Ухвала суду № 115584779, 11.12.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/3642/23

Суддя Господарського суду Київської області Антонова В.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.СВІТЛО.ПРОМ.АВТОМАТИКА», 2) Білоцерківської районної державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.СВІТЛО.ПРОМ.АВТОМАТИКА» (надані відповідач-1), 2) Білоцерківської районної державної адміністрації (надалі відповідач-2), у якому просить суд:

-визнати факт припинення трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ «УКР.СВІТЛО.ПРОМ.АВТОМАТИКА» на підставі ч.1 ст.38 КЗпП у зв`язку із звільненням за власним бажанням з посади директора Товариства з додатковою відповідальністю «УКР.СВІТЛО.ПРОМ.АВТОМАТИКА» з 09.09.2013;

-зобов`язати Білоцерківську районну державну адміністрацію внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як директора (керівника) ТОВ «УКР.СВІТЛО.ПРОМ.АВТОМАТИКА» надіславши відповідачу-2 таке рішення на поштову адресу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162 ГПК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статтей ГПК України.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в сторін та інших учасників справи.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

З огляду на викладене, суд зазначає, що представником позивача в поданому позові не зазначено інформації щодо наявності в сторін зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).

Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність у сторін електронного кабінету.

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що остання не містить зазначення щодо наявності/відсутності у позивача оригіналів поданих доказів.

Позивачу слід усунути зазначені недоліки, шляхом надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Також суд зазначає, що позов це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Крім того суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що приписами ст. ст. 1, 14 Господарського процесуального кодексу України унормовано таке:

- Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах;

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках;

Згідно ч. 1 ст. 169, ч. 1 ст. 170 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

Як убачається з матеріалів позову 09.09.2013 ОСОБА_1 звільнена із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.СВІТЛО.ПРОМ.АВТОМАТИКА», що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Підставами запису стали протокол загальних зборів № 4 від 09.09.2013 та наказ № 5 від 09.09.2013.

Позивачем до матеріалів справи надано довідку з Пенсійного фонду України, що відображає відсутність нарахування заробітку/доходу та сплату внесків до пенсійного фонду з липня 2017 року зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.СВІТЛО.ПРОМ.АВТОМАТИКА».

Позивач заявляє вимогу визнання факту припинення трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ «УКР.СВІТЛО.ПРОМ.АВТОМАТИКА» на підставі ч.1 ст.38 КЗпП у зв`язку із звільненням за власним бажанням з посади директора Товариства з додатковою відповідальністю «УКР.СВІТЛО.ПРОМ.АВТОМАТИКА» з 09.09.2013.

Суд звертає увагу позивача що господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин. Вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд вважає за необхідне наголосити позивачу на те, що під час звернення до господарського суду із відповідним позовом та оформлення пов`язаних з цим позовом пояснень, заяв, клопотань, останні мають містити відповідні мотивування та нормативні підстави, тобто як зміст порушеного питання, так і причини його заявлення з посиланням на норми ГПК України, що передбачають можливість розгляду судом такого клопотання/заяви.

Та суд звертає увагу, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У порушення пункту 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява не містить правових підстав позову та конкретизації щодо вимоги про зобов`язання Білоцерківську районну державну адміністрацію внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як директора (керівника) ТОВ «УКР.СВІТЛО.ПРОМ.АВТОМАТИКА» надіславши відповідачу-2 таке рішення на поштову адресу.

З огляду на наведене вище та невідповідності позовної заяви вказаним вимогам суд звертає увагу позивача на те, що чітка ідентифікація заявлених вимог сприяє правильній оцінці спірних правовідносин, а також дозволяє правильно дослідити наявність та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції, спрямованих на ефективний та реальний захист і відновлення порушених прав.

Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.

При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.М. Антонова