Рішення № 115662790, 14.12.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/17582/23

РІШЕННЯ

іменем України

14 грудня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна казначейська служба України , Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 по 30 вересня 2023, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.; зобов`язати провести нарахування суддівської винагороди на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 в сумі 2270 грн., щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 20% з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 01 січня по 31 грудня 2021; зобов`язати провести нарахування суддівської винагороди на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2022 в сумі 2481 грн., щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 20% з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 01 січня 2022 по 31 грудня 2022; зобов`язати провести нарахування суддівської винагороди на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 в сумі 2684 грн. щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 20% з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 01 січня 2023 по 30 вересня 2023.

В обґрунтування позову зазначає, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області нараховувало та виплачувало суддівську винагороду та інші належні їй виплати, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн., що є протиправним.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області у відзиві зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, починаючи з 01.01.2021 становить 2102 грн. і у подальшому не змінювався. Зазначену розрахункову величину введено для визначення базового розміру посадового окладу судді, відтак територіальне управління як розпорядник коштів нижчого рівня не мало правових підстав для самостійного нарахування суддівської винагороди позивачці виходячи з будь-якої іншої розрахункової величини поза межами видатків державного бюджету.

Державна судова адміністрація України у письмових поясненнях заперечує щодо позовних вимог з аналогічних підстав. Державна казначейська служба України пояснень не надала.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 указом Президента України №434/2007 від 21 травня 2007 призначена суддею Лисичанського міського суду Луганської області, та у подальшому обрана на цю посаду безстроково. З 05.05.2022 позивачку відряджено до Нетішинського міського суду Хмельницької області і наказом голови цього суду №2/05-01 від 12 травня 2022 зараховано до штату Нетішинського міського суду Хмельницької області з 12 травня 2022.

За період з 12 травня 2022 по 30 вересня 2023 ТУ ДСА в Хмельницькій області нараховувало та виплачувало позивачці суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення, для визначення суми яких використовувалась розрахункова величина «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» в розмірі 2102 гривень.

Не погодившись із нарахуванням та виплатою суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення із застосуванням зазначеної величини прожиткового мінімуму 2102 грн., позивач звернулась до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Частиною 1 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 130 Конституції України. Відповідно до частини 2 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Отже, з огляду на приписи ч. 2 ст. 130 Конституції України та ч. 1 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", розмір суддівської винагороди, зокрема і граничний розмір останньої можуть визначатись виключно Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Пунктом 1 ч. 3 статті 135 Закону передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону №1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні ч. 2 статті 130 Конституції України. Пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відтак, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 1 Закону №966-XIV прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 № 1082-IX (далі по тексту - Закон України № 1082-IX) встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня; у той же час працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 2 грудня 2021 № 1928-IX (далі по тексту - Закон України № 1928-IX) встановлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема працездатних осіб з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні, тоді як для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 № 2710-IX (далі по тексту - Закон України № 2710-IX) з 1 січня 2023 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць - у розмірі 2589 гривень, для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема працездатних осіб 2684 гривні, тоді як для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Отже, розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у 2021, 2022 та 2023 роках був зафіксований на рівні 2102 грн. і не змінювався. Таким чином, законами України № 1082-IX, № 1928-IX, № 2710-IX фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена ч. 2 статті 130 Конституції України і ч. 3 статті 135 Закону № 1402-VIII.

Водночас, зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносились, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, не було.

Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) звернув увагу на те, що закони про державний бюджет не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братись лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 01 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватись або змінюватись без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, відповідач неправомірно використовував в якості розрахункової величини для обчислення суддівської винагороди величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом про судоустрій.

У постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 240/3795/22, від 12.07.2023 у справі № 140/5481/22 Суд зазначив, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 (2270,00 грн.), на 01.01.2022 (2481,00 грн.), на 01.01.2023 (2684,00 грн.) на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.), на підставі Законів України №1082-IX, №1928-IX, № 2710-IX, є неправомірною.

З огляду на це, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, застосовуючи при нарахуванні та виплаті позивачці суддівської винагороди прожитковий мінімум в сумі 2102,00 грн., діяв в порушення вимог статті 130 Конституції України та статті 135 Закону №1402-VIII.

Водночас враховуючи те, що у період з 01.01.2021 по 11.05.2022 позивач не перебувала у трудових відносинах з Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, позовні вимоги за цей період задоволенню не підлягають.

Оскільки відповідач не довів правомірність дій і доводи позивача не спростував, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за період з 12 травня 2022 по 30 вересня 2023 виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області провести перерахунок/нарахування та виплату суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за період з 12 травня 2022 по 31 грудня 2022, за період з 01 січня 2023 по 30 вересня 2023 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного року (2022, 2023) з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів)

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 грудня 2023 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області (вул. Соборна, 75,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 26293548) Головуючий суддя І.С. Козачок