Рішення № 115747381, 19.12.2023, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/639/23

Номер провадження: 2/365/270/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 грудня 2023 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань суду № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Згурівська селищна рада, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

20.10.2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх спільної дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з донькою не спілкується, участі в її житті не приймає, навчанням та шкільним життям не цікавиться, не утримує матеріально, має велику заборгованість зі сплати аліментів, не займається лікуванням, розвитком дитини, тобто повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Відповідач без поважних причин ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , все це є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 правом на подачу відзиву не скористався.

Згідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа Згурівська селищна рада, як орган опіки та піклування, пояснень до суду не надала.

В підготовче судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Позивачка ОСОБА_1 направила до суду заяву, у якій просила справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач ОСОБА_2 направив до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав повністю.

Представник третьої особи Мокронос В.І. направив до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю.

Суд визнав можливим проводити підготовче судове засідання у відсутність учасників справи, оскільки їхня неявка не перешкоджає цьому.

На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, враховуючи визнання позову відповідачем.

Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи визнання позову відповідачем, яке прийняте судом, як таке, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дитини, дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб з матір`ю дитини, позивачкою ОСОБА_1 було розірвано (а.с. 7 - копія свідоцтва про розірвання шлюбу, а.с. 8 - копія свідоцтва про народження).

Дитина зареєстрована та проживає з позивачкою ОСОБА_1 та знаходиться на її повному утриманні. За місцем проживання дитини створені належні житлово-побутові умови для її проживання. Позивачка позитивно характеризується за місцем проживання, зокрема, як відповідальна та дбайлива матір (а.с. 10 - довідка, а.с. 12 - копія характеристики, а.с. 20 - акт обстеження житлово-побутових умов проживання).

На підставі рішення Згурівського районного суду Київської області від 14 грудня 2007 року у справі № 2-376/07, з відповідача присуджені до стягнення аліменти на утримання дочки, проте відповідач аліменти належним чином не сплачує, внаслідок чого за ним рахується заборгованість, яка станом на 01.06.2022 становить 152747,37 грн (а.с. 8 - копія рішення суду, а.с. 16 - копія довідки Баришівського ВДВС, а.с. 17-19 - копія розрахунку заборгованості).

Неповнолітня ОСОБА_3 навчається у 9 класі ОЗНЗ Новоолександрівського НВК «ЗОШ- І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад», відповідач навчанням та шкільним життям дочки не цікавиться. Дочкою займається лише матір ОСОБА_1 (а.с. 14 - копія характеристики учениці).

Неповнолітня ОСОБА_3 має незадовільний стан здоров`я, внаслідок чого потребує лікування та профілактичних заходів. Відповідач витрат на підтримання стану здоров`я дочки в належному стані не несе (а.с. 13 - копія висновку).

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 без поважних причин ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , участі в її житті не приймає, з нею не спілкується, вихованням не займається, все це є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до дочки.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово підкреслював, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках у разі доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Приймаючи рішення про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, суд виходить з того, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідає інтересам його дитини ОСОБА_3 .

Судом не встановлені поважні причини невиконання батьківських обов`язків відповідачем.

Окрім того, відповідач визнав позовні вимоги в частині позбавлення його батьківських прав.

За даних обставин суд не вбачає іншого шляху забезпечення інтересів дитини, окрім як розірвання їхніх сімейних зв`язків з батьком.

Суд вважає за необхідне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В частині розподілу судових витрат суд приходить до наступного висновку.

За подання позовної заяви позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн (а.с. 26 - квитанція).

Позивачка просила стягнути з відповідача на її користь судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 141, 142 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн, решту судового збору у розмірі 536,80 грн повернути позивачі з державного бюджету.

Позивачка також просила стягнути з відповідача на її користь витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником позивачки надано довідку-розрахунок та акт про виконання робіт, згідно якого кількість витрачено адвокатом часу становить 12 годин. Витрати на професійну правничу допомогу визначені у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд приходить до висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн є неспівмірною, зокрема, із складністю справи та виконаними роботами. Зокрема, суд звертає увагу на те, що представником позивачки завищені години, які об`єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд звертає увагу на те, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги (ч. 6 ст. 137 ЦПК України), не виключає обов"язку доведення належними та допустимими доказами понесення витрат на правничу допомогу та їх розміру стороною, яка звернулась до суду із заявою про відшкодування таких витрат.

Відтак, суд вважає, що обгрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п"ятсот) гривень 00 копійок, які і слід стягнути з відповідача на користь позивачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150,155,164,166 СК України, ст.ст. 2,19,81,141,263,265,273,354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Згурівська селищна рада, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок та витрати на професійну правничу допомогу 2500 (дві тисячі п"ятсот) гривень 00 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, що був сплачений нею згідно квитанції № 0.0.3261979088.1 від 20.10.2023, оригінал якої знаходиться при матеріалах цивільної справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Третя особа: Згурівська селищна рада, як орган опіки та піклування, адреса: вул. Українська, буд. 10, смт Згурівка Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 04360296.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В.ХИЖНИЙ