Постанова № 11570086, 15.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2010 р. справа № 2а-13615/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Масло І.В.

при секретаріГрішаєві Є.Є.

за участю:

представника позивачаГаврихів В.В.,

представника відповідачаПруднік Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001941540/1 від 20.06.2006 на суму 47303,15 грн., № 000252340/0 від 24.03.2008 на суму 19350,28 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

ДП «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» звернулося до суду з позовною заявою до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001941540/1 від 20.06.2006 на суму 47303,15 грн., № 000252340/0 від 24.03.2008 на суму 19350,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач звернувся до суду з позовом до нього про стягнення податкової заборгованості на суму 1000960,16 грн., яка виникла у т.ч. у звязку з несплатою позивачем податкових зобовязань, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями. В межах розгляду справи судом була призначена судово-економічна експертиза, згідно з висновком якої суми штрафних санкцій, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями документально не підтверджені.

Підставою для такого висновку експерта стало те, що Добропільська ОДПІ сформувала черговість погашення податкового зобовязання та нарахувала штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 47303,15 грн. за рішенням про правонаступництво № 1 від 11.07.2005 та актами приймання-передачі податкової заборгованості, що не може вважатися погашенням податкового зобовязання у розумінні ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі за текстом Закон № 2181).

Також, штрафна санкція за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи була застосована без урахування черговості погашення податкового зобовязання з січня 2006 року по жовтень 2008 року, а також неврахування зменшення податкових зобовязань по уточнюючим розрахункам.

Позивач зазначає, що джерелом самостійної сплати податкових зобовязань чи погашення податкового боргу платника податків є власні кошти, у т.ч. отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, немайнових цінностей, якими позивач має право вільного розпорядження та вільного призначення грошових коштів. Добропільска ОДПІ не враховувала призначення платежу, яке вказував позивач у платіжних дорученнях, чим порушувала право підприємства самостійно визначати цілі використання грошових коштів.

Просив позов задовольнити (а.с. 3-4).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті Добропільською ОДПІ за наслідками проведених перевірок, якими було встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 та ін. вимог спеціального законодавства щодо своєчасності сплати сум узгоджених податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища та збору за геологорозвідувальні роботи. Податковим органом було здійснено розподіл сплачених сум податкових зобовязань із цих зборів на погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення, що відповідає положенням п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181, податковому розясненню щодо черговості погашення та окремих питань стягнення податкового боргу, затвердженого наказом ДПА України від 13.11.2002 № 540. Висновок експертизи у адміністративній справі № 2а-7319/08 просить не приймати до уваги. Вважає, що Добропільська ОДПІ діяла на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Наполягала на застосуванні наслідків пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України (а.с. 108). Також, представник відповідача надала письмові заперечення проти позову (а.с. 51-54), в яких обгрунтувала свою позицію із посиланням на норми діючого законодавства, просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Позивач - державне підприємство „Добропіллявугілля” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 11.03.2003, включено до ЄДРПОУ за № 32186934 (а.с. 5, 6), здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту (у новій редакції), затвердженим наказом Міністра вугільної промисловості України № 278 від 25.06.2008 (а.с. 7-12). Відокремлений підрозділ «Шахта «Білицька» є підрозділом державного підприємства «Добропіллявугілля» без права юридичної особи (а.с. 17), діє на підставі Положення, затвердженого генеральним директором ДП «Добропіллявугілля» від 21.08.2008 (а.с. 13-16). Відокремлений підрозділ «Шахта «Білицька» узято на податковий облік до Добропільської ОДПІ 24.04.2003 (а.с. 74).

Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань по платі за користування надрами для видобування корисних копалин, плати за землю з юридичних осіб, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, збору за забруднення навколишнього природного середовища відокремленим підрозділом «Шахта «Білицька» ДП «Добропіллявугілля» за період з 11.07.2005 по 30.06.2006, за результатами якої складено акт від 10.08.2006 № 682/15-0/26319472 (а.с. 21-36). За змістом цього акту, відокремленим підрозділом у т.ч. порушено граничні строки сплати узгоджених податкових зобовязань, передбачені п.п. 5.3.1 п. 5.3, п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181, п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», п. 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303 в частині своєчасності сплати до бюджету сум узгоджених податкових зобовязань за період з 11.07.2005 по 30.06.2006 по платежам зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 94606,29 грн. із затримкою більше 90 календарних днів.

20.09.2006 Добропільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001941540/1, яким на підставі п.п. 17.1. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 до відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» за затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 94606,29 грн. застосовано штраф у розмірі 50% вказаної суми 47303,15 грн. (а.с. 20).

Крім того, Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства відокремленим підрозділом «Шахта «Білицька» ДП «Добропіллявугілля» за період з 01.10.2006 по 31.12.2007, за результатами якої складено акт від 11.03.2008 № 145/23-2/26319472 (а.с. 30-36). За змістом цього акту, відокремленим підрозділом порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3, п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181, п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» в частині своєчасності сплати сум узгоджених податкових зобовязань по платежам зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за період з 21.11.2006 по 03.10.2007 у сумі 38700,56 грн. із затримкою більше 90 календарних днів.

24.03.2008 Добропільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252340/0, яким на підставі п.п. 17.1. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 до відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» за затримку на 317 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи у розмірі 38700,56 грн. застосовано штраф у розмірі 50% вказаної суми 19350,28 грн. (а.с. 19).

Позивач, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся 20.08.2009 до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом (а.с. 3-4).

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття ним податкових повідомлень-рішень № 0001941540/1 від 20.06.2006 на суму 47303,15 грн., № 000252340/0 від 24.03.2008 на суму 19350,28 грн., виходячи з наступного.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, згідно з яким у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, у відсотках виходячи із календарних днів затримки, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначеним підпунктом передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом із тим, для платників збору за забруднення навколишнього природного середовища та збору за геологорозвідувальні роботи базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу. Як передбачено п. 9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303, та п. 13-1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 № 115, платники цих зборів складають і подають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби.

Вимогами наведених нормативно-правових актів передбачено, що платники збору за забруднення навколишнього природного середовища та збору за геологорозвідувальні роботи зобовязані сплатити податкові зобовязання протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку.

За змістом акту перевірки від 10.08.2006 № 682/15-0/26319472, Добропільска ОДПІ зробила висновок про порушення строків сплати узгоджених податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 94606,29 грн., які були нараховані згідно наступних документів: рішення про правонаступництво № 1 від 11.07.2005 та розрахунку № 1044 від 19.08.2005 (а.с. 23-24).

З податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища № 10444 від 19.08.2005 (а.с. 97-98) вбачається, що нараховано збору за звітний квартал у розмірі 9591,76 грн. У акті перевірки Добропільська ОДПІ зазначила, що сплату вказаної суми податкового зобовязання позивач здійснив платіжним документом від 23.05.2006 (а.с. 24). Фактично ж, платіжним дорученням від 23.05.2006 позивач здійснював сплату за екологію за 1й квартал 2006 року на загальну суму 85362,98 грн. (а.с. 83).

Отже, відповідачем здійснено врахування суми, що була сплачена вищевказаним платіжним дорученням, на погашення податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища іншого звітного (податкового) періоду без урахування призначення платежу у платіжному дорученні.

Стосовно рішення про правонаступництво, на яке посилається відповідач як підставу нарахування податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, суд зазначає, що воно не може розцінюватися як податковий розрахунок з цього збору і тому на його підставі не може виникати обовязок сплати податкових зобовязань протягом строків, визначених п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 та п. 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303.

За змістом акту перевірки від 11.03.2008 № 145/23-2/26319472 Добропільска ОДПІ зробила висновок про порушення строків сплати узгоджених податкових зобовязань у розмірі 38700,56 грн., які були нараховані згідно розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, від 26.10.2006 № 16444. Відповідач врахував в якості сплати зобовязань по цьому розрахунку кошти, сплачені позивачем за наступними платіжними документами:

- платіжним дорученням від 31.05.2007 (а.с. 78), у призначенні платежу якого значиться оплата ГРР за 1 квартал 2007 року по строку оплати 20.05.2007 по ш. Білицька;

- актом про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу від 08.06.2007 (а.с. 81), з якого вбачається напрямок спрямування збір за ГРР за період травень 2007р.;

- актом про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу від 22.06.2007 (а.с. 80), з якого вбачається напрямок спрямування збір за ГРР за період травень 2007р.;

- актом про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу від 06.07.2007 (а.с. 79), з якого вбачається напрямок спрямування збір за ГРР;

- платіжним дорученням від 17.08.2007 (а.с. 77), у призначенні платежу якого значиться штрафна санкція по ГРР згідно акта перевірки № 152/232-2/32186934 згідно згоди № 16998 від 10.08.2007;

- платіжним дорученням від 02.10.2007 (а.с. 76), у призначенні платежу якого значиться штрафна санкція по ГРР згідно акта перевірки № 152/232-2/32186934 від 07.03.2007;

- платіжним дорученням від 03.10.2007 (а.с. 75), у призначенні платежу якого значиться оплата ГРР згідно акта перевірки № 152/232-2/32186934 від 07.03.2007.

Отже, відповідачем здійснено врахування суми, що була сплачена вищевказаними платіжними документами, на погашення податкового боргу зі збору за геологорозвідувальні роботи іншого звітного (податкового) періоду без урахування призначення платежу у платіжних документах.

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181.

Суд знаходить необґрунтованим таке посилання відповідача, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону № 2181 або іншими законами з питань оподаткування.

Суд зазначає, що однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Як встановлено судом вище, строки сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та збору за геологорозвідувальні роботи встановлюються спеціальним законодавством, тому у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону № 2181 в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.

Зазначені висновки суду узгоджуються із висновком судово-економічної експертизи № 56/25 від 27.05.2009 по адміністративній справі № 2-а-7319/08 за позовом Добропільської ОДПІ до ДП «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» про стягнення податкової заборгованості, яка виникла у т.ч. на підставі спірних податкових повідомлень-рішень.

Зокрема, експертом було встановлено, що не підтверджується документально сума штрафної санкції 47303,15 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, застосована податковим повідомленням-рішенням № 0001941540/1 від 20.09.2006. Розбіжності даних дослідження з даними ОДПІ виникли внаслідок розбіжностей при формуванні черговості погашення податкового зобовязання, а також внаслідок нарахування штрафної санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання за рішенням про правонаступництво № 1 від 11.07.2005, яке не є узгодженням податкового зобовязання у розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181.

Також, експерт встановив, що не підтверджується документально розмір штрафної санкції зі збору за геологорозвідувальні роботи 19350,28 грн., застосованої податковим повідомленням-рішенням № 0000252340/0 від 24.03.2008. Розбіжності даних дослідження з даними ОДПІ виникли внаслідок розбіжностей при формуванні черговості погашення (сплати) податкового зобовязання з січня 2006 року по жовтень 2008 року, а також внаслідок нарахування ОДПІ штрафної санкції на суму 38700,55 грн. без урахування зменшення зобовязань за уточнюючим розрахунком № 21918 від 31.01.2007 (а.с. 37-43).

Суд приймає в якості доказу вказаний висновок судово-економічної експертизи № 56/25 від 27.05.2009 з огляду на положення ст.ст. 70, 82 КАС України. Висновок експертизи є належним доказом по справі, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування. Як зазначалось судом вище, експертиза проводилася в адміністративній справі № 2-а-7319/08, яка є безпосередньо повязаною з даною справою та стосується наслідків невиконання податкових повідомлень-рішень податкового органу, які є предметом даного спору. Крім того, експерт був попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обовязків, у звязку із чим в суду відсутні підстави не погоджуватися із висновком експертизи.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем не доведено законну підставу здійснення нарахування штрафних санкцій позивачу податковими повідомленнями-рішеннями № 0001941540/1 від 20.06.2006 на суму 47303,15 грн. та № 000252340/0 від 24.03.2008 на суму 19350,28 грн.

Що стосується заяви представника відповідача про застосування наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України, то вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позов було подано до суду 20.08.2009, тобто до набрання чинності Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI, яким було внесено зміни до ст.ст. 99, 100, 106, 107 КАС України. Відповідно до вказаних змін, питання щодо застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду вирішується адміністративним судом під час відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На час прийняття рішення у даній справі діє КАС України у редакції Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI. Отже, з огляду на положення ч. 2 ст. 5 КАС України в суду не має підстав при прийнятті рішення по справі вирішувати питання про застосування наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду, які встановлювались КАС України у попередній редакції.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн., які документально підтверджені (а.с. 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001941540/1 від 20.06.2006 на суму 47303,15 грн., № 000252340/0 від 24.03.2008 на суму 19350,28 грн. задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0001941540/1 від 20.06.2006 на суму 47303 (сорок сім тисяч триста три) грн. 15 коп.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області № 000252340/0 від 24.03.2008 на суму 19350 (девятнадцять тисяч триста пятдесят) грн. 28 коп.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15 вересня 2010 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2010 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Масло І.В.