Постанова № 11571599, 28.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 29/98-А Головуючий у 1-й інстанції: Хрипун О.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Умнової О.В., Кузьменка В.В.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду мiста Києва від 30.09.2009 у справі за позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та соціального призначення «Укрспецекспорт»до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про визнання рішення недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

27.02.2007 позивач звернувся до Господарського суду мiста Києва із позовом, в якому з урахуванням подальших уточнень просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 07.08.2006 № 0000601540/0, від 19.10.2006 № 0000601540/1 та рішення про застосування штрафних санкцій (форма «С») СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 26.12.2006 № 0001121540/2 на суму 75566,55 грн.

Постановою Господарського суду мiста Києва від 30.09.2009 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач для отримання остаточного висновку на продовження терміну розрахунків за експортними контрактами звернувся до ДПА України з листом від 19.06.2006 № USE-12.1/98-дск.

Рішенням, яке оформлене листом від 02.08.2006 № 1371/6/22-5016дск ДПА України надано остаточний висновок щодо доцільності продовження (перевищення) строку розрахунків за Контрактом та Угодою по замовленню № 1 лише в сумі 7365,34 доларів CША та лише на період з 27.07.2006 до 24.02.2007. Прийняте відповідачем рішення обґрунтоване тим, що при наданні остаточного висновку ДПА України розглядається доцільність продовження строків розрахунків, які на момент розгляду фактично не були перевищені резидентом.

Листом від 11.10.2006 № 102-41/1996 Мінекономіки надало позивачу позитивний висновок від 10.10.2006, відповідно до якого укладений позивачем Контракт та Угода по замовленню № 2 відносяться до договорів поставки товарів спеціального призначення та погоджено суми і строки, на які можливе продовження (перевищення) встановленого законом строку розрахунків за Контрактом та Угодою по замовленню № 2.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач для отримання остаточного висновку звернувся до ДПА України з листом від 09.11.2006 № USE -12.4/12026.

Рішенням, яке оформлене листом від 24.11.2006 № 2184/6/22-501дск ДПА України відмовлено позивачеві в наданні остаточного висновку щодо доцільності продовження (перевищення) строку розрахунків за четверту поставлену Покупцеві партію Майна (ВМД від 04.04.2006) за Контрактом та Угодою по замовленню № 2 в сумі 1132,92 доларів США з посиланням на п. 14 Порядку № 445 через відсутність у наданих на розгляд документів коносаменту, передбаченого п. Е (III) додатку Б до Контракту, відповідно до якого сплачується гарантійний платіж в розмірі 10 % вартості Майна.

Листом від 24.11.2006 № ШЕ-12.1/12669 позивачем додатково до листа від 09.11.2006 № ШЕ -12.4/12026 надано копії усіх авіаційних накладних, передбачених п. Е (III) додатку Б до Контракту та складених під час здійснення усіх експортних поставок Майна Покупцеві за Контрактом та Угодами по замовленню № 1 і № 2.

Листом від 30.03.2007 № ШЕ-12.1/3601 позивач повторно звернувся до ДПА України про надання остаточного висновку щодо доцільності продовження (перевищення) строку розрахунків за четверту поставлену Покупцеві партію Майна (ВМД від 04.04.2006) за Контрактом та Угодою по замовленню № 2 в сумі 1132,92 доларів.

Однак, рішенням ДПА України, яке оформлене листом від 12.04.2007 № 3538/6/22-5016, було повторно відмовлено позивачеві в наданні остаточного висновку щодо доцільності продовження (перевищення) строку розрахунків за четверту поставлену Покупцеві партію Майна (ВМД від 04.04.2006) за Контрактом та Угодою по замовленню № 2 в сумі 1132,92 доларів США.

Мотивуючи відмову у наданні остаточного висновку ДПА України було зазначено, що ДК «Укрспецекспорт»звернулось до ДПА України з вищезазначеного питання після завершення законодавчо встановленого терміну розрахунків та проведення перевірки.

07.08.2006 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000601540/0, яким за порушення ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та відповідно до ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 75566,55 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі акта перевірки № 490/1540/21655998 від 01.08.2006 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактами від 29.10.2004, від 12.12.2004 та від 27.03.2004.

Перевіркою встановлено несвоєчасне надходження валютної виручки за експортним контрактом від 29.10.2004, за ВМД № 025317 від 13.02.2006 прострочення склало 23 дні (за період з 15.05.2006 по 06.06.2006); за експортним контрактом від 12.12.2004, за ВМД № 026019 від 05.05.2005 прострочення склало 123 дні (за період з 01.10.2005 по 31.01.2006), за ВМД № 982006»від 11.01.2006 прострочення склало 31 день (за період з 12.04.2006 по 12.05.2006), за ВМД № 982006 від 11.01.2006 прострочення склало 17 днів (за період з 13.05.2006 по 29.05.2006), за ВМД № 982182 від 21.02.2006 прострочення склало 7 днів (за період з 23.05.2006 по 29.05.2006), за ВМД № 982182 від 21.02.2006 прострочення склало 1 день (за період з 26.07.2006), за ВМД № 982392 від 04.04.2006 прострочення склало 23 дні (за період з 04.07.2006 по 26.07.2006).

У зв'язку з цим, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 75566,55 грн., в тому числі за експортним контрактом від 29.10.2004 178,89 грн. та за експортним контрактом від 12.12.2004 75387,66 грн.

Не погоджуючись з застосуванням штрафних санкцій (податкове повідомлення рішення № 0000601540/0 від 07.08.2006), позивач звернувся до відповідача зі скаргою.

Рішенням відповідача від 16.10.2006 № 9704/10/15-153 залишено податкове повідомлення-рішення від 07.08.2006 № 0000601540/0 без змін, а скаргу позивача без задоволення.

