого 2023 року позивачем ОСОБА_1 , до Богуславського районного суду Київської області в порядку ст.ст. 182 - 183 ЦПК України було подано письмове заперечення проти клопотання відповідача про закриття провадження у справі від 19 січня 2023 року.

Своє письмове заперечення на письмове заперечення проти клопотання відповідача про закриття провадження у справі від 19 січня 2023 року позивач обгрунтовує тим, що ним оспорюється рішення органу місцевого самоврядування (рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою : АДРЕСА_1 ) в порядку цивільного судочинства України, з підстав, передбачених ст.ст. 15, 16, 181, 377, 381, 386, 391, 393 ЦК України, а також ст.ст. 20, 21, 116, 118, 120, 122, 123, 128 ЗК України, постільки вказане рішення органу місцевого самоврядування стосується безпосередньо позивача, саме як власника (фізичної особи) нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 та явно порушує його цивільні (майнові) права, які визначені ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, а також перешкоджає реалізації його цивільного інтересу : щодо оформлення права користування (укладення договору оренди) земельної ділянки без зміни її розміру (площі) та її цільового призначення, що було однією з істотних умов (п.1.3.) договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 22 травня 2021 року за реєстровим №1-544 при переході права власності на нежитлову будівлю, відповідно до поданої ним 29 листопада 2022 року згідно положень ч. 1 ст. 123 ЗК України до Богуславської міської ради заяви «Про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки», а також щодо оформлення права власності (шляхом викупу земельної ділянки без проведення земельних торгів) земельної ділянки без зміни її розміру (площі) та її цільового призначення, що було однією з істотних умов (п.1.3.) договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 22 травня 2021 року за реєстровим №1-544 при переході права власності на нежитлову будівлю, відповідно до поданої ним 29 листопада 2022 року згідно положень ст. 128 ЗК України до Богуславської міської ради заяви «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів».

02 березня 2023 року ухвалою суду було залишено без задоволення клопотання відповідача Богуславської міської ради про закриття провадження у справі №358/1291/22 (провадження №2/358/690/22) за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею - 0,0100 га (кадастровий номер - 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою: АДРЕСА_1 .

23 лютого 2023 року відповідачем Богуславською міською радою до Богуславського районного суду Київської області в порядку ст. 178 ЦПК України було подано відзив з обґрунтуванням своїх заперечень на позовну заяву позивача у справі за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення за №293938VIІI від 23.12.2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 » та обов`язати Богуславську міську Раду на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими до неї додатками «Про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки» від 29 листопада 2022 року з урахуванням правових висновків, наданих в судовому рішенні.

23 лютого 2023 року відповідачем Богуславською міською радою до Богуславського районного суду Київської області в порядку ст. 178 ЦПК України було подано відзив з обґрунтуванням своїх заперечень на позовну заяву позивача у справі за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про про визнання незаконним та скасування рішення №293938VIІI від 23 грудня 2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів по АДРЕСА_1 » та зобов`язати Богуславську міську Раду на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими до неї додатками «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів від 29 листопада 2022 року» з урахуванням правових висновків, наданих в судовому рішенні.

02 березня 2023 року позивачем ОСОБА_1 , до Богуславського районного суду Київської області в порядку ст. 188 ЦПК України було подано клопотання про об`єднання позовів в одне провадження.

02 березня 2023 року ухвалою суду про об`єднання позовів в одне провадження судом було об`єднано в одне провадження цивільну справу №358/82/23 (провадження №2/358/343/23) за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача про визнання незаконним та скасування за №293938VIІI від 23 грудня 2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів по АДРЕСА_1 » та зобов`язати Богуславську міську Раду на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими до неї додатками «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів від 29 листопада 2022 року» з урахуванням правових висновків, наданих в судовому рішенніта цивільну справу №358/83/23 (провадження №2/358/344/23) за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про про визнання незаконним та скасування рішення за №293938VIІI від 23.12.2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 » та обов`язати Богуславську міську Раду на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими до неї додатками «Про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки» від 29 листопада 2022 року з урахуванням правових висновків, наданих в судовому рішенні зі справою №358/1291/22 (провадження №2/358/690/22) за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею - 0,0100 га (кадастровий номер - 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши три позовні заяви позивача, три відзиви на позовні заяви відповідача Богуславської міської ради, а також всі надані до суду сторонами письмові докази у даній справі, заслухавши покази свідків, допитаних в судовому засіданні, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, з урахуванням ч. 3 ст. 12 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом та ч. 1 ст. 13 ЦПК України, згідно з якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, вважає за необхідне позов позивача задовольнити повністю виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановленні такі факти та відповідні їм правовідносини.

22 травня 2021 року на підставі договору купівлі продажу нежитлової будівлі, який був посвідчений державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори Київської області Полковніковою Т.А., за реєстровим №1-544 позивачем, як фізичною особою було набуто в особисту приватну власність об`єкт нерухомого майна, а саме : приміщення нежитлової будівлі, загальною площею 30,3 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі продажу нежитлової будівлі від 22.05.2021 року.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №257809679 від 22 травня 2021 року сформований державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори Київської області Полковніковою Т.А., як державним реєстратором, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про реєстрацію права власності на позивача, вже як нового власника ім`я, а саме : право власності на приміщення нежитлової будівлі, загальною площею 30,3 кв.м., 2004 року забудови, літ. А-1, що розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №257809679 від 22 травня 2021 року.

Згідно даних, що зазначені у технічному паспорті на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що був виготовлений 14 грудня 2022 року Комунальним підприємством Таращанської міської Ради «АРХПРОЕКТ» вже відповідно до додатку №7 Наказу державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України за №127 від 24 травня 2001 року «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» (з наступними змінами та доповненнями), приміщення нежитлової будівлі, яке перейшло до позивача у власність, має загальну площу 30,3 кв.м., 2004 року забудови, позначене під літ. А-1, що розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 14.12.2022 року.

В пункті 1.3. договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 22 травня 2021 року за реєстровим №1-544, зазначено відомості про земельну ділянку, на якій розташоване приміщення нежитлової будівлі, по АДРЕСА_1 , а саме : земельна ділянка, на якій розміщена вищевказана нежитлова будівля, площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, що підтверджується п.1.3. договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 22.05.2021 року.

Відповідно до відомостей, що зазначені у Витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-3208481672017 від 10.03.2017 року, за №НВ-3220963692020 від 17.11.2020 року, за №НВ-3201339862022 від 29.11.2022 року та за №НВ-3201438742022 від 28.12.2022 року земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_1 , під об`єктом нерухомого майна (нежитловою будівлею, що розташована також по АДРЕСА_1 , є земельною ділянкою несільськогосподарського призначення, межі якої визначено в натурі, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, категорія землі : землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, код КВЦПЗ 03.15, що підтверджується Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-3208481672017 від 10.03.2017 року, за №НВ-3220963692020 від 17.11.2020 року, за №НВ-3201339862022 від 29.11.2022 року та за №НВ-3201438742022 від 28.12.2022 року.

Як вбачається з Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за №НВ-3201340142022 від 29.11.2022 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, категорія землі : землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, код КВЦПЗ 03.15, станом на 29 листопада 2022 року становить 14 026,10 грн., що підтверджується Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за №НВ-3201340142022 від 29.11.2022 року.

Суд також зазначає, що з 25 листопада 2016 року та по момент звернення позивача до суду, земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_1 , відповідно до положень ст.ст. 15, 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» є земельною ділянкою межі якої визначено в натурі, є повністю сформованою у Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ліцензованою землевпорядною організацією (ПП АЛ-МАЗ) ще 25 листопада 2016 року, включаючи відомості про площу земельної ділянки, її кадастровий номер, з визначенням категорії землі та цільовим призначенням, зокрема - це земельна ділянка загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, категорія землі : землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, код КВЦПЗ 03.15, що розташована по АДРЕСА_1 , який був наданий безпосередньо на заяву Богуславської міської Ради, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-3208481672017 від 10.03.2017 року.

Таким чином, судом встановлено, що Богуславська міська рада, як орган місцевого самоврядування та власник земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ще 25 листопада 2016 року ліцензованою землевпорядною організацією ПП АЛ-МАЗ за замовленням на той час іншого власника нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 встановила та погодила при формуванні у Державному земельному кадастрі всі необхідні відомості, які зазначені в ст.ст. 15, 21 Закону України «Про державний земельний кадастр», в тому числі і включаючи відомості про цільове призначення вказаної земельної ділянки, зокрема - це земельна ділянка загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, категорія землі : землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, код КВЦПЗ 03.15, що розташована по АДРЕСА_1 , , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-3208481672017 від 10.03.2017 року, який був наданий безпосередньо на заяву Богуславської міської Ради.

Жодних належних, допустимих та письмових доказів на спростування зазначеного вище факту Богуславська міська рада не надала до суду.

Як вбачається з Акту про встановлення факту користування земельною ділянкою, складений 28 листопада 2022 року комісією за участю депутата Богуславської міської Ради Київської області тридцять сьомої сесії восьмого скликання було встановлено, що 22 травня 2021 року на підставі договору купівлі продажу нежитлової будівлі, який був посвідчений державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори Київської області Полковніковою Т.А., за реєстровим №1-544 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №257809679 від 22 травня 2021 року, ОСОБА_1 набув в особисту приватну власність приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом про встановлення факту користування земельною ділянкою від 28.11.2022 року.

Також комісією було встановлено, що починаючи з дати набуття права власності на приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , а саме : з 22 травня 2021 року та по даний час, власник вказаної нежитлової будівлі ОСОБА_1 , фактично та безперервно (постійно) використовує всю земельну ділянку, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, що розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, (код КВЦПЗ 03.15), (яка до цього була у фактичному користуванні попереднього власника вказаної нежитлової будівлі ОСОБА_3 ,) саме для обслуговування приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , що також підтверджується Актом про встановлення факту користування земельною ділянкою від 28.11.2022 року.

При цьому суд зазначає, що той факт, що позивач, як власник нежитлової будівлі, починаючи з дати набуття права власності на приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , а саме : з 22 травня 2021 року та до моменту звернення до суду, фактично та безперервно (постійно) використовує всю земельну ділянку, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, що розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, (код КВЦПЗ 03.15) саме для обслуговування приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 визнається та не оспорюється відповідачем Богуславською міською радою.

20 серпня 2021 року за підписом міського голови Богуславської міської Ради Київської області позивачем було отримано лист за вих. №0214/2401 від 17 серпня 2021 року, в якому міський голова зазначає, що ОСОБА_1 , як власником нежитлової будівлі, по АДРЕСА_1 станом на 01 серпня 2021 року не оформлено права оренди щодо земельної ділянки, площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, що розташована по АДРЕСА_1 та виконавчий комітет Богуславської міської Ради Київської області зобов`язував позивача в найкоротший термін вжити відповідних заходів щодо укладення та державної реєстрації договору оренди щодо вказаної вище земельної ділянки, що підтверджується листом за вих. №0214/2401 від 17.08.2021 року, що підтверджується листом за вих. №0214/2401 від 17 серпня 2021 року.

Вказаний лист було отримано ОСОБА_1 , про що позивач сам особисто підтвердив у судовому засіданні.

26 серпня 2021 року на вказаний лист позивачем було надано відповідь, в якій він вказував на те, що в зв`язку з тим, що він на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 22 травня 2021 року на даний час дійсно є власником нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , яка розміщена на земельній ділянці, площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, що розташована по АДРЕСА_1 та яка, як власника вказаної нежитлової будівлі, перебуває в його фактичному користуванні з моменту придбання нежитлової будівлі та до цього часу, має намір та бажання не лише укласти з Богуславською міською Радою Київської області договір оренди щодо вказаної земельної ділянки, а й відповідно до положень ст. 128 ЗК України викупити вказану земельну ділянку, як власник нерухомого майна без проведення земельних торгів, а тому, з цією метою та найближчим до проведення чергової сесії Богуславської міської Ради Київської області часом звернеться із заявою про надання письмової інформації щодо роз`яснення йому, як громадянину України та власнику нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , порядку передачі в оренду та порядок продажу земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, що розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, (код КВЦПЗ 03.15), що підтверджується листом (відповіддю) від 26 серпня 2023 року.

Вказаний лист було отримано Богуславською міською радою, про що представник відповідача ОСОБА_2 , особисто підтвердила у судовому засіданні.

04 листопада 2021 року ОСОБА_1 , на реалізацію свого попереднього листа від 26 серпня 2021 року до Богуславської міської Ради Київської області було подано заяву про надання письмової інформації в якій позивач просив орган місцевого самоврядування роз`яснити йому, як громадянину України порядок передачі та порядок викупу земельної ділянки загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, що розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, (код КВЦПЗ 03.15), що підтверджується заявою про надання письмової інформації від 04.11.2021 року.

Вказану заяву було отримано Богуславською міською радою, про що представник відповідача ОСОБА_2 , особисто підтвердила у судовому засіданні.

16 листопада 2021 року за підписом В.О. міського голови Богуславської міської Ради Київської області Науменком О.М., було отримано лист за вих. №02-14/3354 від 11 листопада 2021 року, в якому позивачу В.О. міського голови Богуславської міської Ради Київської області Салатою О.П., було роз`яснено порядок передачі та порядок викупу земельної ділянки загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, що розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, (код КВЦПЗ 03.15) та йому до відповіді було надано зразки двох заяв (на оренду земельної ділянки та на її викуп), що підтверджується відповіддю за вих. №02-14/3354 від 11 листопада 2021 року з двома додатками до неї.

Вказаний лист було отримано ОСОБА_1 , про що позивач сам особисто підтвердив у судовому засіданні.

Після цього, як зазначає позивач, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та веденням в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24.04.2022 №64/2022 режиму воєнного стану, який є продовженим на даний час, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», він не звертавсь до Богуславської міської Ради Київської області із заявою про передачу в оренду чи/та про викуп земельної ділянки загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, що розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, (код КВЦПЗ 03.15).

При цьому, суд зазначає, що і Богуславська міська рада та її виконавчий комітет в свою чергу, за той період, коли позивач набув право особистої приватної власності на приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , впродовж тривалого періоду, а саме з 22 травня 2021 року та по даний час не вживала жодних заходів судового врегулювання питання щодо власника нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , стосовно зобов`язання укладення договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, що розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, (код КВЦПЗ 03.15), що було встановлено в судовому засіданні, а також підтверджується п.7 відповіді виконавчого комітету Богуславської міської ради від 14 грудня 2022 року за №03-10/3471 на два запити позивача на інформацію від 07 грудня 2022 року, а також вказану обставину підтвердив також і міський голова ОСОБА_4 , будучи допитаним в якості свідка в судовому засіданні.

29 листопада 2022 року позивачем, як власником нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , маючи цивільний інтерес щодо оформлення права користування (укладення договору оренди) земельної ділянки без зміни її розміру (площі) та її цільового призначення, що було однією з істотних умов (п.1.3.) договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 22 травня 2021 року за реєстровим №1-544, до Богуславської міської Ради (на сесію) було подано заяву про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки з відповідними додатками до неї, складеними в хронологічному порядку та послідовності згідно зазначеного переліку додатків до вказаної заяви, що підтверджується заявою про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки від 29.11.2022 року.

Вказана заява була зареєстрована Богуславською міською Радою 29 листопада 2022 року за вхідним №1289, що підтверджується відміткою (штампом) на першому аркуші заяви про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки від 29.11.2022 року.

У цій заяві, позивач, як власник нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , обгрунтувавши її на фактичних обставинах та нормах чинного земельного законодавства України просив сесію Богуславської міської Ради : розглянути дану заяву у невідкладному порядку на черговій сесії Богуславської міської Ради Київської області та надати йому дозвіл на розроблення (виготовлення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди строком 10 (десять) років на земельну ділянку, площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, категорія землі : землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої : код КВЦПЗ 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, розташована по АДРЕСА_1 , під об`єктом нерухомого майна (нежитловою будівлею, розташована по АДРЕСА_1 , (яка належить фізичній особі - громадянину ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі продажу нежитлової будівлі, посвідчений 22 травня 2021 року за реєстровим №1-544) за рахунок земель комунальної власності Богуславської міської Ради Київської області (категорія землі : землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, код КВЦПЗ 03.15) з метою передачі земельної ділянки у користування (укладення договору оренди земельної ділянки), що підтверджується заявою про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки від 29.11.2022 року.

29 листопада 2022 року позивачем, як власником нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , маючи цивільний інтерес щодо оформлення права власності (шляхом викупу земельної ділянки без проведення земельних торгів) земельної ділянки без зміни її розміру (площі) та її цільового призначення, що було однією з істотних умов (п.1.3.) договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 22 травня 2021 року за реєстровим №1-544, до Богуславської міської Ради (на сесію) було подано іншу заяву про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів, що підтверджується заявою про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів від 29.11.2022 року.

Вказана заява була також зареєстрована Богуславською міською Радою 29 листопада 2022 року за вхідним №1290, що підтверджується відміткою (штампом) на першому аркуші заяви про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів від 29.11.2022 року.

У цій заяві, позивач, як власник нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , обгрунтувавши її на фактичних обставинах та нормах чинного земельного законодавства України просив сесію Богуславської міської Ради : розглянути дану заяву у невідкладному порядку на черговій сесії Богуславської міської Ради Київської області та надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки та виготовлення звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки, несільськогосподарського призначення, межі якої визначено в натурі та без зміни її цільового призначення, площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, категорія земель : землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, код КВЦПЗ 03.15, розташована по АДРЕСА_1 , з метою визначення ринкової вартості земельної ділянки, що підлягає продажу, що підтверджується заявою про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів від 29.11.2022 року.

Чергова, а саме тридцять сьома сесія восьмого скликання Богуславської міської Ради відбулась 30 листопада 2022 року, що підтверджується протоколом засідання тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області від 30 листопада 2022 року, а також відеозаписом, доданим позивачем до позовної заяви.

Як вбачається зі змісту протоколу засідання тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради від 30 листопада 2022 року, а також відеозапису, заява позивача про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки, яка була подана та зареєстрована Богуславською міською Радою Київської області 29 листопада 2022 року за вхідним №1289, а також його інша заява про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів, яка також була подана та зареєстрована Богуславською міською Радою 29 листопада 2022 року за вхідним №1290 не були розглянуті на черговій тридцять сьомій сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради, що підтверджується протоколом засідання тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області від 30 листопада 2022 року, а також відеозаписом, доданим позивачем до позовної заяви.

Натомість, 30 листопада 2022 року на тридцять сьомій сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області, було прийняте інше рішення за №290337VIІI «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з протоколу (питання 5-2) засідання тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради від 30 листопада 2022 року, безпосередньо самим рішенням за №290337VIІI від 30.11.2022 року, а також відеозаписом, доданим позивачем до позовної заяви.

23 грудня 2022 року на тридцять восьмій сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області, було прийняте рішення за №293838VIІI від 23 грудня 2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0100 га, (з кадастровим номером 3220610100:01:005:0112) для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по АДРЕСА_1 », що підтверджується витягом з протоколу (питання 3-1) засідання тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради від 30 листопада 2022 року та безпосередньо самим рішенням за №290337VIІI від 30.11.2022 року.

Вказана вище рішення про відмову мотивоване що Богуславською міською радою було прийнято рішення №2903 37VIII від 30 листопада 2022 року про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10).

23 грудня 2022 року на тридцять восьмій сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області, було прийняте ще одне рішення за №293938VIІI від 23 грудня 2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів по АДРЕСА_1 » що підтверджується витягом з протоколу (питання 3-2) засідання тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради від 30 листопада 2022 року та безпосередньо самим рішенням за №290337VIІI від 30.11.2022 року.

Вказана вище рішення про відмову мотивоване що Богуславською міською радою було прийнято рішення №2903 37VIII від 30 листопада 2022 року про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10).

Щодо незаконності рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою : АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, що розташована по АДРЕСА_1 з цільового призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, (код КВЦПЗ 03.15), на інше цільове призначення для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (КВЦПЗ 03.10) було ініційоване групою депутатів Богуславської міської ради 18 листопада 2022 року.

Так, 18 листопада 2022 року голова комісії Мостипан В., та члени постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку : ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до сесії Богуславської міської ради із поданням, в якому зазначили наступне : На нашу думку цільове призначення земельних ділянок в межах м. Богуслав не відповідає їх цільовому використанню, а саме : ділянка що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер : 3220610100:01:005:0112, загальною площею 0,01 га. У нежитловій будівлі за цією адресою надаються платні послуги адвоката та з оцінки нерухомості. Тому вважаємо за необхідне змінити цільове призначення цієї земельної ділянки, а саме: із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10). Після зміни цільового призначення земельної ділянки зобов`язати власника будівлі, що розташована на цій ділянці укласти договір оренди на землю та сплачувати орендну плату.

Проте, суд зазначає, що подання голови комісії ОСОБА_8 , та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку : А. Карпенка, О. Голінка та ОСОБА_7 від 18 листопада 2022 року в повній мірі не відповідає вимогам ст. 21 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», яка передбачає лише дві форми звернення депутата місцевої ради, якими є : депутатський запит та депутатське запитання.

Так, згідно положень ч. 1 ст. 21 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутатське запитання - це засіб одержання депутатом місцевої ради інформації або роз`яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошено на сесії ради або дано депутату місцевої ради в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.

В той же час, подання голови комісії Мостипана В., та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку : А. Карпенка, О. Голінка та ОСОБА_7 від 18 листопада 2022 року у формі пропозиції з очевидним зазначенням суб`єктивно оціночного припущення «на нашу думку» щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112) за адресою : АДРЕСА_1 , цільове призначення якої змінити із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10), заснований виключно на їх суб`єктивній думці (про що безпосередньо зазначено у змісті самого подання від 18.11.2022 року) та не мають ознак депутатського запиту чи депутатського запитання, а відтак, відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 21 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» вказаний документ в жодному разі не може вважатись законною підставою для самого ініціювання зміни цільового призначення земельної ділянки, площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112) за адресою : АДРЕСА_1 , цільове призначення якої змінити із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10).

Як було встановлено судом під час судового розгляду, кожен з депутатів Богуславської міської ради та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку, зокрема : ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , будучи допитаними, як свідки, на пряме запитання позивача підтвердили суду той факт, що подання голови комісії ОСОБА_8 , та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_7 від 18 листопада 2022 року, жоден з них не ініціював та технічно не оформлював (не складав) на паперовому носії, хоча і підтвердили факт наявності поставленого підпису кожним з вказаних депутатів на подані від 18.11.2022 року.

Окрім цього, судом встановлено також і те, що Богуславська міська рада та/чи виконавчий комітет Богуславської міської ради не уповноважували депутатів Богуславської міської ради та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку, зокрема : ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , у спосіб, що визначений Законом на вчинення дій, пов`язані зі зміною цільового призначення земельної ділянки, площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112) за адресою : АДРЕСА_1 , цільове призначення якої змінити із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10).

При цьому суд зазначає, що як було встановлено в судовому засіданні, передумовою розгляду та прийняття оспорюваного рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язано з отриманням прибутку» за адресою: АДРЕСА_1 , було саме подання постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_7 від 18 листопада 2022 року, що безпосередньо випливає із змісту самого оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування.

Після цього, начальником відділу з питань земельних відносин виконавчого комітету Богуславської міської ради Сахно О.П., 17 листопада 2022 року було замовлено та одержано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, за №НВ-0001302932022 від 17.11.2022 року, сформовано викопіювання земельної ділянки із плану Богуславської міської Ради, а також отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна за №315481350 від 18 листопада 2022 року, що підтверджується вказаними документами, доданими до матеріалів справи.

При цьому суд зазначає, що питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, що розташована по АДРЕСА_1 з цільового призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, (код КВЦПЗ 03.15), на інше цільове призначення для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (КВЦПЗ 03.10) було ініційоване групою депутатів Богуславської міської ради 18 листопада 2022 року, а посадова особа Богуславської міської ради, а саме : начальник відділу з питань земельних відносин виконавчого комітету Богуславської міської ради Сахно О.П., замовила та отримала витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, за №НВ-0001302932022 від 17.11.2022 року, ще до цього подання, тобто 17 листопада 2022 року, про що сама ОСОБА_15 , і підтвердила в судовому засіданні будучи допитаною в якості свідка.

В подальшому, як було встановлено судом, всі ці документи, зокрема : витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, за №НВ-0001302932022 від 17.11.2022 року, викопіювання земельної ділянки із плану Богуславської міської Ради, а також інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна за №315481350 від 18 листопада 2022 року щодо власника нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , разом із поданням від 18 листопада 2022 року голови комісії Мостипана В., та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та Ю. Гутніченка, розглядались на засіданні комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської ради восьмого скликання, яке відбулось 21 листопада 2022 року, що підтверджується протоколом засідання за №7 від 21 листопада 2022 року вказаної комісії.

Як вбачається зі змісту протоколу за №7 засіданні комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської ради восьмого скликання, при попередньому розгляді 21 листопада 2022 року питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112) за адресою : АДРЕСА_1 , цільове призначення якої пропонувалось змінити із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) слухали : голову комісії ОСОБА_12 , який проінформував присутніх про подання депутатів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 від 18.11.2022 року щодо того, що цільове призначення вказаної земельної ділянки не відповідає її цільовому використанню.

Саме тому пропонують змінити цільове призначення та укласти договір оренди.

ОСОБА_15 , яка ознайомила присутніх з матеріалами доданими до подання, розповіла про те, що неодноразово інформувала власника будівлі про необхідність укласти договір оренди земельної ділянки.

Повністю підтримала подання депутатів, адже в нежитловій будівлі, що розташована за цією адресою та розташована на земельній ділянці з кадастровим номером: 3220610100:01:005:0112, загальною площею 0,0100 га і належить гр. ОСОБА_1 надаються платні послуги, а не послуги на громадських засадах, а користувач вищенаведеної земельної ділянки дійсно займається підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку.

Голосували: За 5 проти 0 утрималося 0

Вирішили : рекомендувати сесії надати дозвіл виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою: АДРЕСА_1 .

Інше цільове призначення земельної ділянки, яке було рекомендовано вказаною комісією на розгляд сесії Богуславської міської ради, а саме : «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10), саме по собі передбачає комерційне використання земельної ділянки, що витікає безпосередньо із самого змісту вказаного вище цільового призначення.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», комісія з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської Ради восьмого скликання, маючи право на одержання від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи не витребувала перед своїм засіданням, яке відбулось 21 листопада 2022 року жодних необхідних доказів (письмових матеріалів та документів) на підтвердження фактів, які зазначені у поданні від 18 листопада 2022 року голови комісії Мостипана В., та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та Ю. Гутніченка, зокрема : витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо наявності чи відсутності суб`єктів підприємницької діяльності, місце здійснення (місцезнаходження) підприємницької діяльності яких проводиться у приміщенні нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», дія якого поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, про що сам

голова постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської Ради восьмого скликання Мостипана В.В., особисто підтвердив в судовому засіданні будучи допитаним в якості свідка.

