Ухвала суду № 11571574, 28.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9356/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: <Текст >

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"28" вересня 2010 р. м. Київ

Справа № 2-а-9356/10/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Собківа Я.М.,

Усенка В.Г.,

при секретарі: Шевчук К.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Голосіївському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Ритейл»до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі міста Києва про скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Формула Ритейл»(далі - Позивач) звернулися до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі міста Києва (далі Відповідач) про скасування податкової вимоги.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2010 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач подали апеляційну скаргу та просили суд скасувати постанову суду, ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15.02.2010 року службовими особами Відповідача було була проведена перевірка Позивача, за результатами якої було складено Акт № № 165/26/50/23/36644038 від 03.03.2010 року. Згідно висновків вказаного Акта, Позивачем було порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: зберігання алкогольних напоїв у місці не внесеному до Єдиного державного реєстру.

За результатами перевірки Відповідачем було винесено рішення від 16.03.2010 року № 0002332305 про застосування фінансових санкцій за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19 грудня 1995 року№ 481/95-BP (далі Закон № 481/95) у розмірі 38135,35 грн.

Внаслідок процедури адміністративного оскарження , вказане рішення було залишено без змін.

24.05.2010 року на адресу Позивача надійшла перша податкова вимога № 1/1102 від 01.04.2010 року.

У відповідності до ч.30 ст. 15 Закону № 481/95, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Частина 2 ст. 17 вказаного Закону передбачає штрафну санкцію 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Згідно з ч.5 ст. 17, у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

При прийнятті вказаного нормативно-правового акта, Законодавцем була визначеа процедура стягнення вказаних штрафних санкцій, а саме: за рішенням суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що штрафні санкції, які передбачені Законом № 481/95 не відповідають характерним ознакам податкового зобов`язання у відповідності до Закону № 2181.

Так, згідно п.1.2 та п.1.5 ст.1 Закону № 2181, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Апеляційний суд відзначає те, що Законом № 481/95 передбачено процедуру судового стягнення штрафних санкцій не сплачених особою до якої вони застосовані, не здійснюючи процедуру стягнення податкового боргу, який передбачений положеннями Закону № 2181.

Таким чином, надсилання податкової вимоги про стягнення вказаного штрафу є неправомірним.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає неправомірними дії Відповідача, а висновки суду першої інстанції обгрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Голосіївському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 04.10.2010 року