Рішення № 115584729, 30.11.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2023 р. Справа № 911/1953/23

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Дідик Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико»

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 911/1953/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико»

до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації

про стягнення 294 111 875, 44 грн, що еквівалентно 8 042 727, 90 доларів США

Представники: згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шико» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Російської Федерації збитків у розмірі 294 111 875, 44 грн, що еквівалентно 8 042 727, 90 доларів США.

В подальшому позивач неодноразово збільшував свої позовні вимоги та у клопотанні б/н від 30.10.2023 (вх. № 20499/23 від 30.10.2023) зазначив, що ціна позову становить 306 206 213, 44 грн, що еквівалентно 8 373 473, 41 доларів США.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.10.2023 у справі № 911/1953/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико» задоволено повністю; стягнуто з Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико» 231 795 406, 44 грн, а у доларовому еквіваленті 6 338 645, 90 доларів США реальних збитків, 74 000 807, 00 грн, а у доларовому еквіваленті 2 023 615, 71 доларів США упущеної вигоди та 410 000, 00 грн, а у доларовому еквіваленті 11 211, 80 доларів США судових витрат; стягнуто з Російської Федерації в дохід Державного бюджету України 939 400, 00 грн судового збору.

До Господарського суду Київської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико» адвоката Жураковського Сергія Анатолійовича надійшла заява б/н від 06.11.2023 (вх. № 20950/23 від 07.11.2023) про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико» 11 186 186, 40 грн, а в доларовому еквіваленті 305 895, 943 доларів США судових витрат, а саме:

- 1 000 000, 00 грн, а в доларовому еквіваленті 27 345, 8650 доларів США судові витрати за договором про надання професійної правничої допомоги № 11/04/22-1 від 11.04.2022 на стадії досудового надання правничої допомоги клієнту по договору;

- 1 000 000, 00 грн, а в доларовому еквіваленті 27 345, 8650 доларів США судові витрати за договором про надання професійної правничої допомоги № 532 від 26.04.2023 на стадії судового розгляду справи;

- 9 186 186, 40 грн, а в доларовому еквіваленті 251 204, 213 доларів США судові витрати (гонорар успіху).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2023 розгляд вищезазначеної заяви б/н від 06.11.2023 (вх. № 20950/23 від 07.11.2023) про ухвалення додаткового рішення призначено на 30.11.2023.

У судове засідання 30.11.2023 з`явився представник позивача адвокат Жураковський Сергій Анатолійович, який надав свої усні пояснення по справі, підтримав заяву б/н від 06.11.2023 (вх. № 20950/23 від 07.11.2023) про ухвалення додаткового рішення та просив суд її задовольнити.

Відповідач (його представник) у судове засідання 30.11.2023 не з`явився та причин неявки суду не повідомив, водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, розглянувши у судовому засіданні 30.11.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико`б/н від 06.11.2023 (вх. № 20950/23 від 07.11.2023) про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання про те, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У Главі 1 Письмові заяви учасників справи Розділу ІІІ Позовне провадження Господарського процесуального кодексу України визначено види та зміст заяв, і зокрема, заяви по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) (ст. 161 Господарського процесуального кодексу України§ 1) та заяви з процесуальних питань (заяви, клопотання і заперечення) (ст. 169 Господарського процесуального кодексу України§ 2).

Отже, процесуальним законодавством позовну заяву віднесено до заяв по суті і, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, вона повиннамістити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Судом встановлено, що у позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «Шико» повідомлено, що орієнтовна сума судових витрат, які позивач поніс та очікує понести, складається з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 000, 00 грн та додатково гонорару успіху в розмірі 3 % від стягнутої з відповідача рішенням суду суми, а також витрат на проведення експертизи у розмірі 410 000, 00 грн та витрат, пов`язаних з перекладом документів на мову відповідача і нотаріальне посвідчення таких документів.

Разом з тим, суд зазначає, що подання доказів на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи здійснюється у порядку та строки, передбачені ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 169 Господарського процесуального кодексу України, яку розміщено у § 2 Заяви з процесуальних питань, унормовано, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1). Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі (ч. 2). Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (ч. 3).

