Постанова № 11570124, 17.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2010 р. справа № 2а-8123/08/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зеленова А. С.

при секретаріБеспалько Г.Г.

представників позивача Калініної О.Д., Дьоміної А.П.,

Дюміна А.О.

представників відповідача Троянової О.В.,Цух С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» до Горлівської обєднаної держаної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.03.2008 року №00000922231/0, №0000102231/0, №0000272341/0, №0000482343, №0000252341/0, №0000262341/0, №0000282341/0, №0000022342/0, -

В С Т А Н О В И В:

26.03.2008 Закрите акціонерне товариство «Горлівський машинобудівник» звернулося до суду з позовом до Горлівської обєднаної держаної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.03.2008 року №00000922231/0, №0000102231/0, №0000272341/0, №0000482343, №0000252341/0, №0000262341/0, №0000282341/0, №0000022342/0 /т.1 а.с.2-22/.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі акту планової документальної перевірки ЗАТ «ГМБ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 06.03.2008 року за №382-23-3/31534348 Горлівською ОДПІ 19.03.2008 року були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення №0000252341/0 яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 6644666грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3322333грн., усього 9966999грн., №0000272341/0 яким визначено суму податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 103103,37грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 30713,04грн., усього 133816,41грн., №0000092231/0 застосовано пеню за порушення термінів розрахунку за кожен день прострочення неодержаної виручки у сумі 19007,71грн., №0000482343 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 6505,60грн., №0000262341/0 визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 3436грн. та штрафну (фінансова) санкцію у розмірі 956,90грн., усього 4392,90грн., №0000282341/0 визначено суму збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 2149,99грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1205,40грн. усього 3355,39грн., №0000102231/0 застосовані штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 1520грн., №0000022342/0 визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1341658грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 536663грн., усього 1878321грн.

Вважає, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства з посиланням на невідповідні висновки акту перевірки.

Просив суд визнати податкові повідомлення-рішення від 19.03.2008 року №00000922231/0, №0000102231/0, №0000272341/0, №0000482343, №0000252341/0, №0000262341/0, №0000282341/0, №0000022342/0 недійсними /а.с.2-22/.

Ухвалою суду від 28 січня 2010 року закрито провадження у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» до Горлівської обєднаної держаної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.03.2008 року №00000922231/0, №0000102231/0, №0000272341/0, №0000482343, №0000252341/0, №0000262341/0, №0000282341/0, №0000022342/0 в частині позовних вимог щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.03.2008 року №0000092232/0 на суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 19007,71грн., від 19.03.2008 року №0000102231/0 на суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1520грн. /т.4 а.с.233-234/

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували з тих підстав, що на підставі направлення від 17.01.2008 року №002980, направлення №003060 Горлівською ОДПІ в період з 18 січня 2008 року по 14 лютого 2008 року було проведено планову документальну перевірку Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року. За результатами даної перевірки було складено акт від 06.03.2008 року №382-23-3/31534348, яким встановлені порушення норм Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про Охорону навколишнього природного середовища», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». На підставі виявлених порушень податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0000252341/0 яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 6644666грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3322333грн., усього 9966999грн., №0000272341/0 яким визначено суму податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 103103,37грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 30713,04грн., усього 133816,41грн., №0000092231/0 застосовано пеню за порушення термінів розрахунку за кожен день прострочення неодержаної виручки у сумі 19007,71грн., №0000482343 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 6505,60грн., №0000262341/0 визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 3436грн. та штрафну (фінансова) санкцію у розмірі 956,90грн., усього 4392,90грн., №0000282341/0 визначено суму збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 2149,99грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1205,40грн. усього 3355,39грн., №0000102231/0 застосовані штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 1520грн., №0000022342/0 визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1341658грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 536663грн., усього 1878321грн. Вважають дані рішення законними та обґрунтованими. Просили суд відмовити у задоволенні позову /т.4 а.с. 188-202/.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач Закрите акціонерне товариство «Горлівський машинобудівник» зареєстроване 02.07.2001 року Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області, йому присвоєно ідентифікаційний номер 31534348, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 298473 /т.1 а.с. 26/, довідкою Управління статистики у місті Горлівці /т.1 а.с. 24/.

Позивач здійснює діяльність з виробництва машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва, ремонту і технічного обслуговування машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва, оброблення металевих відходів та брухту, посередництва в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами відповідно до Статуту, затвердженого у новій редакції рішенням загальних зборів учасників товариства від 13.08.2007 /т.1 а.с. 25/

Позивач перебуває на податковому обліку в Горлівській ОДПІ з 12.07.2001 року /т. а.с. 23/.

На підставі направлення від 17.01.2008 року №002980, направлення №003060 Горлівською ОДПІ в період з 18 січня 2008 року по 14 лютого 2008 року було проведено планову документальну перевірку Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року. За результатами даної перевірки було складено акт від 06.03.2008 року №382-23-3/31534348 /т.4 а.с.1-149/ .

За змістом вказаного акту, в ході проведення перевірки були встановлені у т.ч. наступні порушення законодавства:

- п.п. 3.1.2 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивач у лютому-липні 2007 року у податковій декларації з податку на додану вартість відніс до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 11016453,79грн., що призвело до завищення податкового кредиту;

- п.п.6.1. ст.6, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7, п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»,а саме позивач в декларації з ПДВ до складу податкового кредиту за листопад 2007 року відніс ПДВ по господарським операціям з придбання шихтових зливок з легованої сталі які звільнені від оподаткування, що призвело до завищення податкового кредиту по декларації за листопад 2007 року на суму 6085215,24грн.;

- ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.4 «Порядку становлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженого Постановою КМУ від 01.03.1999 року №303, п.3.1., п.п.6.4 п.6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, ДПА України №162/379 від 19.07.1999 року, ст.ст.1,17,39 Закону України «Про відходи», а саме відсутність лімітів на розміщення відходів;

- ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ;

- ст. 30 Водного кодексу України , п.3, п.5, п.14, п.14-1, п.15 «Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту», затвердженого Постановою КМУ від 16.08.1999 року №1494, п.п.2.1 п.2., п.п.4.1, 4.2, 4.6, п.4, п.п.6.1, п.6 п.7.1, п.п.7.2 п.7 «Інструкції про порядок обчислення та стягнення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту», затвердженої наказом Мінекономбезпеки України, ДПА України,Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 01.10.1999 року №231, а саме , позивач не нараховував та не сплачував збір за спеціальне використання водних ресурсів;

- п.5.1 ст.5, п.п.5.4.8 п.5.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ас аме заниження податку на прибуток за 3-й квартал 2007 року;

- п.2.8, п.2.10, п.3.1 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, а саме перевищення встановленого ліміту готівки у касі підприємства у сумі 2980,80грн. на кінець робочого дня 10.04.2007 року, крім того встановлений випадок проведення розрахунків готівкою без надання одержувачем коштів платіжного документу, який би підтверджував би сплату покупцем коштів готівкою на суму 544грн.;

- ст.ст.1,2 Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та валютних цінностей», а саме позивачем переплачено валютні цінності у сумі 3919,11російських рублів, що в еквіваленті національної валюти складає суму 760грн. /т.4 а.с. 1-149/.

19.03.2008 Горлівською ОДПІ були прийняті наступні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- №0000252341/0 яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 6644666грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3322333грн., усього 9966999грн./т3 а.с.135/.

- №0000272341/0 яким визначено суму податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 103103,37грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 30713,04грн., усього 133816,41грн./т.3 а.с.133/.

- №0000092231/0 застосовано пеню за порушення термінів розрахунку за кожен день прострочення неодержаної виручки у сумі 19007,71грн./т.3 а.с.132/.

- №0000482343 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 6505,60грн./т.3 а.с.131/.

№0000262341/0 визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 3436грн. та штрафну (фінансова) санкцію у розмірі 956,90грн., усього 4392,90грн.

- №0000282341/0 визначено суму збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 2149,99грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1205,40грн. усього 3355,39грн./т.3 а.с.127/.

- №0000102231/0 застосовані штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 1520грн./т.3 а.с.126/

- №0000022342/0 визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1341658грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 536663грн., усього 1878321грн. /т.3 а.с.137/

26.03.2008 року Закрите акціонерне товариство «Горлівський машинобудівник» звернулося до суду із даним позовом /т.1 а.с. 2-22/.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Горлівською ОДПІ не у повній мірі доведена правомірність її податкових повідомлень-рішень.

1. По рішенню № 0000252341/0 від 19.03.2008р.

За змістом акту перевірки, порушення позивачем вимог п.п. 3.1.2 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» виразилося у тому, що позивачем занижено суму податку на додану вартість на суму 6644666грн. /т.4 а.с. 147/.

Так ЗАТ «Горлівський машинобудівник» у лютому-липні 2007 року у податковій декларації з податку на додану вартість відніс до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 11016453,79грн. податковий кредит виник з господарської операції по придбанню шихтових зливок з легованої сталі, яке в дальшому використовувалось в звільнених від оподатковування операціях, що призвело, на думку Горлівської ОДПІ, до завищення податкового кредиту на 11016453,79грн. Також Горлівською ОДПІ в акті перевірці зазначено , що ЗАТ «ГМБ» здійснювало у тому ж періоді операції з реалізації металобрухту чорного металу, які згідно з п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» звільнені від оподаткування, але при цьому підприємство не проводило перерахунок податкового кредиту в частині використання товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду, що призвело на думку податкового органу до завищення податкового кредиту на 54586грн.

З даними висновками суд не може погодитись з наступних підстав.

20.12.2006 року Закрите акціонерне товариство «Горлівський машинобудівник» уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екпостіл» договір купівлі-продажу товарів, а саме шихтові зливки з легованої сталі /т.3 а.с.1-2/.

Позивачем у перевіряємому періоді включено до складу податкового кредиту отримані від ТОВ «Екпостіл» податкові накладні на суму 11016453,79грн.,що підтверджується податковими накладними /т.2 а.с.67-11, т.3 а.с.15-29/.

За отриманий товар відповідно до договору з ТОВ «Екпостіл» від 20.12.2006 року ЗАТ «ГМБ» за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2007 року сплатило 109896277,81грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями /т.2 а.с.183-195/.

Отримані зливки (товар) від ТОВ «Експостіл» ЗАТ «ГМБ» відобразило по бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції по рахунку 2811 «Товари покупні» та К-ту рахунку 6321 «розрахунки з постачальниками за ТМЦ (гроші)».

ЗАТ «ГМБ» згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» мало право включити до податкового кредиту при здійснені першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); в даному випадку накладні отримані у грудні 2006 року, лютому 2007 року, травні 2007 року /т.2 а.с.67-11, т.3 а.с.15-29/.

В редакції Закону України «Про податок на додану вартість» від 01.01.2007 року відповідно до п.п.11.44. ст.11 передбачено, що Тимчасово до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Перелік відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року , яка набула чинності з дня опублікування (06.02.2007 року) до переліку якої входять відходи у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі (код товару УКТ ЗЕД 7204 50 10 00).

Про те, суд вважає, що ЗАТ «ГМБ» правомірно включило вказані податкові накладні в податковий кредит з огляду на наступне.

ЗАТ «ГМБ» стало відомо, що до Госпоадрського суду міста Києва звернулось ТОВ «ВКФ «Конвент ЛТД» з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладання податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року вжиті заходи забезпечення позову, а саме: зупинено дію Постанови КМУ від 31.01.2007 року №104 в частині включення до переліку відходів і брухту металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладенням податку на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки сталі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2007 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року про забезпечення позову залишено без змін.

Постановою господарського суду міста Києва від 28.02.2008 року у справі №6/302-А за позовом ТОВ «ВКФ «Конвент ЛТД» до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладання податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі, позов задоволено повністю, а також постановлено скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 27.04.2007 року, після набрання постановою законної сили.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 року вказану вище постанову залишено без змін.

Дані обставини підтверджуються доказами які містяться в матеріалах справи, а саме листом Господарського суду міста Києва від 21.06.2010 року №06-37.1/1833 на запит Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.10 /т.5 а.с.4,25-28/.

Відповідно до ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до норм процесуального законодавства ухвали господарських судів, в тому числі ухвали про забезпечення позову є одним із видів судових рішень.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі не діє на момент розгляд справи по суті.

Згідно ч. 5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Отже , ухвала Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року в адміністративній справі №6/302-А набрала законної сили з дати її прийняття, а саме з 27 квітня 2007 року. Тобто заходи забезпечення адміністративного позову діють з вказаного часу.

Таким чином, оскільки Постановою господарського суду міста Києва від 28.02.2008 року визнано незаконною постанову Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладання податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі з моменту набрання нею чинності ( тобто з дня опублікування постанови КМУ від 31.01.07 №104 , тобто з 06.02.2007), ЗАТ «Горлівський машинобудівник» правомірно у лютому-липні 2007 року у податковій декларації з податку на додану вартість відніс до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 11016453,79грн. податковий кредит який виник з господарської операції по придбанню шихтових зливок з легованої сталі.

Що стосується порушення ЗАТ «ГМБ» п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення податкового кредиту на суму 54486грн., суд зазначає наступне, що метал позивачем придбано з урахуванням ПДВ для використання безпосередньо для виробництва готової продукції яка підлягає оподаткуванню. Зворотні відходи металобрухт. У 2007 році Законом не було передбачено корективи податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи наведене суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 19.03.2008 року №0000252341/0 не відповідає вимогам законодавства , а визначена сума податкового зобовязання з ПДВ та штрафні санкції є безпідставними у звязку з чим дане повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

2. По рішенню № 0000022342/0 від 19.03.2008р.

За змістом акту перевірки, позивачем порушені вимоги п.п. 6.1 ст.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» виразилося у тому, що позивачем завищено суму податкового кредиту по декларації за листопад 2007 року на суму 6085215,24грн., а також позивач здійснював у листопаді 2007 року операції з реалізації металобрухту чорного металу, яка згідно з п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» звільнені від оподаткування, але при цьому підприємство не проводило перерахунок податкового кредиту в частині використання товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду, що призвело на думку Горлівської ОДПІ до завищення податкового кредиту по декларації з ПДВ за листопад 2007 року на суму 7948,53грн.

З даними висновками суд не може погодитись з наступних підстав.

20.12.2006 року Закрите акціонерне товариство «Горлівський машинобудівник» уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екпостіл» договір купівлі-продажу товарів, а саме шихтові зливки з легованої сталі /т.3 а.с.1-2/.

Позивачем у перевіряємому періоді включено до складу податкового кредиту отримані від ТОВ «Екпостіл» податкові накладні на суму 6085215,24грн.,що підтверджується податковими накладними /т.2 а.с.67-11, т.3 а.с.15-29/.

Отримані зливки (товар) від ТОВ «Експостіл» ЗАТ «ГМБ» відобразило по бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції по рахунку 2811 «Товари покупні» та К-ту рахунку 6321 «розрахунки з постачальниками за ТМЦ (гроші)».

В редакції Закону України «Про податок на додану вартість» від 01.01.2007 року відповідно до п.п.11.44. ст.11 передбачено, що Тимчасово до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Перелік відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року , яка набула чинності з дня опублікування (06.02.2007 року) до переліку якої входять відходи у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі (код товару УКТ ЗЕД 7204 50 10 00).

Про те, суд вважає, що ЗАТ «ГМБ» правомірно включило вказані податкові накладні в податковий кредит з огляду на наступне.

ЗАТ «ГМБ» стало відомо, що до Госпоадрського суду міста Києва звернулось ТОВ «ВКФ «Конвент ЛТД» з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладання податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року вжиті заходи забезпечення позову, а саме: зупинено дію Постанови КМУ від 31.01.2007 року №104 в частині включення до переліку відходів і брухту металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладенням податку на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки сталі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2007 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року про забезпечення позову залишено без змін.

Постановою господарського суду міста Києва від 28.02.2008 року у справі №6/302-А за позовом ТОВ «ВКФ «Конвент ЛТД» до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладання податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі, позов задоволено повністю, а також постановлено скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 27.04.2007 року, після набрання постановою законної сили.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 року вказану вище постанову залишено без змін.

Дані обставини підтверджуються доказами які містяться в матеріалах справи, а саме листом Господарського суду міста Києва від 21.06.2010 року №06-37.1/1833 на запит Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.10 /т.5 а.с.4,25-28/.

Відповідно до ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до норм процесуального законодавства ухвали господарських судів, в тому числі ухвали про забезпечення позову є одним із видів судових рішень.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі не діє на момент розгляд справи по суті.

Згідно ч. 5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Отже , ухвала Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року в адміністративній справі №6/302-А набрала законної сили з дати її прийняття, а саме з 27 квітня 2007 року. Тобто заходи забезпечення адміністративного позову діють з вказаного часу.

Таким чином, оскільки Постановою господарського суду міста Києва від 28.02.2008 року визнано незаконною постанову Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладання податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі з моменту набрання нею чинності ( тобто з дня опублікування постанови КМУ від 31.01.07 №104 , тобто з 06.02.2007), ЗАТ «Горлівський машинобудівник» правомірно у листопаді 2007 року у податковій декларації з податку на додану вартість відніс до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 6085215,24грн. податковий кредит який виник з господарської операції по придбанню шихтових зливок з легованої сталі.

Що стосується порушення ЗАТ «ГМБ» п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення податкового кредиту на суму 7948,53грн., суд зазначає наступне, що метал позивачем придбано з урахуванням ПДВ для використання безпосередньо для виробництва готової продукції яка підлягає оподаткуванню. Зворотні відходи металобрухт. У 2007 році Законом не було передбачено корективи податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи наведене суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 19.03.2008 року №0000022342/0 не відповідає вимогам законодавства , а визначена сума податкового зобовязання з ПДВ та штрафні санкції є безпідставними у звязку з чим дане повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

3. По рішенню № 0000272341/0 від 19.03.2008р.

Як зазначено в акті, позивачем порушено вимоги ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.4 «Поряду встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року №303 , п.3.1, п.п.6.4. п.6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, ДПА України №162/379 від 19.07.1999 року, ст.ст.1,17, 39 Закону України «Про відходи».

З даними доводами податкового орган суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (обчислюється пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів, а також для експлуатуючої організації ядерних установок атомних електростанцій - на основі показників виробництва електричної енергії за певний період, для інших суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, - пропорційно активності радіоактивних матеріалів, та стягується одночасно з їх придбанням) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками (обчислюється пропорційно терміну зберігання радіоактивних відходів понад встановлений строк з урахуванням їх обсягу та активності).

Ліміти скидів забруднюючих речовин, крім утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками, в навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного й іншого виробництва та інші види шкідливого впливу в цілому по території Автономної Республіки Крим, областей, міст загальнодержавного значення або окремих регіонів встановлюються:

а) у випадках, коли це призводить до забруднення природних ресурсів республіканського значення, територій інших областей, - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;

б) в інших випадках - в порядку, що встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) Радами, за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Збори підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян.

Порядок встановлення обмежень розмірів зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6.4. «Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, ДПА України №162/379 від 19.07.1999 року суми збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до Порядку, і визначаються за формулою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відходи» Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані:

а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

б) забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію;

в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини;

г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;

д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

е) брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами;

є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обгрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;

ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;

з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;

и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;

і) своєчасно в установленому порядку вносити плату за розміщення відходів;

ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, спеціально уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи;

й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;

к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;

л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;

м) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;

н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або на право провадження діяльності, пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів;

о) мати погоджений із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами;

п) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари;

р) при плануванні будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами мати дозвіл на будівництво або реконструкцію такого об'єкта відповідно до законодавства про містобудування;

с) мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами;

т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.

Відповідно до ст. 39 цього ж Закону за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата.

Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів залежно від рівня їх небезпеки, кількості попередньо накопичених відходів, ступеня безпеки спеціально відведених місць чи об'єктів та цінності території, на якій вони розміщені.

Базовими нормативами плати за розміщення відходів є: плата за розміщення відходів у межах гранично допустимих нормативів;плата за розміщення відходів у межах установлених лімітів (тимчасово узгоджених нормативів).Обсяги відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія і які не передані на утилізацію, вважаються понадлімітними. Базові нормативи плати за розміщення відходів встановлюються Кабінетом Міністрів України і є єдиними на всій території України.

Для окремих регіонів встановлюються коефіцієнти до базових нормативів плати за розміщення відходів, що враховують природно-кліматичні умови, цінність природних і соціально-культурних об'єктів. Диференційовані ставки плати за розміщення відходів визначаються шляхом множення базових нормативів плати на коефіцієнти.

Порядок встановлення диференційованих ставок плати за розміщення відходів визначається Кабінетом Міністрів України. Плата за розміщення відходів в межах встановлених лімітів визначається шляхом множення відповідних ставок збору на різницю між лімітами і гранично допустимими обсягами розміщення відходів та підсумовування отриманих результатів.

Плата за понадлімітне розміщення відходів визначається шляхом множення відповідних ставок плати за розміщення відходів у межах встановлених лімітів на величину перевищення фактичного обсягу і множення цих сум на коефіцієнт, який дорівнює п'яти. У разі відсутності у суб'єкта підприємницької діяльності дозволу на розміщення відходів весь обсяг відходів враховується як понадлімітний. Плата за розміщення відходів у таких випадках визначається відповідно до цього Закону.

Плата за гранично допустимі обсяги розміщення відходів здійснюється за рахунок валових витрат, а за їх перевищення - за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні суб'єкта господарювання. Кошти, отримані за розміщення відходів, розподіляються відповідно до закону.

Плата за розміщення відходів на територіях підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини і здійснюють статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів та надають послуги у цій сфері, не стягується.

Як вбачається зі змісту акту перевірки відповідачем не прийнято видані у встановленому порядку Ліміти №09.17. на утворення та розміщення відходів на 2007 рік ЗАТ «ГМБ» за відсутності на Лімітах печатки Донецької обласної державної адміністрації, а всі утворені відходи зобовязав позивача оплатити, яки при відсутності затверджених Лімітів за девять місяців 2007 року.

На думку податкового органу ЗАТ «ГМБ» порушило вимоги Постанови КМУ «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» №2181 від 03.08.1998 року, оскільки ЗАТ «ГМБ» отримало ліміти на утворення і розміщення відходів на 2007 рік без печатки Донецької обласної адміністрації.

З даним твердженням податкового органу суд не погоджується, оскільки ЗАТ «ГМБ» на момент перевірки податковим органом мало всі необхідні документи на підтвердження законних підстав на утворення і розміщення відходів виробництва, оскільки мало всі необхідні дозволи та договори на розміщення відходів виробництва.

На підтвердження даної обставини позивачем надано до суду:

-Ліміти№09.17. від 01.12.06 року затверджені Обласною державною адміністрацією за погодженням Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області на утворення та розміщення відходів на 2007 рік ЗАТ «ГМБ» /т.2 а.с.60-64/;

-Дозвіл №09.17.06.11.06 Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області на розміщення відходів у 2007 році виданий ЗАТ «ГМБ» /т.2 а.с.57/.

-Договори на розміщення, перевезення та утилізацію відходів виробництва ЗАТ «ГМБ», акти приймання-здачі за даними договорами /т. а.с.26-56/.

Крім того, на підтвердження наявності затверджених лімітів № 09.17. від 01.12.06 року на утворення та розміщення відходів на 2007 рік ЗАТ «ГМБ», в матеріалах справи міститься лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області від 05.03.08 року №10-1313 яким підтверджено наявність даних лімітів які видані відповідно до вимог п.17 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» №2181 від 03.08.1998 року /т.2 а.с.31/.

Враховуючи наведене податкове повідомлення-рішення № 0000272341/0 від 19.03.2008р. підлягає скасуванню.

4. По рішенню № 0000282341/0 від 19.03.2008р.

Даним повідомленням-рішенням визначено суму збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 2149,99грн. та штрафну санкцію у розмірі 1205,40грн., усього 3355,39грн.

В акті перевірки встановлено порушення ЗАТ «ГМБ» вимог ст.30 Водного кодексу України, п.3, п.5, п.14, п.14-1, п.15 «Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту» затвердженого Постановою КМУ від 16.08.1999 року №1494, п.п. 2.1, п.2, п.п.4.1, 4.2, 4.6, п.4, п.6.1 п.п.6.2 п.6, п.п.7.1, п.п.7.2 п.7 «Інструкції про порядок обчислення та стягнення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту» затвердженої наказом Мінекономбезпеки України, ДПА України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 01.10.1999 року №231/539/118/219, а саме ЗАТ «ГМБ» збір за спеціальне використання водних ресурсів не нараховувало та не сплачувало, що призвело до заниження збору за спеціальне використання водних ресурсів.

З даними висновками суд не погоджується з наступних підстав.

Згідно до ст.30 Водного кодексу України збір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включає збір за використання води водних об'єктів та за скидання забруднюючих речовин.

Розмір збору за використання води визначається на основі нормативів збору, фактичних обсягів використаної води та встановлених лімітів використання води.

Розмір збору за використання води водних об'єктів для потреб, не пов'язаних з вилученням води з водних об'єктів, визначається: для потреб гідроенергетики - на основі нормативів збору, фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни, та лімітів використання води (крім гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями); для потреб водного транспорту - на основі нормативів збору та часу користування поверхневими водами у звітному періоді; для потреб рибництва - на основі нормативів збору та фактичних обсягів води, необхідної для поповнення ставків під час розведення риби та інших водних живих ресурсів у рибних господарствах.

Розмір збору за скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти визначається на основі нормативів збору, фактичного обсягу скидів забруднюючих речовин та встановлених лімітів скиду.

Збір за воду, втрачену при її транспортуванні, стягується з власників мереж водопостачання. За скидання забруднюючих речовин з дренажними водами у водні об'єкти з систем, що захищають сільськогосподарські угіддя та населені пункти від підтоплення (за винятком дренажних вод промислових об'єктів), збір не справляється, якщо таке скидання не погіршує якість води водних об'єктів в межах встановлених категорій.

Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

30 серпня 2001 року між ЗАТ «ГМБ» та ВАТ «ГМБ» укладено договір №2 на поставку питної , технічної води та на водовідведення /т.1 а.с.105-115/.

ЗАТ «ГМБ» знаходиться на одному проммайданчику з ВАТ «ГМБ» та отримує воду і скидає стічні води через відповідні системи, що знаходяться на балансі ВАТ «ГМБ».

В даному випадку ЗАТ «ГМБ» - вторинний водокористувач, до того ж ЗАТ «ГМБ» не перебуває на обліку Горлівської ОДПІ як платник збору спеціальне використання водних ресурсів.

ЗАТ «ГМБ» перераховує кошти на оплату за користування водними ресурсами ВАТ «ГМБ» який проводить забір води , є балансоутримувачем водних комунікацій і сплачує збір за спеціальне використання водних ресурсів. Тобто у даному випадку бюджет не має збитків, оскільки збір за спеціальне використання водних ресурсів сплачується ВАТ «ГМБ».

Враховуючи викладене податкове повідомлення рішення №0000282341/0 від 19.03.2008 року підлягає скасуванню.

5. По рішенню № 0000262341/0 від 19.03.2008р.

Даним податковим повідомленням-рішенням визначено суму податку на прибуток у розмірі 3436грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 956,9грн., усього 4392,90грн.

Як зазначено в акті перевірки позивачем допущено порушення п.5.1. ст.5, п.п. 5.4.8. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством занижено податок на прибуток за 3-й квартал 2007 року.

З даним висновком суд не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.4.8 даного Закону встановлено , що витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Не дозволяється відносити до складу витрат на харчування вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суми "чайових", за винятком випадків, коли суми таких "чайових" включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плати за видовищні заходи. Додатково до витрат, визначених першим абзацом цього підпункту, відносяться не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добових витрат), понесених у зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, встановлюваних Кабінетом Міністрів України за кожний повний день відрядження, включаючи день від'їзду та приїзду.

Зазначені граничні норми встановлюються в гривнях: в єдиній сумі для відряджень за кордон незалежно від країни відрядження та статусу населених пунктів; в єдиній сумі для відряджень у межах України незалежно від статусу населених пунктів.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відряджених членів екіпажів суден (інших транспортних засобів) або суми, що направляються на харчування таких членів екіпажів замість добових, у разі, якщо такі судна (інші транспортні засоби): здійснюють комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіального моря (вод) України; виконують міжнародні рейси для здійснення навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордонів України; використовуються для аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіального моря (вод) України.

Пунктом 4 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року передбачено, що Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж кількості з цього підприємства.

ЗАТ «ГМБ» не мало прямих контактів з ВАТ «Мінський підшипниковий завод», Республіка Білорусь, ЗАТ «Волгоградський металургійний завод «Красний Октябрь», ТОВ «Русспецсталь» Російська Федерація, тому керуючись п.4 вищевказаної Інструкції в обмін довіреності ЗАТ «ГМБ» робітники заводу одержували довіреності постачальника-резидента (ТОВ «Єр-Лан» і ЗАТ «НПК «Горниє машини») і отримували цінності у закордонного постачальника. Крім того, усі відрядження робітників ЗАТ «ГМБ» вказані в акті перевірки, підтверджені довіреностями і отриманими заводами цінностями від закордонних постачальників /т.1 а.с.28-191/.

Враховуючи наведене податкове повідомлення-рішення №0000262341/0 підлягає скасуванню.

6. По рішенню № 0000482343/0 від 19.03.2008р.

Даним податковим повідомленням-рішенням податковий орган визначив суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6505,60грн.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем положення п.2.8, п.2.10, п.3.1 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, а саме встановлено перевищення встановленого ліміту готівки у касі підприємства у сумі 298,80грн. на кінець робочого дня 10.04.2007 року, крім того встановлено проведення розрахунків готівкою без надання одержувачем коштів платіжного документу, який підтверджував би сплату покупцем коштів готівкою на суму 544грн.

Відповідно до 2.8. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

П. 2.10 даного Положення встановлено , що підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

П.3.1 цього ж Положення встановлено, що Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до прибуткового касового ордеру №186 від 10.04.2007 року та даних виписок банку про рух готівки по розрахунковому рахунку №260085677 (АППБ Аваль МФО 335076) 11.04.2007 року у касу ЗАТ «ГМБ» надійшли готівкові кошти у сумі 422792,12грн./т.5 а.с.47/.

Отримані 10.04.2007 року готівкові кошти у сумі 422792,12грн.призначалися для виплати заробітної плати у сумі 419257,39грн. і виплати аліментів у сумі 3534,73грн.

Перевіркою було встановлено , що залишок готівки у касі підприємства на кінець робочого дня: 10.04.2007 року склав 423476,51 (у т.ч.: заробітна плата 419257,39грн. та готівкові кошти, що належать до фонду оплати праці у розмірі 4219,12грн.) у межах встановленого ліміту залишок готівки складає 1238,32грн. /т.5 а.с.50/, а понадлімітна сума складає 2980,80грн.

Крім того позивачем не враховано розрахунок понадлімітної суми наведеній у п.7.23 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 у якості зразка розрахунку.

З урахуванням наведеного у позивача не було законних підстав зберігати у касі 10.04.2007 року понад встановлений ліміт, готівкові кошти отримані з установи банку для виплати аліментів.

Також, у ході проведення перевірки встановлено проведення готівкою без надання одержувачем коштів платіжного документу, який би підтверджував сплату покупцем коштів готівкою на суму 544грн.

У якості платіжного документа додається платіжний чек №5442 від 12.04.07 надрукований 06год. 54хв. на суму 186грн. виданий ТОВ «Агріс-Бас» у якому зазначений код ЄДРПОУ 25235484 що не відповідає рахунку.

Даний чек не містить наступні обовязкові реквізити: фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, назву господарської одиниці.

Відповідно до п.1.6 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.98р. підприємство за наявності підтверджуючих документів (в оригіналі) відшкодовує фактичні витрати відрядженим працівникам за наймання жилого приміщення з розрахунку вартості одного місця готельному номері за добу такого проживання з урахуванням побутових послуг.

Чинним законодавством не передбачене здійснення оплати витрат по найманню житла по загальних рахунках.

Відповідно до загальних положень даної Інструкції підтверджуючими документами є розрахункові документи відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до п.3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів касовий чек повинен містити такі обовязкові реквізити: назву господарської одиниці, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій.

На підставі вищевикладеного, розрахункові документи на суму 544грн., що додаються до звітів про використання коштів, наданих на відрядження підзвітними особами позивача : ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, не можуть бути визнані такими, що підтверджують сплату покупцем коштів готівкою на суму 544грн.

У звязку з чим приходить до висновку про обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000482343/0 від 19.03.2008 року.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету на користь позивача судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» до Горлівської обєднаної держаної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.03.2008 року №00000922231/0, №0000102231/0, №0000272341/0, №0000482343, №0000252341/0, №0000262341/0, №0000282341/0, №0000022342/0, задовольнити частково

Скасувати податкове повідомлення-рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 19.03.2008 року №0000252341/0 на загальну суму 9966999грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 19.03.2008 року №0000022342/0 на загальну суму 1878321грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 19.03.2008 року №0000272341/0 на загальну суму 133816,41грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 19.03.2008 року №0000262341/0 на загальну суму 4392,90грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 19.03.2008 року №0000282341/0 на загальну суму 3355,39грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 (дві) грн. 80 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 17 вересня 2010 року в присутності представників сторін.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 22 вересня 2010 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.