Постанова № 11569965, 25.08.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.08.10Справа №2а-9778/09/8/0170 (17:57 год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида"

доУправління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК про скасування рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Абхаірова Ельзара Шевкіївна, довіреність № 1/1 від 05.01.10;

від відповідача: Лукіна Олександра Вікторівна, довіреність № 1233/09-5 від 10.02.10;

Обставини справи: Державне підприємство Видавництво і друкарня “Таврида” звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК про скасування рішення УПФ в Центральному районі м.Сімферополя №1240 від27.07.2009р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АРК від 14.08.2009р. відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 09.07.10р. зупинено провадження у справі до 23.08.10 р. для надання відповідачем суду необхідних доказів.

Ухвалою суду від 25.08.10р. поновлено провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 25.08.10 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим 27.07.09 року було прийнято рішення № 1240 про застосування штрафних санкцій в сумі 14414,06 гривень та нарахування пені в сумі 31931,40 гривень за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду за період з 20.10.08 року по 22.06.09 року з порушенням норм чинного законодавства, оскільки раніше відповідачем вже приймалися рішення про застосування штрафу та нарахування пені за той самий період: від 13.03.09 року № 324; від 06.07.09 року №1195,№1196; від 27.07.09 року №1239.

Крім того представник позивача пояснив, що відповідачем, не зважаючи на оскарження цілого переліку рішень в судовому порядку, продовжується застосування до позивача штрафів та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків, які сплачуються позивачем своєчасно та у повному обсязі, які відповідач перерозподіляє на погашення заборгованості, що виникла раніше, а саме на погашення заборгованості, що виникла на підставі рішень про застосування штрафних санкцій і пені № 452, №453 від 21.03.08р., за рахунок своєчасно сплачених ДП Видавництво і друкарня "Таврида"страхових внесків.

Позивач вважає таке самостійне змінення Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя призначення платежів, здійснених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида"в рахунок сплати страхових внесків та здійснення перерозподілу цих грошових коштів на погашення заборгованості за рішеннями № 452, 453 від 21.03.08 р. протиправним, адже ці рішення оскаржувались позивачем у судовому порядку.

Крім того позивач зазначив, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя всупереч чинному законодавству, ігноруючи рішення по справі № 2а-3197/08/8, протиправно перерозподілило сплачені підприємством кошти на погашення страхових внесків за лютий 2008 р. квітень 2008 р. та рішення № 452, 453 від 21.03.08 р., адже заборгованість зі сплати страхових внесків за лютий квітень 2008 р. виникла у звязку з неправомірним перерозподілом сплачених за цей період страхових внесків на користь рішення № 1032 від 13.12.07 р.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення, пояснивши, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим правомірно прийняло рішення № 1240 від 27.07.09 року про застосування штрафних санкцій в сумі 13296,92 грн. та нарахування пені в сумі 29745,98 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків за період з 20.11.08 року по 08.07.09 року.

В обґрунтування самостійного змінення призначення платежів та перерозподілу грошових коштів представник відповідача посилався на ч.5 ст.106 Закону № 1058, якою визначено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Отже відповідач вважає, що його дії по зарахуванню поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення відповідають діючому законодавству, у звязку з чим вказані кошти розподіляються автоматично за допомогою програмного комплексу, запровадженого Пенсійним Фондом України.

Також представник відповідача зазначив, що несвоєчасна сплата позивачем страхових внесків підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за вересень 2008 р. та карткою особового рахунку позивача. Представник відповідача зазначив, що з врахуванням того, що недоїмка у підприємства виникла з квітня 2005 р. та з цього моменту прирощувалась на момент винесення рішення №1032 від 13.12.07 р., загальна сума заборгованості з недоїмки, фінансових санкцій та пені вже складала 555080,58 грн. Платіжними дорученнями з призначенням платежу за березень 2008 р. ще погашалась заборгованість за листопад 2007 р. Підприємством до даного часу не проводилась сплата заборгованості за рішенням № 416 від 22.04.05 р., № 691 від 08.06.06 р., № 1107 від 01.09.06 р., що погашалась в порядку календарної черговості. Отже, до моменту погашення заборгованості, що виникла раніше, управління не погашало заборгованість за рішенням № 1032 від 13.12.07 р. Отже навіть не направляючи кошти на погашення рішення № 1032 від 13.12.07 р. у позивача все одно буде затримка платежу, отже все одно буде накладений штраф у розмірі 10% від тієї ж суми.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида" є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 9488049 та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики в АРК № 05/3-6-25/381 (ідентифікаційний код 05905680) (а.с.20,21 т.1).

Судом встановлено, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (із змінами та доповненнями станом на час винесення оскаржуваного рішення) (далі Закон № 1058).

Стаття 3 Закону № 1058 визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Частина 3 ст. 15 Закону № 1058 встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації в територіальному органі Пенсійного фонду.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У відповідності зі ст.ст. 14, 15, 20 Закону № 1058, ДП Видавництво і друкарня «Таврида» є суб'єктом солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування страхувальником.

ДП Видавництво і друкарня "Таврида", сплачуючи заробітну плату працівникам, відповідно до діючого законодавства здійснює відповідну поточну сплату обовязкових платежів по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

27.07.09р. УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя прийняло відносно ДП Видавництво і друкарня "Таврида"рішення № 1240 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або не своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного Фонду на суму 46345,46 грн. за період з 20.10.08р. по 22.06.09 р., а саме штрафні санкції у сумі 14414,06грн., пеня 31931,40 грн. (а.с.7 т.1).

Позивач, не погоджуючись з прийняттям УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя рішення № 1240 від 27.07.09 р., звернувся до суду за захистом своїх порушених права, свобод та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ..

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058 страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида" є юридичною особою, страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п.п. 4,6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону один календарний місяць.

Згідно із ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону №1058, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Частиною 2 статті 106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону №1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій за п. 6 частини 1 статті 64 Закону №1058 надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону №1058 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в розмірах, визначених законом.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058 одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок фінансових санкцій у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій (п. 1 ч. 10 ст. 106 Закону 1058).

Судом встановлено, що рішенням № 1240 від 27.07.09 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків до ДП Видавництво і друкарня "Таврида"застосовані фінансові санкції у розмірі 14414,06 грн. та нарахована пеня у розмірі 31931,40 грн. за період з 20.10.08 року по 22.06.09 року.

Щодо правомірності правових підстав по винесенню оскаржуваного рішення судом встановлено наступне.

Відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2008 року та згідно з карткою особового рахунку позивач зобовязався сплатити 144140,47 грн. може тут помилка у сумі, а повинно бути 144140 (а.с.58-59,37-44,131-154,228-250 т.1, а.с.1-5 т.2).

Судом встановлено, що розрахунок фінансових санкцій та пені за рішенням № 1240 від 27.07.09 року УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим здійснено саме за несвоєчасне, на його думку, перерахування позивачем страхових внесків за вересень 2008 р.

При цьому, судом встановлено, що при розрахунку фінансових санкцій та пені за рішенням № 1240 від 27.07.09 року, відповідачем зазначалися дати зарахування страхових внесків за вересень 2008 року з 20.10.08 року по 22.06.09 року, та розрахунок фінансових санкцій проведено у розмірі 10 відсотків зазначених сум (а.с.7 т.1).

Одночасно суд встановив, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида"згідно платіжних доручень від 03.10.08 року № 1788 на суму 6567,00 грн., № 1786 на суму 101991,00 грн., від 22.09.08 року № 1642 на суму 33582,00 грн., № 1643 на суму 2000,00 грн., із зазначенням платежів страхові внески за вересень 2008 року перерахувало УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя суму у розмірі 144140 грн. (а.с.220-222 т.1).

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що зазначені суми страхових внесків, перераховані позивачем за вересень 2008 року в сумі 144140 грн., були спрямовані УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на погашення сум недоїмки по фінансовим санкціям і пені у порядку календарної черговості виникнення заборгованості, а саме на сплату страхових внесків за період з лютого 2008 р по квітень 2008 р. та на погашення заборгованості позивача за рішеннями відповідача про застосування фінансових санкцій і пені №№ 452, 453 від 21.03.08р, що підтверджується довідкою УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя (а.с.172 т.1) та карткою особового рахунку позивача.

Такі дії представник відповідача обґрунтовує посиланням на ч.5 ст.106 Закону №1058, якою визначено право Пенсійного фонду за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки погашати суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення та право здійснювати зарахування поточних сум страхових внесків, сплачених страхувальником на погашення наявної недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Суд зазначає, що дійсно, посилання представника відповідача на ч. 5 ст. 106 Закону № 1058 у частині повноважень органу Пенсійного фонду по перерозподілу поточних сум страхових внесків страхувальників за рахунок існуючої заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення, за загальним правилом, відповідають діючому законодавству, проте у спірних правовідносинах суд вважає, що перерозподіл сум страхових внесків, перерахованих ДП Видавництво і друкарня "Таврида"за вересень 2008 року в сумі 144140,00 грн. на погашення заборгованості по фінансовим санкціям і пені за рішеннями №№ 452,453 від 21.03.08 року та на сплату страхових внесків за період з лютого 2008 р по квітень 2008 р., призвів до невірного розрахунку фінансових санкцій та пені за рішенням №1240 від 27.07.09, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду від 16.12.08 року по справі № 2а-3197/08/8 визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному перерозподілу грошових коштів ДП Видавництво і друкарня "Таврида", сплачених на оплату страхових внесків, на користь погашення заборгованості по рішенню Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07р. після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07р. та в період примусового виконання цього рішення, а також визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АРК по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків ДП Видавництво і друкарня "Таврида", на користь погашення пені та фінансових санкцій за рішенням УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07р., в період оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07р. у судовому порядку, а саме у період з лютого 2008 р. по червень 2008 р.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.09 року апеляційну скаргу УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.08 року по справі № 2а-3197/08/8 залишено без змін.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що судовим рішенням № 2-а-3197/08/8 в адміністративній справі, що набрало законної сили 23.07.09 року встановлено, що відповідач мав зупинити стягнення коштів позивача за рішенням №1032 саме на період судового оскарження цього рішення, а дії УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя щодо самостійного змінення призначення платежів, здійснених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида" в рахунок сплати страхових внесків, здійснення перерозподілу грошових коштів на погашення заборгованості за рішенням Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 1032 від 13.12.07р., яке знаходиться на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ та під час судового розгляду справи за позовом ДП Видавництво і друкарня "Таврида" про скасування рішення № 1032 від 13.12.07р., визнані судом протиправними.

Виходячи з позиції суду, викладеної у справі № 2а-3197/08/8, борг за рішенням №1032 від 13.12.2007р. мав бути внесений до картки особового рахунку страхувальника позивача у справі лише після його остаточного узгодження, тобто після набрання чинності постановою Господарського суду АРК по справі № 2-29/466-2007А про оскарження рішення № 1032 від 13.12.2007 року, отже не раніше 05.06.2008 року. Саме з цього часу поточні платежі могли бути перерозподілені на погашення боргу за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року, а до 05.06.08 р. УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя не мало право проводити ніяких дій стосовно погашення заборгованості, яка виникла на підставі рішення № 1032 від 13.12.07 р.

Крім того судом встановлено, що УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя протиправно самостійно перерозподілило страхові внески підприємства, у тому числі страхові внески, які були сплачені позивачем за лютий серпень 2008 р., на користь погашення рішення №1032 від 13.12.07р., що підтверджується листом УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя № 8359/02-5 від 18.08.09 р. (а.с.73-76).

Отже, на думку суду, у разі нездійснення відповідачем протиправного перерозподілу страхових внесків підприємства, сплачених за лютий-серпень 2008р., на користь погашення рішення № 1032 від 13.12.07 р. у період його оскарження в судовому порядку та перебування цього ж рішення на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ, за позивачем не виникла б заборгованість зі сплати страхових внесків за період з лютого по квітень 2008 року частину періоду, за який відповідачем перерозподілено страхові внески позивача, сплачені за вересень 2008 року у даній справі відповідач не міг би застосувати до позивача штрафні санкції та пеню за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків за вересень 2008 р. рішенням № 1240 від 27.07.09 р., адже матеріалами справи підтверджується, що позивачем у відповідності до вимог Закону № 1058 було сплачено страхові внески за вересень 2008 р. саме у строки, визначені Законом та у повному розмірі.

Суду не надано доказів здійснення відповідачем дій щодо зворотного перерозподілу в ручному режимі грошових коштів, що були направлені позивачем на сплату страхових внесків за лютий-серпень 2008 р., які були самостійно перерозподілені відповідачем на сплату заборгованості за рішенням № 1032, хоча у судовому порядку такі дії були визнані протиправними, оскільки за поясненнями представника відповідача в судовому засіданні судове рішення у справі № 2-а-3197/08/8 хоча і набрало законної сили, але відповідачем оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду по цій справі про розяснення судового рішення і рішення судом апеляційної інстанції на час розгляду цієї справи не прийнято.

Суд зазначає, що у разі здійснення відповідачем зворотного перерозподілу страхових внесків за лютий-серпень 2008 р., а саме виключення їх з погашення заборгованості за рішенням № 1032 та направлення їх на сплату страхових внесків за вищенаведений період, у відповідача не виникло б підстав для винесення оскаржуваного рішення № 1240, адже страхові внески сплачувались позивачем правомірно, у повному обсязі та у визначені Законом №1058 строки.

Виходячи з зазначеного, суд приходить до висновку, що перерозподіл та зміна УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК призначення платежів за платіжними дорученнями у період з лютого по серпень 2008 р. на погашення заборгованості про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за рішенням № 1032 від 13.12.07 року, призвело до невірного перерозподілу страхових внесків, сплачених позивачем платіжними дорученнями від 03.10.08 року № 1788 на суму 6567,00 грн., № 1786 на суму 101991,00 грн., від 22.09.08 року № 1642 на суму 33582,00 грн., № 1643 на суму 2000,00 грн., призначеними для сплати страхових внесків за вересень 2008 року на погашення заборгованості за рішеннями № 452, № 453 від 21.03.08 р. та на погашення заборгованості по страховим внескам за період з лютого 2008р. по квітень 2008р. та призвело до невірного нарахування ДП Видавництво і друкарня "Таврида" фінансових санкцій та пені за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК № 1240 від 27.07.09 року, тому зазначене рішення є протиправним.

Суд зазначає, що у випадку вірного розподілу поточних платежів, сплачених ДП Видавництво і друкарня "Таврида" за вересень 2008 року в сумі 144140 грн. на погашення погоджених сум заборгованості, які не повязані із неправомірним перерозподілом страхових внесків на погашення заборгованості за рішенням № 1032 від 13.12.07р., період застосування фінансових санкцій, пені, розмір фінансових санкцій та пені були б іншими, аніж це визначено рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК № 1240 від 27.07.09 року.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення № 1240 від 27.07.09р. не може бути визнано обґрунтованим та законним, адже його винесення повязане із протиправними діями відповідача щодо раніше проведеного перерозподілу поточних страхових внесків позивача на погашення заборгованості за рішенням № 1032 від 13.12.07 р., у період оскарження цього рішення в судовому порядку та перебування його на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ.

Що стосується правомірності самостійного перерозподілу відповідачем суми страхових внесків, сплачених за вересень 2008 р. на сплату фінансових санкції за рішеннями № 452 та №453 від 21.03.08 р., суд зазначає наступне.

Рішення № 452 та № 453 від 21.03.08 р. були оскаржені позивачем у судовому порядку 11.04.08 р. (а.с.97-112, 115-125 т.1), про що було повідомлено відповідача листом №234 від 11.04.09 р., яке було отримано відповідачем 15.04.08 р., про що свідчить копія корінця поштового повідомлення про вручення поштового відправлення № 2283676 (а.с.125 т.1).

Постановою Господарського суду АРК від 22.04.09 р. по справі № 2-31/4497-2008А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.09.09р., у задоволенні позовних вимог ДП «Виробництво і друкарня «Таврида» про скасування рішення №452 від 21.03.08р. було відмовлено (а.с.97-106 т.1).

Постановою Господарського суду АРК від 23.03.09 р. по справі № 2-31/4498-2008А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.02.09 р., у задоволенні позовних вимог ДП «Виробництво і друкарня «Таврида» про скасування рішення № 453 від 21.03.08 р. було відмовлено (а.с.82-85, 186-190 т.1).

Із вищенаведеного вбачається що рішення № 452 від 21.03.08 р. оскаржувалось у судовому порядку з 11.04.08 р. по 02.09.09 р. та рішення № 453 від 21.03.08 р. оскаржувалось у судовому порядку з 11.04.08 р. по 03.02.09 р.

Відповідно до абз. 2 п.12 ст. 106 Закону № 1058 у разі оскарження страхувальниками, банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду.

Відповідно до ч.13 ст. 106 Закону № 1058 оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Пунктом 9.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003, встановлено, що суми штрафів, передбачених пунктами 9.3 та 9.4 цієї Інструкції, підлягають сплаті страхувальником чи банком, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення, або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.

Пунктом 9.7. Інструкції встановлено, що оскарження рішення органу Пенсійного фонду про накладення штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.

Судом встановлено, що рішення № 452 та № 453 від 21.03.08 р. були оскаржені до суду 11.04.08 р., про що було повідомлено належним чином відповідача листом від № 234 від 11.04.09 р., яке було отримано відповідачем 15.04.08 р.

Отже враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач з дня оскарження рішень № 452 та № 453 від 21.03.08 р. до суду, а саме з 11.04.08 р. та до набрання чинності судовими рішеннями про оскарження рішень УПФУ в Центральному районі № 452 та № 453 від 21.03.08 р., а саме до 02.09.09р. та до 03.02.09р. відповідно, не мав права здійснювати перерозподіл сплачених позивачем страхових внесків на погашення заборгованості за вищенаведеними рішеннями, у тому числі за рахунок страхових внесків за вересень 2008 р. та взагалі не мав право здійснювати ніяких дій стосовно сплати штрафу та пені за вищенаведеними оскаржуваними рішеннями до набрання судовими рішеннями законної сили.

Тобто звернення позивача до Господарського суду АРК з позовом про оскарження рішень УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 452 та № 453 від 21.03.08р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені зупинило строки сплати цих фінансових санкцій та пені до винесення судом рішень по цих справах.

Проаналізувавши ч.3,13,14 ст.106 Закону № 1058 та п.9.6.,9.7. Інструкції, суд вважає, що відповідач не мав права самостійно змінювати призначення платежів, здійснених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида", в рахунок сплати страхових внесків за вересень 2008 року, шляхом самостійного перерозподілу грошових коштів на погашення заборгованості за рішеннями Управлінням ПФУ в Центральному районі м.Сімферополя № 452 та № 453 від 21.03.08 р., навіть не зважаючи на той факт, що на момент звернення до суду ці рішення вже стали узгодженими.

Тобто враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя своїми діями порушило положення ч. 3, 13 та 14 ст.106 Закону №1058 та п.9.6.,9.7. Інструкції, а отже суд вважає протиправним направлення коштів підприємства, сплачених на оплату страхових внесків за вересень 2008 року, на погашення заборгованості позивача за рішеннями №452,453.

Не оспорюючи право відповідача на перерозподіл страхових внесків в звичайних умовах, суд прийшов до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів того, що відповідач правомірно використовував свої повноваження по перерозподілу сплачених позивачем страхових внесків саме за період оскарження в суді рішень №452,453 від 21.03.08р.

Суд вважає, що відповідач повинний був вивести узгоджені рішення № 452 та № 453 від 21.03.08 р. з картки особового рахунку позивача, однак цього не зробив, що й призвело до погашення заборгованості за цими рішеннями частково за рахунок сплачених позивачем коштів, направлених на оплату страхових внесків за вересень 2008 року. І лише після набрання законної сили судовими рішеннями про оскарження рішень №452 та 453 ці рішення мали увійти до картки особового рахунку позивача.

Посилання відповідача на те, що перерозподіл сплачених коштів здійснюється в автоматичному режимі, суд вважає неспроможними та необґрунтованими, оскільки відповідач мав можливість винести в ручному режимі оскаржувані рішення №452 та 453 із картки особового рахунку платника страхових внесків позивача до набрання судовими рішеннями по справі законної сили, оскільки оскарження рішень ПФУ в судовому порядку зупиняє стягнення коштів за такими рішеннями.

Щодо посилань відповідача на судові рішення, якими визнано, що прийняті УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя рішення № 452 та № 453 від 21.03.08 р. є законними та обґрунтованими та відсутні підстави для їх скасування, суд вважає такі доводи неспроможними, оскільки відповідач мав зупинити стягнення за рішеннями № 452 та № 453 від 21.03.08 р. саме на період судового оскарження цих рішень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає такі дії відповідача з перерозподілу грошових коштів, сплачених в оплату страхових внесків за вересень 2008 р. на погашення заборгованості за рішеннями № 452 та № 453 від 21.03.08 р. та заборгованості за період з лютого 2008 р. по квітень 2008 р., необґрунтованими та протиправними, та вчиненими з порушенням норм Закону № 1058 та Інструкції № 21-1.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, повно і всебічно оцінивши обставини по справі суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ДП Видавництво і друкарня "Таврида"у повному обсязі.

Крім того суд зазначає, що може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 162 КАС України встановлені повноваження суду при вирішенні справи, до переліку яких входить право суду прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 1240 від 27.07.09 року про застосування до Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида"фінансових санкцій у розмірі 14414,06 гривень та нарахуванню пені у розмірі 31931,40 гривень, як це передбачено при оскарженні актів індивідуальної дії, а не лише скасувати оспорювані рішення, як просив у позові позивач.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 25.08.10 року судом проголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 30.08.10 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим № 1240 від 27.07.09 року про застосування до Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида"фінансових санкцій у розмірі 14414,06 гривень та нарахування пені у розмірі 31931,40 гривень.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" (95040, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, код ЄДРПОУ 05905680, р/р 26003000182001, МФО 384737, СФ АБ «Автозазбанк») 3,40 гривень судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.