Ухвала суду № 115647820, 12.12.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1826/21

Провадження № 2-п/461/104/23

У Х В А Л А

12.12.2023 року місто Львів Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючогосудді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

представника відповідача адвоката Климася Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Климася Юрія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 461/1826/21 за позовом

позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк»

представник позивача Заставна Ольга Василівна

(79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ЄДРПОУ: 19390819)

до

відповідач ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; 10/08/1975 р.н.)

про стягнення заборгованості,

встановив:

Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом.

Адвокат Климась Юрій Іванович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою у якій просить поновити строк для звернення із заявою про перегляд заочного рішення від 06.05.2021 року у цивільній справі № 461/1826/21 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Скасувати дане заочне рішення та призначити справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Мотивуючи подану заяву, представник відповідача зазначає, що про існування заочного рішення ОСОБА_1 дізнався лише 20.11.2023, з телефонного дзвінка приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русенької Оксани Олександрівни, яка повідомила, що на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 06.05.2021, нею відкрито виконавче провадження № 67324659. Заявник стверджує, що копію заочного рішення ОСОБА_1 одержано не було, окрім того останній не був належним чином повідомлений про дату, час та місце її розгляду, взагалі про існування даного позову йому відомо не було. Також, на підставі ст. 27 ЦПК України, заявник вказує, що справу було розглянуто з порушенням територіальної підсудності. Представник відповідача, вказує, що згідно акту про проживання ОСОБА_1 від 16.08.2023 та заочного рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.12.2022 у справі № 191/3127/21, ОСОБА_1 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та станом на час звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення місцем проживанні відповідача є: АДРЕСА_3 .

У зв`язку з наведеним, сторона відповідача вважає, що заочне рішення підлягає перегляду.

У судовому засіданні адвокат Климась Ю.І. підтримав подану заяву з мотивів наведених у ній та просив скасувати заочне рішення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у відповідності дост.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями з відміткою про вручення поштового відправлення, а також довідками про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи. До суду надійшли заперечення представника позивача, згідно яких банк вважає заяву безпідставною, а тому просить відмовити у її задоволенні.

Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, зважаючи на наведені обставини, а також положення процесуального закону, підстав для відкладення розгляду заяви або обставин які унеможливлюють його проведення не встановлено.

Мотиви та висновки суду, а також положення закону,

яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши та оцінивши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити за таких підстав.

За приписамист. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно дост. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Положеннямист. 288 ЦПК України, визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи встановлено наступне.

06.05.2021 року за результатами розгляду цивільної справи № 461/1826/21 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставної Ольги Василівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог. Так, відповідно до резолютивної частини даного рішення, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 56219 грн. 58 коп., а також витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2270 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2100 грн. 00 коп.

Судом належним чином повідомлено відповідача про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції з відміткою про вручення та оголошеннями, в порядкуст.128 ЦПК України. Правом на подачу відзиву на позов та подачу заяви про розгляд справи за його відсутності не скористався.

Відповідно до ч.2 ст. 223ЦПКУкраїни,судвідкладає розглядсправи всудовомузасіданні вмежахвстановленогоцим Кодексомстрокузтаких підстав: 1)неявкавсудове засіданняучасникасправи,щодоякоговідсутні відомостіпроврученняйому повідомленняпродату,часімісце судовогозасідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

В свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, у зв`язку з дотриманням встановленої процесуальним законодавством процедури оповіщення відповідача про розгляд справи, суд прийшов до висновку, що розгляд справи, у відсутності відповідача є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

При цьому, причиною відкладення першого судового засідання у справі була саме неявка відповідача, оскільки представник позивача, згідно з позовною заявою, просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Варто також відзначити, що судову повістку про виклик до суду на 06.05.2021 року о 13 год. 20 хв. відповідачем отримано наручно 13.04.2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення наявне у матеріалах справи /а.с. 64/. Однак, на зазначену дату відповідач повторно не з`явився, про причини своєї неявки у судове засідання не повідомив, але був обізнаний про наявність даної справи у провадженні суду.

Окрім того, заочне рішення суду від 06.05.2021 року було одержано «Климовою» наручно 26.08.2021 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 77/.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, судом дотримано процедуру скерування рішення, а тому, відповідно до п. п. 1, 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є 26.08.2021.

Варто зазначити, що як судові повістки, так і копія заочного рішення не поверталися до суду поштовим повідомленням з відміткою про відмову отримання таких чи з відміткою про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що також ставить під сумнів відсутність відповідача за адресою на яку було скеровано зазначені матеріали.

