Рішення № 115744215, 14.12.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.12.2023Справа № 910/13330/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України

до Фізичної особи-підприємця Комарова Андрія Валентиновича

про стягнення 79884,42 грн

за участі представників:

від позивача - Радіонова К.О. (уповноважений представник);

від відповідача - Комаров А.В. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Комарова Андрія Валентиновича про стягнення 79884,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем завдано збитки, в зв`язку з завищенням відповідачем вартості людино-дня по надання послуг інженера-консультанта та технічного нагляду за укладеним між сторонами Договором №38-21 від 27.10.2021, що встановлено в ході проведення Державною аудиторською службою України заходів державного фінансового контролю. На підставі вказаного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму завищених витрат по Договору у розмірі 79884,42 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що сторонами в Договорі було погоджено всі умови та додатки, а також сторонами до спірного Договору складались, погоджувались та підписувались Додаткові угоди. Крім того, відповідач зазначив, що ним зобов`язання за Договором було виконано в повному обсязі та у відповідності до умов Договору, про що свідчить підписання обома сторонами без претензій та зауважень Актів здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) та оплата позивачем послуг за Договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 призначено розгляд справи №910/13330/23 за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України до Фізичної особи-підприємця Комарова Андрія Валентиновича про стягнення 79884,42 грн за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.10.2021 між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (далі - Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Комаровим Андрієм Валентиновичем (далі - Виконавець) укладено Договір №38/21 утримання служби замовника, здійснення технічного нагляду та надання послуг інженера-консультанта по об`єкту «Капітальний ремонт приміщень головного лікувального корпусу (інв. 101310002) Головного військово-медичного клінічного центру, ІІ черга - капітальний ремонт операційного блоку №2 відділення клініка хірургії» (далі - Договір).

До вказаного Договору сторонами складались та підписувались Додаткові угоди №1-21 від 23.12.2021, №2-22 від 05.05.2022, №3-22 від 23.05.2022, №4-22 від 18.07.2022, №5-22 від 31.08.2022

Предметом даного Договору є утримання служби замовника, здійснення технічного нагляду та надання послуг інженера-консультанта по об`єкту будівництва «Капітальний ремонт приміщень та обладнання головного лікувального корпусу (інв. №101310002) Головного військово-медичного клінічного центру, ІІ черга - капітальний ремонт операційного блоку №2 відділення клініки хірургії». (ДК 021:2015 - 71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги (послуги з утримання служби замовника, здійснення технічного нагляду та надання послуг інженера-консультанта)). (п.1.1. Договору)

Виконавець, на умовах викладених в Договорі, зобов`язується виконати Роботи зазначені в Кошторисі (Додаток 2), який є невід`ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов`язується в свою чергу оплатити вартість виконаних Робіт. (п.1.2. Договору)

Якість робіт, що надаються Виконавцем Замовнику, повинна відповідати стандартам, технічним умовам або зразкам, встановленим для Робіт цього виду. 2. Ціна та загальна вартість договору. (п.1.3. Договору)

Відповідно до п.2.1. Договору об?єм та ціна виконаних Робіт визначається сторонами у Кошторисі (Додаток 2), який є невід?ємною частиною цього Договору.

Згідно з п.2.2. Договору ціна Договору становить 403500 грн без ПДВ.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що Виконавець зобов`язується, зокрема, виконати Роботи Замовнику згідно його заявки за наявності таких Робіт; у випадку невідповідності виконаних Робіт вимогам технічних характеристик, Виконавець зобов`язується усунути недоліки виконаних робіт.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що Замовник зобов`язаний прийняти Роботи за якістю та кількістю згідно поданої ним заявки та акту виконаних робіт та своєчасно сплатити за виконані Роботи згідно п.3.1. даного Договору.

Згідно з п.5.2. Договору у випадку, якщо якість виконаних Учасником робіт задовольняє Замовника, Сторони підписуються Акт виконаних робіт, що свідчить про належне виконання Учасником робіт за даним Договором. В разі, якщо роботи виконані неналежним чином, Замовник має право підписувати акт до усунення учасником виявлених недоліків та невідкладно, але не пізніше 2 діб, заяви письмову претензію.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 30.09.2022, в частині зобов`язань до повного їх виконання Сторонами. (п.9.1. Договору в редакції №5-22 від 31.08.2022)

Відповідно до п.9.2. та п.9.3. Договору всі зміни та/або доповнення до цього Договору дійсні лише у випадку, якщо їх зроблено шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, які є невід`ємними частинами даного Договору. Внесення змін та/або доповнень до Договору допускається лише за взаємною згодою Сторін або за ініціативи однієї Сторони у визначеному умовами Договору порядку. Перегляд та/або зміна умов Договору здійснюється з врахуванням вимог ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Додатком №1 до Договору (Протокол погодження договірної ціни) сторони погодили встановлену ціну послуг з утримання служби замовника, здійснення технічного нагляду та надання послуг інженера-консультанта в розмірі 403500 грн.

Додатком №2 до Договору сторони визначили найменування послуг - послуги інженера-консультанта, технічній нагляд за виконання будівельних робіт на об`єктів будівництва, послуги інженера з охорони праці (будівництва), послуги інженера-проектувальника у частині кошторисної документації; одиниця виміру - послуга та загальну вартість у розмірі 403500 грн.

Додатком №3 до Договору з урахуванням змін відповідно до Додаткової угоди №2-22 від 05.05.2022, №3-22 від 23.05.2022, №4-22 від 18.07.2022 сторони встановили графік виконання послуг (робіт).

Додатком №4 до Договору з урахуванням змін відповідно Додаткових угоди №1-21 від 23.12.2021, №2-22 від 05.05.2022, №3-22 від 23.05.2022, №4-22 від 18.07.2022 до Договору сторони погодили План фінансування за Договором.

Суд зазначає, що вищевказаними додатковими угодами сторони, зокрема, викладали додатки №3, 4 та п.4.1. Договору у нових редакціях відповідно до затверджених планів асигнувань, при цьому договірна ціна залишилась незмінною і становить 403500 грн.

Дослідивши зміст укладеного Договору, суд дійшов до висновку, що даний правочини за своєю правовою природою є договорами надання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною аудиторською службою України в ході проведення заходів державного фінансового контролю на ІІ квартал 2023 року було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Позивачем було отримано від Державної аудиторської служби України Запит №5 від 14.07.2023 щодо надання визначених документів та пояснень стосовно здійснених оплат та виду робіт за спірним Договором.

Листом №723/1212-23-Вих від 07.08.2023 позивач звертався до відповідача, зокрема, з вимогою про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 79884,42 грн.

09.08.2023 позивачем було надано Державні аудиторські службі України Пояснення №723/1222-23-Вих.

Листом №01/09-08 від 09.08.2023 відповідач повідомив позивача про опрацювання листа позивача.

Згідно листа Державної аудиторської служби України №000800-14/9596-2023 від 24.08.2023 за результатами перевірки було складено Акт ревізії від 10.08.2023 №000800-21/8 та встановлено порушення, які під час ревізії не були усунуті, зокрема, зазначено про те, що на порушенням умов Договору від 27.10.2021 №38-21 позивачем заяво сплачено ФОП Комарову А.В. 79884,42 грн, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на вказану суму.

Позивач зазначає, що відповідачем завищено вартість людино-дня по наданню послуг інженера-консультанта та технічного нагляду за виконанням будівельних робіт по Договору на загальну суму 79884,42 грн, яка повністю оплачена позивача, чим завдано збитків державному бюджету на вказану суму.

Відповідно до статей 11, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов`язків є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання допускається виключно у випадках, встановлених договором або законом.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 906 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтями 509, 526 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (частини 4 статті 611 Цивільного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог частини другої статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Виходячи з наведеного та в силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

Наданий позивачем Запит №5 від 14.07.2023 та зазначений у листі №000800-14/9596-2023 від 24.08.2023 Державної аудиторської служби України Акт ревізії від 10.08.2023 №000800-21/8 не є беззаперечними підставами для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг.

Акт ревізії Державної аудиторської служби України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не було надано суду Акт ревізії від 10.08.2023 №000800-21/8, а наданий позивачем Запит №5 Державної аудиторської служби України від 14.07.2023 не є належним, допустимим та достатнім доказом в розумінні ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України здійснення завищення вартості людино-дня по надання послуг, оскільки такий документ не є первинним бухгалтерським документом та не носить обов`язкового характеру, а передбачає лише питання Державної аудиторської служби України до позивача та необхідність надання позивачем пояснень та додаткових документів щодо порядку та результатів виконання спірного Договору.

Підписавши вищевказаний Договір №38/21 від 27.10.2021 з додатками до нього та Додаткові угоди №1-21 від 23.12.2021, №2-22 від 05.05.2022, №3-22 від 23.05.2022, №4-22 від 18.07.2022, №5-22 від 31.08.2022 сторони погодили всі істотні умови та визначили і погодили взаємні зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідачем надано послуги в повному обсязі, а позивачем вказані послуги прийнято та оплачено без претензій та зауважень на загальну суму 403500 грн, що підтверджується підписаними зі сторони позивача та відповідача Актами здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) №1 від 24.12.2021 на суму 18019,76 грн, №2 від 24.06.2022 на суму 245634,29 грн, №3 від 01.10.2022 на суму 139845,95 грн та платіжними дорученням №75 від 24.12.2021 на суму 18019,76 грн, №13 від 24.06.2022 на суму 245634,29 грн та №31 від 01.10.2022 на суму 139845,95 грн із відповідними призначеннями платежів.

Крім того, у вказаних Актах зазначено, шо надані відповідачем послуги відповідають умовам Договору, в належному порядку оформлені та прийняті позивачем. Стосовно виконаних робіт/наданих послуг сторони претензій одна до одної не мають.

Таким чином, позивач погодився як з якістю таких послуг, так і з їх кількістю та вартістю.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що послуги надані, прийняті та оплачені позивачем згідно погодженої вартості послуг і жодних претензій зі сторони позивача до відповідача щодо якості, кількості та вартості наданих послуг під час їх прийняття за відповідними актами не було заявлено.

Позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача, а також не доведено наявності вини в діях відповідача, що позбавляє позивача права вимагати стягнення з відповідача збитків.

З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 18.12.2023

Суддя Я.В. Маринченко