Постанова № 11571103, 21.09.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-2455/10/1970

"21" вересня 2010 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої Дерех Н.В.

секретаря Вальчук І.М., Винник І.В., Калиняк О.В., Сенчак О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного малого підприємства «Сапід»до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне мале підприємство «Сапід»(надалі позивач, ПМП «Сапід») звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач, Тернопільська ОДПІ) про cкасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної податкової інспекції № 0000892304/0/30555 від 24 травня 2006 року.

13 вересня 2010 року представником позивача Приватного малого підприємства «Сапід»подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 24.05.2006 року №0000892304/0/30555 про визначення підприємству податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, в частині нарахування підприємству 66830,66 гривень податку на додану вартість та 33 415,33 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

В судовому засіданні представник позивача приватного малого підприємства «Сапід»позов підтримав та просив його задовольнити, мотивуючи це тим, що прийняте податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної податкової інспекції № 0000892304/0/30555 від 24 травня 2006 року в частин нарахування приватному малому підприємству «Сапід»66830 грн. 66 коп. податку на додану вартість та 33415 грн. 33 коп. штрафних (фінансових) санкцій підлягає до скасування, оскільки основним видом діяльності ПМП "Сапід" на момент здійснення господарських операцій була будівельна діяльність (зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж), що підтверджується Статутом підприємства, довідкою про включення підприємства до ЄДРПОУ, а також Актом перевірки від 22.05.2006. Тому, під час ведення господарської діяльності у ПМП "Сапід" виникала необхідність в поставці будівельних матеріалів. За наслідками господарських операцій ПМП «Сапід», яке є платником ПДВ, отримало податкові накладні від ПП «Транстехмаш»та ТОВ «Західенерго ЛТД». Дата отримання податкової накладної за придбані підприємством товари є датою виникнення права у позивача на податковий кредит. Таким чином, в процесі своєї господарської діяльності ПМП «Сапід»співпрацювало та укладало правочини, в тому числі й усні, із юридичними особами, а саме із ПП "Транстехмаш" та ТОВ "Західенерго", які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. Щодо придбання ПМП «Сапід»бязі, то дана господарська операція здійснена для подальшого продажу даного товару, що відповідає Статутному предмету діяльності ПМП «Сапід», а саме здійснення торгової та посередницької діяльності ( в редакції Статуту чинній на момент здійснення даної господарської операції).

В судовому засіданні представник відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції проти позову заперечив, просив відмовити у задоволені позовних вимог оскільки в ході проведення перевірки встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.3. п. 7.2, пп. 7.4.1, п. 7.4., пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого ПМП "Сапід" занизило суму податку на додану вартість 69 028,43 грн. А саме, згідно даних податкового обліку ПМП "Сапід" отримало від ТзОВ «Західенерго»ЛТД основні засоби та товарно-матеріальні цінності на загальну суму 315684 грн. в тому числі податок на додану вартість в сумі 52614 грн. та від ПП «Транстехмаш»товарно-матеріальні цінності на загальну суму 98486,6 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 16414,43 грн. Дані суми ПДВ були віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ, позивачем по справі не представлено для перевірки товарно-транспортних накладних, які відносяться до первинної транспортної документації, та можуть бути доказом віднесення витрат до валових витрат виробництва. Також неподання названими підприємствами податкової звітності до податкового органу та несплата ними необхідних податків та зборів за наслідками здійснення спірних операцій спростовує реальність виконання цих операцій з поставки та позбавляє позивача права на включення до податкового кредиту відповідних сум ПДВ. Оскільки, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 17 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент вчинення правопорушення передбачав залежність права на податковий кредит від віднесення витрат до складу валових витрат виробництва, відповідачем правомірно встановлено відсутність підстав для такого включення, і як наслідок відсутність права на податковий кредит. В порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.3. п. 7.2, пп. 7.4.1, п. 7.4., пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість ПМП "Сапід" включено до складу податкового кредиту суми податку, які у відповідних звітних періодах його постачальниками не були задекларовані до сплати та не були сплачені до бюджету.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

З 12 квітня по 22 травня 2006 року, з перервою в роботі, працівниками податкової служби проведена позапланова виїзна перевірка ПМП «Сапід»щодо взаєморозрахунків з ПП «Транстехмаш»та ТОВ «Західенерго»ЛТД за період з 01 січня 2004 року по 31 жовтня 2005 року. За результатами перевірки 22 травня 2006 року складено Акт № 10721/23-420/14051277, в якому податковим органом зроблено висновок про порушення приватним малим підприємством «Сапід»вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.1, п.7.4 ст. 7 та п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, а саме, підприємством зайво віднесено до податкового кредиту 69 028,43 грн. податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено, що на підставі попередньої домовленості між сторонами, ПП «Транстехмаш» та ТОВ «Західенерго» ЛТД поставили ПМП «Сапід»товарно-матеріальні цінності (будівельні матеріали). Основним видом діяльності ПМП "Сапід" на момент здійснення господарських операцій була будівельна діяльність (зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж), що підтверджується актом перевірки від 22.05.2006 року та довідкою з ЄДРПОУ Тернопільського обласного управління статистики. Під час ведення господарської діяльності у ПМП "Сапід" виникала необхідність в поставці будівельних матеріалів. За наслідками господарських операцій ПМП «Сапід», яке є платником ПДВ, отримало податкові накладні від ПП «Транстехмаш»та ТОВ «Західенерго ЛТД». Дата отримання податкової накладної за придбані підприємством товари є датою виникнення права у позивача на податковий кредит.

Судом встановлено, що в процесі своєї господарської діяльності ПМП «Сапід»співпрацювало та укладало правочини, в тому числі й усні, із юридичними особами, а саме із ПП "Транстехмаш" та ТОВ "Західенерго", які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. В результаті досягнутих домовленостей із ПП "Транстехмаш" та ТОВ "Західенерго ЛТД" підприємству було поставлено відповідні товари. Факти поставки товарів у даній справі підтверджені належно оформленими для відповідної господарської операції первинними бухгалтерськими документами, а саме:

- від ПП «Транстехмаш»видатковими накладними № Тр-0000091 від 07.03.2005 року на суму 85300 гривень (у т.ч. ПДВ - 14216,66 грн.) та № Тр-00164 від 31.08.2005р. на суму 13 186,60 гривень (у т.ч. ПДВ- 2 197,77 грн.);

- від ТОВ «Західенерго»видатковими накладними № ЗХ-0000297 від 28.05.2004р. на суму 98 684 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 447,33 грн.), № 503/09-05 від 09.03.2005 року на суму 121 000 гривень (у т.ч. ПДВ - 20 166,67 грн.) та № 503/11-06 від 11.03.2005 року на суму 96 000 гривень (у т.ч. ПДВ - 16 000,00 грн.). За наслідками господарських операцій контрагентами були виписані податкові накладні: від ПП «Транстехмаш»№ 21 від 07.03.2005 року на суму 85300 гривень (у т.ч. ПДВ - 14 216,66 грн.) та № 164 від 31.08.2005р. на суму 13186,60 гривень (у т.ч. ПДВ-2 197,77 грн.);

- від ТОВ «Західенерго»№ 01-28/05 від 28.05.2004р. на суму 98 684 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 447,33 грн.), № 503/09-05 від 09.03.2005 року на суму 121 000 гривень (у т.ч. ПДВ - 20 166,67 грн.) та № 503/11-06 від 11.032005 року на суму 96 000 гривень (у т.ч. ПДВ - 16 000,00 грн.).

Усі первинні бухгалтерські документи були оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства України, а саме Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на дону вартість". Вказані первинні бухгалтерські документи мають юридичну силу і є належним доказом у підтвердженні факту купівлі (придбання) підприємством відповідних товарів