За змістом ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Виходячи з системного аналізу наведених процесуальних положень, суд дійшов висновку, що заява про надання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат не є заявою по суті справи, а тому, з урахуванням положень частин 2, 3 ст. 169, ч. 8 ст. 129 та ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, які є спеціальними нормами у вирішенні питання розподілу судових витрат, подання такої заяви можливе як у письмовій так і в усній формі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідну заяву про подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат було зроблено Товариством з обмеженою відповідальністю «Шико» у його позовній заяву, до закінчення судових дебатів і проголошення вступної та резолютивної частини рішення у даній справі.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.10.2023 у справі № 911/1953/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико» задоволено повністю.

Докази понесенняТовариством з обмеженою відповідальністю «Шико» витрат на професійну правничу допомогу заявником було подано до суду 06.11.2023, тобто у строк та порядку, що встановленінормами Господарського процесуального кодексу України.

Так, на підтвердження понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Шико» витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи заявником до суду надано:

-договір № 11/04/22-1 про надання професійної правничої допомоги від 14.04.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шико» та Адвокатським об`єднанням «Іголан»;

- додаток № 1/11 від 11.04.2022 до договору про надання професійної правничої допомоги № 11/04/22-1 від 11.04.2022;

- рахунок-фактура № 024 від 11.04.2023;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 11.04.2022 за договором про надання професійної правничої допомоги № 11/04/22-1 від 11.04.2022;

- договір № 532 про надання професійної правничої допомоги від 26.04.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шико» та Адвокатським об`єднанням «Іголан»;

- додатком № 1/26 від 26.04.2023 до договору № 532 про надання професійної правничої допомоги від 26.04.2023;

- рахунок-фактура № 046 від 06.11.2023;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 06.11.2023 за договором № 532 про надання професійної правничої допомоги від 26.04.2023;

- ордер на надання правової допомоги серії АІ № 1241936 від 19.06.2023, виданий Адвокатським бюро «Іголан» на надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Шико» адвокатом Жураковським Сергієм Анатолійовичем у Господарському суді Київської області на підставі договору № 532 про надання професійної правничої допомоги від 26.04.2023;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 10192/10 від 30.08.2021, видане на ім`я Жураковського Сергія Анатолійовича.

Отже, 14.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шико» (замовник) та Адвокатським об`єднанням «Іголан» (виконавець) укладено договір № 11/04/22-1 про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги правової допомоги щодо захисту інтересів останнього в усіх органах державної влади, в т.ч. ДПС України, МВС, СБУ, БЕБ України, ДБР, Державній прикордонній службі України, Національній поліції, Управлінні патрульної поліції, Департаменті патрульної поліції, в органах прокуратури, Державній виконавчій службі, перед приватним виконавцем, страхових компаніях, органах досудового розслідування тощо, судової влади, в т.ч. в загальних, господарських та адміністративних судах України усіх інстанцій, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування.

Пунктом 5.1 договору № 11/04/22-1 передбачено, що за послуги, передбачені цим договором, замовник сплачує виконавцю винагороду згідно виставлених рахунків.

Відповідно до п. 5.2 та п. 5.3 договору № 11/04/22-1 один день роботи адвоката становить 16 000, 00 грн, один день роботи помічника адвоката становить 10 000, 00 грн.

Згідно з п. 6.1 договору № 11/04/22-1 замовник здійснює оплату за цим договором в безготівковому порядку згідно виставленого рахунку: за послуги, передбачені пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 5.5 даного договору, оплата здійснюється протягом 3-х днів з дати виставлення рахунку, якщо інше не передбачено додатком до даного договору.

Пунктом 8.1 договору № 11/04/22-1 передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Суд звертає увагу, що надані позивачем додаток № 1/11 від 11.04.2022, рахунок-фактура № 024 від 11.04.2023 та акт приймання-передачі наданих послуг від 11.04.2022 датовані раніше ніж дата укладення договору № 11/04/22-1 про надання професійної правничої допомоги від 14.04.2022 та містять посилання на договір про надання професійної правничої допомоги № 11/04/22-1 від 11.04.2022, в той час як до матеріалів справи додано договір № 11/04/22-1 про надання професійної правничої допомоги від 14.04.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шико» та Адвокатським об`єднанням «Іголан», договір про надання професійної правничої допомоги № 11/04/22-1 від 11.04.2022 позивачем до матеріалів справи не додано та будь-яких пояснень з цього приводу не надано.