Суд також зазначає, що комісія з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської Ради восьмого скликання у кількості п`яти депутатів Богуславської міської ради, розглянувши подання від 18 листопада 2022 року голови комісії Мостипана В., та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , а також документи, зібрані начальником відділу з питань земельних відносин виконавчого комітету Богуславської міської ради Сахно О.П., а саме : Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, за №НВ-0001302932022 від 17.11.2022 року, викопіювання земельної ділянки із плану Богуславської міської Ради, а також інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна за №315481350 стосовно власника нежитлової будівлі, яка розташована по АДРЕСА_1 від 18 листопада 2022 року, діючи явно всупереч вимог ч. 7 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 23 «Постійні комісії міської ради» регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання (який був затверджений рішенням за №16-01-VIII від 14 грудня 2020 року першої сесії восьмого скликання Богуславської міської ради «Про затвердження регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання»), достовірно будучи обізнаними про те, що на момент самого засідання вказаної комісії, тобто станом на 21 листопада 2022 року позивач є власником приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , а також є адвокатом, який вже тривалий час здійснює свою діяльність у вказаному вище зареєстрованому приміщенні нежитлової будівлі, не викликавши позивача особисто, як власника вказаного об`єкта нерухомого майна та адвоката на засідання вказаної комісії з метою надання усних пояснень щодо його діяльності та надання комісії відповідних документів з метою повного та об`єктивного попереднього розгляду комісією питання про зміну цільового призначення земельної ділянки, на якій розташований належний позивачу на праві особистої власності об`єкт нерухомого майна, не витребувавши документи, які потрібні для підтвердження факту зайняття позивачем підприємницькою діяльністю в приміщенні нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , як єдиної підстави для зміни цільового призначення земельної ділянки, площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112) за адресою : АДРЕСА_1 , із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) дійшла до незаконного висновку про те, що позивачем, як власником об`єкта нерухомого майна та користувачем всієї земельної ділянки, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, загальною площею 0,0100 га, що розташована по АДРЕСА_1 в приміщенні вказаної нежитлової будівлі, здійснюється підприємницька діяльність, пов`язана з отриманням прибутку, що безпосередньо підтверджується протоколом за №7 від 21 листопада 2022 року вказаної комісії.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив суду, що з листопада 2020 року та по даний час обіймає посаду міського голови Богуславської міської ради та з серпня 2021 року між виконавчим комітетом Богуславської міської ради та позивачем у справі відбувалась тривала переписка з приводу укладення договору оренди та можливого викупу зі сторони позивача земельної ділянки, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, загальною площею 0,0100 га, що розташована по АДРЕСА_1 , яка не призвела до укладення договору оренди щодо вказаної земельної ділянки, наслідком чого, група депутатів Богуславської міської ради в листопаді 2022 року ініціювала питання щодо зміни цільового призначення вказаної вище земельної ділянки.

Як вказував свідок, начальник відділу з питань земельних відносин виконавчого комітету Богуславської міської ради Сахно О.П., здійснювала збір необхідних документів для цього та в подальшому передала їх на засідання комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської Ради, після розгляду цього питання на засіданні вказаної комісії, питання про зміну цільового призначення було винесене на розгляд сесії Богуславської міської ради, яке відбулось 30 листопада 2022 року де це питання було розглянуте та виконавчому комітету Богуславської міської ради було надано дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

Також, свідок ОСОБА_4 , підтвердив в судовому засіданні, що Богуславська міська рада та її виконавчий комітет з того часу, коли позивач набув право власності на приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , впродовж тривалого періоду, а саме з 22 травня 2021 року та по час подання позивачем позову до суду не вживала жодних заходів судового врегулювання питання щодо власника нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , стосовно зобов`язання укладення договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, що розташована по АДРЕСА_1 .

Окрім цього, свідок ОСОБА_4 , на пряме запитання позивача щодо походження приєднаного до відзиву на позовну заяву в якості доказу фотознімку, не зміг пояснити суду той факт, хто з посадових осіб Богуславської міської ради здійснював фото - фіксування (створення фотознімку) будівлі та дату (день, місяць, рік) створення фотознімку, не зміг пояснити також і того, а чи було отримано Богуславською міською радою дозвіл (згоду) та в який спосіб у власника будівлі на проведення фотофіксації об`єкта нерухомого майна, який перебуває у приватній власності фізичної особи, не зміг назвати посадову особу Богуславської міської ради, яка здійснювала підготовку (збирання) цього доказу.

Будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 пояснила суду, що вже тривалий час вона обіймає посаду начальника відділу з питань земельних відносин виконавчого комітету Богуславської міської ради та з серпня 2021 року між виконавчим комітетом Богуславської міської ради та позивачем у справі відбувалась тривала переписка, з приводу укладення договору оренди щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, загальною площею 0,0100 га, що розташована по АДРЕСА_1 і вона неодноразово телефонувала з цього приводу до позивача та мала з ним розмову, під час яких позивач обіцяв звернутись до Богуславської міської ради з відповідними документами для вирішення питання щодо вказаної земельної ділянки.

Постільки ситуація щодо укладення договору оренди стосовно вказаної земельної ділянки вирішена не була, група депутатів Богуславської міської ради в листопаді 2022 року ініціювала питання щодо зміни цільового призначення вказаної вище земельної ділянки шляхом внесення подання на розгляд сесії Богуславської міської ради.

Після цього, нею було замовлено та одержано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформовано викопіювання земельної ділянки із плану Богуславської міської Ради, а також отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна щодо власника нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 і всі ці документи разом із поданням від 18 листопада 2022 року голови комісії Мостипана В., та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та Ю. Гутніченка, в подальшому розглядались на засіданні комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської ради восьмого скликання, яке відбулось 21 листопада 2022 року, та на якому було прийняте рішення рекомендувати сесії Богуславської міської ради змінити цільове призначення земельної ділянки. що розташована по АДРЕСА_1 .

Після розгляду цього питання на засіданні вказаної комісії, питання про зміну цільового призначення було винесене на розгляд сесії Богуславської міської ради, яке відбулось 30 листопада 2022 року де вона була доповідачем, це питання було розглянуте та виконавчому комітету Богуславської міської ради було надано дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснив суду, що він є депутатом Богуславської міської ради та членом постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської ради восьмого скликання.

Свідок підтвердив факт зміни цільового призначення земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, що розташована по АДРЕСА_1 , яка відбувалась в листопаді 2022 року, вважає це правильним, про що сам особисто голосував на засіданні сесії Богуславської міської ради, яка відбулась 30 листопада 2022 року про те, на пряме запитання позивача підтвердив суду той факт, що подання голови комісії ОСОБА_8 , та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_7 від 18 листопада 2022 року, він особисто не ініціював та технічно не оформлював (не складав) на паперовому носії, разом з тим, свідок підтвердив факт наявності поставленого його особистого підпису на подані від 18.11.2022 року.

Також, на пряме запитання позивача підтвердив суду той факт, що він особисто сам ніколи не звертавсь до приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , з метою замовлення (виготовлення) технічного паспорта БТІ чи експертної оцінки майна, а також підтвердив суду той факт, що рекламні вивіски та інформаційні стенди з надписами : технічний паспорт БТІ та Експертна оцінка майна, які розміщенні на фасаді нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , були встановлені на вказаному вище приміщенні нежитлової будівлі вже протягом тривалого часу.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснив суду, що він є депутатом Богуславської міської ради та членом постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської ради восьмого скликання.

Свідок підтвердив факт зміни цільового призначення земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, що розташована по АДРЕСА_1 , яка відбувалась в листопаді 2022 року, вважає це правильним, про що сам особисто голосував на засіданні сесії Богуславської міської ради, яка відбулась 30 листопада 2022 року про те, на пряме запитання позивача підтвердив суду той факт, що подання голови комісії ОСОБА_8 , та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_7 від 18 листопада 2022 року, він особисто не ініціював та технічно не оформлював (не складав) на паперовому носії, разом з тим, свідок підтвердив факт наявності поставленого його особистого підпису на подані від 18.11.2022 року.

Також, на пряме запитання позивача підтвердив суду той факт, що він особисто сам ніколи не звертавсь до приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , з метою замовлення (виготовлення) технічного паспорта БТІ чи експертної оцінки майна, а також підтвердив суду той факт, що рекламні вивіски та інформаційні стенди з надписами : технічний паспорт БТІ та Експертна оцінка майна, які розміщенні на фасаді нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , були встановлені на вказаному вище приміщенні нежитлової будівлі вже протягом тривалого часу.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснив суду, що він є депутатом Богуславської міської ради та членом постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської ради восьмого скликання.

Свідок підтвердив факт зміни цільового призначення земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, що розташована по АДРЕСА_1 , яка відбувалась в листопаді 2022 року, вважає це правильним, про що сам особисто голосував на засіданні сесії Богуславської міської ради, яка відбулась 30 листопада 2022 року про те, на пряме запитання позивача підтвердив суду той факт, що подання голови комісії ОСОБА_8 , та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_7 від 18 листопада 2022 року, він особисто не ініціював та технічно не оформлював (не складав) на паперовому носії, разом з тим, свідок підтвердив факт наявності поставленого його особистого підпису на подані від 18.11.2022 року.

Також, на пряме запитання позивача підтвердив суду той факт, що він особисто сам ніколи не звертавсь до приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , з метою замовлення (виготовлення) технічного паспорта БТІ чи експертної оцінки майна, а також підтвердив суду той факт, що рекламні вивіски та інформаційні стенди з надписами : технічний паспорт БТІ та Експертна оцінка майна, які розміщенні на фасаді нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , були встановлені на вказаному вище приміщенні нежитлової будівлі вже протягом тривалого часу.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснив суду, що він є депутатом Богуславської міської ради та головою постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської ради восьмого скликання.

Свідок підтвердив факт зміни цільового призначення земельної ділянки, загальною площею 0,0100 га, що розташована по АДРЕСА_1 , яка відбувалась в листопаді 2022 року, вважає це правильним, про що сам особисто голосував на засіданні сесії Богуславської міської ради, яка відбулась 30 листопада 2022 року про те, на пряме запитання позивача підтвердив суду той факт, що подання голови комісії ОСОБА_8 , та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_7 від 18 листопада 2022 року, він особисто не ініціював та технічно не оформлював (не складав) на паперовому носії, разом з тим, свідок підтвердив факт наявності поставленого його особистого підпису на подані від 18.11.2022 року.

Підтвердив суду той факт, що жодних додаткових документів, ніж ті, які були зібрані начальником відділу з питань земельних відносин виконавчого комітету Богуславської міської ради Сахно О.П., та надані до комісії, а саме : Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформовано викопіювання земельної ділянки із плану Богуславської міської Ради, а також отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна щодо власника нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , на підтвердження того факту, що позивач займається підприємницькою діяльністю, а також того, що у приміщенні нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 окрім позивача, як адвоката, який здійснює свою діяльність у формі адвокатського бюро, здійснюють свою підприємницьку діяльність інші треті особи, постійною депутатською комісією з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської ради восьмого скликання додатково не витребовувались та збирались.

Також, на пряме запитання позивача підтвердив суду той факт, що він особисто сам ніколи не звертавсь до приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , з метою замовлення (виготовлення) технічного паспорта БТІ чи експертної оцінки майна, а також підтвердив суду той факт, що рекламні вивіски та інформаційні стенди з надписами : технічний паспорт БТІ та Експертна оцінка майна, які розміщенні на фасаді нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , були встановлені на вказаному вище приміщенні нежитлової будівлі вже протягом тривалого часу.

Як було встановлено судом, позивачем було отримано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за №4370/10, видане 25 листопада 2010 року Київською обласною кваліфікаційно дисциплінарною комісією адвокатури, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю за №4370/10 видане 25.11.2010 року та позивачем, як адвокатом в індивідуальному порядку (самозайнятою особою на той час) фактично безперервно здійснювалась адвокатська діяльність в зареєстрованому приміщенні нежитлової будівлі, по АДРЕСА_1 за період з листопада 2010 року та по 11 квітня 2019 року, що підтверджується Витягом з Реєстру адвокатів України від 05.11.2013 року та Витягом з Реєстру адвокатів України від 04.02.2016 року.

11 квітня 2019 року позивачем, як адвокатом, відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було створено та зареєстровано в установленому Законом порядку Адвокатське Бюро «Науменко та Партнери» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42943467, місце знаходження : 09701, Київська область, м. Богуслав вул. Франка Івана, 5-А), що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 11.04.2019 року, а також Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 29.12.2022 року.

Починаючи з 11 квітня 2019 року та по момент подання позову до суду, позивачем, саме як адвокатом, але вже у формі здійснення адвокатської діяльності - Адвокатського Бюро «Науменко та Партнери» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42943467, місце знаходження : 09701, Київська область, м. Богуслав вул. Франка Івана, 5-А), безперервно (постійно) здійснюється адвокатська діяльність в зареєстрованому приміщенні нежитлової будівлі, по АДРЕСА_1 , що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 11.04.2019 року, Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 29.12.2022 року, Витягом з Реєстру адвокатів України від 02.10.2019 року, а також Витягом з Реєстру адвокатів України від 20.12.2022 року.

Вказаний факт не оспорюється відповідачем Богуславською міською радою.

Як вже зазначалось раніше, з протоколу за №7 комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської Ради восьмого скликання від 21 листопада 2022 року, члени вказаної комісії у кількості п`яти депутатів Богуславської міської ради дійшли до висновку про те, що позивач, як власник нежитлової будівлі, та користувач всієї земельної ділянки, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, загальною площею 0,0100 га, що розташована по АДРЕСА_1 надаються платні послуги, а не послуги на громадських засадах, тобто позивач займається підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку та за наслідками цього вирішили рекомендувати сесії надати дозвіл виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується протоколом за №7 комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської Ради восьмого скликання від 21.11.2022 року.

Проте, комісія з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської Ради восьмого скликання у кількості п`яти депутатів Богуславської міської ради дійшла до незаконного висновку про те, що позивачем, як власником об`єкта нерухомого майна та користувачем всієї земельної ділянки, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, загальною площею 0,0100 га, що розташована по АДРЕСА_1 в приміщенні вказаної нежитлової будівлі, здійснюється підприємницька діяльність, пов`язана з отриманням прибутку, постільки, адвокатська діяльність не є підприємницькою (господарською) діяльністю в розумінні п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 1, ч.ч. 1-2 ст. 2, ст.ст. 13-15, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 3, 42, 52, 55 Господарського кодексу України, ст.ст. 84, 85, 113 Цивільного кодексу України, підп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, роз`яснення, наданим Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 21.03.2008 року «Про суміщення адвокатської та підприємницької діяльності», затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 21.03.2008 року за №У/3-71, Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 18 березня 2011 року за №VІ/4-97, листа Державної податкової служби України за № 2743/0/141-12/Д/17-1215 від 21 листопада 2012 року, «Щодо оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність», наказу Державної податкової служби України за №1185 від 24 грудня 2012 року «Про затвердження узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів)», а також листа Державної фіскальної служби за №3782/К/99-99-13-02-03-14 від 21 березня 2017 року «щодо оподаткування осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю»

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; а адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно положень ч.ч. 1-2 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Згідно вимог ст.ст. 13-15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється адвокатом індивідуально або у складі адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.

Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

Згідно роз`яснення, наданим Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 21.03.2008 року «Про суміщення адвокатської та підприємницької діяльності», затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 21.03.2008 року за №У/3-71, адвокатська діяльність не є господарською і, зокрема, підприємницькою у сенсі ст. 3 Господарського кодексу України, а адвокат не є суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 18 березня 2011 року за №VІ/4-97 було визначено наступне. Для кращого розуміння питань, що стосуються оподаткування адвокатських об`єднань та адвокатів, як самозайнятих осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, перш за все необхідно правильно встановити їх статус в якості платників податків.

При цьому необхідно наголосити, що такий статус платника податку (як адвокатського об`єднання, так і адвоката) у порівнянні з податковим законодавством, що діяло до набрання чинності Податкового кодексу України, не змінився.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру" від 19.12.1992 року за № 2887-ХІІ, визначено, що адвокатура України є добровільним професійним громадським об`єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру", адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об`єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об`єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об`єднань.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об`єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов`язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об`єднання.

Згідно із ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до підп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до ст. 52 Господарського кодексу України некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання державного або комунального секторів економіки в галузях (видах діяльності), в яких відповідно до ст. 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб`єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом.

Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.

Згідно з наданим Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів 3 України роз`ясненням від 21.03.2008 року № V/3-71, адвокатська діяльність не є господарською і, зокрема, підприємницькою, у значенні ст. 3 Господарського кодексу України, а адвокат не є суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність.

Тобто, враховуючи вищевикладене, адвокат та адвокатське об`єднання не займаються підприємницькою діяльністю і, отже, не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб`єкта господарювання, та відносини суб`єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Згідно зі статтею 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до положень ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

3) виключено.

Суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб`єктами мікропідприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб`єктами малого підприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб`єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб`єкти господарювання належать до суб`єктів середнього підприємництва.

Суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Суб`єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Суб`єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Відповідно до статті 52 Господарського кодексу України некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб`єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом.

Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.

Згідно положень ст. 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку.

Відповідно до ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Згідно положень ст. 113 ЦК України Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідно до листа Державної податкової служби України за № 2743/0/141-12/Д/17-1215 від 21 листопада 2012 року, «Щодо оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність», наказу Державної податкової служби України за №1185 від 24 грудня 2012 року «Про затвердження узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів)», а також листа Державної фіскальної служби за №3782/К/99-99-13-02-03-14 від 21 березня 2017 року «щодо оподаткування осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю» податковим органом було встановлено, що адвокатська діяльність, яка здійснюється адвокатом індивідуально або у складі адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання незалежно від виду та форми оподаткування не є господарською зокрема, підприємницькою діяльністю.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства України та спеціальні підзаконні нормативно правові акти в галузі адвокатури та оподаткування адвокатської діяльності суд приходить до висновку про те, що адвокатська діяльність, яка здійснюється адвокатом індивідуально чи у складі адвокатського бюро або адвокатського об`єднання не є господарською і, зокрема, підприємницькою діяльністю, в розумінні ст.ст. 3, 42, 55 Господарського кодексу України та ст.ст. 84, 113 Цивільного кодексу України.

Зазначене вище, повністю узгоджується з правовим висновком, який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд в обов`язковому порядку враховує при застосуванні норм права у спірних правовідносинах, що викладений в постанові Вищого Адміністративного суду України від 13 жовтня 2010 року у справі К-15019/08.

Стосовно заперечень Богуславської міської ради, які висловлені відповідачем у відзиві на позовну заяву від 19 січня 2023 року про те, що в приміщенні нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 здійснюють свою діяльність треті особи, постільки на фасаді вказаної нежитлової будівлі розміщені певні рекламні вивіски, зокрема (технічний паспорт БТІ та Експертна оцінка майна), суд зазначає наступне.

Як зазначив позивач в своїх поясненнях, наданих суду, а також у відповіді на відзив від 15 лютого 2023 року інформаційні стенди (вивіски) з надписами : «Технічний паспорт БТІ (послуги БТІ), Адвокат та експертна оцінка майна» були встановлені (закріплені) попередніми власниками (користувачами) та розміщенні на фасаді біля входу в приміщення нежитлової будівлі, що розташоване по АДРЕСА_1 ще в зимку (в грудні) 2010 року та знаходяться (закріплені) на вказаному приміщенні нежитлової будівлі і до цього часу.

Позивач також стверджував в категоричній формі про те, що у вказаному приміщенні нежитлової будівлі з моменту набуття ним у приватну власність вказаної нежитлової будівлі, тобто з 22 травня 2021 року та по момент подання даного позову до суду (окрім створеного ним відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та зареєстрованого адвокатського бюро «Науменко та Партнери» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42943467, місце знаходження : 09701, Київська область, м. Богуслав вул. І. Франка, 5-А.) інші суб`єкти підприємницької діяльності, місце здійснення (місцезнаходження) підприємницької діяльності яких проводиться у зареєстрованому приміщенні нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

На підтвердження вказаного факту, позивачем 14 лютого 2023 року комісією за участю депутата Богуславської міської Ради Київської області тридцять сьомої сесії восьмого скликання було складено Акт про обстеження приміщення нежитлової будівлі від 14 лютого 2023 року.

Як вбачається з Акту про обстеження приміщення нежитлової будівлі від 14 лютого 2023 року, комісією за участю депутата Богуславської міської Ради Київської області тридцять сьомої сесії восьмого скликання було встановлено, що починаючи з листопада 2010 року та по даний час, адвокат Науменко Олександр Миколайович, відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за №4370/10, видане 25 листопада 2010 року Київською обласною КДКА та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 11 квітня 2019 року Адвокатське Бюро «Науменко та Партнери» в приміщенні нежитлової будівлі, що розташована по вул. Франка Івана під №5 - А (п`ять А) в м. Богуславі Обухівського району Київської області безперервно (постійно) здійснює свою діяльність виключно, як адвокат (самозайнята особа з листопада 2010 року та по 11.04.2019 року), а у складі адвокатського бюро «Науменко та Партнери» з 11 квітня 2019 року та по даний час.

Інформаційні стенди (вивіски) з надписами : «Технічний паспорт БТІ (послуги БТІ), Адвокат та експертна оцінка майна» були встановлені (закріплені) попередніми власниками (користувачами) та розміщенні на фасаді біля входу в приміщення нежитлової будівлі, що розташоване по АДРЕСА_1 ще в зимку (в грудні) 2010 року та знаходяться (закріплені) на вказаному приміщенні нежитлової будівлі і до цього часу.

За період з дати набуття права власності на приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , а саме : з 22 травня 2021 року та по даний час, власник вказаної нежитлової будівлі ОСОБА_1 , не здійснював встановлення (закріплення) жодних інформаційних стендів, в тому числі не встановлював (не закріплював) інформаційні стенди (вивіски) з надписами : «Технічний паспорт БТІ (послуги БТІ), Адвокат та експертна оцінка майна» їх на фасаді біля входу в приміщення нежитлової будівлі, що розташоване по АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом про обстеження приміщення нежитлової будівлі від 14 лютого 2023 року.

Будь яких доказів, зокрема : витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо наявності чи відсутності суб`єктів підприємницької діяльності, (безпосередній доступ до якого є у відповідних посадових осіб Богуславської міської ради), місце здійснення (місцезнаходження) підприємницької діяльності яких проводиться (здійснюється) у приміщенні нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», чи будь-яких інших належних та достовірних доказів на підтвердження того факту, що в приміщенні нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 після набуття позивачем права власності на приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , а саме : з 22 травня 2021 року та по момент звернення позивача до суду, дійсно здійснюють свою діяльність треті особи, які проводять господарську (підприємницьку) діяльність Богуславська міська рада не надала до суду, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема не може грунтуватись на суб`єктивно оціночному припущенні «на нашу думку» щодо підстав для зміни цільового призначення земельної ділянки, яке зазначено у поданні голови комісії Мостипана В., та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_7 від 18 листопада 2022 року, а також на припущенні того, що в нежитловій будівлі, що розташована за цією адресою та розташована на земельній ділянці з кадастровим номером: 3220610100:01:005:0112, загальною площею 0,0100 га і належить гр. ОСОБА_1 надаються платні послуги, а не послуги на громадських засадах, а користувач вищенаведеної земельної ділянки дійсно займається підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, про що безпосередньо зазначено в протоколі за №7 засіданні комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку Богуславської міської ради восьмого скликання, при попередньому розгляді питання №2, яке відбулось 21 листопада 2022 року.

Наданий відповідачем до відзиву від 19 січня 2023 року фотознімок приміщення не може вважатись належним та достовірним доказом в розумінні положень ст.ст. 77, 79 ЦПК України, постільки на вказаному фотознімку відсутня дата (день, місяць, рік) його фіксування (створення фотознімку), не вказано місце прив`язки будівлі відносно населеного пункту, щодо якої проводилась фотофіксація, не зазначено, а чи отримано дозвіл (згоду) та в який спосіб у власника будівлі на проведення фотофіксації об`єкта нерухомого майна, який перебуває у приватній власності фізичної особи, не зазначено посадову особу Богуславської міської ради, яку уповноважили на збирання цього доказу.

Будучи допитаним в якості свідка в судовому засіданні міський голова ОСОБА_4 , не зміг пояснити суду той факт, хто з посадових осіб Богуславської міської ради здійснював фото - фіксування (створення фотознімку) будівлі та дату (день, місяць, рік) створення фотознімку, не зміг пояснити також і того, а чи було отримано Богуславською міською радою дозвіл (згоду) та в який спосіб у власника будівлі на проведення фотофіксації об`єкта нерухомого майна, який перебуває у приватній власності фізичної особи, не зміг назвати посадову особу Богуславської міської ради, яка здійснювала підготовку (збирання) цього доказу.

Окрім цього, суд зазначає, що всупереч положень ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України відповідачем Богуславською міської радою не було надано до суду жодного належного, достовірного та достатнього доказу на підтвердження того факту, що позивач у приміщенні нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 займається підприємницькою діяльністю, а також того, що у приміщенні нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 окрім позивача, як адвоката, який здійснює свою діяльність у формі адвокатського бюро, як юридичної особи, здійснюють свою підприємницьку діяльність інші треті особи, як про це зазначав відповідач у відзиві на позовну заяву від 19 січня 2023 року.

Суд відхиляє заперечення відповідача стосовно того, що як вважає Богуславська міська рада, у позивача відсутнє порушене право, тобто доводи позивача про порушення його прав є абстрактними та такими, що грунтується на припущеннях постільки, відповідно до поданої позивачем 29 листопада 2022 року згідно положень ч.1 ст. 123 ЗК України до Богуславської міської ради заяви «Про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки» рішенням за №293838VIІI від 23 грудня 2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Науменку О.М., було відмовлено в наданні дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки загальною площею 0,0100 га (з кадастровим номером 3220610100:01:005:0112) для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по АДРЕСА_1 саме в зв`язку з тим, що Богуславською міською радою було прийнято рішення №2903 37VIII від 30 листопада 2022 року про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10), що підтверджується рішенням за №2938 38 VIІI від 23 грудня 2022 року.

