Рішення № 115674993, 13.12.2023, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1434/23 Провадження №-2-а/613/9/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 грудня 2023 року

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Шалімова Д.В., за участю секретаря Герасимюк Л.А., розглянувши справу № 613/1434/23, пров. № 2-а/613/9/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить: скасувати постанову ЕАІ №7552386 від 18.08.2023 винесену інспектором УПП в Чернігівській області, 1 батальйону 1 роти, старшим лейтенантом поліції Величковським В.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 1 700,00 грн. через відсутність події і складу адміністративного правопорушення п.1 ст.247 КУпАП; визнати неправомірними дії інспектора УПП в Чернігівській області, 1 батальйону 1 роти, старшого лейтенанта поліції Величковського В.А. по винесенню постанови ЕАІ №7552386 від 18.08.2023 на підставі недостовірних даних з порушенням приписів КУпАП та ЗУ «Про національну поліцію».

Свої вимоги мотивує тим, що 18 серпня 2023 року йому було вручено постанову ЕАІ №7552386 від 18.08.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.4 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу 1700 грн. Дана постанова була складена інспектором УПП в Чернігівській області, 1 батальйону,1 рота, старшим лейтенантом поліції Величковським В.А. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_2 , 18 серпня 2023 року близько 13 год. 07 хв. в с. Сираї, Козелецького району Чернігівської області (М01, 71 км) позначеному д.з. 5.49. на білому фоні, керуючи автомобілем HYUNDAI GETZ д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 103 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 50 км/год. Швидкість руху зафіксовано приладом ТruCam II LTI20/2 0ТС008431, чим порушив п. 12.4 ПДР «Перевищення водіями т/з встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год.», за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 122 КУпАП. Дана постанова с незаконною та підлягає скасуванню за таких підстав. Швидкість руху автомобіля HYUNDAI GETZ д.н.з. НОМЕР_1 (103 км/год.) інспектором зафіксовано приладом TruCam II LTI20/2 0ТС00843І. При цьому, вимірювання швидкості в даному випадку було здійснено ним тримаючи даний прилад в руках , що дає більшу похибку, ніж передбачено свідоцтвом про повірку - це ставить підсумнів точністьвимірювання показниківшвидкості рухуавтомобіля. Інспектором УПП в Чернігівській області Величковським В.А. вимірюванням швидкості автомобіля технічним приладом/засобом розміщеним в руках - було прямо порушено приписи ст.40 ЗУ «Про національну поліцію», наслідком чого стало винесення незаконної оскаржуваної постанови. Вказана в постанові обставина, а саме: швидкість руху автомобіля HYUNDAI GETZ д.н.з. НОМЕР_1 103 км/год, не є достовірною і не можебути підставоюдля притягненняпозивача до адміністративноївідповідальності. Іншихустановлених обставин,інспектором не наведено. Таким чином, при складанні постанови, інспектор УПП в Чернігівській області Величковський В.А. вніс донеї недостовірнідані ітим самим не виконав вимоги ст.283 КУпАП. Крім того, інспектор не надавможливості позивачускористатися своїмиправами передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі та проігнорував вимоги ч.2 ст.33 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився про день та час розгляду справи повідомлявся, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 03 жовтня 2023 року, замінено первісного відповідача інспектора Управління патрульної поліції в Чернігівській області, першого батальйону, першої роти, старшого лейтенанта поліції Величковського В.А. на Департамент патрульної поліції.

