Ухвала суду № 115713740, 16.12.2023, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15313/23

У Х В А Л А

16 грудня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігів Чернігівської області, громадянина України, непрацюючого, одруженого, що має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102010000112 від 10 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

У провадженні Голосіївського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42023102010000112 від 10 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.08.2023 громадянин ОСОБА_7 з метою отримання консультації щодо реєстрації транспортного засобу прибув до одного з територіальних сервісних центрів МВС України у м. Києві, перебуваючи біля якого до нього звернулась особа на ім`я ОСОБА_8 , який у ході досудового розслідування встановлений як ОСОБА_4 та повідомив, що для безперешкодної постановки на облік транспортного засобу та отримання свідоцтва про його реєстрацію необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі 3 000 гривень за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в особі адміністратора територіального сервісного центру МВС України.

У подальшому, 09.12.2023, громадянин ОСОБА_7 з метою отримання консультації щодо реєстрації транспортного засобу, який перебуває у власності організації, за номером телефону НОМЕР_1 зв`язався зі ОСОБА_4 . Останній, діючи з метою незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_7 , що для досягнення загального результату, задля безперешкодної постановки на облік транспортного засобу та отримання свідоцтва про його реєстрацію, необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі 8 000 гривень за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в особі начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з метою отримання довідки про перебування транспортного засобу на військовому обліку.

З вимогою ОСОБА_4 щодо надання неправомірної вигоди ОСОБА_7 , будучи переконаним, у тому числі у зв`язку із неможливістю отримання електронного талону на обслуговування у територіальному сервісному центрі МВС, що за інших умов він не здійснить реєстрацію транспортного засобу, погодився.

15.12.2023 ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про необхідність прибути до ТРЦ «Ретровіль», за адресою: м. Київ, просп. Правди, 47, для передачі неправомірної вигоди у розмірі 8000 гривень за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , а також 4000 гривень за здійснення експертного огляду та дослідження транспортного засобу та впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, в особі начальника територіального сервісного центру № 8043 РСЦ ГСЦ МВС ОСОБА_10 та адміністратора територіального сервісного центру № 8043 РСЦ ГСЦ МВС ОСОБА_11 рішення про реєстрацію транспортного засобу, у загальній сумі 12 000 гривень.

15.12.2023, о 14 год 15 хв, ОСОБА_7 , діючи на підставі довіреності на право здійснення реєстраційних дій з транспортним засобом в ТСЦ МВС від 12.12.2023 № 02, виданої директором ТОВ «Тайм Еко» (код ЄДРПОУ 31779204) ОСОБА_12 , прибув за вищевказаною адресою та в службовому кабінеті № 1 передав ОСОБА_4 вантажно-митну декларацію №23UA401020065837U5 від 04.12.2023, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердженого транспортного засобу №UA.012.021201-23 від 04/12/2023, документ на автомобіль іншої держави (бріф), довіреність на право здійснення реєстраційних дій №02 від 12.12.2023, наказ про реєстрацію №2 від 11.12.2023, три чисті аркуші з печатками ТОВ «ТАЙМ ЕКО» в нижній частині аркушів знизу та свій паспорт серії НОМЕР_2 виданий Бориспільським МРВ ГУМВС України в Київській області від 28.10.1998 року.

15.12.2023 в невстановлений час, але не раніше 15 год 20 хв, адміністратор територіального сервісного центру МВС України № 8043 ОСОБА_11 , здійснила реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки Renault, моделі Trafic L1H1, 2020 року випуску, VIN (рама, шасі) - НОМЕР_3 , білого кольору, потужністю двигуна 107KW , після чого ОСОБА_4 передав ОСОБА_7 свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_5 та державні номерні знаки НОМЕР_6 , оформлені на ТОВ «ТАЙМ ЕКО».

Цього ж дня, близько 16 год 55 хв, перебуваючи у офісному приміщенні, у якому ОСОБА_4 здійснює свою діяльність у приміщенні № НОМЕР_7 , розташованому на території ТРЦ «Ретровіль», за адресою: м. Київ, просп. Правди, 47, передав ОСОБА_7 свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_5 та державні номерні знаки НОМЕР_6 , оформлені на ТОВ «ТАЙМ ЕКО» та отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у загальній сумі 12000 гривень, за здійснення впливу на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з метою успішної реєстрації транспортного засобу - автомобіля марки Renault, моделі Trafic L1H1, 2020 року випуску, VIN (рама, шасі) - НОМЕР_3 , білого кольору, потужністю двигуна 107KW.

