Ухвала суду № 115685909, 12.12.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.12.2023Справа №910/10186/15За розглядом скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ", Луганська область, м. Сєвєродонецьк

на дії Заступника начальника відділу Печерської державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни, м. Київ

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ", м. Сєвєродонецьк

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

про визнання недійсним правочину

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача (скаржника): Мандригеля Р.С. (адвокат за ордером серія АО№1108803 від 06.12.2023);

від відповідача: Роєнко Є.В. (адвокат за довіреністю №1-3598 від 15.08.2023);

- Пахомова О.А. (адвокат за довіреністю №1-3596 від 15.08.2023);

від органу ДВС: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання недійсним правочину про відбір в односторонньому порядку (без письмового погодження) відповідачем природного газу позивача в обсязі 132 527,147 тис. куб. м., із ПСГ та передачі його позивачу для покриття негативного дисбалансу (дефіциту) природного газу за січень 2013 року, оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №163/02-14 від 25.12.2014 та зобов`язання відповідача поновити в обліку в підземному сховищі газу відповідача природний газ позивача в об`ємі 132 527,147 тис. куб. м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №163/02-14 від 25.12.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №910/10186/15 позов задоволено повністю. Визнано правочин про відбір в односторонньому порядку Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" природного газу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке Об`єднання Азот" в обсязі 132 527,147 тис. куб. м., оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №163/02-14 від 25.12.2014р., - недійсним. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" поновити в обліку в підземному сховищі газу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" природний газ Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке Об`єднання Азот" в об`ємі 132 527,147 тис.куб.м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №163/02-14 від 25.12.2014. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке Об`єднання Азот" судовий збір у розмірі 2 436,00 грн.

Постановами Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 та Вищого господарського суду України від 26.07.2016 рішення Господарського суду залишено в силі.

16.05.2016 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015, яке залишене без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 р., яке набрало законної сили 06.04.2016, видано накази.

12.10.2023 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ" надійшла скарга на дії Заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі №910/10186/15. У скарзі позивач просить суд:

- скасувати постанову Заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни про закінчення виконавчого провадження від 27.09.2023 року НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року №910/10186/15;

- зобов`язати Заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівну відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року №910/10186/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 розгляд скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ" призначено на 07.11.2023.

24.10.2023 до суду від відповідача (боржника) надійшла заява про залишення скарги без розгляду.

01.11.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення на скаргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 було повідомлено учасників справи про те, що судове засідання призначене на 07.11.2023 не відбудеться у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці. Наступне засідання призначено на 21.11.2023.

17.11.2023 до суду від Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на скаргу.

В судовому засіданні 21.11.2023 було оголошено перерву до 12.12.2023.

07.12.2023 до суду від позивача (скаржника, стягувача) надійшли заперечення на заяву про залишення скарги без розгляду та доповнення до заперечень.

В судове засідання 12.12.2023 представника органу ДВС не з`явились, про час та місце повідомлені належним чином.

Розглянувши в судовому засіданні заяву відповідача про залишення скарги без розгляду, судом було відмовлено в її задоволенні та оголошено відповідну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

Також розглянувши подану скаргу, заперечення відповідача та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як вже було зазначено, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №910/10186/15 позов задоволено повністю, визнано правочин про відбір в односторонньому порядку Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" природного газу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке Об`єднання Азот" в обсязі 132 527,147 тис. куб. м., оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №163/02-14 від 25.12.2014р., - недійсним, зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" поновити в обліку в підземному сховищі газу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" природний газ Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке Об`єднання Азот" в об`ємі 132 527,147 тис.куб.м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №163/02-14 від 25.12.2014 та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке Об`єднання Азот" судовий збір у розмірі 2 436,00 грн.

На виконання вищевказаного рішення було видано наказ №910/10186/15 від 16.05.2016.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві від 18.05.2016 було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу №910/10186/15 від 16.05.2016.

Як вбачається з поданої скарги, 06.10.2023 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_1, представнику скаржника стало відомо про те, що заступником начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любов`ю Іванівною було винесено постанову від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 №910/10186/15, а оригінал виконавчого документа направлено до Господарського суду міста Києва.

Скарга Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ" обґрунтована тим, що державним виконавцем не було вчинено всіх необхіднихх дій для забезпечення виконання боржником рішення суду, а закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 з одночасним направленням оригіналу виконавчого документа до суду, призводить до ситуації за якої рішення не буде виконане та призведе до порушення законних прав Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ".

Так, зокрема, державний виконавець зобов`язаний був звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, а не виносити постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також, на думку скаржника, накладення штрафів і направлення (повідомлення) правоохоронним органам про притягнення боржника до кримінальної відповідальності самі собою не є достатніми заходами з виконання судового рішення, а звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не означає, що він вжив усіх можливих заходів для виконання рішення.

Боржник у своїх запереченнях на скаргу зазначає, що державним виконавцем було вжито всіх необхідних заходів у відповідності до вимог законодавства та в межах обов`язків покладених на нього.

Окрім того, він зазначив, що у відповідності до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключно право державного виконавця звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, а дане право не обов`язком.

Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у відзиві на скаргу заперечував проти її задоволення зазначивши також, що ч. 3 ст. ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», що законодавцем передбачено виключно право державного виконавця звернутися суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, а не обов`язок, тоді як від стягувача чи боржника не надходило будь-яких заяв щодо звернення державного виконавця до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно зі статтею 124 Конституції України та статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

За умовами частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснює сторонам їхні права і обов`язки.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Права виконавця під час здійснення виконавчого провадження визначені в ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Разом з тим, як вбачається з відзиву Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 13.04.2020 представником стягувача було подано до органу ДВС клопотання №1304-1 про проведення виконання боржником наказу Господарського суду міста Києва №910/10186/15 від 16.05.2016.

15.04.2020 державним виконавцем було направлено Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" вимогу виконавця відповідно до якої вимагалось повідомити про стан виконання вищезазначеного рішення або ж причини його невиконання не пізніше наступного дня з отримання вимоги державного виконавця.

Боржник листом №1001ВИХ-20-2034 від 27.04.2020 повідомив виконавця про неможливість виконання рішення суду у зв`язку з відсутністю укладеного між ним та стягувачем договору на зберігання природного газу, що перешкоджає його виконанню.

11.08.2020 державним виконавцем було складено акт щодо відсутності інформації щодо підтвердження виконання рішення суду та ухвалено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 5 100, 00 грн.

Також 11.08.2020 виконавцем було направлено на адресу боржника вимогу виконавця згідно із якою вимагав в триденний термін після отримання вимоги надати в письмові формі підтвердження вимокання рішення суду.

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" у відповідь повідомило листом від 02.09.2020 про невиконання рішення суду у зв`язку з відсутністю укладеного між ним та стягувачем договору на зберігання природного газу.

Стягувач також повідомив виконавця про те, що рішення суду, зокрема, у справі №910/10186/15 не виконано.

26.11.2020 державним виконавцем складено акт про те, що рішення боржником не виконано, у зв`язку з чим було винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10 200, 00 грн.

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

27.09.2023 виконавцем було направлено до Управління поліції в Печерському районі ГУНП в місті Києві подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення боржником.

Також 27.09.2023 виконавцем на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову просто закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд приходить до висновку, що виконавцем було вжито всіх необхідних заходів для примусового виконання рішення відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а дії останнього жодним чином не порушують норми чинного законодавства.

Щодо тверджень скаржника про обов`язок державного виконавця звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

У зв`язку з чим, суд вважає, що законодавцем в наведених приписах Закону України «Про виконавче провадження» було використано словосполучення «має право» для надання державному виконавцю певної дискреції у розсуді необхідності та доцільності вжиття відповідних заходів для виконання рішення суду.

Окрім того, суд зазначає, що стягувач не позбавлений права самостійно звернутися з відповідною заявою до виконавця.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням викладеного, вимоги скаржника є необґрунтованими належним чином, а тому в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ" на дії Заступника начальника відділу Печерської державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 233-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ" на дії Заступника начальника відділу Печерської державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

повний текст ухвали підписано 15.12.2023

Суддя Сергій МОРОЗОВ