Ухвала суду № 115740674, 14.12.2023, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12289/23 2-з/335/123/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Крамаренко І.А., розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» адвоката Ковриженка Сергія Олександровича про забезпечення позову Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

12.12.2023 до суду, через систему «Електронний суд», надійшла заява представника Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» адвоката Ковриженка Сергія Олександровича про забезпечення позову Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на майно (рухоме і нерухоме) ОСОБА_1 у межах суми позовної заяви у розмірі 598630,87 грн. до виконання рішення суду у цій справі, а саме на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , на: житловий будинок, загальною площею 311,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 60,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; легковий автомобіль AUDI Q7, 2017 року випуску.

Клопотання обґрунтовано тим, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, станом на 03.10.2023 виникла заборгованість у загальному розмірі 598630,87 грн. Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 діє недобросовісно. Отримавши кредитні кошти, ухиляється від виконання своїх зобов`язань, що доводить те, що останній може вчинити певні дії задля унеможливлення виконання рішення по справі, а саме відчужити нерухоме та рухоме майно, належне йому на праві власності. У результаті чого, стане неможливим виконання рішення суду по цій справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, та без фіксації судового процесу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши заяву позивача про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до позовної заяви, яка подана до суду 12.12.2023 представником АТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, через систему «Електронний суд», ціна позову складає 598630,87 грн. Провадження за вказаною позовною заявою, станом на 14.12.2023, не відкрито.

У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів; суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засоби правового захисту мають бути ефективними, як на практиці, так і за законом.

У рішенні ЄСПЛ «Доран проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття „ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, відновлення порушеного права. При вирішенні справи „Каіч та інші проти Хорватії Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечить принципу верховенства права.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Із змісту заяви про забезпечення позову, обставини, на які посилається заявник не є достатніми підставами вважати, що відповідач ухилиться від виконання судового рішення. Посилання заявника на той факт, що відповідач діє недобросовісно, оскільки у нього перед банком виникла заборгованість у заявленому розмірі, не можуть свідчити про дії спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання. Така заява ґрунтується тільки на припущеннях, а ініційований позивачем вид забезпечення позову суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Вимоги заяви про забезпечення позову на переконання суду є безпідставними, оскільки жодних підтверджень можливості та вірогідності відчуження вказаного рухомого та нерухомого майна на користь третіх осіб заявником не надано, що свідчить про необґрунтовані припущення заявника, які не можуть бути враховані судом, при вирішенні вказаного питання.

Крім того, представником позивача не доведено, що накладення арешту на вказане у клопотанні майно (два будинки та транспортний засіб) є співмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки жодного належного доказу вартості такого майна, не надано.

Таким чином, суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою, недоведеною, з огляду на що у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154, 260, 261, 247, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» адвоката Ковриженка Сергія Олександровича про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвалу складено та підписано 14.12.2023.

Суддя І.А. Крамаренко