Постанова № 11569748, 19.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.07.10Справа №2а-13829/09/11/0170 об 11 годині 13 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю

представників позивача Кідіменко Н.І., довіреність б\н від 05.02.2010р., Якубової С.С., довіреність б\н від 05.02.2010р.,

представника відповідача Смаль І.М., довіреність №30-18/44 від 15.01.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Державного закладу «Кіровська районна санітарно епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоровя

до Східного регіонального контрольно ревізійного відділу сектору у Кіровському районі

про визнання протиправним та часткового скасування вимог.

ВСТАНОВИВ:

Державний заклад «Кіровська районна санітарно епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоровя звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до Східного регіонального контрольно ревізійного відділу сектору у Кіровському районі про визнання протиправним та скасування п.5 письмової вимоги №32-14/742 від 06.11.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно зобовязує позивача усунути порушення щодо відшкодування ОСОБА_4 незаконно отриманої премії у квітні 2009р. в сумі 480,00грн., а також коригування розрахунків з державними цільовими фондами у бік зменшення зайвих нарахувань в сумі 174,72грн. у разі повернення суми премії, оскільки премію ОСОБА_4 виплачено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання», №659 від 17.05.2002р., згідно якої премії із спеціального фонду можуть виплачуватися як працівникам безпосередньо зайнятим у наданні платних послуг, так і працівникам сприяючим цьому. Крім того, виконання додаткової роботи є показником для преміювання працівників відповідно до «Положення про преміювання працівників Кіровської районної СЕС із коштів бюджету та спец рахунку», затвердженого головним державним санітарним лікарем Кіровського району.

Представники позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та уточнені позовних вимог.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.56-58), поясненнях на адміністративний позов (а.с.63-64), в яких зазначив, що преміювання працівника ОСОБА_4 здійснено із порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996 від 16.07.1999р. та Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» №88 від 24.05.1995р., оскільки під час проведення ревізії позивачем не підтверджено факт надання ОСОБА_4 платних послуг або сприяння організації платних послуг, а факт виконання додаткового доручення повинен бути зафіксований в первинних бухгалтерських документах, оскільки це господарська операція, у звязку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи та надані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори між субєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 26.01.93 №2939-ХІІ “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (далі Закон № 2939) державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до ст. 2 цього Закону № 2939 головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується органами КРС України через проведення аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізій та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізій викладаються у акті.

Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону № 2939 Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Таким чином, Східний регіональний контрольно ревізійний відділ сектору у Кіровському районі у відносинах з юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення субєкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності субєктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача на підставі направлень на проведення ревізії від 07.09.2009р. №155 та від 10.09.2009р. №157, проведено ревізію використання бюджетних коштів, виділених Міністерством охорони здоровя України для проведення державного санітарно епідеміологічного нагляду і дезінфекційних заходів Державного закладу «Кіровська районна санітарно епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоровя за період з 01.01.2007р. по 31.08.2009р., за результатами якої складено акт №32-21/32 від 05.10.2009р. (а.с.8-27).

Актом ревізії встановлено здійснення позивачем витрат на виплату премії ОСОБА_4 за квітень 2009року у розмірі 654,72грн. із коштів спеціального фонду при тому, що ОСОБА_4 не надавала платні послуги, що є порушенням вимог п.3 пп.а) Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги їх утворення та напрямки використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002р. за №659.

У запереченнях за вих. №401 від 20.10.2009р. на акт ревізії від 05.10.2009р. (а.с.25-26), позивачем зазначено, що премії із спеціального фонду можуть виплачуватися як робітникам безпосередньо зайнятим у наданні платних послуг, так і робітникам, що сприяють цьому. Рівень участі робітника визначається керівником, оскільки він безпосередньо дає завдання тому чи іншому робітнику.

Згідно висновків на зауваження від 04.11.2009р. до акту ревізії від 05.10.2009р. (а.с.28-43) відповідачем зазначено, що ані Колективним договором, ані Положенням про преміювання Кіровської СЕС, питання нарахування премії особам, які сприяють наданню послуг, не передбачено. Надання додаткового завдання повинно бути обґрунтовано необхідністю і бути зафіксовано в розпорядчому документі по установі. Факти причетності помічника епідеміолога ОСОБА_4 до надання платних послуг, надання йому додаткових завдань, які відносяться до діяльності установи, а також про їх виконання, документально підтверджені не були.

06.11.2009р. відповідачем предявлено письмову вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства №32-14/742 (а.с.6-7), якою позивачу, зокрема, запропоновано відшкодувати ОСОБА_4, яка отримала премію у квітні 2009р. у сумі 480,00грн., тобто, повернути цю суму. Отримати від працівника письмову відповідь на пропозицію про повернення суми, відкоригувати розрахунки з державними цільовими фондами у бік зменшення зайвих нарахувань в сумі 174,72грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобовязаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Для з`ясування повноважень органів державної контрольно-ревізійної служби на проведення планових ревізій необхідно визначити чи відноситься обєкт ревізії до підконтрольних установ.

Визначення підконтрольних установ наведено у частині 1 статті 2 Закону № 2939, до яких належать міністерства та інші органи виконавчої влади, державні фонди, бюджетні установи, суб'єкти господарювання державного сектору економіки, а також підприємства і організації, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Судом встановлено, що Державний заклад «Кіровська районна санітарно епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоровя є юридичною особою у структурі Міністерства охорони здоровя з ідентифікаційним кодом 02007288 державною організацією, зареєстрованою 24.01.1997 року, що підтверджується Статутом, довідкою з ЄДРПОУ АБ №055074 від 09.07.2009р. та копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.71-80, 81, 82).

Державний заклад «Кіровська районна санітарно епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоровя діє на підставі Статуту, затвердженого наказом МОЗ України від 25.05.2007р. №273, відповідно до якого є закладом санітарно профілактичного профілю і входить до системи державної санітарно епідеміологічної служби Міністерства охорони здоровя України. Джерелами фінансування є кошти Державного бюджету України, у тому числі і спеціального фонду, а також інших джерел, передбачених законодавством України (п.6.1. Статуту).

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що позивач відноситься до підприємств і організацій, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Державний заклад «Кіровська районна санітарно епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоровя відноситься до підконтрольних відповідачу установ.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільного їх визнання.

Під час розгляду справи позивачем не оспорювався факт правомірності проведення ревізії, в результаті якої складено акт від 05.10.2009р.

Щодо правомірності вимоги відповідача, викладеної у п.5 письмової вимоги №32-14/742 від 06.11.2009р., суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи помічником епідеміолога ОСОБА_4 протягом 1-го кварталу 2009р. неодноразово здійснювався відбір проб харчових продуктів, відбір та направлення змивів на бактеріологічні дослідження (а.с.110-114).

Згідно посадової інструкції помічника епідеміолога Кіровської райСЕС, до обовязків останнього не відноситься така робота, як відбір проб харчових продуктів, а також відбір та направлення змивів на бактеріологічні дослідження (а.с.69-70), у звязку із чим, суд дійшов висновку, що виконання таких видів робіт не входить до кола обовязків помічника епідеміолога, відтак, їх виконання є додатковою роботою.

Постановою Кабінету Міністрів України №1544 від 15.10.2002р. затверджено перелік робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату, згідно п.4 якого за плату проводяться, зокрема, бактеріологічні, вірусологічні, паразитологічні, санітарно гігієнічні, токсиколого гігієнічні, фізичні, радіологічні, молекулярно генетичні та інші дослідження щодо безпеки сировини, продукції, обєктів виробничого середовища, біоматеріалу та довкілля для здоровя людини (крім планових досліджень).

За таких обставин, додаткова робота, яка була виконана помічником епідеміолога ОСОБА_4 у період січень - березень 2009р., відноситься до переліку робіт, які надаються за плату згідно Постанови КМУ №1544.

Постановою Кабінету Міністрів України №659 від 17.05.2002р. (далі Постанова №659) затверджено Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання.

Постановою №659 встановлено, що плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ, відноситься до 1-ї групи 1-ї підгрупи власних надходжень бюджетної установи, які використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет, зокрема, на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг.

Такими витратами є забезпечення необхідними матеріалами, обладнанням, технікою, інвентарем, виготовленням бланків, тощо.

Згідно розяснень Міністерства фінансів України щодо складання штатного розпису та планування коштів на оплату праці по спеціальному фонду кошторису закладів санітарно епідеміологічної служби за вих. №03152-12/139/11-4814 від 21.04.2003рю (а.с.83), видатки на оплату праці обчислюються та плануються у складі спеціального фонду залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів із застосуванням встановлених законодавством норм. При виконанні робіт з надання відповідних послуг в межах норм робочого часу штатними працівниками, які утримуються за рахунок загального фонду, у спеціальному фонді можуть плануватися лише кошти на встановлення надбавок за складність та напруженість і на преміювання цих працівників, але з урахуванням вимог п.23 Постанови Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002р. «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», якою встановлено послідовність планування видатків спеціального фонду.

З метою упорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 N 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" прийнято спільний наказ Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства здоровя України №308/519 від 05.10.2005р. «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», яким затверджено «Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» (далі Наказ №308/519).

Згідно п.1.7 Наказу №308/519 конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду заробітної плати та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати.

Зазначена норма кореспондує із п.5.11 Наказу №308/519, яким передбачено преміювання працівників та надання матеріальної допомоги, та згідно якого керівники закладів та установ за погодженням з профспілковими комітетами затверджують положення про преміювання працівників.

Зі змісту наведених норм випливає, що преміювання працівників здійснюється на підставі положення про преміювання працівників, за рахунок і в межах фонду заробітної плати у складі спеціального фонду залежно від обсягу діяльності.

Згідно Положення про преміювання робітників Кіровської райСЕС з коштів бюджетів та спец рахунків, показником для преміювання є, зокрема, виконання планових робіт основної діяльності згідно функціональних обовязків та виконання дорученої додаткової роботи (а.с.94-95).

На підставі наказу №14-К від 22.04.2009р. Кіровської райСЕС за 1 квартал 2009р. ОСОБА_4 премійовано за рахунок надходжень позабюджетних коштів у 1-му кварталі 2009 р. (а.с.66).

Приймаючи до уваги, що факт виконання додаткової роботи ОСОБА_4 підтверджується актами відбору харчових продуктів, направленнями змивів на бактеріологічні дослідження, результатами дослідження змивів, керівником позивача разом із профспілковим комітетом погоджено положення про преміювання працівників, суд дійшов висновку про правомірність преміювання помічника епідеміолога ОСОБА_4 у 1-му кварталі 2009р. за рахунок надходжень позабюджетних коштів.

На підставі викладеного, позовні вимоги про скасування п.5 письмової вимоги Східного регіонального контрольно ревізійного відділу сектору у Кіровському районі №32-14/742 від 06.11.2009р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

У судовому засіданні 19.07.2010 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови.

В повному обсязі постанову складено 23.07.2010 року.

Керуючись статтями 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати п.5 письмової вимоги Східного регіонального контрольно ревізійного відділу сектору у Кіровському районі №32-14/742 від 06.11.2009р.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного закладу «Кіровська районна санітарно епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоровя 3,40грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.