Постанова № 115636883, 12.12.2023, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/3995/23

Провадження № 3/559/2163/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2023 м. Дубно

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Панчук М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВОНС у Дубенському районі УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні малолітню дитину, зі слів не працює, до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз`яснені),

за участі захисника - адвоката Пасічника О.Ю.,

встановив:

12 листопада 2023 року о 22:48 в с. Варковичі по вул. Шевченка, 55, Дубенського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Pevgeot 307", д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомоою газоаналізатора «Alcotest №7510» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що він вказаним автомобілем не керував, а сидів на місці водія, бо перебирав запобіжники, так як автомобіль поломався. Водій в цей момент пішов по охолоджуючу рідину, так як у них "закипіла" машина. За кермом вказаного транспортного засобу був його дядько ОСОБА_2 . ОСОБА_1 побачив у дзеркало заднього вигляду, що під`їхала машина, це були працівники поліції. Він вийшов з автомобіля і підійшов до них, сказав, що теж поліцейський. Працівники поліції сказали, що у нього не підсвічується номерний знак. Він пояснив їм, що як номер може підсвічуватися, якщо машина стоїть на аварійці заглушена. Його пояснення не були взяті до уваги та працівником поліції була винесена постанова. Він дану постанову відмовився отримувати, так як не був водієм, в подальшому планує її оскаржити. Після цього працівники поліції почали пропонувати йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Він від проходження огляду не відмовлявся, але пояснив, що не є водієм, а лише пасажир, тому огляд проходити не буде. В подальшому він подзвонив до дядка, який був за кермом, і сказав, щоб той швидше повертався та пояснив поліцейським, що він водій данного автомобіля. Коли ОСОБА_2 приїхав, то теж пояснював працівникам поліції, що він водій і він їхав за кермом автомобіля. Але працівники поліції не стали його слухати, пішли в машину та там сиділи. В цей час він подзвонив до свого командира та пояснив ситуацію, яка склалася. Потім приїхав відповідальний інспекції та ще один екіпаж поліції, а пізніше ще один екіпаж. Відповідальний інспекції також запитав його, чи він готовий пройти огляд на стан сп`яніння, він пояснив, що є пасажиром, тому так вийшло, що відмовився від проходження огляду. Пройти огляд у медичному закладі йому не пропонували. В службовому автомобілі працівники поліції склали протокол, коли вийшли з машини, зачитали його. Машину з місця події забрав водій ОСОБА_2 . Стверджував, що від проходження огляду не відмовлявся, просто не бачив підстав для такого проходження, оскільки він був пасажиром, а не водієм, але працівники поліції розцінили це як ухилення від такого огляду. Також вказував, що на місці події працівники поліції не роз`яснювали йому порядок та процедуру проходження огляду на визначення стану сп`яніння, не давали йому направлення, також не відбирали письмові пояснення ні у нього, ні у водія ОСОБА_2 . Крім того, зазначив, що його ніхто не зупиняв, коли працівники полції під`їхали, він стояв на обочині. Вважає, що працівники поліції в данному випадку діяли неправомірно. Наступного дня він написав до УПП в Рівненській області скаргу на дії працівників поліції, однак результату розгляду цієї скарги ще не має.

Захисника ОСОБА_1 - адвокат Пасічник Ю.О. в судовому засіданні вказав, що в даному випадку немає жодних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тому оскільки він не був водієм, підстав пропозиції проходження огляду на визначення стану сп`яніння у працівників поліції не було. Крім того, вказує, що було порушено порядок проходження огляду на стан визначення алкогольного сп`яніння, так як ОСОБА_1 не було вручено направлення на огляд, також було грубо порушено п. 9 Інструкції, згідно якого водій транспортного засобу повинен бути оглянутий в медичному закладі, чого проведено не було. Акт та направлення ОСОБА_1 також не підписані та йому не пред`являлися. На відеозаписі з місця події видно, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду. Тому, зважаючи на обставини даної справи, просить справу закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухав пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №295819 від 12.11.2023 (а.с.2), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та на вимогу поліцейського про проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, відмовився від такого огляду,

актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, огляд проведений у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, також у акті вказано, що огляд не проводився, від підпису ОСОБА_1 відмовився (а.с.4),

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд не проводився, причина непроведення - відмова (а.с.5),

зобов`язанням не керувати транспортним засобом 24 години (а.с.6).

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується відеозаписом події, з якого вбачається, що працівниками поліції, які перебували у службовому автомобілі на другорядній дорозі, було помічено транспортний засіб "Pevgeot 307", розвернувшись, вони рушили за ним, вмикнувши світлову сингалізацію. Проїхавши незначну відстань, під`хали до даного транспортного засобу. Останній зупинився на обочині дороги та увімкнув аварійну сигналізацію. Коли працівники поліції зупинилися, з даного транспортного засобу зі сторони водія вийшов ОСОБА_1 , відразу підійшов до поліцейських і пред`явив документи і вказав, що "бачив що ви розверталися і зрозумів, що за мною". В подальшому працівниками поліції було роз`яснено причину зупинки, а саме, що у даного автомобіля під час руху не освітлювався задній номерний знак. Під час спілкування ОСОБА_1 зазначив, що живе у с. Варковичі, підтвердивши, що "місцевий". На запитання поліцейського чи щось ОСОБА_1 вживав, останній сказав що ні, однак працівник поліції з подиху ОСОБА_1 вказав, що у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Поліцейський зобов`язав ОСОБА_1 пред`явити посвідчення водія та свідоцтво на транспортний засіб, після чого ОСОБА_1 пішов до машини, взяв телефон і показав в ДІЇ посвідчення водія. Під час вказаних дій, ОСОБА_1 не вказував, що водієм автомобіля є інша особа, а не він. Однак, в подальшому, коли поліцейським була висловлена вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 почав вказувати, що він не був водієм, при цьому почав хаотично рухатися біля автомобіля і телефонував. Поліцейським ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з та в медичному закладі, однак, ОСОБА_1 вказав, що не відмовляється від огляду, але заперечив, що є водієм даного автомобіля та, на неодноразові вимоги поліцейського щодо проходження такого огляду, не вчинив будь-яких належних дії по виконанню вимоги поліцейського про проходження огляду на стан алкогольного спяніння на місці зупинки та у медичному закладі, а фізично не виконував вказаної вимоги, що поліцейським було розцінено як ухилення від такого огляду та відмова від огляду. Разом з тим, на відеозаписі останній також вказував, що бачив, що працівники поліції їхали за ним, як вони розверталися, коли він проїжджав повз них. Крім того, як вбачається з дослідженого відеозапису, ОСОБА_1 спочатку вказує працівникам поліції, що він також поліцейський, а в подальшому стверджує, що він не працює.

Пунктом 2.9 "а" Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України 09.11.2015№ 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858(далі-Інструкція) пунктом 2 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Таким чином, законодавством передбачений порядок направлення водія на огляд, форма цього направлення. Належним і допустимим доказом відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння є направлення водія на огляд (Додаток 1 до Наказу МВС України 09.11.2015 № 1452/735В).

В матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд не проводився у зв`язку із відмовою.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2023 командиром взводу 1 батальйону 6 роти УПП в Рівненській області рядовим поліції Каплюком О.В. було винесено постанову серії ЕАТ № 8129761 від 12.11.2023, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 грн. Даний факт також не оспорювався стороною захисту. Разом з тим, відсутні відомості про набрання останньою законної сили, як і відсутні будь-які відомості про оскарження такої постанови, а відтак на викладені в останній обставини суд не посилається.

Таким чином, перевіривши сукупність доказів в справі, заслухавши ОСОБА_1 , суд вважає, що дослідженими доказами поза всяким розумним сумнівом доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмови останнього пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому невизнання вини ОСОБА_1 суддя оцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності, разом з тим, будь-яких належних доказів іншого суду не представлено.

Суд критично ставиться до доводів ОСОБА_1 щодо некерування транспортним засобом, зокрема такі спростовані відеозаписом події, на якому зафіксовано особисті пояснення ОСОБА_1 , дані відразу після зупинки ОСОБА_1 , а саме, що він бачив як поліцейські розвернулися та їхали за ним, при цьому в межах вказаної розмови останній не вказував, що даним автомобілем керувала інша особа, а про такого "іншого водія" почав говорити лише після того, як працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння у останнього, що суд розцінює як спробу введення в оману та уникнення відповідальності.

Судом не виявлено будь-яких порушень поліцейських при виявленні та документуванні порушення ОСОБА_1 , які б впливали на суть правопорушення, вину у якому встановлено у судовому засіданні.

При призначенні адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини. Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність не встановлено.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде сприяти вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 283 - 285, 294 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік (реквізити для сплати: Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300; Код за ЄДРПОУ: 38012494; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови правопорушнику, сума штрафу відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок (реквізити сплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Дата складення повної постанови 14 грудня 2023 року.

Суддя М.В. Панчук