Постанова № 11571237, 22.09.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4709/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          22 вересня 2010 р.           м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді                                         Соломко І.І.,

за участю секретаря Галенка Р.В.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська індустріальна молочна компанія» до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

08.09.2010 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівська індустріальна молочна компанія» (далі - ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія»), звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі – Чернігівська МДПІ), в якому просить визнати незаконними податкові повідомлення-рішення № 0000711640/0 та № 0000721640/0 від 21.08.2010 року.

ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія» позовні вимоги обґрунтовує тим, що постанова Кабінету Міністрів України № 805 від 12.05.1999 року не може регулювати діяльність позивача, оскільки є спеціальним нормативним актом, виданим на виконання пункту 11.21 Закону України «Про податок на додану вартість», яким регулюються інші правовідносини. Операції щодо поставки молока і м’яса на переробні підприємства передбачають нульову ставку податку, а тому, на думку позивача, пункт 11.21 зазначеного Закону на них не поширюється. Такі операції згідно Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054 та постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року №271 відображаються у загальній декларації, згідно якої здійснюються розрахунки з бюджетом. Податковий кредит, пов'язаний із здійсненням операцій реалізації м’яса в живій вазі на переробні підприємства позивач включив до декларації, за якою здійснюється розрахунки з бюджетом. Таким чином позивач вважає, що зменшення суми відшкодування податку базується на порушенні вимог підзаконних актів, а також окремих вимог Закону, які регулюють порядок оподаткування іншої категорії суб’єктів господарювання і взагалі не можуть застосовуватись до позивача, а отже, прийняті податкові повідомлення-рішення позивач вважає незаконними.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечували, вважали його безпідставним та необґрунтованим. Надали заперечення на адміністративний позов, в якому виклали свою позицію проти доводів позивача та просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на наступне. В результаті перевірки ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія», зокрема за березень 2008 року, встановлено порушення порядку включення до бюджетної декларації з ПДВ суми податкового кредиту, пов’язаного із здійсненням операцій реалізації молока та м»яса в живій вазі на переробні підприємства. Операції з поставки переробним підприємствам молока та суми ПДВ від придбаних товарно-матеріальних цінностей для забезпечення виробництва та реалізації такого молока, включались Товариством до спеціальної декларацій з ПДВ № 1 (скорочена форма) відповідно до пункту 11.21 Закону України «Про податок на додану вартість», а потім шляхом подання уточнюючих розрахунків такі суми відкориговано та перенесено до податкового кредиту декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, чим порушено пункт 12 Порядку № 805, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 596, яким передбачено, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість, поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Крім того, різниця між податком на додану вартість, що надходить від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок, а залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів. Також відповідач зазначив, що Законом України «Про податок на додану вартість» та Порядком № 805 не визначено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) сільськогосподарськими товаровиробниками по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) та використаних в межах господарської діяльності, пов'язаної з операціями з поставки переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою, включаються до податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом (загальною). В період з 21.04.2007 року по 11.04.2008 року позивач здійснював операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, а тому повинен був відображати суми ПДВ щодо придбаних товарів (послуг), пов'язаних з виробництвом таких молока та м'яса в живій вазі, у спеціальній декларації з ПДВ (скорочена форма). Також відповідачем зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду рядку 26 декларації з ПДВ за березень 2009 року на суму 287850,53грн. Позивачем результати перевірки не враховані та не здійснено коригування по рядку 23.4 декларації, чим порушено вимог розділу 5 Порядку за № 166, в редакції, чинній на дату подання податкової декларації за січень 2009 року. За висновками акту перевірки від 18.06.2010 року № 98/15-018 позивачу зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за квітень 2010 року в розмірі 28785,00грн. Позивачем декларація подана без вказаний результатів зменшення, чим порушено вимоги підпункту 5.12.4 пункту 5.12 п.12 Порядку № 166, в зв’язку з чим, проведено невиїзну документальну перевірку податкової звітності з ПДВ за червень 2010 року, за результатами якої позивачу зменшена сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів в розмірі 258584,00 грн., збільшена сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 23752,00грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 1187,60 грн. відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181. Отже, винесені податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно до підпункту 1 статті 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України мають право здійснювати документальні невиїзні, планові та позапланові перевірки.

Різновидами рішень органів державної податкової служби, якими опосередковується здійснення вказаними органами покладеної на них законом функції контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів є податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення направляється податковим органом при реалізації повноваження щодо самостійного визначення суми податкового зобов’язання платника податків у випадку, зокрема, передбачених підпунктом «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181.

За результатами акту перевірки від 12.08.2010 року № 137/15-018 та з урахуванням порушень, визначених в актах перевірки від 23.09.2009 року № 28/23/34832050 та від 18.06.2010 року № 98/15-018, ЧМДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0000711640/0 від 21.08.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 258584,00грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000721640/0 від 21.08.2010 року про донарахування зобов’язань з податку на додану вартість на загальну суму 24939,60грн., з яких: 23752,00грн за основним платежем, 1187,60грн.- штрафними санкціями. ЧМДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія» з питань дотримання вимог законодавства по податку на додану вартість за період з 01.03.2008 року по 31.03.2009 року, якою встановлено порушення, а саме: занижено податок на додану вартість за податковою декларацією № 3, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, на загальну суму 126545,00 грн., у тому числі за березень 2008 року у сумі 126545,00 грн.; занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання в розмірі 105978,00 грн.; занижено суму податку на додану вартість, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається у розпорядженні платника в розмірі 20567 грн.; завищено податок на додану вартість за податковою декларацією № 3, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом на суму 161306,00 грн., у тому числі за січень 2009 року в сумі 161306,00 грн.; занижено податок на додану вартість за податковою декларацією № 2 (скорочена) спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства на суму 161306,00 грн., у тому числі за січень 2009 року в сумі 161306,00 грн. В результаті вищезазначених порушень зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду р.26 декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року на суму 287850,00 грн.

Згідно приписів п.п.1.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 року за № 925/11205, цей Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.

Отже, вказаний Порядок прийнятий з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Предметом позову в даній справі є оскарження податкових повідомлень-рішень, які прийняті з урахуванням висновків посадовий осіб під час перевірки, проведеної з 27.09.2009 року по 16.09.2009 року, дії яких, в судовому порядку, не визнані незаконними. За таких обставин суд вважає необґрунтованими посилання позивача щодо відсутності правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що предметом позову до Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 2а-12522/09/2570 було визнання дій незаконними податкового органу щодо зменшення залишку від’ємного значення, а не визнання дій посадових осіб податкового органу щодо порушення порядку проведення позапланової виїзної перевірки, яка проводилась з 27.09.2009 року по 16.09.2009 року.

Щодо порушення позивачем порядку включення до бюджетної декларації з ПДВ суми податкового кредиту, пов’язаного із здійсненням операцій реалізації молока та м»яса в живій вазі на переробні підприємства, то суд зазначає наступне.

ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія» є сільськогосподарським підприємством та зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2009 року, що не заперечується сторонами.

Згідно з пунктом 6.2.6. пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168, до 1 січня 2009 року поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання здійснюються за нульовою ставкою.

Порядок акумуляції сільськогосподарських підприємствам усіх форм власності сум ПДВ за реалізації ними молоко, худобу, птицю вовну, а також молочну продукцію та м»ясо продукти, вироблені у власних переробних цехах та порядок виплати їм дотації переробними підприємствами визначено пунктом 11.21 статті 11Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції до 01.01.2009 року), зокрема яким зазначено, що до 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Згідно підпункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів затверджено постановами Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805 «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, (далі-Порядок № 805)та від 26 лютого 1999 року № 271 (із змінами та доповненнями) «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», до яких постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року № 596 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271 та від 12.05.1999 року № 805 внесено зміни , яки діяли в періоді з 21.04.2007 року по 11.04.2008 року.

Пунктом 12 Порядку № 805 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Крім того, різниця між податком на додану вартість, що надходить від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок, а залишок податкового кредиту покривається податковими зобов’язаннями наступних податкових періодів.

Оскільки зі змісту викладених положень законодавства вбачається, що в період з 21.04.2007 року по 11.04.2008 року сільськогосподарські товаровиробники повинні були відображати в спеціальній (скороченій) декларації всі операції з поставки переробним підприємствам молока та м»яса в живій вазі та реалізації такої продукції не переробним підприємствам (за ставкою 20%) і, відповідно, податковий кредит, сформований для забезпечення виробництва та реалізації цієї продукції, тому суд вважає безпідставними посилання позивача, що такі операції повинні відображатися у загальній декларації.

Отже, суд дійшов висновку, що суми від ’ємного значення податку на додану вартість, що виникли у позивача в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

Щодо порушення підпункту 5.12.5 пункту 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054, в результаті чого зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду рядку 26 декларації з ПДВ за березень 2009 року на суму 287850,53грн.

Відображення в податковій декларації з ПДВ результатів перевірки чи документальної перевірки, проведеного податковим органом, визначено Порядком заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054 № 166( далі-Порядок № 166).

Отже, вказана норма є спеціальною, яка, в свою чергу, зареєстрована суб’єктом владних повноважень.

Так, підпунктом 5.12.4 пункту 5 Порядку № 166 передбачено, що залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду.