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Доказами правомірності включення відповідних сум до податкового кредиту та проведення його відшкодування є належним чином оформлена податкова накладна, передбачена пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, не підтверджених податковими накладними. Підставою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 зазначеного закону вважається дата здійснення першої із подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суд вважає, що ПМП «Сапід»правомірно сформувало податковий кредит на підставі податкових накладних № 21 від 07.03.2005 року на суму 85 300 гривень (у т.ч. ПДВ - 14 216,66 грн.), № 164 від 31.08.2005р. на суму 13 186,60 гривень (у т.ч. ПДВ - 2 197,77 грн.), виданих ПП "Транстехмаш"; та № 01-28/05 від 28.05.2004р. на суму 98 684 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 447,33 грн.), № 503/09-05 від 09.03.2005 року на суму 121 000 гривень (у т.ч. ПДВ - 20 166,67 грн.), № 503/11-06 від 11.03.2005 року на суму 96000 гривень (у т.ч. ПДВ - 16 000,00 грн.), виданих ТОВ «Західенерго ЛТД» відповідно до видаткових накладних. Зазначені податкові накладні оформлені у відповідності з вимогами пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На думку суду факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закон України "Про податок на додану вартість" є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість навіть у тому разі, якщо розрахунки за товар взагалі ще не здійснені».

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Суд приймає до уваги твердження позивача, про те, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є реальною, постійною та суттєвою.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Правомірним є задоволення позовних вимог у зв'язку з підтвердженням документально (договорами, належно оформленими видатковими накладними, податковими накладними, вантажними митними деклараціями) віднесення понесених витрат до валових та формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичне виконання угод підтверджується видатковими накладними № РН-0000009 від 13.10.2005 року, № РН-0000002 від 31.03.2006 року, податковими накладними №31 від 13.10.2005 року, №373/10 від 31.10.2005 року, №5 від 31.03.2006 року, №84/3 від 10.03.2006 року, Актом №1 прийому-передачі товару від 13.10.2005 року, розхідною накладною № ТК-00386 від 02.03.2006 року, накладними на внутрішнє переміщення № СП-0000013 від 11.03.2005 року, № СП-000011 від 07.03.2005 року, № СП-000054 від 31.08.2005 року, № СП-0000012 від 09.03.2005 року, № СП-0000011 від 28.05.2004 року, Актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.05.2004 року, Актами списання № СпТ-000008 від 31.03.2005 року, № СпТ-000002 від 31.03.2005 року, № СпТ-000003 від 31.03.2005 року, № СпТ-000007 від 31.03.2005 року, № СпТ-000001 від 31.03.2005 року, Актом списання № 3006 від 30.06.2004 року. Таким чином позивач підтвердив свої витрати, що понесені на зберігання товару, що був обєктом поставки і судом це приймається до уваги.

Також суд приймає до уваги правомірність фактичного виконання угод, що підтверджується Договором оренди вантажного автомобіля від 15.11.2003 року, укладеного між ВАТ «Тернопільводпроект»та ПМП «Сапід», подорожніми листами № вантажного автомобіля від 10.05.2004 року, 12.05.2004 року, 18.05.2004 року, 21.05.2004 року, 24.05.2004 року, 25.05.2004 року, 27.05.2004 року, 28.05.2004 року, 09.03.2005 року, 10.03.2005 року, 11.03.2005 року, 21.03.2005 року, 23.03.2005 року, 23.03.2005 року, 25.03.2005 року, 02.08.2005 року, 05.08.2005 року, 10.08.2005 року, 12.08.2005 року, 15.08.2005 року, 19.08.2005 року, 30.08. 2005 року, 31.08.2005 року, що підтверджує понесення позивачем витрат на транспортування товару, що був обєктом поставки.

У відповідності до п. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, що суд вважає за необхідним зробити у даному випадку та визнати протиправним податкове повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної Державної податкової інспекції № 0000892304/0/30555 від 24 травня 2006 року в частині нарахування Приватному малому підприємству «Сапід»66830 грн. 66 коп. податку на додану вартість та 33415 грн. 33 коп. штрафних (фінансових) санкцій

За таких обставин суд приходить до переконання, що оскільки судом встановлена правомірність, реальність та фактичне виконання угод між ПМП «Сапід»та його контрагентами по господарських договорах ПП "Транстехмаш" та ТОВ «Західенерго ЛТД», позов Приватного малого підприємства «Сапід»є підставним, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

керуючись Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Порядком заповнення податкової накладної, Законом України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 2, б, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Приватного малого підприємства «Сапід»до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної податкової інспекції № 0000892304/0/30555 від 24 травня 2006 року в частині нарахування Приватному малому підприємству «Сапід» 66830 грн. 66 коп. податку на додану вартість та 33415 грн. 33 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддяДерех Н.В.

копія вірна

СуддяДерех Н.В.