Ухвала суду № 115695428, 18.12.2023, Дарницький районний суд міста Києва

справа № 753/15833/22

провадження № 2-п/753/129/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Лузовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційної складової та

трьох відсотків річних, нарахованих на суму боргу заборгованості за кредитним договором,суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою від 28 листопада 2023 року про переглад заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року по справі за позовом АТ «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційної складової та трьох відсотків річних, нарахованих на суму боргу заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що вона не з`явилась в судове засідання з поважних причин (необізнаність про розгляд справи), а докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (нереалізоване нею право подачі заяви про застосування судом строку позовної давності).

Відтак, прийнявши вказане рішення, суд взяв за основу лише доводи позивача, внаслідок чого зробив помилковий висновок та невірно вирішив спір.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні представник позивача Стеценко М.В., діючий на підставі довіреності від 01 листопада 2023 року, заяву не визнав та просив відмовити у її задоволенні. В обґрунтування заперечень вказав, що строк позовної давності відповідно до п.11.3 Кредитного договору від 13.06.2008 року, укладеного між сторонами, встановлений у 50 років, відтак заяву відповідачки вважає необґрунтованою.

Відповідачка/її представник в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце його проведення - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, засобами електронного зв`язку, яке доставлено відповідачу/його представнику особисто 08.12.2023 о 16:05, 16:20, розміщеним оглошенням на офіційному сайті судової влади (суду).

Суд вважає, що неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання про перегляд заочного рішення не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України.

Враховуючи, що в матеріалах справи та поданої заяви достатньо даних про права та взаємовідносини сторін в межех розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду, форму судочинства - спрощеного провадження, суд визнав можливим вирішити заяву про переглад заочного рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у ній матеріалів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд справи судом, а виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, доводи та заперечення заяви, у їх сукупності, вважає, що вимоги заявника про скасування заочного рішенняне обґрунтовані, обставини, викладені в заяві не підтверджуються наявними в матеріалами справи, та встановленими в ході судового засідання доказами.

Так, судом встановлено, що заочним рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року позов Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційної складової та трьох відсотків річних, нарахованих на суму боргу заборгованості за кредитним договором задовольнено й стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк» 4 989 грн. 81 коп. - інфляційну складову боргу, 33 047 грн. 00 коп. - три відсотки річних, нарахованих на суму боргу, 2 481 грн. 00 коп. - судового збору, а всього - 40 528 грн. 81 коп.(а.с.41-45).

Відповідно до частини 1 статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовом у засіданні.

А відповідно до частини 1 статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто процесуальним законом передбачені обов"язкові сукупні умови для скасування заочного рішення.

Проте, судом встановлено, що законні підстави для задоволення такої заяви відсутні.

Так, відповідач повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, й у тому числі повторно, що підтверджується судовими повістками надісланими рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, які повернуто за терміном зберігання з відміткою «Укрпошти» про те, що адресат за вказаною адресою не проживає, розміщеним повідомленням на офіційному сайті судової влади (суду), смс-повідомленням, тобто повідомлення судом надіслано відповідачу завчасно до судового засідання, й з огляду на це відповідач мав достатньо часу для надання відзиву на позов, проте цим правом не скористався.

Згідно положень п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за вказаною адресою місця проживання, а відтак за матеріалами справи відповідач вважається належно повідомленим про час розгляду.

Доокази, на які посилається відповідачка, не мають значення й не можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.

Зважаючи на надані сторонами докази про договірні правовіднониси, встановлено, що такі умови кредитного договору погоджені позичальницею, а тому вона має дотримуватися принципу добросовісності, який лежить в основі доктрини venire contra factum proprium, є стандартом чесної та відкритої поведінки. Це означає повагу до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сама доктрина venire contra factum proprium базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium - «не можна діяти всупереч своїй попередній поведінці».

Таким чином, добросовісності та чесній діловій практиці суперечать дії, що не відповідають попереднім заявам або поведінці, якщо інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Об`єднаної палати КЦС ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17).

Водночас, зважаючи на доводи заяви про перегляд заочного рішення, суд не має застосовувати строк позовної давності за заявою відповідача з огляду на п.11.3 Кредитного договору від 13.06.2008 року, укладеного між сторонами, яким строк позовної давності за вимогами позивача у межах укладеного кредитного договору встановлений у 50 років.

За таких процесуальних підстав заява задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційної складової та трьох відсотків річних, нарахованих на суму боргу заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Копію ухвали невідкладно вручити присутнім в залі суду сторонам, відсутнім - надіслати рекомендованою поштою з повідомленням про вручення для відома.

СУДДЯ: