Постанова № 11571401, 29.09.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4478/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючої судді Баргаміної Н.М.

при секретарі Хоботні Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський каштан» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В :

30.08.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000162320/0 та № 0000172320/0 від 14.01.2010 року.

Свої вимоги обґрунтовує наступним. Позивачем у вересні та жовтні 2009 року були отримані податкові накладні, що були складені контрагентами (постачальниками) у попередні місяці. Зазначені податкові накладні були включені до податкового кредиту підприємства в той же період, коли вони були отримані, що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних та додатком № 5 декларації з ПДВ за вересень та жовтень 2009 року відповідно. Вищевказані податкові накладні були отримані від постачальників уповноваженою особою позивача, доказами отримання яких саме у вересні-жовтні 2009 року є супровідні листи підприємств-постачальників, які належним чином зареєстровані в книзі реєстрації вхідної кореспонденції товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівській каштан». Закон України «Про податок на додану вартість» містить пряму заборону на включення до податкового кредиту витрат, повязаних зі сплатою податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними чи іншими документами, передбаченими пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону. Таким чином, якщо податкова накладна отримана з запізненням, то сума ПДВ включається в податкову декларацію у тому звітному періоді, в якому така накладна була отримана, що і було зроблено товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівській каштан».

В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що в ході перевірки встановлено, що відповідно до даних перевірки реєстрів отриманих податкових накладних, підприємством включено до податкового кредиту за вересень 2009 року суми ПДВ у розмірі 18913 грн. з посиланням на податкові накладні, виписані у вересні 2008 року. Позивачем на перевірку не було надано документального підтвердження факту отримання зазначених податкових накладних (супровідного листа підприємств-постачальників, поштового конверта та інше) у вересні 2009 року. Також встановлено перевіркою, що у жовтні 2009 року, відповідно до наданих на перевірку податкових накладних, підприємством включено до податкового кредиту за жовтень 2009 року суми ПДВ у розмірі 11540 грн. з посиланням на податкові накладні , виписані у грудні 2008 року. Представник відповідача звертав увагу суду, що в ході проведення перевірки, керівнику товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський каштан» було направлено лист ДПІ у м. Чернігові від 17.12.2009 року № 22139/10/23-417 з проханням надати в 3-денний термін пояснення щодо включення до складу податкового кредиту декларацій за вересень та жовтень 2009 року податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах та документальне підтвердження затримки отримання податкових накладних. Згідно пояснення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський каштан» від 23.12.2009 року на вищевказаний лист, до складу податкового кредиту декларацій за вересень та жовтень 2009 року були включені податкові накладні, отримані у попередніх звітних періодах, які не були включені за відповідні звітні періоди з посиланням на те, що згідно Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/98-ВР товариство має право використовувати цей кредит протягом 1095 днів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 17.12.2009 року № 1354 ДПІ у м. Чернігові було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський каштан» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 р. по 31.07.2009 р., з 01.08.2009 р. по 31.08.2009 р., з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р. , про що складено акт № 1018/23/30843708 від 28.12.2009 року.

За результатами перевірки встановлено наступні порушення: п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого позивачем неправомірно включено до податкового кредиту за вересень 2009 року суму податку на додану вартість в розмірі 18913 грн. та за жовтень 2009 року суму податку на додану вартість в розмірі 11540 грн.; п.п. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.12 п.5 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, в результаті чого позивачем збільшено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2009 рку в сумі 3485 грн., за вересень 2009 року в сумі 2191 грн.

За результатами розгляду вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Чернігові 14.01.2010 року були прийняті податкові повідомлення-рішення :№ 0000162320/0, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 4245 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 849 грн. та № 0000172320/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський каштан» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26228 грн.

Позивач, не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку аж до Державної податкової адміністрації України, рішенням якої від 13.07.2010 року за №6737/6/25-0115 оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.5.1 п.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року, якщо у майбутніх податкових періодах ( з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави зробити висновок, що платник податків має право включити до податкового кредиту суми податку на додану вартість за належно оформленими податковими накладними в межах строків давності 1095 днів.

Оскільки податковим органом не встановлено будь-яких порушень щодо оформлення спірних податкових накладних, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме : № 0000162320/0 та № 0000172320/0 від 14.01.2010 року.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами. «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень не довів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення в повному обсязі позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський каштан».

Керуючись ст.ст.17,18,104, 122, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові № 0000162320/0 та № 0000172320/0 від 14.01.2010 року.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Баргаміна Н.М.