При цьому, підпунктом 5.12.5 Порядку № 166 у формі податкової декларації з ПДВ передбачений рядок 23.4 для відображення збільшення або зменшення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.

За результатами перевірки від 23.09.2009 року визначено зменшення рядка 26, і позивачем не виконано вимоги Порядку № 166 щодо самостійного внесення змін у декларації по рядку 23.4 зі знаком «-« (мінус).

Такі висновки є правомірними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи і відповідають чинному законодавству.

Крім того, Чернігівською МДПІ проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія», за результатами якої складено акт від 18.06.2010 року № 98/15-018 та встановлено порушення абз. «б» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.5.12.5 п.5 Порядку № 166, у зв’язку з чим, зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за квітень 2010 року на суму 287851,00грн.

Позивачем подана декларація за червень (по терміну подання 20.07.2010 року) по рядку 23.4 декларації з ПДВ без результатів зменшення, чим порушено вимоги підпункту 5.12.4 пункту 5 Порядку № 166.

За результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість складено акт від 12.08.2010 року № 137/15-018, яким встановлено порушення вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 5.12.5 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року зі змінами та доповненнями, в результаті чого збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 23752,00 грн.; зменшується сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів в розмірі 258584,00 грн.; зменшується залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року в розмірі 5514 грн.; зменшується залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року в розмірі 287851 грн.

Наведені обставини свідчать, що у ТОВ«Чернігівська індустріальна молочна компанія» розмір суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів, що зазначений в податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року є більшим, ніж визначено за результатами перевірки. Як наслідок, не відповідає вимогам підпункту 7.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, позивачем неправомірно заявлено до відшкодування з Державного бюджету України та включена до податкового кредиту бюджетної (загальної) податкової декларації за березень 2008 року сума ПДВ в розмірі 126545,00 грн., та за січень 2009 року в розмірі 161306,00 грн., а не в спеціальну декларацію.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що сума бюджетного відшкодування підлягає зарахуванню позивачу на зменшення податкових зобов’язань наступних звітних періодів.

Щодо встановленого порушення підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7, пункту 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимог пункту 5.8 Порядку №166, то суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Порядком № 166 зазначено, що для платників податків, які зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, у податковій декларації (скороченій) відображаються лише операції з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), вироблених (наданих) у результаті здійснення діяльності відповідно до підпунктів 81.15.2-81.15.6 пункту 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 року № 23 «Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8і Закону України «Про податок на додану вартість», інші операції відображаються у податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом (загальній), відповідно до редакції абзацу 3 підпункту 81.15.1 пункту 81 .15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість». Податкова декларація з ПДВ (загальна, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом) та податкова декларація з ПДВ (скорочена) доповнюються рядками, в яких зазначаються показники, пов'язані з відображенням часткового використання товарів (послуг), основних фондів, виготовлених та/або придбаних, які частково використовуються сільськогосподарськими товаровиробниками для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших.

Перевіркою встановлено, що до Чернігівської МДПІ за січень 2009 року ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія» подані дві декларації з ПДВ:

- податкова декларація з ПДВ спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (скорочена), відповідно до вимог статті 8і Закону України «Про податок на додану вартість», в якій повинні відображатися лише операції, пов'язані із сільськогосподарським виробництвом; -          податкова декларація з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, загальна, в якій відображаються всі інші операції. Позивачем у рядках 16.3 поданих податкових декларацій в порушення вимог підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7, пункту 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимог пункту 5.8 Порядку № 166 не здійснено коригування податкового кредиту із залишкової вартості раніше придбаних основних фондів та вартості залишків товарно-матеріальних цінностей, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському виробництві, відповідно до частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та в інших операціях, але не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг), розрахованої відповідно до вимог пункту 81.6 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Викладені в акті перевірки факти підтверджуються податковими деклараціями.

Згідно з підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, суд вважає, що контролюючий орган виявивши внаслідок проведення камеральної перевірки методологічні помилки у поданій платником податків декларації, та які призвели до заниження суми податкового зобов’язання, та визначивши ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія», у зв’язку з цим, суму податкового зобов’язання з податку на добавлену вартість та зі штрафних санкцій, діяв у відповідності до вимог підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 цього ж Закону, тобто в межах наданих йому повноважень.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб’єктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобов’язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що висновки контролюючого органу відповідають фактичним обставинам і ґрунтуються на приписах чинного законодавства, а тому відповідачем доведено правомірність прийнятого ним спірного рішення.

Враховуючи вищевикладене, оспорювані податкові повідомлення-рішення від №0000711640/0 та № 0000721640/0 від 21.08.2010 року є законними, а позов необґрунтований та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська індустріальна молочна компанія» до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                 Соломко І.І.