Рішення № 115584783, 05.12.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2071/23

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши заяву Фізичної особи підприємця Гусєва Володимира Олексійовича б/н від 08.11.2023 року (вх. №9048 від 14.11.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2071/23

за позовом Фізичної особи підприємця Гусєва Володимира Олексійовича, Київська обл., м. Бровари

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЖИРІЧЧЯ-АГРО», Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Яблунівка

про стягнення заборгованості

представники:

від позивача Р.О.Коротенко

від відповідача О.М.Прокопенко

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.11.2023 року у справі №911/2071/23 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Гусєва Володимира Олексійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЖИРІЧЧЯ-АГРО» про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЖИРІЧЧЯ-АГРО» (09154, Київська область, Білоцерківський р-н, с. Яблунівка, вул. Центральна, буд. 66, код ЄДРПОУ 03755452) на користь Фізичної особи-підприємця Гусєва Володимира Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 491982 (чотириста дев`яносто одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 34 коп. основного боргу, 158396 (сто п`ятдесят вісім тисяч триста дев`яносто шість) грн. 46 коп. 20% штрафу, 10880 (десять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 25 коп. інфляційних втрат, 5038 (п`ять тисяч тридцять вісім) грн. 52 коп. 3% річних та 9994 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 46 коп. витрат по сплаті судового збору.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 08.11.2023 року (вх. №9048 від 14.11.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2071/23, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 20000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 14.11.2023 року заяву позивача б/н від 08.11.2023 року (вх. №9048 від 14.11.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2071/23 прийнято судом до розгляду та призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 05.12.2023 року.

Представник позивача у судовому засіданні 05.12.2023 року вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2071/23 підтримав та просив суд її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.12.2023 року проти задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення заперечив, зазначивши, що вважає 3000,00 грн. обґрунтованою сумою витрат на правничу (правову) допомогу у даній справі.

Розглянувши у судовому засіданні 05.12.2023 року заяву Фізичної особи підприємця Гусєва Володимира Олексійовича б/н від 08.11.2023 року (вх. №9048 від 14.11.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2071/23, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідну заяву, в порядку частини 8 ст. 129 ГПК України, позивач зробив безпосередньо у тексті позовної заяви, зазначивши, що розрахунок витрат на професійну правничу допомогу буде надано до суду пізніше.

Так, до суду від позивача надійшла заява б/н від 29.09.2023 року (вх. №18691/23 від 03.10.2023) про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, в якій зазначено, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у сумі орієнтовно 20000,00 грн. На підтвердження розміру попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на правову допомогу позивачем долучено копію Договору №2 про надання правової допомоги від 28.07.2023, Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги від 28.07.2023, Ордеру серія АН №1251356 від 15.09.2023. Крім того, позивачем зазначено, що заява про ухвалення додаткового рішення для розподілу судових витрат буде подана суду протягом 5 днів після прийняття судом рішення згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Оскільки, у судовому засіданні 07.11.2023 року судові дебати не проводились у зв`язку із відсутністю у судовому засіданні уповноваженого представника відповідача, в даному випадку, до правовідносин сторін підлягає застосуванню вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Судом встановлено, що позивачем заяву б/н від 08.11.2023 року (вх. №9048 від 14.11.2023) про стягнення витрат на правову допомогу у справі №911/2071/23 надіслано через «Електронний суд» 11.11.2023 року. Таким чином, позивачем дотримано вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2023 року між Фізичною особою-підприємцем Гусєвим Володимиром Олексійовичем (за договором клієнт) та адвокатом Коротенком Романом Олеговичем (за договором адвокат) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги, згідно умов п. 1.1 якого, адвокат зобов`язується надати клієнту послуги з надання правової допомоги, консультацій з правових питань, складання процесуальних документів та представництво в суді інтересів клієнта, а останній зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх у розмірі та порядку, визначених цим Договором.

Згідно п. 3.1 Договору, за роботу виконану адвокатом клієнт здійснює оплату згідно умов, викладених у Додатку №1 до цього Договору, але це не позбавляє клієнта права здійснювати оплату шляхом внесення авансових платежів в розмірі, узгодженому сторонами.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (п. 5.1 Договору).

Крім того, 28.07.2023 року між Фізичною особою-підприємцем Гусєвим Володимиром Олексійовичем (за договором клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Український правовий захист» (за договором адвокатським об`єднанням) укладено Договір №2 про надання правової допомоги (далі Договір №2), згідно умов п.1.1 якого, адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги, перелік та види якої визначено у пп. 2.1.1-2.1.7 зазначеного пункту Договору.

Згідно п.п. 4.1, 4.2 Договору №2, правову допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу суми, що обумовлена даним Договором та Додатком 1 до нього. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку.

Відповідно до п. 4.4 Договору №2, за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням правової допомоги і її вартість.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором (п. 7.1 Договору №2).

Згідно Додатку №1 до Договору №2, сторони погодили, що адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту в господарській справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Межирічча-Агро» заборгованості за договором сільськогосподарської техніки з екіпажем №25/01/23 від 25.01.2023р., використовувати передбачені ГПК України та іншими законодавчими актами засоби, способи і методи захисту та представництва інтересів клієнта з метою повного представництва інтересів клієнта для максимального задоволення законних вимог та захисту інтересів, а клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар за надання правової допомоги. За надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар, який визначається в твердій грошовій сумі та становить 20000,00 грн. без ПДВ.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копію Договору про надання правової (правничої) допомоги від 26.06.2023, Договору №2 про надання правової допомоги від 28.07.2023, Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги від 28.07.2023, Ордеру серія АН №1219916 від 27.07.2023, Ордеру серія АН № 1251356 від 15.09.2023, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3170 від 25.02.2009, Акту прийому-передачі наданих послуг від 07.11.2023 на суму 20000,00 грн., квитанцію про сплату винагороди (гонорару) за Договором № 2 від 28.07.2023 на суму 20000,00 грн. на підтвердження оплати понесених послуг на правову допомогу.

Відповідачем у судовому засіданні 05.12.2023 року заперечено проти розміру витрат на правничу (правову) допомогу, заявлених позивачем у сумі 20000,00 грн. Відповідачем зазначено, що аналіз документів і формування судової практики у даній справі на суму 3000,00 грн. є необґрунтованим, оскільки, зазначена справа є типовою та не є складною. Крім того, відповідач вказав, що позовна заява підписана ФОП Гусєвим В.О., в матеріалах справи відсутня інформація щодо надання правової допомоги адвокатом на даному етапі, а матеріали справи не містять договору про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом. При цьому, у позові позивачем не зазначено орієнтовного розміру витрат на правову допомогу, який позивач планує понести. Тому, відповідач має сумніви у наданні адвокатом правової допомоги, зокрема, надання консультацій, підготовки позовної заяви та її подачі до суду. Крім того, на думку відповідача, позивачем не обґрунтовано вартість години роботи адвоката і така вартість є завищеною. На думку відповідача, розрахунки позовних вимог у даній справі не є складними, відзив на позов відповідачем не подавався, що виключило необхідність у підготовці позивачем відповіді на відзив, водночас, з відповідача рішенням у даній справі стягнуто 3% річних, інфляційні втрати, а також, штраф, тому, відповідач вважає співмірним та обґрунтованим розмір адвокатських витрат у даній справі у сумі 3000,00 грн.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 26.11.2020 у справі №922/1948/19, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 30.07.2019 у справі №911/1394/18, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача а отже, є визначеним (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі №914/434/17).

Суд також зауважує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами, до правової допомоги належать й консультації, роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво в судах тощо (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16), а тому, посилання відповідача стосовно того, що надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань не належать до виду робіт, що є невід`ємно пов`язані із наданням правової допомоги є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19).

Судом встановлено, що належних доказів або обґрунтувань, у тому числі, розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, позивачем не надано, у зв`язку з чим, суд вважає, що останнім не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи.

При цьому, саме лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року у справі №910/5410/19.

З наданого до матеріалів справи Акту прийому-передачі наданих послуг від 07.11.2023 вбачається, що адвокатське об`єднання надало, а позивач прийняв юридичні послуги, загальна вартість яких складає 20000,00 грн. Зазначений акт підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками, у Акті наведено детальний перелік та обсяги послуг, що надавались адвокатським об`єднанням позивачу, розрахунок наданих послуг та загальну вартість таких послуг.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання позивачу адвокатським об`єднанням професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим, зазначені витрати є витратами на професійну правничу допомогу та, відповідно, є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Стосовно посилань відповідача на відсутність в матеріалах справи договору про надання правової допомоги, укладеного позивачем з адвокатом та незазначення позивачем орієнтовного розміру судових витрат, які він очікує понести, суд зазначає, що заяву, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач зробив безпосередньо у тексті позовної заяви, зазначивши, що розрахунок витрат на професійну правничу допомогу буде надано до суду пізніше. Так, до суду від позивача надійшла заява б/н від 29.09.2023 року (вх. №18691/23 від 03.10.2023) про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, в якій, окрім іншого, зазначено, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у сумі орієнтовно 20000,00 грн. На підтвердження розміру попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на правову допомогу позивачем долучено копію Договору №2 про надання правової допомоги від 28.07.2023, Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги від 28.07.2023, Ордеру серія АН № 1251356 від 15.09.2023. Крім того, позивачем зазначено, що заява про ухвалення додаткового рішення для розподілу судових витрат буде подана суду протягом 5 днів після прийняття судом рішення згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Щодо посилань представника відповідача на те, що позовну заяву підписано особисто ФОП Гусєвим В.О., а тому, неможливо встановити, що позовну заяву підготовлено та підписано адвокатом, суд зазначає, що підписання ФОП Гусєвим В.О. позовної заяви не спростовує обставин надання адвокатським об`єднанням правової допомоги щодо її підготовки.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.12.2019 у справі №924/122/19.

Крім того, про підготовку позовної заяви зазначено в акті прийому-передачі наданих послуг від 07.11.2023.

Дослідивши додані до заяви про ухвалення додаткового рішення документи, а також ті, що містяться в матеріалах справи, суд вважає підтвердженою належними та допустимими доказами суму судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 20000,00 грн., надану позивачу адвокатським об`єднанням «Український правовий захист» в особі адвоката Коротенка Р.О.

Так, враховуючи категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об`єм роботи, проведеної адвокатом при підготовці позовної заяви та під час розгляду справи, а також, задоволення позову, з урахуванням критеріїв пропорційності та розумності, суд вважає обґрунтованим розмір покладених на відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги у сумі 20000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 234, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Гусєва Володимира Олексійовича б/н від 08.11.2023 року (вх. №9048 від 14.11.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2071/23 задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЖИРІЧЧЯ-АГРО» (09154, Київська область, Білоцерківський р-н, с. Яблунівка, вул. Центральна, буд. 66, код ЄДРПОУ 03755452) на користь Фізичної особи-підприємця Гусєва Володимира Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 12.12.2023 року.

Суддя Д.Г. Заєць