Також, на підтвердження факту порушеного позивача саме цивільного права (цивільно правового спору, який носить виключно приватно правовий, а не публічно-правовий характер), між ОСОБА_1 , та органом місцевого самоврядування (Богуславською міською радою, як відповідачем у даній справі) при оспорюванні рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою : АДРЕСА_1 ) слід зазначити, що відповідно до поданої позивачем 29 листопада 2022 року згідно положень ст. 128 ЗК України до Богуславської міської ради заяви «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів» рішенням за №293938VIІI від 23 грудня 2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Науменко О.М., було відмовлено в наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів гр. ОСОБА_1 загальною площею 0,0100 га (з кадастровим номером 3220610100:01:005:0112) для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по АДРЕСА_1 саме в зв`язку з тим, що Богуславською міською радою було прийнято рішення №2903-37-VIII від 30 листопада 2022 року про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10), що підтверджується рішенням за №293938VIІI від 23 грудня 2022 року.

Тобто, відповідач Богуславська міська рада, відмовляючи позивачу в наданні йому дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди, а також відмовляючи позивачу в наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів, мотивувала свої рішення про відмову тим, що Богуславською міською радою вже було прийнято інше рішення №2903-37-VIII від 30 листопада 2022 року про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10), що є очевидним, безумовним та неспростовним фактом порушення цивільного права позивача щодо оформлення права користування (укладення договору оренди) земельної ділянки та оформлення права власності (шляхом викупу земельної ділянки без проведення земельних торгів) на земельну ділянку, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, категорія землі : землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, код КВЦПЗ 03.15, що розташована по АДРЕСА_1 .

Окрім цього, суд зазначає, що враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки (цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований) до власника приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 в безумовному порядку перейшло майнове право (цивільний інтерес) щодо оформлення права користування (укладення договору оренди) та право на набуття у власність (шляхом її викупу без проведення публічних торгів) на всю земельну ділянку, на якій розміщена вказана нежитлова будівля без зміни її розміру (площі) та цільового призначення, в розмірі, необхідному для обслуговування вказаної нежитлової будівлі.

Зазначене вище, повністю узгоджується з правовими висновками, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд в обов`язковому порядку враховує при застосуванні норм права у спірних правовідносинах, що викладені в таких постановах Верховного Суду України, а саме : в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04 грудня 2018 року у справі N910/18560/16, (Провадження N12-143гс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц, (Провадження №14-458цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 13 лютого 2019 року у справі №706/563/15-а, (Провадження №11-1218апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03 квітня 2019 року у справі N921/158/18 (Провадження N12-28гс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (Провадження №14-438 цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 16 червня 2020 року у справі N689/26/17 (Провадження N14-47цс20), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18 (Провадження №12-140гс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18, (Провадження №14-125цс20), а також в постановах Верховного Суду від 11 лютого 2015 року у справі №6-2цс15, від 15 березня 2018 року у справі № 911/2285/16, від 22 березня 2018 року у справі № 910/13129/17, від 02 травня 2018 року у справі № 914/904/17, від 31 травня 2018 року у справі №910/31904/15, від 16 січня 2019 року у справі № 926/1150/17, від 06 листопада 2019 року у справі № 910/23595/17 від 16 квітня 2019 року у справі № 907/68/18, від 25 квітня 2019 року у справі № 29/5005/17496/2011, від 21 липня 2020 року у справі № 910/16711/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 922/3361/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 360/329/19-ц, від 01 грудня 2020 року у справі № 921/99/18, від 03 березня 2021 року у справі № 910/12366/18 та від 30 березня 2021 року у справі № 922/1323/20.

Щодо порушення процедури при прийнятті рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою : вул. Франка Івана, 5-А, м. Богуслав Обухівського району, суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно.

Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно положень ч. 15 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 3 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань.

Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

В рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019 зазначено, що Конституція України містить низку фундаментальних щодо здійснення державної влади положень, за якими: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3); ніхто не може узурпувати державну владу (частина четверта статті 5); державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 6); в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції є нормами прямої дії (стаття 8); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).

Як зазначено у цьому ж рішенні Конституційного Суду України названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Регламент Богуславської міської ради восьмого скликання був затверджений рішенням за №16-01-VIII від 14 грудня 2020 року першої сесії восьмого скликання Богуславської міської ради «Про затвердження регламенту Богусласької міської ради восьмого скликання», що підтверджується рішенням за №16-01-VIII від 14 грудня 2020 року та Регламентом Богусласької міської ради, як додаток №1 до вказаного рішення.

Так, згідно з ч.1 ст. 31 Регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання «Порядок розгляду питань і надання слова» розгляд питання на пленарному засіданні міської ради включає в себе наступне: 1.1. Доповідь, запитання доповідачу та відповіді на них; 1.2. Співдоповіді, в разі необхідності, запитання співдоповідачам та відповіді на них; 1.3. Виступи депутатів, у тому числі з оголошення та обгрунтування окремої думки; 1.4. Виступ ініціатора внесення пропозиції; 1.5. Оголошення головуючим на пленарному засіданні про припинення обговорення; 1.6. Заключне слово співдоповідачів і доповідача; 1.7. Уточнення і оголошення головуючим на пленарному засіданні пропозиції, які надійшли щодо обговорення питання і будуть ставитися на голосування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 32 Регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання «Порядок прийняття рішень» рішення міської ради з будь-якого питання після його обговорення приймається на її пленарному засіданні з використанням електронної системи голосування у такій послідовності :

- Проект рішення ставиться на голосування за основу;

- Після цього, ставляться на голосування, у порядку надходження, усі зміни та доповнення, що надійшли під час обговорення проекту;

- Проект рішення ставиться на голосування в цілому, як рішення з урахуванням змін та доповнень, підтриманих більшістю депутатів від загального складу ради.

За пропозицією депутатів та відсутності заперечень від депутатів, головуючий може поставити на голосування питання за основу і в цілому.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 34 Регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання «Види та способи голосування» для прийняття рішень, з`ясування волевиявлення депутатів Ради на пленарних засіданнях Ради проводиться відкрите поіменне голосування з використанням електронної системи голосування, крім виняткових випадків, коли голосування проводиться таємно або відкрито.

В цьому випадку підрахунок голосів здійснюється головуючим або тимчасовою лічильною комісією, утвореною у порядку, передбаченому ст. 25 цього Регламенту.

Згідно положень п. 6.7. ч. 6 ст. 30 Регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання «Ведення пленарних засідань» головуючий на пленарному засіданні міської ради : ставить на голосування проекти рішень та пропозиції і зауваження до них, оголошує його результати.

Як вбачається з відеозапису, який був наданий позивачем до позовної заяви, а також витягу з протоколу засідання тридцять сьомої сесії Богуславської міської ради восьмого скликання від 30 листопада 2022 року розгляд питання 5-2, відбувалось наступним чином, СЛУХАЛИ : Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язано з отриманням прибутку» за адресою: вул. Франка Івана, 5-А, м. Богуслав Обухівського району.

ДОПОВІДАЄ: Сахно О.П. начальник відділу з питань земельних відносин повідомила, що дане питання було розглянуте на засіданні відповідної депутатської комісії.

Після цього, головуючий на засіданні тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради, яка відбулась 30 листопада 2022 року, а саме міський голова Хоменко В.М., в очевидне порушення п. 1.4., ч. 1 ст. 31 Регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання не заслухавши виступ присутніх на сесії ініціаторів внесення пропозиції про зміну цільового призначення земельної ділянки, площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112), якими відповідно до подання голови комісії Мостипана В., та членів постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та агропромислового розвитку : А. Карпенка, О. Голінка та Ю. Гутніченка від 18 листопада 2022 року було саме четверо вказаних вище депутатів Богуславської міської ради восьмого скликання, про що також і зазначено у рішенні за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року, які були присутніми на засіданні тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради, яка відбулась 30 листопада 2022 року та голосували «За» по вказаному вище питанню за №5.2. (питання №118-1), що підтверджується переліком депутатів засідання тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області від 30 листопада 2022 року, а також поіменними результатами голосування депутатів по питанню №118-1 на засіданні тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області від 30 листопада 2022 року, в порушення п. 1.5., ч.1 ст. 31 Регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання (який був затверджений ще рішенням за №16-01-VIII від 14 грудня 2020 року першої сесії восьмого скликання Богуславської міської ради «Про затвердження регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання») не оголошуючи на пленарному засіданні про припинення обговорення щодо розгляду вказаного питання, в порушення п. 1.7., ч. 1 ст. 31 Регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання (який був затверджений ще рішенням за №16-01-VIII від 14 грудня 2020 року першої сесії восьмого скликання Богуславської міської ради «Про затвердження регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання») не надаючи заключне слово доповідачу щодо розгляду вказаного питання, яким була начальник відділу з питань земельних відносин виконавчого комітету Богуславської міської ради Сахно О.П., в порушення ч. 1 ст. 32, Регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання (який був затверджений ще рішенням за №16-01-VIII від 14 грудня 2020 року першої сесії восьмого скликання Богуславської міської ради «Про затвердження регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання») за відсутності пропозиції депутатів та за відсутності заперечень від депутатів, поставив на голосування за основу і в цілому проект рішення «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язано з отриманням прибутку» за адресою : АДРЕСА_1 за основу, що підтверджується відеозаписом, а також протоколом засідання тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради від 30.11.2022 року (питання 5-2).

ГОЛОСУВАЛИ: «за» - 20, «проти» - 0, «утрималось» - 0, «не голосувало» - 4.

ВИРІШИЛИ : Прийняти рішення №2903-37-VIII «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язано з отриманням прибутку» за адресою: АДРЕСА_1 .

Після цього, в грубе порушення : ч. 1 ст. 34 та п. 6.7. ч. 6 ст. 30 Регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання після прийняття рішення депутатами Ради за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради

«Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язано з отриманням прибутку» за адресою: вул. Франка Івана, 5-А, м. Богуслав Обухівського району, головуючий на засіданні тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради, яка відбулась 30 листопада 2022 року, а саме міський голова Хоменко В.М., не провів підрахунок голосів за результатами прийнятого рішення за №290337VIІI та не оголосив про результати голосування прийнятого сесією Богуславської міської ради восьмого скликання рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року, що також підтверджується відеозаписом, а також протоколом засідання тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради від 30.11.2022 року (питання 5-2).

Окрім цього, суд зазначає, що існує очевидна невідповідність самого формулювання (викладенням) проекту рішення, яке виносилось на розгляд сесії при розгляді питання 5-2, а також прийнятого рішення сесією за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року з формулюванням (викладенням) вже безпосередньо оформленого рішення №290337VIІI від 30 листопада 2022 року, яке оспорюється позивачем в судовому порядку.

Так, як вже було зазначено раніше, на засіданні тридцять сьомої сесії Богуславської міської ради восьмого скликання від 30 листопада 2022 року на розгляд сесії було винесено питання 5-2, Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язано з отриманням прибутку» за адресою: АДРЕСА_1 , після голосування сесією було прийняте рішення (вирішили) : прийняти рішення за №290337VIІI Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язано з отриманням прибутку» за адресою: АДРЕСА_1 , а оспорюване рішення №290337VIІI від 30 листопада 2022 року оформлене (сформульоване) наступним чином : «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою : АДРЕСА_1 , що не може відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 46, 59, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також ст.ст. 31, 32, 37 регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання, який був затверджений рішенням за №16-01-VIII від 14 грудня 2020 року першої сесії восьмого скликання Богуславської міської ради «Про затвердження регламенту Богусласької міської ради восьмого скликання» вважатись законним, постільки рішення органу місцевого самоврядування, а в даному випадку рішення Богуславської міської ради після його прийняття сесією повинно бути бути чітко сформульованим (викладеним) таким чином та в такій послідовності, як за нього було проголосовано депутатами ради на пленарному засіданні, без жодних змін чи/та доповнень до тексту самого вже прийнятого сесією рішення.

Процедура обговорення питання та прийняття рішення за результатами такого обговорення, в тому числі і щодо розгляду питання «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язано з отриманням прибутку» за адресою: вул. Франка Івана, 5-А, м. Богуслав Обухівського району» чітко врегульовано Регламентом Богуславської міської ради восьмого скликання (який був затверджений рішенням за №16-01-VIII від 14 грудня 2020 року першої сесії восьмого скликання Богуславської міської ради «Про затвердження регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання») та Богуславська міська рада, як орган місцевого самоврядування, а також її посадові особи, в тому числі і депутати цієї ради зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України), тобто при обговоренні питань та прийнятті рішень мають в чіткій та в послідовній формі дотримуватись Регламенту Богуславської міської ради.

Постільки, Богуславська міська рада, як орган місцевого самоврядування та її посадові особи, в тому числі і депутати цієї ради, як вже було зазначено вище, зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України), то порушення Регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання, який був затверджений рішенням за №16-01-VIII від 14 грудня 2020 року першої сесії восьмого скликання Богуславської міської ради «Про затвердження регламенту Богусласької міської ради восьмого скликання», зокрема, порушення п.п. 1.1., 1.4., 1.5, 1.6., ч. 1 ст. 31, ч.1 ст. 32, ч. 1 ст. 34 та п. 6.7. ч. 6 ст. 30 Регламенту Богуславської міської ради восьмого скликання при обговоренні та прийнятті за результатами такого обговорення рішення є окремою правовою підставою для визнання незаконним та скасування рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язано з отриманням прибутку» за адресою: вул. Франка Івана, 5-А, м. Богуслав Обухівського району.

Тобто, порушення органом місцевого самоврядування при підготовці і розгляду питань, а також рішень на пленарних засіданнях з порушенням встановленої законодавством процедури (регламенту) є окремою правовою підставою для визнання прийнятого рішення незаконним.

Зазначене вище, повністю узгоджується з правовими висновками, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд в обов`язковому порядку враховує при застосуванні норм права у спірних правовідносинах, що викладені в таких постановах Верховного Суду України, а саме : в постанові від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495, в постанові від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18, та в постанові від 28 січня 2021 року у справі №560/438/20.