Представник відповідача Департаменту патрульноїполіції,Сіндєєва В.В.,в судовезасідання нез`явилась,надала досуду відзивзгідно змістуякого,вважає позовнівимоги необгрунтованимита такими,що непідлягають задоволеннюз наступнихпідстав. 18серпня 2023року о12год.55хв.в с.Сираї а/дМ01«Київ-Чернігів-НовіЯриловичі»,71км.,водій ОСОБА_1 керував транспортнимзасобом HyundaiGetzномерний знак НОМЕР_1 рухався зішвидкістю 103км/год.в населеномупункті,позначеному д.з.5.49на біломуфоні таперевищив встановленеобмеження швидкостібільше ніжна 50км/год.Швидкість вимірюваласьлазерним вимірювачемшвидкості ТЗTruCamIILTI20/20серійний ТС008431чим порушивп.12.4ПДР. Згідно п. 12.4 ПДР, у населенихпунктах рухтранспортних засобів дозволяється ізшвидкістю небільше 50км/год. Після виявлення вказаного правопорушення, поліцейським був поданий сигнал про запинку транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Підійшовши до транспортного засобу, яким керував позивач, поліцейський представився, пояснив суть вчиненого правопорушення та попросив пред`явити документи, зазначені в п.2.1 ПДР України, на підставі п. 2.4 а) ПДР. Вимірювання швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача здійснювалося в с. Сираї, Чернігівської області, позначеному дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», в якому діють вимоги Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Таким чином, ОСОБА_2 своїми діямивчинив адміністративне правопорушення,передбачене ч.4ст.122КУпАП. Лазерний вимірювач швидкості TruCAM здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму. Прилад автоматичновизначає координатикожного вимірюванняшвидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Під час вимірювання швидкості руху, поліцейський виконує наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу , на відео та фото видно, як червона позначка фіксується на автомобілі позивача з відстані 171,9 м.„ тобто вимірює швидкість саме даного автомобіля. Прилад починає вимірювання швидкості і здійснює запис відео. Прилад TruCAM автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму AES. визначений п. 5.1 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015, підтверджено експертним висновком виданим Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України № 04/05/02-3560 від 24.12.2020 року. Властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь -який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі. Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/2646, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 02.11.2022 та чинного до 02.11.2023, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM II LTI 20/20 № ТС008431 є придатним до застосування.

Згідно статті 222 КУпАП органи Національної поліції мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 4 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. ОСОБА_3 є уповноваженим працівником патрульної поліції, проходить службу на посаді інспектора роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП, має звання старший лейтенант поліції, а отже, у відповідності до ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за ч. 4 ст. 122 КУпАП. Таким чином, виявивши порушення Правил дорожнього руху, поліцейський вжив заходів, щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та, як наслідок, у результаті розгляду справи, виніс відносно гр. ОСОБА_4 постанову серії ЕАТ № 7552386 від 18.08.2023 року за адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП,з накладенням штрафу в розмірі 1 700 грн. В пункті 7 оскаржуваної постанови зазначено: відео з п/в (портативного відеореєстратора) № 473243 та прилад TruCam II LTI 20/20 ТС008431, що і є технічними засобами за допомогою яких було здійснено фіксацію розгляду справи та вимірювання швидкості транспортного засобу, тобто їх дані є доказами по справі. Як вбачається із відеозапису та фото з приладу TruCamIILTI20/20(серійнийномер ТС008431) автомобіль HyundaiGetz, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 103 км/год, що є перевищенням дозволеної швидкості руху в населених пунктах згідно ПДР на 53 км/год. На відео та фото також видно, як червона позначка фіксується на автомобілі позивача на відстані 171,9 м, тобто вимірює швидкість саме даного автомобіля, що підтверджує факт вчинення правопорушення. З відеозапису зробленого за допомогою портативного відеореєстратора поліцейського, вбачається, що екіпажем патрульної поліції був зупинений транспортний засіб марки HyundaiGetz, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача за перевищення швидкісного режиму. Після зупинки транспортного засобу водія було проінформовано про причину зупинки з детальним її описом та в подальшому поліцейським було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено оскаржувану постанову. З відеозапису також вбачається, що поліцейським була дотримана передбачена законодавством процедура розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Позивачу було повідомлено про причину зупинки та суть вчиненого ним правопорушення. До початку винесення оскаржуваної постанови поліцейський оголосив про початок розгляду справи, ознайомив Позивачаз правами,якими користуєтьсяособа,стосовно якоїпроводився розглядсправи та жоднимчином неперешкоджав водієвіу реалізаціївказаних прав, про щоПозивач уп.8оскаржуваної постановипоставив власнийпідпис.Під часрозгляду справи,позивачем небуло заявленоклопотання про залученняадвоката. Отже, наявні відеоматеріали підтверджують факт порушення гр. ОСОБА_5 вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху, що стало достатньою і належною підставою для винесення постанови серії ЕАТ № 7552386 від18 серпня 2023 року та притягення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 122 КУпАП. Позивачем по справі до адміністративного позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обгрунтованість заявлених позовних вимог. Між іншим, незгода позивача з його притягненням до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП, не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, з подальшим звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.4 ст.229КАС України з огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 3 ст.268КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі складеної поліцейським 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області Величковським В.А. від 18 серпня 2023 серії ЕАТ № 7552386 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, 18 серпня 2023 року 12.55 год. в с. Сираї, траса М01, км71, водій керував транспортним засобом в населеному пункті позначеному д.з. 5.49. на білому фоні, та рухався зі швидкістю 103 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 50 км/год. Швидкість руху зафіксовано приладом ТruCam II LTI20/2 0ТС008431, чим порушив п. 12.4 ПДР - Перевищення водіями т/з встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про визнання її протиправною та скасування.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (далі КУпАП) передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За визначенням п. 1 ст.247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

В силу приписів ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст.9КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно Пленуму Верховного Суду України в п. 24 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122КУпАП було порушення вимог п. 12.4 : « У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з ч. 4 ст.122КУпАП , перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Дослідивши наданийвідповідачем довідзиву відеозаписта фото зприладу TruCAM, судвстановив,що нарухомий автомобіль HYUNDAIGETZд.н.з. НОМЕР_1 наведено цільта здійснювавсязамір швидкості.В цеймомент виднозначне дрибіжанняприладу TruCam,що свідчитипро проведеннямоменту фіксаціїшвидкості автомобіляTruCamз руки(рук),на данийфакт звернувувагу ОСОБА_1 та незаперечувався ісамим інспектором,який склавпостанову.Така вібраціяприладу TruCam,може датибільшу похибку,а ніжпередбачено свідоцтвомпро повірку,що ставитьпід сумнівзафіксовану швидкістьруху автомобіля,яким керувавпозивач. Тобто, відповідач не заперечив, що прилад TruCam ним використовувався не закріпленим .

Згідно положень ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Враховуючи вищевикладені положення ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото - і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото - і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 вказаного Закону.

Законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», а лист директора ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року за вих. № 22-38/49 про використання лазерного вимірювача швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху не є нормативно-правовим актом, який змінює чи припиняє порядок використання та розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для фіксації виявлених порушень правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Суд звертає увагу на те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням тих обставин, що відповідачем не надано будь-яких доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCаm, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Крім того, досліджуючи спірну постанову серії ЕАТ№7552386 від 18 серпня 2023 року , судом встановлено, що вона не містить посилання на докази, які приймалися до уваги та були основою її винесення. В свою чергу представником відповідача надано до суду відеозапис зі службової боді-камери, який вівся при винесені постанови відносно ОСОБА_1 , як доказ його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.122 КУпАП.

Щодо вказаного доказу суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогамист. 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. (ПостановаВерховного Суду від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а).

Таким чином, наданий відповідачем відеозапис не є належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, крім того на вказаному відео не зафіксовано саме факт порушення водієм правил дорожнього руху, а лише, як було зазначено у своєму відзиві відповідачем, зафіксовану саму процедуру розгляду постанови.

Таким чином, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у постанові не зазначено докази вини позивача (матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення), а сама лише постанова не може бути беззаперечним доказом вини позивача, тому суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Суд при оцінці доказів у справі враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

За нормою норм ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Також, згідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження. Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Щодо доводів позивача про обмеження інспектором Величковським В.А. його законних прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, то суд не може з ними погодитись, оскільки в матеріалах справи наявна постанова, в якій в графі про роз`яснення ОСОБА_1 його прав передбачених ст. 268 КУпАП він поставив свій підпис.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову та на підставі п. 3 ч. 3 ст.286КАС України скасовує рішення суб`єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення.

Доводи позивача про порушення поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Вимоги в частині визнання неправомірними дій уповноважених осіб, щодо складання постанови на підставі недостовірних даних з порушенням приписів КУпАП та ЗУ "Про національну поліцію" , задоволенню не підлягають, оскільки положеннями ч. 3 ст. 286 КАС України, яка є спеціальною нормою, не передбачено такого способу захисту прав позивачів в даній категорії справ.

Керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. 40 Закону України « Про Національну поліцію», ст..ст. 7, 9, 122, 245, 247, 251, 280, 283 Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 9, 11, 72 - 77, 90, 211, 217, 241-246, 250, 255, 258, 268, 286, 293 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову серії ЕАТ № 7552386 від 18 серпня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 700 гривень - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП- закрити.

В частині позовних вимог про визнання неправомірними дій уповноважених осіб, щодо складання постанови на підставі недостовірних даних з порушенням приписів КУпАП та ЗУ "Про національну поліцію" - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: м.Київ, вул. Федора Ернса, 3, 03048.

СУДДЯ