Постанова № 11569948, 21.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.09.10Справа №2а-11138/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді

Котаревої Г.М., при секретарі Суконновій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ «СТ Будінвест»

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим

про визнання неправомірними дій, скасування рішення та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників:

позивача Астахова М.Ю., довіреність від 20.09.10р.

відповідача не зявився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТ Будінвест» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (далі відповідач) щодо невизнання податковою звітністю податкової декларації позивача з податку на додану вартість за 1 квартал 2010 року, зобовязати ДПІ у м. Ялта визнати декларацію з податку на додану вартість позивача за 1 квартал 2010р. податковою звітністю, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Ялта № 00138150210 від 09.06.10р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чим, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, доказів поважності неприбуття у судове засідання не надав.

Приймаючи до уваги, що відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, а матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.03.2005 року зареєстрований Шевченківською районною у м. Києві Державною адміністрацією як юридична особа та є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”.

Судом встановлено, що позивачем було подано відповідачу декларацію з податку на додану вартість за 1 квартал 2010 року (вх. № 33788 від 11.05.2010 року).

Відповідач направив позивачу повідомлення (вих. № 9602/10/15-2 від 13.05.2010 року) про те, що надана ним декларація з податку на додану вартість за 1 квартал 2010 року не визнана податковою звітністю, у звязку з тим, у порушення вимог пп. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України 2181 від 21.12.2000р., в декларації не вказані обовязкові реквізити, а саме: відсутня відмітка про те, що до декларації подано додатки № 5 та № 2. Платнику податку рекомендовано надати декларацію оформлену у відповідності з загальними вимогами.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, повідомляючи позивача про невизнання поданої податкової декларації (повідомлення № 9602/10/15-2 від 13.05.2010 року) з податку на додану вартість за 1 квартал 2010 року податковою звітністю, посилався п.п. 4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону України № 2181 від 11.05.10р. Підставами для невизнання податкової декларації за 1 квартал 2010 року була відсутність обовязкових реквізитів, а саме: відсутність відмітки , що до декларації подано додатки № 5, № 2.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі - Закон).

Згідно з п. 1.11 Закону податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 4.1.1. зазначеного Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Детальний перелік вимог до податкової звітності, порядку її заповнення зазначені в Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджений наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року (далі Рекомендації).

Згідно з п. 4.4. Рекомендацій працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

В силу пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону та п. 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” містять вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком дій, а саме: прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом, при цьому перелік підстав для відмови в прийнятті податкової декларації також є вичерпним відповідно до п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Враховуючи, що згідно з вимогами п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, позивач подав декларацію з податку на додану вартість відповідачу у визначений законом строк.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, обовязковими реквізитами є: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

-звітний (податковий) період;

-назва платника податків;

-код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 “Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України” або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ;

-ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи;

-місцезнаходження платника податків;

-назва ОДПС, до якого подається звітність;

-дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

-підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Відповідно до Методичних рекомендацій, в якості обовязкових реквізитів не зазначаються відмітки у декларації про подані до неї додатки.

Судом досліджено подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за 1 квартал 2010 року, та встановлено що до неї додано додатки № 2, 5.

Більш того, подана позивачем декларація з податку на додану вартість за 1 квартал 2010 р., містить всі передбачені Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, обовязкові реквізити.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що ним декларація позивача з податку на додану вартість за 1 квартал 2010 рік не визнана як податкова декларація з підстав, встановлених чинним законодавством.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач, відмовляючи у прийнятті в якості податкової звітності декларацію за 1 квартал 2010 р., надану платником податків, не відобразив визначені в ній відомості в особовому рахунку позивача.

В матеріалах справи відсутні докази правомірності таких дій відповідача.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач, не прийнявши декларацію позивача з податку на додану вартість за 1 квартал 2010 року, діяв невмотивовано, без зясування всіх фактичних обставин, з порушенням порядку, визначеного діючим законодавством, у звязку з чим суд вважає, що такі дії відповідача є протиправними.

Крім того, позивачем на підставі акту перевірки про результати документальної невиїзної перевірки з питань не надання податкової декларації по ПДВ за 1 квартал 2010р., від 01.06.10р. № 2637/152/33406483, прийнято податкове повідомлення рішення від 09.06.10р. № 0001381502/0 про застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170,00грн. Оскільки, передумовою прийняття зазначеного рішення були дії щодо не визнання податковою звітністю декларацію позивача з податку на додану вартість за 1 квартал 2010 року, які визнаються судом протиправними, суд вважає, що податкове повідомлення рішення від 09.06.10р. № 0001381502/0 також є протиправним та підлягає скасуванню.

Розглянувши п. 3 позовних вимог щодо зобовязання відповідача визнати декларацію з податку на додану вартість ТОВ «СТ Будінвест» за 1 квартал 2010р. податковою звітністю, суд вважає, що визнавши протиправними дії ДПІ в м. Ялта щодо невизнання податковою звітністю декларацію позивача з ПДВ за 1 квартал 2010р., та визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення рішення від 09.06.10р. № 0001381502/0, суд належно та достатньо захистив права позивача, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.09.2010 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 28.09.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії ДПІ в м. Ялта щодо невизнання податковою звітністю декларацію ТОВ «СТ Будінвест» з податку на додану вартість за 1 квартал 2010р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Ялта від 09.06.10р. № 0001381502/0.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Будінвест» судовий збір у розмірі 3,40 грн.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Котарева Г.М.