Верховний Суд України в своїх правових висновках, зокрема, у постанові від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18, та у постанові від 28 січня 2021 року у справі №560/438/20 вже неодноразово звертав увагу на те, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17 потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними.

У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції.

Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади.

Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

Верховний суд України зазначив, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Щодо юрисдикції суду, тобто підсудності даної справи суду загальної юрисдикції саме в порядку цивільного (а не адміністративного) судочинства суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів.

Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій або бездіяльності Конституцією чи законами України було встановлено інший порядок судового провадження.

Пункт 1 частини першої статті 4 КАС України визначив справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Згідно із частиною другою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (частина перша, пункт 1 частини другої статті 19 КАС України у редакції, чинній на час подання позову).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.

Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Стосовно терміну «публічно-владні управлінські функції», то у розумінні частини першої статті 4 КАС України термін «публічно-» означає, що такі функції суб`єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу; зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. Управлінські функції - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать, зокрема, спори фізичних або юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Тобто, адміністративні суди розглядають публічно-правові спори - такі, що виникають, зокрема, у зв`язку зі здійсненням владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності органів публічної влади.

Законодавчо визначено, що правовою формою діяльності органів місцевого самоврядування є видання ними нормативно-правових актів та правових актів індивідуальної дії.

Разом з тим приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено в статті 19 ЦПК України, зокрема : суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Аналіз змісту статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень).

Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У статті 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті, міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 цього ж Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні питання про надання земельної ділянки у користування чи у власність повинно прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

До повноважень, зокрема, міської ради у галузі земельних відносин на території відповідного міста належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до ЗК України (пункт «в» частини першої статті 12 цього кодексу).

Міська рада має повноваження передавати земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідної територіальної громади для всіх потреб (частина перша статті 122 ЗК України).

Відмова органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина чотирнадцята статті 123 ЗК України у редакції, чинній на час прийняття оскарженого рішення).

Одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Цивільний кодекс України у статті 381 передбачає принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Відповідно до частини першої статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

За загальним правилом, передбаченим ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають з приватно - правових відносин, які вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватно - правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно - правових відносин.

Спір є приватно - правовим і в тому випадку, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно - правових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта.

Відтак, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оскаржуватися на предмет його законності, а вимоги про визнання такого рішення незаконним - розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення у фізичної чи юридичної особи виникає цивільне право, і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватно - правовий характер.

Велика Палата Верховного Суду в своїх правових висновках неодноразово зазначала, що якщо особа стверджує про порушення своїх прав наслідками, спричиненими рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку під набутим у власність об`єктом нерухомого майна (жилим будинком, будівлею або спорудою), то визнання незаконними таких рішень, їх скасування, визнання дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування неправомірними, є способами захисту відповідних саме цивільних прав та інтересів, що унеможливлює вирішення таких спорів в порядку адміністративного судочинства.

Отже, з урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Велика Палата Верховного Суду України зробила змістовний та послідовний правовий висновок та зазначила в своїх постановах, що змістом позовних вимог з підстав, заявлених позивачем відповідно до положень ст.ст. 20, 21, 116, 118, 120, 122, 123, 128 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 181, 377, 381, 386, 391, 393 ЦК України є не оскарження рішення органу місцевого самоврядування, а захист майнового (цивільного) права та інтересу щодо набуття у власність та/чи у користування на конкретну земельну ділянку, на якій розташований набутий позивачем об`єкт нерухомого майна (жилий будинок, будівля або споруда).

Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває в прямій залежності від права власності на будівлю та споруду, розташовані на цій ділянці, і не залежить від волевиявлення третіх осіб.

У випадку невизнання або порушення прав на земельну ділянку нового власника нерухомого майна, такі права підлягають захисту в судовому порядку.

Тобто, відмова чи неправомірне надання дозволу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду, відмова чи неправомірне надання дозволу виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на зміну категорії земельної ділянки чи її цільового призначення, відмова чи неправомірне надання дозволу щодо викупу земельної ділянки без проведення земельних торгів, та інші спори щодо набуття у власність чи в користування земельної ділянки на якій розташований об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівля або споруда) є формою захисту саме цивільного (майнового) права та інтересу позивача, тобто захищається реалізація права позивача на набуття у власність чи в користування земельної ділянки для обслуговування об`єкта нерухомого майна (жилого будинку, будівлі або споруди), що унеможливлює його вирішення в порядку адміністративного судочинства.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з цивільним позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано цивільний позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права виходячи з засад саме цивільного, а не адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи №358/1291/22 (провадження №2/358/690/22) позивачем у даній справі оспорюється рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 0,0100 га (кадастровий номер - 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою : АДРЕСА_1 ) в порядку цивільного судочинства України, з підстав, передбачених ст.ст. 15, 16, 181, 377, 381, 386, 391, 393 ЦК України, а також ст.ст. 20, 21, 116, 118, 120, 122, 123, 128 ЗК України постільки, вказане рішення органу місцевого самоврядування безумовно стосується прав позивача, саме як власника (фізичної особи) нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 та поданий позивачем до суду позов в порядку цивільного судочинства України спрямований на захист його майнового (цивільного) права та інтересу щодо набуття у власність та/чи у користування речових прав на земельну ділянку, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, категорія земель : землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, код КВЦПЗ 03.15, що розташована по АДРЕСА_1 , під набутою ним у власність нежитловою будівлею з підстав, що визначені ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України.

Тобто, оспорюване позивачем вказане вище рішення органу місцевого самоврядування перешкоджає позивачу, як власнику нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 в реалізації його цивільного (майнового) права та інтересу, зокрема : перешкоджає в оформленні позивачу права користування (укладення договору оренди) земельної ділянки без зміни її розміру (площі) та її цільового призначення, що було однією з істотних умов (п.1.3.) договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 22 травня 2021 року за реєстровим №1-544 при переході права власності на нежитлову будівлю, відповідно до поданої позивачем 29 листопада 2022 року згідно положень ч.1 ст. 123 ЗК України до Богуславської міської ради заяви «Про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки», а також перешкоджає в оформленні позивачу права власності (шляхом викупу земельної ділянки без проведення земельних торгів) земельної ділянки без зміни її розміру (площі) та її цільового призначення, що було однією з істотних умов (п.1.3.) договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 22 травня 2021 року за реєстровим №1-544 при переході права власності на нежитлову будівлю, відповідно до поданої позивачем 29 листопада 2022 року згідно положень ст. 128 ЗК України до Богуславської міської ради заяви «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів», а тому, даний позов пред`явлений фізичною особою власником нежитлової будівлі з метою захисту саме цивільного (майнового) права та інтересу, що випливає зі змісту самого цивільного позову та встановлених судом фактичних обставин.

На підтвердження вищевказаного, тобто саме цивільно правового (а не публічно - правового) спору, між позивачем та відповідачем у справі - Богуславською міською радою, при оспорюванні позивачем рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 0,0100 га (кадастровий номер - 3220610100:01:005:0112), цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою : АДРЕСА_1 ) слід зазначити, що відповідно до поданої позивачем 29 листопада 2022 року згідно положень ч. 1 ст. 123 ЗК України до Богуславської міської ради заяви «Про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки» рішенням за №293838VIІI від 23 грудня 2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради позивачу було відмовлено в наданні дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки загальною площею - 0,0100 га (з кадастровим номером - 3220610100:01:005:0112) для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по АДРЕСА_1 в зв`язку з тим, що Богуславською міською радою було прийнято рішення №2903 37VIII від 30 листопада 2022 року про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10), що підтверджується рішенням за №2938 38 VIІI від 23 грудня 2022 року.

Окрім цього, при оспорюванні рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 0,0100 га (кадастровий номер - 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою : вул. Франка Івана, 5-А, м. Богуслав Обухівського району) слід зазначити, що відповідно до поданої позивачем 29 листопада 2022 року згідно положень ст. 128 ЗК України до Богуславської міської ради іншої заяви «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів» рішенням за №293938VIІI від 23 грудня 2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради позивачу також було відмовлено в наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів земельної ділянки, загальною площею - 0,0100 га (з кадастровим номером - 3220610100:01:005:0112) для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по АДРЕСА_1 в зв`язку з тим, що Богуславською міською радою було прийнято рішення №2903-37-VIII від 30 листопада 2022 року про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10), що підтверджується рішенням за №293938VIІI від 23 грудня 2022 року.

З урахуванням зазначених обставин суд прийшов до висновку про те, що позивач, як фізична особа ініціював спір з відповідачем (Богуславською міською радою, як з органом місцевого самоврядування) на захист свого майнового (цивільного) права та інтересу щодо набуття у власність та/чи у користування речових прав на земельну ділянку, площею - 0,0100 га (кадастровий номер - 3220610100:01:005:0112), цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) розташовану по АДРЕСА_1 на якій розташований набутий позивачем об`єкт нерухомого майна (нежитлова будівля) тобто, між сторонами у даній справі вочевидь існує спір про право щодо набуття позивачем у власність (шляхом викупу земельної ділянки без проведення земельних торгів) та/чи у користування (в оренду) речових прав на вказану земельну ділянку і цей спір з урахуванням принципу єдності юридичної долі земельної ділянки (цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований), з урахуванням правових підстав захисту його цивільного позову, що зазначені позивачем в його цивільному позові, а саме : ст.ст. 15, 16, 181, 377, 381, 386, 391, 393 ЦК України, а також ст.ст. 20, 21, 116, 118, 120, 122, 123, 128 ЗК України, з урахуванням суб`єктного складу сторін, де позивачем є фізична особа, як власник нерухомого майна (нежитлової будівлі), а відповідачем Богуславська міська рада, як орган місцевого самоврядування, даний спір носить виключно приватно правовий, а не публічно-правовий характер, що унеможливлює його вирішення в порядку адміністративного судочинства, а тому підлягає розгляду виключно в порядку Цивільного судочинства України.

Зазначене вище, повністю узгоджується з правовими висновками, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд в обов`язковому порядку враховує при застосуванні норм права у спірних правовідносинах, що викладені в таких постановах Верховного Суду України, а саме : в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 15 травня 2018 року у справі №809/739/17 (провадження №11-252апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 06 червня 2018 року у справі №308/6914/16-ц (провадження №14-195цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 22 серпня 2018 року у справі №539/3192/16-ц (провадження №14-277цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 28 серпня 2018 року у справі №522/18500/13-а, в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 07 листопада 2018 року у справі №515/42/17 (К/9901/43043/18) (провадження №11-963апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 14 листопада 2018 року у справі №826/1656/18, в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 14 листопада 2018 року у справі №826/7619/18, в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 21 листопада 2018 року у справі №409/5363/12 (провадження №11-670апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 21 листопада 2018 року у справі №429/12773/12 (провадження №11-1005апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 21 листопада 2018 року у справі №530/212/17 (провадження №14-330цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 21 листопада 2018 року у справі №372/2512/16-а (провадження №11-1071апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 21 листопада 2018 року у справі №2а-598/11/1370 (провадження №11-1063апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 28 листопада 2018 року у справі №431/3675/16-а (провадження №11-1026апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04 грудня 2018 року у справі N910/18560/16, (провадження N12-143гс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 05 грудня 2018 року у справі №713/1817/16-ц, (провадження №14-458 цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 06 лютого 2019 року у справі №488/3005/17 (провадження №14-620цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 13 лютого 2019 року у справі №706/563/15-а, (провадження №11-1218апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 20 березня 2019 року у справі №604/835/15-ц (провадження № 14-649цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03 квітня 2019 року у справі №921/158/18 (провадження №12-28гс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 24 квітня 2019 року у справі №128/3751/14-а, (провадження №11-1454апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04 вересня 2019 року у справі №599/567/17 (провадження №14-376цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 16 жовтня 2019 року у справі №164/409/17 (провадження №14-366цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 18 грудня 2019 року у справі №263/6022/16-ц (провадження №14-438 цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 16 червня 2020 року у справі №689/26/17 (провадження №14-47цс20), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18, (провадження №14-125цс20).

Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відтак, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження №12-46гс19).

Щодо посилань відповідача на окремі правові висновки, які викладені в постановах Верховного Суду України стосовно того, що спір у даній справі є публічно правовим, а не цивільно-правовим та не відноситься до цивільної юрисдикції, а відтак має розглядатись за привилами та в порядку адміністративного судочинства України суд зазначає наступне.

Відповідач Богуславська міська рада в своєму клопотанні про закриття провадження у справі від 19 січня 2023 року, як на підставу задоволення своїх вимог про закриття провадження у даній справі посилалась на правові позиції, що викладені в таких постановах Верховного Суду України, зокрема : в постанові від 21 березня 2018 року у справі №536/233/16-ц, (провадження №14-5зц18), в постанові від 24 квітня 2018 року у справі №401/2400/16-ц, (провадження №14-120цс18), в постанові від 30 травня 2018 року у справі №826/5737/16 (провадження №11-475апп18) та у постанові від 29 липня 2022 року у справі №320/5667/18 (провадження № К/9901/1332/20).

Про те, суд уважно проаналізувавши вказані судові рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень України зазначає, що правові висновки щодо застосування норм права, який викладений у вказаних постановах Верховного Суду України стосується спірних правовідносин, які не є подібними (не є тотожними) з спірними правовідносинами у даній справі та відрізняються підставами пред`явленого позову, встановленими фактичними обставинами, а також має місце не однакове матеріально-правове регулювання та обгрунтування спірних відносин, а відтак, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд позбавлений процесуальної можливості врахувати вказані правові висновки при застосуванні відповідних норм права до спірних правовідносин у даній справі виходячи з наступного.