16 грудня 2023 року відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 затримано 15 грудня 2023 року.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 строком на 60 діб.

У відповідності до ч. 5 ст. 27, ст. 107 КПК України проводилася повна аудіо-, відеофіксація судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування «ВКЗ».

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала у повному обсязі, просила таке задовольнити та визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що складає 214 720 гривень.

Захисник у судовому засіданні подав заперечення на клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки відсутні докази вчинення злочину, підозра є необґрунтованою, а також вважав, що ризики є необґрунтованими. Крім того, звернув увагу на те, що прокурор та слідчий не мають повноважень здійснювати процесуальні дії у цьому провадженні. Пояснив, що ОСОБА_4 не має наміру переховуватися, він одружений, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, одна з яких потребує медичної допомоги на постійній основі, має міцні соціальні зв`язки.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника та пояснив, що тимчасово не працює, підробляє продажем автомобілів, дружина в декреті.

Прокурор звернула увагу на те, що у витягу з ЄРДР визначено групу прокурорів та слідчих, які здійснюють досудове слідство та процесуальне керівництво, орган досудового розслідування - Подільське УП ГУНП у м. Києві, крім того у групі слідчих є слідчі Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, а також надала постанову про визначення групи прокурорів, де вказані прокурори як Голосіївської окружної прокуратури, так і Подільської.

Вирішуючи подане клопотання слідчого, слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить з такого.

Наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення обґрунтовується слідчим зібраними у кримінальному проваджені такими доказами: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.06.2023; протоколом допиту свідків, рапортами.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

З цього приводу, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїх рішеннях «Нечипорук і Йонкало проти України», «Малик проти України» зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.

З огляду на те, що із долучених до клопотання та досліджених у судовому засіданні письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому підозра є обґрунтованою.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри за своєю суттю зводяться до оцінки наявних у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, правової кваліфікації кримінального правопорушення, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи та правильності кваліфікації дій має надати суд під час розгляду справи по суті.

Проводячи оцінку поданих до клопотання матеріалів, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра є обґрунтованою, наявність або ж відсутність протиправних дій ОСОБА_4 підлягає встановленню лише під час судового розгляду обвинувального акта, а на стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості такої підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (частина перша статті 276 КПК). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.

Отже, враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, які узгоджуються з наведеними рішеннями ЄСПЛ, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини підозрюваного, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах, доданих до клопотання, приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри, тобто про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

З викладеного слід дійти висновку, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ст. 12 КК України).

Зазначений злочин становить особливо суспільну небезпеку.

Щодо наявності ризиків, то слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер пред`явленої підозри, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Так, слідчий суддя вважає, що ризик втечі підозрюваного є більш вірогідним, оскільки, крім того, що йому інкримінуються тяжкий злочин, відповідальність за який передбачена до 8 років позбавлення волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, можливе вчинення спроби на переховування та ухилення від органів досудового розслідування та у подальшому суду.

У силу інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що наявний ризик спроб на продовження вчинення інших кримінальних правопорушення.

За положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

З огляду на наведене, необхідно дійти висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, то на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є більш доцільним для перешкоджання указаних ризиків, крім того, у подальшому за наявності передбачених умов такий може бути змінений.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, який відноситься до категорії тяжких злочинів, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та вважає, що розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

У разі внесення застави на підозрюваного слід покласти обов`язки, визначені ст. 194 КПК України.

З огляду на те, що прокурор просила визначити 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб для застави, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 27, 107, 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», терміном на 60 днів, до 13 лютого 2024 року включно, взявши під варту в залі суду.

Визначити розмір застави у сумі 53 680 гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 з-під варти з покладенням на нього таких обов`язків:

- прибувати до слідчого, прокурора, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, за першою вимогою;

- сповіщати слідчого, прокурора, суд про всі випадки зміни місця проживання та виїзду за межі Київської області;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити строком на два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, внесені кошти будуть звернені у дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1