За таких обставин, суд вважає, що додаток № 1/11 від 11.04.2022, рахунок-фактура № 024 від 11.04.2023 та акт приймання-передачі наданих послуг від 11.04.2022 не можуть бути прийняті до уваги як належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази, що підтверджують виконання договору № 11/04/22-1 про надання професійної правничої допомоги від 14.04.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шико» та Адвокатським об`єднанням «Іголан».

Разом з тим, суд звертає увагу, що у прохальній частині заяви б/н від 06.11.2023 (вх. № 20950/23 від 07.11.2023) про ухвалення додаткового рішення, позивач просить стягнути 1 000 000, 00 грн, а в доларовому еквіваленті 27 345, 8650 доларів США судових витрат саме за договором про надання професійної правничої допомоги № 11/04/22-1 від 11.04.2022, які виникли на стадії досудового надання правничої допомоги клієнту по договору. При цьому, будь-яких доказів надання такої правничої допомоги, яка безпосередньо стосується судового розгляду справи № 911/1953/23, а також надання такої правової допомоги адвокатом Адвокатського об`єднання «Іголан», якого було уповноважено на це позивачем чи доказів уповноваження іншого адвокатаАдвокатського об`єднання «Іголан» на вчинення від імені позивача певних дій згідно договору про надання професійної правничої допомоги № 11/04/22-1 від 11.04.2022 або договору № 11/04/22-1 про надання професійної правничої допомоги від 14.04.2022 суду не надано.

Крім того, суд зазначає, що витрати, які пов`язані із залученням спеціалістів, експертів та проведенням експертизи, тобто пов`язані з вчиненням певних процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду вже були предметом розгляду та відшкодовані судом у рішенні Господарського суду Київської області від 30.10.2023 у справі № 911/1953/23.

26.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шико» (замовник або клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Іголан» (виконавець) укладено договір № 532 про надання професійної правничої допомоги від 26.04.2023, за умовами якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги правової допомоги щодо захисту інтересів останнього в усіх органах державної влади, в т.ч. ДПС України, МВС, СБУ, БЕБ України, ДБР, Державній прикордонній службі України, Національній поліції, Управлінні патрульної поліції, Департаменті патрульної поліції, в органах прокуратури, Державній виконавчій службі, перед приватним виконавцем, страхових компаніях, органах досудового розслідування тощо, судової влади, в т.ч. в загальних, господарських та адміністративних судах України усіх інстанцій, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування.

Обов`язки виконавця визначені у розділі 2 договору № 532 про надання професійної правничої допомоги від 26.04.2023 (пункти 2.1, 2.2, 2.3 та 2.4 договору № 532).

Пунктом 3.1 договору № 532 передбачено терміни консультування та підготовки документів, а саме: початок виконання робіт визначається з моменту набрання цим договором чинності; закінчення робіт з консультування визначається моментом підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, з питань представництва та захисту в загальних і господарських судах України моментом набрання чинності рішенням органу відповідного органу судової влади або самостійним задоволенням відповідачем (суб`єктом оскарження) вимог замовника, або добровільним задоволенням замовником вимог третіх осіб.

Відповідно до п. 5.1 договору № 532 за послуги, передбачені пунктами 2.1, 2.2, 2.3 цього договору, замовник сплачує виконавцю винагороду згідно виставлених рахунків.

Згідно з п. 5.2 та п. 5.3 договору № 532 один день роботи адвоката становить 16 000, 00 грн, один день роботи помічника адвоката становить 10 000, 00 грн.

Пунктом 5.4 договору № 532 передбачено, що у разі надання професійної правничої допомоги, на вимогу замовника, в неробочий час, виконавець має право на оплату такої правничої допомоги на підставі окремого рахунку, узгодженого сторонами договору, за тарифами, вказаними у п. 5.2 та п. 5.3, збільшеними вдвічі.

Відповідно до п. 5.5 договору № 532за послуги, передбачені пунктами 2.1, 2.2, 2.3 цього договору, замовником та виконавцем додатково може бути передбачено гонорар успіху, що сплачується замовником додатково за результатами розгляду справи та/або надання професійної правничої допомоги. Такий гонорар успіху погоджується сторонами у додатковій угоді до даного договору.

Згідно з 6.1 договору № 532 замовник здійснює оплату за цим договором в безготівковому порядку згідно виставленого рахунку: за послуги, передбачені пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 5.5 даного договору, оплата здійснюється протягом 3-х днів з дати виставлення рахунку, якщо інше не передбачено додатком до даного договору.

Пунктом 8.1 договору № 532 передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Додатком № 1/26 від 26.04.2023 до договору № 532 про надання професійної правничої допомоги від 26.04.2023 сторони визначили порядок обчислення та строки виплати гонорару за надану професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1.1 додатку № 1/26 за надання професійної правничої допомоги клієнт виплачує адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар).

Згідно з п. 1.2 додатку № 1/26 оплата гонорару здійснюється у формі фіксованої суми, визначеної розділом 2 цього додатку, яка окремо погодинними ставками не тарифікується та не змінюється у залежності від наданого обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Пунктом 1.3 додатку № 1/26 передбачено, що цим додатком сторони обумовили розмір, порядок і строки виплати гонорару за надану професійну правничу допомогу адвокатським об`єднанням по представництву клієнта у будь-яких установах, організаціях, товариствах будь-якої форми власності, при зверненні до відповідних експертних установ, правоохоронних органів, консультування, юридичний супровід при проведенні службового розслідування в товаристві, виїзд адвокатів адвокатського об`єднання за місцезнаходженням зруйнованого майна, вчинення будь-яких підготовчих дій, направлених на збирання доказів з метою подальшого звернення до суду за захистом порушених прав клієнта, внаслідок вчинення збройної агресії російською федерацією, знищення майна клієнта, стягнення збитків.

Відповідно до п. 2.1 додатку № 1/26 упродовж 20 днів від отримання клієнтом грошових коштів від заподіювача шкоди російської федерації в особі її органів, представництв, філій чи окремих осіб, за рахунок будь-яких активів чи їх реалізації, з будь-якої країни, клієнт сплачує адвокатському об`єднанню суму в розмірі 1 000 000, 00 грн.

Згідно з п. 2.2 додатку № 1/26 у відповідності до п. 5.5 договору сторони дійшли згоди про наступне: у разі якщо буде досягнуто мети представництва клієнта, а саме: Господарським судом Київської області буде розглянуто позов клієнта про стягнення з російської федерації грошових коштів (понесених клієнтом збитків), за результатами розгляду якого ухвалено позитивне для клієнта судове рішення, клієнт додатково сплачує адвокатському об`єднанню (виконавцю) гонорар успіху, що не може бути меншим ніж 3 % від задоволеної Господарським судом Київської області суми грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача (російська федерація).

Пунктом 2.3 додатку № 1/26 передбачено, що частина гонорару, погоджена сторонами п. 2.2 цього додатку, є складовою частиною гонорару адвокатського об`єднання під відкладальною умовою та сплачується клієнтом упродовж 20 днів від отримання клієнтом грошових коштів відзаподіювача шкоди російської федерації в особі її органів, представництв, філій чи окремих осіб, за рахунок будь-яких активів чи їх реалізації, з будь-якої країни.

Відповідно до п. 2.4 додатку № 1/26 сторони погодили, що при визначенні розміру гонорару було враховано складність справи, кваліфікацію та досвід адвоката адвокатського об`єднання, фінансовий стан клієнта, виняткове значення справи для клієнта та вплив результату її вирішення на його репутацію, поведінку відповідача під час можливого досудового врегулювання спору мирним шляхом, наявність інших спорів з тими самими відповідачами та інші істотні обставини справи.

Згідно з п. 3.1 додатку № 1/26 оплата узгодженої сторонами суми гонорару здійснюється клієнтом у безготівковому порядку на поточний рахунок адвокатського об`єднання, реквізити якого зазначаються у рахунку на оплату, який надається клієнтові з актом приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 4.1 додатку № 1/26 передбачено, що окрім виплати гонорару клієнт сплачує фактичні витрати, які сплачуються клієнтом адвокатському об`єднанню понад узгоджену суму гонорару авансом або відшкодовуються упродовж 3 днів від дня надання адвокатським об`єднанням документів на підтвердження таких витрат.

Відповідно до п. 5.1 додатку № 1/26 адвокатське об`єднання здійснює облік правничої допомоги, що надається клієнтові та відображає її у акті приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 5.2 додатку № 1/26 клієнт зобов`язаний упродовж 3 днів від дня тримання акту приймання-передачі наданих послуг підписати його або упродовж цього ж строку надати письмове вмотивоване заперечення, у якому обґрунтувати причину відмови від підписання такого акту.

Пунктом 5.3 додатку № 1/26 передбачено, що якщо упродовж строку, вказаного в п. 5.2 цього додатку, клієнт не підписав акт і не надав письмове заперечення, правнича допомога вважається наданою та прийнятою клієнтом і підлягає оплаті.

06.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шико» (замовник або клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Іголан» (виконавець), на виконання договору № 532 про надання професійної правничої допомоги від 26.04.2023, складено акт приймання-передачі наданих послуг, у якому зазначено детальний опис послуг та загальну вартість наданих послуг.

Так, згідно вказаного акту приймання-передачі наданих послуг від 06.11.2023 адвокат надав, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги по представництву клієнта у Господарському суді Київської області у рамках справи № 911/1953/23 на загальну суму 1 000 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1.2 додатку № 1/26 до договору № 532 про надання професійної правничої допомоги від 26.04.2023, оплата гонорару здійснюється у формі фіксованої суми, визначеної розділом 2 додатку № 1/26, яка окремо погодинними ставками не тарифікується та не змінюється у залежності від наданого обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (п. 2 акту приймання-передачі наданих послуг від 06.11.2023).

Згідно з п. 5.5 договору № 532 про надання професійної правничої допомоги від 26.04.2023 та у відповідності до пунктів 2.2 2.3 додатку № 1/26, клієнт додатково сплачує гонорар адвокатському об`єднанню (виконавцю), а саме: гонорар успіху у розмірі 3 % від задоволеної Господарським судом Київської області суми грошових коштів (п. 3 акту приймання-передачі наданих послуг від 06.11.2023).

Підписанням цього акту клієнт підтверджує, що послуги з надання професійної правничої допомоги ним отримані, усі послуги надані якісно, в повному обсязі та в обумовлений строк, та заявляє про відсутність будь-яких претензій чи застережень щодо наданих послуг та їх вартості (п. 4акту приймання-передачі наданих послуг від 06.11.2023).

Також, 06.11.2023 Адвокатським об`єднанням «Іголан» виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Шико» рахунок-фактуру № 046 на сплату наданих послуг згіднодоговору № 532 про надання професійної правничої допомоги від 26.04.2023, а саме: оплату за фактичне надання адвокатських послуг, професійної правничої допомоги адвокатами адвокатського об`єднання по представництву клієнта під час розгляду справи № 911/1953/23 в Господарському суді Київської області 1 000 000, 00 грн; оплату гонорару успіху 9 186 186, 40 грн.

У матеріалах справи міститься ордер серії АІ № 1241936 від 19.06.2023, виданий Адвокатським бюро «Іголан» на надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Шико» адвокатом Жураковським Сергієм Анатолійовичем у Господарському суді Київської області на підставі договору № 532 про надання професійної правничої допомоги від 26.04.2023.

Судом встановлено, що адвокат Жураковський Сергій Анатолійович брав участь у судових засіданнях 27.07.2023, 14.08.2023, 25.09.2023, 23.10.2023 та 30.10.2023 під час розгляду даної справи як представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико», а також подавав позовну заяву, документи та докази по справі (вх. № 1695/23 від 26.06.2023, вх. № 15497/23 від 14.08.2023, вх. № 15524/23 від 14.08.2023, вх. № 18223/23 від 25.09.2023, вх. № 18241/23 від 25.09.2023, вх. № 20499/23 від 30.10.2023, вх. № 20950/23 від 07.11.2023).

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5та ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 і 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу, що відповідачем жодного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подавалося та не заявлялося.

Водночас, враховуючи, що порядок «зменшення судових витрат» не ототожнюється та є відмінним від встановленого законом порядку «розподілу судових витрат», суд зазначає про таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість у частинах 5 7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7 та 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 923/794/21, від 05.04.2023 у справі № 916/2513/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідно до ст. 1 та ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Представництво це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд також зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, тобто, подані заявником документи на підтвердження наданих послуг з правничої допомоги та опис цих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір, окрім того, що має бути доведений, документально обґрунтований, також має відповідати критеріям реальності адвокатських витрат та розумної необхідності таких витрат.

Суд, проаналізувавши надані заявником докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 000, 00 грн за договором про надання професійної правничої допомоги № 532 від 26.04.2023 на стадії судового розгляду справи, дійшов висновку, що вони є документально доведеними, нормативно обґрунтованими та, з урахуванням фактичних обставин даної справи, підлягають покладенню на відповідача.

Щодо заявлених позивачем судових витрат (гонорару успіху) у розмірі 9 186 186, 40 грн, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями п. 5.5 договору № 532 про надання професійної правничої допомоги від 26.04.2023, п. 2.2 додатку № 1/26 від 26.04.2023 та п. 3 акту приймання-передачі наданих послуг від 06.11.2023 гонорар успіху становить 3 % від задоволеної Господарським судом Київської області суми грошових коштів.

Відповідно до норм ст. 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Як вже зазначалося, судові витрат це витрати зі сплати судового збору та витрати, пов`язані з розглядом справи.

Судові витрати не є збитками в розумінні ст. 224 Господарського кодексу України та ст. 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків. Вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних та не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

При цьому, судом встановлено, що заявлений позивачем гонорар успіху розрахований із суми позову, що стягнуто з відповідача, та суми судових витрат (витрат на проведення експертизи у розмірі 410 000, 00 грн), що суперечить вищезазначеним положенням законодавства.

Так, судом здійснено самостійний розрахунок гонорару успіху позивача, з урахуванням положень п. 5.5 договору № 532 про надання професійної правничої допомоги від 26.04.2023, п. 2.2 додатку № 1/26 від 26.04.2023 та п. 3 акту приймання-передачі наданих послуг від 06.11.2023, та встановлено, що він становить 9 173 886, 40 грн (305 796 213, 44 грн ціна позову х 3 %).

За таких обставин, враховуючи фактичні обставини даної справи, суд дійшов висновку про можливість покладення на відповідача 9 173 886, 40 грн судових витрат (гонорар успіху).

Крім того, враховуючи те, що заявником не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами понесення ним судових витрат за договором про надання професійної правничої допомоги № 11/04/22-1 від 11.04.2022 під час розгляду справи № 911/1953/23 у Господарському суді Київської області, зважаючи на недоведеність безпосередньої пов`язаності вказаних витрат з розглядом даної справи, застосовуючи критерії реальності та обґрунтованості до цих судових витрат, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико» б/н від 06.11.2023 (вх. № 20950/23 від 07.11.2023) про ухвалення додаткового рішення у вказаній частині, а саме у покладенні на відповідача 1 000 000, 00 грн, а в доларовому еквіваленті 27 345, 8650 доларів США судових витрат за договором про надання професійної правничої допомоги № 11/04/22-1 від 11.04.2022 на стадії досудового надання правничої допомоги клієнту по договору.

З огляду на вищевикладене, надавши оцінку доказам, враховуючи складність справи, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених та поданих документів до суду, кількість судових засідань під час розгляду справи судом, тривалість розгляду справи Господарським судом Київської області, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, а також виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико» б/н від 06.11.2023 (вх. № 20950/23 від 07.11.2023) про ухвалення додаткового рішення та покладення на Російську Федерацію 10 173 886, 40 грн судових витрат, з яких: 1 000 000, 00 грн судові витрати за договором про надання професійної правничої допомоги № 532 від 26.04.2023 на стадії судового розгляду справи та 9 173 886, 40 грн гонорар успіху.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити у резолютивній частині даного додаткового рішення суму судових витрат, що покладаються на відповідача, у доларовому еквівалентів з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти (долара США), встановленого Національним банком України на день подання заяви б/н від 06.11.2023 (вх. № 2095/23 від 07.11.2023) про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 2, 13, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико» б/н від 06.11.2023 (вх. № 20950/23 від 07.11.2023) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико» (01001, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 10, кімната 212, ідентифікаційний код - 23744507) 10 173 886 (десять мільйонів сто сімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн 40 коп, а у доларовому еквіваленті 281 275 (двісті вісімдесят один двісті сімдесят п`ять) доларів США 80 центів - судових витрат.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико» б/н від 06.11.2023 (вх. № 20950/23 від 07.11.2023) про ухвалення додаткового рішення відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано: 11.12.2023.

Суддя Т.В. Лутак