19.10.2006 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000601540/1, яким на підставі акту перевірки № 490/1540/21655998 від 01.08.2006 та рішення про результати розгляду скарги № 9704/10/15-153 від 16.10.2006 за порушення ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та відповідно до ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 75566,55 грн.

30.10.2006 податкове повідомлення-рішення № 0000601540/1 було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації України у м. Києві.

Рішенням ДПА України у м. Києві від 20.12.2006 № 3407/10/25-114 податкове повідомлення-рішення відповідача від 19.10.2006 № 0000601540/1 (форма «Р») було скасоване та одночасно зобов'язано СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийняти рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (за формою «С»), яким визначити до сплати суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 75566,55 грн., а скаргу позивача було залишено без задоволення.

26.12.2006 СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було прийняте рішення про застосування штрафних санкцій (форма «С») № 0001121540/2, яким на підставі акту перевірки № 490/1540/21655998 від 01.08.2006 та рішення про результати розгляду скарги від 20.12.2006 за порушення ч. 1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та відповідно до ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 75566,55 грн.

Дійшовши висновку про задоволення позовних вимог суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач звернувся з адміністративним позовом до Господарського суду міста Києва про визнання протиправним рішення ДПА України від 20.12.2006 № 3407/10/25-114 та про зобов'язання ДПА України надати остаточні висновки за зовнішньоекономічним контрактом від 12.12.2004.

За результатами розгляду зазначеного адміністративного позову Господарський суд міста Києва постановою від 18.09.2007 у справі № 25/310-А (а. с. 133-147) скасував рішення ДПА України про відмову в наданні остаточних висновків від 02.08.2006 № 1371/6/22-501дск та від 12.04.2007 № 3538/6/22-5016 про відмову у наданні позивачеві зазначеного вище остаточного висновку; зобов'язав ДПА України надати позивачеві остаточні висновки щодо продовження встановленого законом строку розрахунків за вказаним контрактом від 12.12.2004, за яким були нараховані штрафні санкції відповідачем.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2009 (а. с. 166-170) залишено без задоволення апеляційну скаргу ДПА України на постанову Господарського суду міста Києва від 18.09.2007 в адміністративній справі № 25/310-А, а постанову Господарського суду міста Києва від 18.09.2007 в адміністративній справі № 25/310-А залишено без змін.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню відповідно до ст. 255 КАС України, положеннями якої встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Колегія суддів не погоджується з мотивами та висновками рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 19.10.2006 № 0000601540/1 не підлягають задоволенню з тих підстав, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III, пп. «б»пп. 6.1 п. 6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 № 247), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 зі змінами та доповненнями податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо податковий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) внаслідок їх адміністративного оскарження.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 19.10.2006 № 0000601540/1 є відкликаним, а тому оскарженню не підлягає, що не було враховано ні позивачем, ні судом першої інстанції.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України".

Відповідно до ст. 4 цього ж Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Індивідуальних ліцензій Національного банку України на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків по вищезазначеним контрактам на момент податкової перевірки позивачем надано не було.

При цьому, закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»передбачає випадки, за наявності яких пеня за порушення термінів передбачених ст. 1 зазначеного Закону не нараховується:

- у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами (ч. 2 ст. 4 Закону).

- у разі отримання ліцензії Національного банку України на подовження термінів розрахунків (ст. 1 Закону).

- у разі виникненням форс-мажорних обставин (при цьому підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору - ч. 4, 5 ст. 5 Закону).

Однак, позивачем під час проведення перевірки не надано ліцензії Національного банку України на подовження термінів розрахунків за відповідними контрактами, не надано доказів того, що ДК «Укрспецекспорт»звернулась з позовною заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України та не підтверджено у встановленому законодавством порядку дії форс - мажорних обставин.

З огляду на відсутність обставин, що виключають нарахування пені Державній компанії «Укрспецекспорт», відповідачем правомірно нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Безпідставними є посилання суду першої інстанції, як на підставу для задоволення позовних вимог, на те, що судовими рішеннями скасовано рішення ДПА України про відмову в наданні остаточних висновків від 02.08.2006 № 1371/6/22-501дск та від 12.04.2007 № 3538/6/22-5016 про відмову у наданні позивачеві зазначеного вище остаточного висновку та зобов'язано ДПА України надати позивачеві остаточні висновки щодо продовження встановленого законом строку розрахунків за вказаним контрактом від 12.12.2004, враховуючи наступне.

По-перше, зазначені судові рішення взагалі не стосуються нарахованої позивачу відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за експортним контрактом від 29.10.2004 178,89 грн.

По-друге, порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»встановлено в звязку із несвоєчасним надходженням валютної виручки за періоди з 15.05.2006 по 06.06.2006, з 01.10.2005 по 31.01.2006, з 12.04.2006 по 12.05.2006, з 13.05.2006 по 29.05.2006, з 23.05.2006 по 29.05.2006, з 26.07.2006 по 27.07.2006, з 04.07.2006 по 26.07.2006. В свою чергу, не зважаючи на скасовані судовими рішеннями рішення ДПА України про відмову в наданні остаточних висновків від 02.08.2006 № 1371/6/22-501дск та від 12.04.2007 № 3538/6/22-5016, позивачем все рівно було допущено порушення вимог ст. 1 зазначеного Закону, оскільки навіть на момент прийняття ДПА України першого рішення 02.08.2006 позивачем вже були порушені терміни розрахунків у сфері ЗЕД за вищезазначеними експортними контрактами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, позивачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності своїх вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду мiста Києва від 30.09.2009 задовольнити.

Постанову Господарського суду мiста Києва від 30.09.2009 скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 04.10.2010.