Зокрема, поштові відправлення було скеровано судом на поштову адресу: АДРЕСА_4 , яка на момент розгляду справи була місцем реєстрації відповідача, що підтверджується довідкою Відділу обліку та моніторингу інформації ГУ ДМС України у Дніпропетровській області /а.с.73/.

Що стосується посилань представника відповідача на копію заочного рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.12.2022 у справі №191/3127/21, відповідно до якого ОСОБА_1 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , то таке було ухвалено після розгляду Галицьким районним судом м. Львова цивільної справи № 461/1826/21 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Отже, наведене свідчить про те, що про існування у провадженні Галицького районного суду м. Львова цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, останньому було достеменно відомо. Натомість, своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позов або ж подачу заяви про розгляд справи за його відсутності чи зверненням з клопотанням про відкладення судового засідання тощо відповідач не скористався.

Що стосується доводів адвоката Климася Ю.І. про те, що справу було розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності, то такі слід відхилити виходячи з наступного.

Відповідно до загальних правил територіальної юрисдикції (підсудності) визначених ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, ст. 28 ЦПК України визначено випадки підсудності справ за вибором позивача (альтернативна підсудність), зокрема позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 8 ст. 28 ЦПК України).

Системний аналіз відповідних норм ЦПК України, які регулюють питання щодо визначення підсудності, дає підстави для висновку, що підсудність справи визначається на момент пред`явлення позову шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції (ст.ст. 27, 184, 187 ЦПК України).

Крім того, територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності (альтернативна та виключна).

Питання обрання суду у разі реалізації права вибору альтернативної підсудності вирішується позивачем на стадії пред`явлення позову шляхом подання відповідної заяви. У такий спосіб позивач реалізує своє право на доступ до правосуддя.

Так, позивач у відповідній заяві зазначив, що користуючись своїм правом, встановленим ч. 8 ст. 28 ЦПК України, пред`являє позов до Галицького районного суду, а саме пред`являє його за місцем виконання договору, тобто місцем знаходження банку.

З п. 5.6. долученої до матеріалів справи копії договору кредиту вбачається, що він виконується за місцем знаходження банку: 79008, м. Львів, Галицький район, вул. Валова, 11, та у випадку спору між сторонами за цим договором, позов може пред`являтись також за місцем виконання кредитного договору.

Таким чином, враховуючи те, що позивач, відповідно до наданих йому законом прав, обрав саме Галицький районний суд м. Львова, і право на визначення належного суду за правилами альтернативної підсудності належить виключно позивачеві, справу було розглянуто без порушення територіальної юрисдикції.

Як наведено вище, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох наведених вище обставин.

Згідно положеньст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст.77,78 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч.ч. 1-4 ст.12, ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, необхідним у цій категорії справ (заяви про перегляд заочного рішення), є також доведення та належне обґрунтування відповідачем перед судом наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які, вочевидь, не були подані суду та про які суду не було відомо. Однак, дана обставина не була доведена представником відповідача, оскільки усі твердження заявника щодо обґрунтованості заявлених вимог фактично зводяться до того, що під час ухвалення заочного рішення було порушено правила територіальної підсудності, однак дана обставина досліджувалася судом на стадії відкриття провадження у справі.

Таким чином, відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення

Окрім того, представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення 28.11.2023 року, натомість спірне заочне рішення судом було ухвалено 06.05.2021 року, яке згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення було отримано 26.08.2021, тобто звернення відбулось з порушенням строку встановленого ст. 284 ЦПК України.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, однак суд приходить до висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку відсутні, оскільки, як вже було зазначено вище, відповідачу було відомо про наявність у провадженні суду позовної заяви. Тобто відповідачем не доведено, що встановлений нормами цивільного процесуального законодавства строк на вчинення процесуальної дії було пропущено саме з поважних причин, що, у свою чергу, є самостійною підставою для залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, наведене вище цілком узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.11.2021 року у справі № № 214/5505/16 (Провадження № 14-74цс21), відповідно до якої якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

Відповідно доположень ст.2ЦПК України,завданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичнихосіб,прав таінтересів юридичнихосіб,інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:

1) верховенство права;

2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов`язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно стаття 11 ЦПК, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Наведені вище доводи та мотиви вказують на те, що відповідач не навів належних обставин, які вказують на наявність законних підстав для скасування заочного рішення у справі.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що законні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.260,287, 288 ЦПК України,

постановив:

Заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 12 грудня 2023 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький