Рішення № 115717045, 18.12.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2023 р. № 400/9567/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач), в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати відповідача здійснити позивачу з 05.06.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 2019 року перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV). Позивач звернулася до відповідача із заявою від 16.06.2023 про перерахунок пенсії як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки на що отримала відмову. На переконання позивача, враховуючи, що вона продовжувала працювати після призначення їй пенсії та, згідно з положеннями статті 42 Закону № 1058-IV, відпрацювала 2 роки, у неї є право на перерахунок пенсії за віком відповідно до цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати в України, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що у спірних правовідносинах має місце переведення з одного виду пенсії на інший, а не призначення нового виду пенсії. Посилаючись на частину третю статті 45 Закону № 1058-IV, відповідач вказує, що оскільки відбулося переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, тобто переведення з одного виду пенсії на інший, а не первинне призначення пенсії, то при перерахунку пенсії застосовується показник середньої заробітної плати, який враховувався під час перерахунку попереднього виду пенсії, тобто за 2014-2016 роки. Відповідач також вказує, що частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV чітко передбачено, що застосування показника середньої заробітної плати за бажанням пенсіонера враховується той, який був під час призначення або попереднього перерахунку пенсії.

У зв`язку з відсутністю заяв учасників справи про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

З 12.01.2011 позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) як працівнику освіти.

02.06.2022 позивач звернулася до відповідача із заявою «за призначенням / перерахунком пенсії» встановленої форми. На час звернення із зазначеною заявою позивач досягла віку 60 років.

За результатами розгляду заяви позивача відповідач перевів позивача на пенсію за віком за Законом № 1058-IV з 02.06.2022.

Обчислюючи позивачу розмір пенсії за віком, відповідач застосував показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Позивач звернулася до відповідача із заявою від 05.06.2023, в якій просила перерахувати та виплачувати пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум.

На обгрунтування заяви позивач посилалася на частину третю статті 45 Закону № 1058-IV і вказувала, що якщо має місце призначення пенсії за іншим законом, повинен враховуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Листом від 20.06.2023 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії, зазначивши, що переведення з одного виду пенсії на інший проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Відповідач повідомив, що оскільки позивачу пенсію вперше призначено у 2011 році, то при переході на пенсію за віком відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV застосовується показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Зазначені обставини підтверджуються протоколом про призначення пенсії від 08.02.2011 № 560018, заявою позивача про призначення пенсії за віком від 02.06.2022, рішенням № 948030166698, заявою позивача від 05.06.2023, листом відповідача від 20.06.2023.

За такого суд установив, що підстави позову, вказані в позовній заяві (призначення пенсії за віком у 2019 році, звернення 16.06.2023 із заявою про перерахунок пенсії як пенсіонеру, який працює, відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV) не підтверджуються матеріалами справи.

Зокрема, матеріалами позовної заяви підтверджується, що позивач зверталася до відповідача задля перерахунку її пенсії не в порядку частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV як пенсіонеру, який працює, а в порядку частини частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки відповідач перевів позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки замість відповідного показника за 2019-2021 роки.

У зв`язку з цим суд розглянув заявлені позивачем позовні вимоги, виходячи з тих обставин, які суд установив на підставі наявних у справі доказів.

Суд пояснює, що застосував у цій справі принцип „суд знає закони, тобто навіть у разі наведення позивачем у позовній заяві помилкового обгрунтування, суд розглядає заявлені позивачем позовні вимоги відповідно до того законодавства, яким регулюються спірні правовідносини.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

У частині другій статті 40 Закону № 1058-IV вказано, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Тобто за загальним правилом, передбаченим частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Згідно з пунктом 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Водночас частина третя статті 45 Закону № 1058-IV установлює, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частина третя статті 45 Закону №1058-IV установлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.

Однак у спірних правовідносинах фактично мало місце саме призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення на інший вид пенсії, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2019, 2020, 2021 роки.

Суд звертає увагу, що позивачу первісно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави призначення пенсії.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернулася вперше 02.06.2023 після досягнення віку 60 років.

Отже, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки.

Стаття 9 Закону № 1058-IV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років, тоді як частина третя статті 45 цього Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Тобто у разі звернення особи, якій було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, до територіальних органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.

Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

Відступів від цієї правової позиці практика Верховного Суду не містить.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач протиправно застосував для цілей призначення позивачу пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Ураховуючи вищенаведене, позовні вимоги належить задовольнити.

Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Позовна заява подана до суду в електронній формі.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 1073,60 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви до адміністративного суду, з яких 858,88 грн (1073,60х0,8=858,88) належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а 214,72 грн можуть бути повернуті позивачу з Державного бюджету України ухвалою суду за письмовим клопотанням позивача як надмірно сплачені.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код: 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо застосування для обчислення пенсії ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, за 2014 -2016 роки.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням частини другої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 05.06.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019, 2020, 2021 роки.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код: 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 858,88 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна