Постанова № 11569905, 27.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.09.10Справа №2а-5781/10/14/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі судового засідання Белової Ю.Г., за участю представників сторін: від позивача Майлиєва Ф.Р.

від відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженої відповідальністю «Акура-Нико»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної республіки Крим

про спонукання до виконання певних дій.

Суть спору: Товариство з обмеженої відповідальністю «Акура-Нико» (далі позивач) звернулося до адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної республіки Крим (далі відповідач) про зобовязання відповідача зареєструвати ТОВ «Акура-Нико» платником податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у даному випадку безпідставно, у порушення Порядку обліку платників податків і зборів №80 від 19.02.1998 р. (далі Порядок №80), провів перевірку місцезнаходження позивача, що підстави для відмови в реєстрації платника податку на додану вартість визначені ст.9.8 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (Далі Закон № 168) є вичерпними та в них відсутня така підстава для відмови як незнаходження платника податку за юридичною адресою. А також тим, що відповідно відповідно до ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу, або особи які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. А юридична особа не зобовязана якимось чином афішувати своє місцезнаходження.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про неможливість розгляду справи у відсутності його представника не надав.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи за відсутності його представника, вважає за можливе, на підставі ст. 128 КАС України, продовжити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акура - Нико» зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 23.07.2009 р., як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_1.

13.04.2010 позивачем до відповідача було подано заяву на проведення реєстрації у якості платника податку на додану вартість та надання відповідного свідоцтва.

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим було проведено перевірку достовірності юридичної адреси позивача про що складено Акт №1797/15-2 від 19.04.2010 року згідно якого позивач не знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Гречеська,16.

На підставі вказаного акту, відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації ТОВ «Акура-Нико» в якості платника ПДВ, яке було виражено у листі «Про розгляд заяви про реєстрацію платника ПДВ» №18018/10/15-2 від 23.04.2010 року.

Підставою для прийняття такого рішення стало те, що ТОВ «Акура - Нико» не знаходиться за юридичною адресою, чим порушує п.3 ст. 9, Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. У звязку з цим на підставі ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” вирішено відмовити в реєстрації ТОВ «Акура-Нико» як платника податку на додану вартість.

В ході судового розгляду справи судом була перевірена наявність підстав для відмови в реєстрації в якості платника податку на додану вартість та встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом №168.

Відповідно до ст. 2 Закону платником податку є:

- будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

- будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Відповідно до п.9.8. ст. 9 Закону реєстрація діє до дати її анулювання, якє відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством про порядок реєстрації суб'єктів господарювання.

Більш детально порядок реєстрації платника податку на додану вартість врегульований Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 року (далі Положення).

Відповідно до п. 13 Положення реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону .

Пунктом 14 Положення встановлено, що протягом десяти календарних днів від дня отримання заяви про реєстрацію за відсутності підстав, визначених підпунктом 14.1 цього пункту, податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво, бланк якого виготовлений на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки.

Відповідно до п. 14.1. Положення Податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 2 цього Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені пунктом 25 цього Положення.

Згідно п.25. Положення Реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Відповідно до п.3 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» №755 IV від 15.05.2003р. у бланку свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зазначаються, найменування юридичної особи, ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, місцезнаходження юридичної особи, місце проведення державної реєстрації, дата проведення державної реєстрації та номер запису в Єдиному державному реєстрі.

Як було зазначене вище, фактичною підставою для відмови в реєстрації позивача як платника податку на додану вартість став факт незнаходження позивача за місцем реєстрації, зазначеним в свідоцтві про державну реєстрацію, що на думку позивача, є порушенням п.3.ст.9 Закону №755 - ІV та підставою для відмови в реєстрації позивача в якості платника ПДВ.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Всупереч зазначеній нормі Закону, відповідачем не було надано до суду доказів перевірки достовірності фактичної адреси проживання позивача як підтвердження того, що він не знаходиться за місцем реєстрації. Відповідних заходів щодо встановлення місця знаходження позивача відповідачем не здійснено.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 та витягу з ЄДРПОУ від 05.01.10р. ТОВ «Акура-Нико» зареєстровано за адресою: 95049, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гречеська, будинок 16.

Судом встановлено, що до матеріалів справи долучено договір надання у використання поштового адресу та використання його в якості юридичної адреси від 18.10.09р. заключний між ТОВ «Акура-Нико» та ОСОБА_2, згідно з яким ОСОБА_2, у якого у власності є обєкти нерухомості за адресою АДРЕСА_1 надає ТОВ «Акура-Нико» у використання поштову адресу та дозволяє використовувати її в якості юридичної адреси.

Вивчивши зазначені вище документи, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача про те, що ТОВ «Акура-Нико» не знаходиться за юридичною адресою.

Статтею 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим неправомірно, необґрунтовано, тобто без зясування дійсних обставин було прийнято рішення про відмову в реєстрації ТОВ «Акура-Нико» в якості платника ПДВ, яке було виражено у листі «Про розгляд заяви про реєстрацію платника ПДВ» №18018/10/15-2 від 23.04.2010 року.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про відмову у реєстрації ТОВ «Акура-Нико» як платника податку на додану вартість, яке оформлене листом «Про розгляд заяви про реєстрацію платника ПДВ» №18018/10/15-2 від 23.04.2010 року, та зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю «Акура-Нико» в якості платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про відмову у реєстрації ТОВ «Акура-Нико» як платника податку на додану вартість, яке оформлене листом «Про розгляд заяви про реєстрацію платника ПДВ» №18018/10/15-2 від 23.04.2010 року

3.Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю «Акура-Нико» в якості платника податку на додану вартість.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Акура-Нико» (ЄДРПОУ 36579535) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.