Так, в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, (провадження №14-5зц18) предметом судового розгляду було оспорювання громадянином України рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою та відміну рішення від 10 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці для ведення фермерського господарства» за відсутності на момент подання до суду адміністративного позову у власності позивача об`єкта нерухомого майна (житлового будинку, будівлі чи споруди), тобто позов позивача, поданий ним до суду не грунтувавсь на засадах захисту позивачем прав на земельну ділянку з врахуванням принципу єдності юридичної долі земельної ділянки (цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований), а стосувавсь виключно правовідносин щодо набуття права власності на земельну ділянку шляхом її приватизації (безоплатного одержання у власність).

В постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц, (провадження №14-120цс18) предметом судового розгляду було оспорювання громадянином України рішення від 18 лютого 2016 року органу місцевого самоврядування «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України для ведення садівництва» за відсутності на момент подання до суду адміністративного позову у власності позивача об`єкта нерухомого майна (житлового будинку, будівлі чи споруди), тобто позов позивача, поданий ним до суду не грунтувавсь на засадах захисту позивачем прав на земельну ділянку з врахуванням принципу єдності юридичної долі земельної ділянки (цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований), а стосувавсь виключно правовідносин щодо набуття права власності на земельну ділянку шляхом її приватизації (безоплатного одержання у власність).

В постанові від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16 (провадження № 11-475апп18) предметом судового розгляду було оспорювання громадянином рішення органу місцевого самоврядування від 10 березня 2016 року № 212/212 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину у мікрорайоні Жуляни у Солом`янському районі м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» за відсутності на момент подання до суду адміністративного позову у власності позивача об`єкта нерухомого майна (житлового будинку, будівлі чи споруди), тобто позов позивача, поданий ним до суду не грунтувавсь на засадах захисту позивачем прав на земельну ділянку з врахуванням принципу єдності юридичної долі земельної ділянки (цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований), а стосувавсь виключно правовідносин щодо набуття права власності на земельну ділянку шляхом її приватизації (безоплатного одержання у власність).

В постанові від 29 липня 2022 року у справі №320/5667/18 (провадження №К/9901/1332/20) предметом судового розгляду було оспорювання громадянином рішення органу місцевого самоврядування від 28 січня 2016 року рішення №151/5-6-VII "Про зміну цільового призначення земельної ділянки за відсутності на момент подання до суду адміністративного позову у власності позивача об`єкта нерухомого майна (житлового будинку, будівлі чи споруди), тобто позов позивача, поданий ним до суду не грунтувавсь на засадах захисту позивачем прав на земельну ділянку з врахуванням принципу єдності юридичної долі земельної ділянки (цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований), а стосувавсь виключно правовідносин щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду України від 15 травня 2018 року у справі №373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі №760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах №305/1180/15-ц і №369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах №308/6914/16-ц, №569/1651/16-ц та №372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі №697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі №757/31606/15-ц тощо.

Так Велика Палата Верховного Суду України зазначає, що конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях.

Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.

А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно.

Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності.

З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими.

Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним.

Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин, саме тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин.

Для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення.

Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) звертала увагу на те, що слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось;такий самий; такий, як той (про якого йде мова).

Тому термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.

Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин.

Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів.

Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

На те, що зміст спірних правовідносин визначальний для їхнього порівняння на предмет подібності вказує, зокрема, частина дев`ята статті 10 ЦПК України щодо можливості застосування аналогії закону, якщо правовідносини подібні саме за змістом.

Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.

Якщо норма права не передбачає, що її дія поширюється лише на обмежене коло осіб (наприклад, лише на фізичних або на юридичних осіб чи на конкретну групу тих або інших), немає сенсу застосовувати суб`єктний критерій для встановлення подібності правовідносин у різних справах.

Стосовно принципу єдності юридичної долі земельної ділянки (цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований) суд зазначає наступне.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду України в своїх правових висновках, принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, означає, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

За частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (частина друга статті 377 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 377 ЦК України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 120 ЗК України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

При цьому договір, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, має містити таку істотну умову, як розмір ділянки та її кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку із набуттям права власності на ці об`єкти.

Укладенню ж договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, передує виділення цієї частини в окрему земельну ділянку з зазначенням її розміру та з присвоєнням кадастрового номера (абзаци перший та другий частини шостої статті 120 ЗК України у чинній редакції).

Зазначені норми Закону закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

За змістом цих статей 120, 140 та 141 ЗК України законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку оформлення чи припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

Наведені вище земельно-правові та цивільно-правові норми встановлюють, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.

Таким чином, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати від уповноваженого органу оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за землею).

Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункт 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18).

Тому не допускається набуття права власності на земельну ділянку, особою, яка не є власником об`єкта нерухомого майна розташований на такій земельній ділянці.

Отже, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності набуває той, хто має речове право на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок, будівлю або споруду).

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність жилий будинок, будівлю або споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц).

Перехід майнових прав щодо набутого у власність об`єкта нерухомого майна (житлового будинку, будівлі або споруди) до іншої особи зумовлює безумовний перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.

Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній. (пункти 8.16 і 8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).

Враховуючи те, що позивач у справі на підставі договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 22 травня 2021 року за реєстровим №1-544 на законних підставах набув у власність приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , право власності на яку було зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №257809679 від 22 травня 2021 року, в пункті 1.3. договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 22 травня 2021 року за реєстровим №1-544, відповідно до положень ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України зазначено відомості про земельну ділянку, на якій розташоване приміщення нежитлової будівлі, по АДРЕСА_1 , а саме : земельна ділянка, площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, згідно з відомостями, що зазначені у Витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-3208481672017 від 10.03.2017 року, за №НВ-3220963692020 від 17.11.2020 року, за №НВ-3201339862022 від 29.11.2022 року та за №НВ-3201438742022 від 28.12.2022 року земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_1 на момент набуття права власності під об`єктом нерухомого майна (нежитловою будівлею, що розташована також по АДРЕСА_1 ), має загальну площу 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, категорія земель : землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, код КВЦПЗ 03.15, відповідно до Акту про встановлення факту користування земельною ділянкою, складений 28 листопада 2022 року комісією за участю депутата Богуславської міської Ради Київської області тридцять сьомої сесії восьмого скликання якою було встановлено, що починаючи з дати набуття права власності на приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , а саме : з 22 травня 2021 року та по даний час, власник вказаної нежитлової будівлі позивач ОСОБА_1 , фактично та безперервно (постійно) використовує всю земельну ділянку, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 3220610100:01:005:0112, що розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, (код КВЦПЗ 03.15), саме для обслуговування приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки (цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований) до власника приміщення нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 в безумовному порядку перейшло майнове право (цивільний інтерес) щодо оформлення права користування (укладення договору оренди) та/чи право на набуття у власність (шляхом її викупу без проведення земельних торгів) на всю земельну ділянку, на якій розміщена вказана нежитлова будівля без зміни її розміру (площі) та цільового призначення, в розмірі, необхідному для обслуговування вказаної нежитлової будівлі.

Зазначене вище, повністю узгоджується з правовими висновками, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд в обов`язковому порядку враховує при застосуванні норм права у спірних правовідносинах, що викладені в таких постановах Верховного Суду України, а саме : в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04 грудня 2018 року у справі N910/18560/16, (Провадження N12-143гс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц, (Провадження №14-458цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 13 лютого 2019 року у справі №706/563/15-а, (Провадження №11-1218апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03 квітня 2019 року у справі N921/158/18 (Провадження N12-28гс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (Провадження №14-438 цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 16 червня 2020 року у справі N689/26/17 (Провадження N14-47цс20), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18 (Провадження №12-140гс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18, (Провадження №14-125цс20), а також в постановах Верховного Суду від 11 лютого 2015 року у справі №6-2цс15, від 15 березня 2018 року у справі № 911/2285/16, від 22 березня 2018 року у справі № 910/13129/17, від 02 травня 2018 року у справі № 914/904/17, від 31 травня 2018 року у справі №910/31904/15, від 16 січня 2019 року у справі № 926/1150/17, від 06 листопада 2019 року у справі № 910/23595/17 від 16 квітня 2019 року у справі № 907/68/18, від 25 квітня 2019 року у справі № 29/5005/17496/2011, від 21 липня 2020 року у справі № 910/16711/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 922/3361/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 360/329/19-ц, від 01 грудня 2020 року у справі № 921/99/18, від 03 березня 2021 року у справі № 910/12366/18 та від 30 березня 2021 року у справі № 922/1323/20.

Вирішуючи даний спір суд враховує наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності є непорушним.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено право кожної особи, в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ,3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно зі ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 344 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (частина друга статті 377 ЦК України).

Відповідно до ст. 386 ЦК України Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналіз наведених положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень.

Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

Водночас, у ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення й у ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.

Аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема:

а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується;

б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

Ключовим питанням у контексті можливості скасування органом місцевого самоврядування свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним.

Слід зазначити, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 цього ж Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Частиною 1 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно.

Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 3 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань.

Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Відповідно до ст. 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо : земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об`єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках:

передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;

віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення;

зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами);

віднесення до земель морського транспорту земельних ділянок у межах морського порту.

При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.

Зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:

розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).

Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:

якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);

якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;

зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.

Зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Зміна цільового призначення особливо цінних земель та земельних лісових ділянок з метою їх використання для цілей, не пов`язаних із веденням лісового господарства, допускається виключно у разі:

розміщення на них об`єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об`єктів соціально-культурного призначення, об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов`язаних з їх експлуатацією;

розміщення об`єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 цього Кодексу;

відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.

Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов`язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

У разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки.

Згідно положень ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для :

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Зокрема, згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 22 цього Кодексу.

Підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються статтею 377 ЦК України та статтею 120 ЗК України.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об`єктів, крім випадків, передбачених законом.

Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Якщо орендарем земельної ділянки є ініціатор створення індустріального парку, така земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду учасникам індустріального парку відповідно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної ділянки.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі :

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У разі звернення з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особи, яка є державним партнером (концесієдавцем) відповідно до законів України "Про державно-приватне партнерство", "Про концесію" та зацікавлена в отриманні в користування земельної ділянки для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, або уповноваженої нею особи до клопотання додається копія рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, зокрема у формі концесії.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Проекти землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, подаються до Кабінету Міністрів України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення, разом із пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації.

Якщо така земельна ділянка перебуває у постійному користуванні, рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про передачу її в оренду приватному партнеру, концесіонеру для здійснення державно-приватного партнерства, концесії є одночасно рішенням про припинення права постійного користування такою земельною ділянкою.

Поділ земельної ділянки державної або комунальної власності, яка перебуває у постійному користуванні, здійснений до проведення конкурсу з визначення приватного партнера, концесійного конкурсу з метою подальшої передачі однієї чи декількох земельних ділянок, сформованих внаслідок такого поділу, в оренду приватному партнеру, концесіонеру для здійснення державно-приватного партнерства, концесії, не припиняє права постійного користування до прийняття рішення про передачу її в оренду приватному партнеру, концесіонеру.

Земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, підлягають передачі в оренду приватному партнеру, концесіонеру на строк дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, або концесійного договору.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з положеннями ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі :

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Згідно з положеннями п. б) ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі :

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності.

Відповідно до ст. 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.

2. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації.

У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються :

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

в) виключено

3. Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

4. Виключено

5. Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є :

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

6. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті.

7. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

8. Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб`єктами господарювання, які є суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

9. Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п`ять років. Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу визначається Кабінетом Міністрів України.

10. Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

11. Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі : розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; а адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно положень ч.ч. 1-2 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Згідно вимог ст.ст. 13-15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється адвокатом індивідуально або у складі адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.

Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

Згідно роз`яснення, наданим Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 21.03.2008 року «Про суміщення адвокатської та підприємницької діяльності», затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 21.03.2008 року за №У/3-71, адвокатська діяльність не є господарською і, зокрема, підприємницькою у сенсі ст. 3 Господарського кодексу України, а адвокат не є суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 18 березня 2011 року за №VІ/4-97 було визначено наступне. Для кращого розуміння питань, що стосуються оподаткування адвокатських об`єднань та адвокатів, як самозайнятих осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, перш за все необхідно правильно встановити їх статус в якості платників податків.

При цьому необхідно наголосити, що такий статус платника податку (як адвокатського об`єднання, так і адвоката) у порівнянні з податковим законодавством, що діяло до набрання чинності Податкового кодексу України, не змінився.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру" від 19.12.1992 року за № 2887-ХІІ, визначено, що адвокатура України є добровільним професійним громадським об`єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру", адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об`єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об`єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об`єднань.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об`єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов`язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об`єднання.

Згідно із ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до підп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до ст. 52 Господарського кодексу України некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання державного або комунального секторів економіки в галузях (видах діяльності), в яких відповідно до ст. 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб`єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом.

Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.

Згідно з наданим Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів 3 України роз`ясненням від 21.03.2008 року № V/3-71, адвокатська діяльність не є господарською і, зокрема, підприємницькою, у значенні ст. 3 Господарського кодексу України, а адвокат не є суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність.

Тобто, враховуючи вищевикладене, адвокат та адвокатське об`єднання не займаються підприємницькою діяльністю і, отже, не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб`єкта господарювання, та відносини суб`єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Згідно зі статтею 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до положень ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

3) виключено.

Суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб`єктами мікропідприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб`єктами малого підприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб`єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб`єкти господарювання належать до суб`єктів середнього підприємництва.

Суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Суб`єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Суб`єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Відповідно до статті 52 Господарського кодексу України некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб`єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом.

Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.

Згідно положень ст.84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку.

Відповідно до ст.85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Згідно положень ст.113 ЦК України Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу від 04 жовтня 2023 року, а також клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від 10 жовтня 2023 року суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати : на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 травня 2012 р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 08 грудня 2022 року між адвокатом Буценком Антоном Ігоровичем з позивачем ОСОБА_1 , було укладено договір про надання правничої допомоги.

Згідно з п.п. 1, 2 договору про надання правничої допомоги від 08 грудня 2022 року «Клієнт» : позивач ОСОБА_1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором доручає (уповноважує), а «Адвокат» : Буценко Антон Ігорович бере на себе зобов`язання надавати «Клієнту» професійну правничу допомогу (юридичні послуги) в обсязі та на умовах, визначених цим договором у цивільній справі за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою: АДРЕСА_1 .

Сторонами вказаного договору (Адвокатом Буценком Антоном Ігоровичем, а також позивачем ОСОБА_1 ) було визначено суму гонорару, який становить 1000 грн., за 1 (одну) годину роботи уповноваженого адвоката при наданні Клієнту правової допомоги (при вчиненні конкретної процесуальної дії в інтересах Клієнта).

На виконання договору про надання правничої допомоги від 08 грудня 2022 року адвокатом Буценком Антоном Ігоровичем 29 грудня 2022 року було складено Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих юридичних послуг професійної правничої допомоги) та розрахунок витрат наданих юридичних послуг професійної правничої допомоги від 29 грудня 2022 року.

Відповідно до вказаних документів, адвокатом Буценком Антоном Ігоровичем, позивачу ОСОБА_1 , було надано наступні юридичні послуги професійної правничої допомоги, вартість та обсяг яких був обумовлений «Клієнтом» та «Адвокатом» безпосередньо у договорі про надання правничої допомоги від 08 грудня 2022 року та в Акті приймання передачі виконаних робіт (наданих юридичних послуг професійної правничої допомоги) від 29 грудня 2022 року, а саме :

1. Надання «Клієнту» правових консультацій та роз`яснень, що виникли у позивача - ОСОБА_1 , після прийняття рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою: вул. Франка Івана, 5-А, м. Богуслав Обухівського району 2 години вартістю 2 000 грн.

2. Підготовка та складання позовної заяви за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею - 0,0100 га (кадастровий номер - 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою: АДРЕСА_1 від 29 грудня 2022 року на 59-ти аркушах 52 години, вартістю 52 000 грн.

3. Підготовка та складання заяви про вжиття заходів забезпечення позову від 29 грудня 2022 року на 7-ми аркушах 06 годин, вартістю 6 000 грн.

Загальна кількість витрачених «Адвокатом» годин при вчиненні процесуальних дій в інтересах «Клієнта», становить 60 годин, а загальна вартість наданих «Клієнту» юридичних послуг (професійної правничої допомоги) складає 60 000 гривень.

На підтвердження понесення виплат на правничу допомогу адвоката позивачем було надано до суду платіжну квитанцію за №12 від 29.12.2022 року на суму 60 000 грн., а також на підтвердження цих витрат довідку за №37 від 29.12.2022 року.

Судом також встановлено, що 04 січня 2023 року між адвокатом Буценком Антоном Ігоровичем з позивачем ОСОБА_1 , було укладено договір про надання правничої допомоги.

Згідно з п.п. 1, 2 договору про надання правничої допомоги від 04 січня 2023 року «Клієнт»: позивач ОСОБА_1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором доручає (уповноважує), а «Адвокат» : Буценко Антон Ігорович бере на себе зобов`язання надавати «Клієнту» професійну правничу допомогу (юридичні послуги) в обсязі та на умовах, визначених цим договором у цивільній справі за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення за №293838VIІI від 23 грудня 2022 року прийняте на тридцять восьмій сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 ».

Сторонами вказаного договору (Адвокатом Буценком Антоном Ігоровичем, а також позивачем ОСОБА_1 ) було визначено суму гонорару, який становить 1000 грн., за 1 (одну) годину роботи уповноваженого адвоката при наданні Клієнту правової допомоги (при вчиненні конкретної процесуальної дії в інтересах Клієнта).

На виконання договору про надання правничої допомоги від 04 січня 2023 року адвокатом Буценком Антоном Ігоровичем 25 січня 2023 року було складено Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих юридичних послуг професійної правничої допомоги) та розрахунок витрат наданих юридичних послуг професійної правничої допомоги від 25 січня 2023 року.

Відповідно до вказаних документів, адвокатом Буценком Антоном Ігоровичем, позивачу ОСОБА_1 , було надано наступні юридичні послуги професійної правничої допомоги, вартість та обсяг яких був обумовлений «Клієнтом» та «Адвокатом» безпосередньо у договорі про надання правничої допомоги від 04 січня 2023 року та в Акті приймання передачі виконаних робіт (наданих юридичних послуг професійної правничої допомоги) від 25 січня 2023 року, а саме:

1. Надання «Клієнту» правових консультацій та роз`яснень, що виникли у позивача - ОСОБА_1 , після прийняття рішення за №293838VIІI від 23 грудня 2022 року прийняте на тридцять восьмій сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 » 2 години вартістю 2 000 грн.

2. Підготовка та складання позовної заяви за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення за №293838VIІI від 23 грудня 2022 року прийняте на тридцять восьмій сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 » від 25 січня 2023 року на 45-ти аркушах 38 години, вартістю 38 000 грн.

Загальна кількість витрачених «Адвокатом» годин при вчиненні процесуальних дій в інтересах «Клієнта», становить 40 годин, а загальна вартість наданих «Клієнту» юридичних послуг (професійної правничої допомоги) складає 40 000 гривень.

На підтвердження понесення виплат на правничу допомогу адвоката позивачем було надано до суду платіжну квитанцію за №10 від 25.01.2023 року на суму 40 000 грн., а також на підтвердження цих витрат довідку за №41 від 25.01.2023 року на суму - 40 000 грн.

Окрім цього, судом встановлено, що 04 січня 2023 року між адвокатом Буценком Антоном Ігоровичем з позивачем ОСОБА_1 , було укладено договір про надання правничої допомоги.

Згідно з п.п. 1, 2 договору про надання правничої допомоги від 04 січня 2023 року «Клієнт»: позивач ОСОБА_1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором доручає (уповноважує), а «Адвокат» : Буценко Антон Ігорович бере на себе зобов`язання надавати «Клієнту» професійну правничу допомогу (юридичні послуги) в обсязі та на умовах, визначених цим договором у цивільній справі за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення за №293938VIІI від 23 грудня 2022 року прийняте на тридцять восьмій сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів по АДРЕСА_1 ».

Сторонами вказаного договору (Адвокатом Буценком Антоном Ігоровичем, а також позивачем ОСОБА_1 ) було визначено суму гонорару, який становить 1000 грн., за 1 (одну) годину роботи уповноваженого адвоката при наданні Клієнту правової допомоги (при вчиненні конкретної процесуальної дії в інтересах Клієнта).

На виконання договору про надання правничої допомоги від 04 січня 2023 року адвокатом Буценком Антоном Ігоровичем 25 січня 2023 року було складено Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих юридичних послуг професійної правничої допомоги) та розрахунок витрат наданих юридичних послуг професійної правничої допомоги від 25 січня 2023 року.

Відповідно до вказаних документів, адвокатом Буценком Антоном Ігоровичем, позивачу ОСОБА_1 , було надано наступні юридичні послуги професійної правничої допомоги, вартість та обсяг яких був обумовлений «Клієнтом» та «Адвокатом» безпосередньо у договорі про надання правничої допомоги від 04 січня 2023 року та в Акті приймання передачі виконаних робіт (наданих юридичних послуг професійної правничої допомоги) від 25 січня 2023 року, а саме:

1. Надання «Клієнту» правових консультацій та роз`яснень, що виникли у позивача - ОСОБА_1 , після прийняття рішення за №293938VIІI від 23 грудня 2022 року прийняте на тридцять восьмій сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів по АДРЕСА_1 » 2 години вартістю 2 000 грн.

2. Підготовка та складання позовної заяви за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення за №293938VIІI від 23 грудня 2022 року прийняте на тридцять восьмій сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів по АДРЕСА_1 » від 25 січня 2023 року на 42-х аркушах 38 години, вартістю 38 000 грн.

Загальна кількість витрачених «Адвокатом» годин при вчиненні процесуальних дій в інтересах «Клієнта», становить 40 годин, а загальна вартість наданих «Клієнту» юридичних послуг (професійної правничої допомоги) складає 40 000 гривень.

На підтвердження понесення виплат на правничу допомогу адвоката позивачем було надано до суду платіжну квитанцію за №11 від 25.01.2023 року на суму 40 000 грн., а також довідку за №40 від 25.01.2023 року на суму - 40 000 грн.

Таким чином, позивачем в об`єднаній в одне провадження цивільній справі за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Богуславської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради Київської області «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею - 0,0100 га (кадастровий номер - 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою: АДРЕСА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення за №293838VIІI від 23 грудня 2022 року прийняте на тридцять восьмій сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 », а також про визнання незаконним та скасування рішення за №293938VIІI від 23 грудня 2022 року прийняте на тридцять восьмій сесії восьмого скликання Богуславської міської Ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів по АДРЕСА_1 » було понесено витрат на професійну правничу допомогу в сукупному розмірі 140 000 (сто сорок тисяч) гривень і даний факт не оспорюється стороною відповідача.

Разом з тим, суд зазначає, що після подання до суду відповідачем клопотання про розподіл судових витрат з відповідними підтверджуючими документами понесених ним витрат на правничу допомогу адвоката відповідачем Богуславською міською радою, 10 жовтня 2023 року відповідно до положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України, було заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яку поніс позивач у справі.

Своє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідач обгрунтовує тим, що виходячи з критеріїв визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обгрунтованість, розумність та співмірність до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, а також реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) є правові підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у даній справі.

Суд, оцінивши надані докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сукупному розмірі 140 000 (сто сорок тисяч), а також враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які поніс позивач, виходячи із засад їх дійсності, обгрунтованості, розумності та співмірності до ціни позову, з урахуванням складності даної справи та значення її для особ сторін, а також реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), прийшов до висновку про зменшення витрат, на професійну правничу допомогу, які поніс позивач в подвійному розмірі до розміру 70 000 (сімдесят тисяч) гривень і вважає, що саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач відповідає повністю критеріям, що визначені ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Вказана правова позиція щодо застосування ст.ст. 137, 141 ЦПК України, ст.ст. 1, 19, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 травня 2012 року №5076-VI зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року (справа № 826/1216/16; провадження №11-562ас18), в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 року (справа №755/9215/15-ц; провадження №14-382цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 07.07.2021 року (справа № 910/12876/19, провадження №12-94гс20), в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 08.06.2022 року (справа № 357/380/20, провадження № 14-20цс22), в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду України від 15.06.2022 року (справа № 910/12876/19, провадження №12-94гс20), які відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд в обов`язковому порядку враховує при застосуванні відповідних норм права до спірних правовідносин.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 15, 133, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 19, 41, 143 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 84, 85, 113, 181, 377, 381, 386, 391, 393 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 21, 116, 118, 120, 122, 123, 128 Земельного кодексу України, підп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ст.ст. 3, 42, 52, 55 Господарського кодексу України, ст.ст. 26, 46, 47, 52, 59, 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 21 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ст.ст. 15, 16, 21 Закону України «Про державний земельний кадастр», ст.ст. 1, 2, 13, 14, 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Богуславської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення за №290337VIІI від 30 листопада 2022 року тридцять сьомої сесії восьмого скликання Богуславської міської ради «Про надання дозволу виконавчому комітету Богуславської міської ради на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га (кадастровий номер 3220610100:01:005:0112) цільове призначення якої змінюється із земель «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код КВЦПЗ 03.15.) на «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» (код КВЦПЗ 03.10) за адресою : АДРЕСА_1 .

Визнати незаконним та скасувати рішення за №293838VIІI від 23 грудня 2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 ».

Зобов`язати Богуславську міську раду (код ЄДРПОУ - 25299709 вул. Франка Івана, 4 м. Богуслав Обухівського району Київської області, 09701) на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 ) з доданими до неї додатками «Про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки» від 29 листопада 2022 року з урахуванням правових висновків, викладених в судовому рішенні.

Визнати незаконним та скасувати рішення за №293938VIІI від 23 грудня 2022 року тридцять восьмої сесії восьмого скликання Богуславської міської ради «Про відмову гр. ОСОБА_1 , у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів по АДРЕСА_1 ».

Зобов`язати Богуславську міську раду (код ЄДРПОУ 25299709, вул. Франка Івана, 4 м. Богуслав Обухівського району Київської області, 09701) на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 ) з доданими до неї додатками «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її подальшого викупу без проведення земельних торгів» від 29 листопада 2022 року з урахуванням правових висновків, викладених в судовому рішенні.

Стягнути з Богуславської міської ради (код ЄДРПОУ - 25299709) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 ) судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 3 139 (три тисячі сто тридцять дев`ять) гривень 60 коп., та витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги в розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень, за рахунок бюджетних асигнувань Богуславської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ - 25299709).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 12 грудня 2023 року.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов